Zakon — локальне дзеркало законодавства України

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 20 травня 2020 р. № 458

Київ

Про затвердження критеріїв та Методики проведення оцінювання ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції

Відповідно до частини четвертої статті 14 Закону України “Про запобігання корупції” Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити такі, що додаються:

критерії проведення оцінювання ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції;

Методику проведення оцінювання ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції.

Прем'єр-міністр України

Д.ШМИГАЛЬ

Інд. 29

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 20 травня 2020 р. № 458

КРИТЕРІЇ

проведення оцінювання ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції

1. Оцінка досягнення критеріїв ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) проводиться Комісією з проведення незалежної оцінки ефективності діяльності Національного агентства (далі - Комісія).

2. Терміни, що вживаються в цих критеріях, мають таке значення:

актуальність нормативно-правових актів Національного агентства - відповідність нормативно-правових актів Національного агентства законодавству. Критерії, за якими оцінюється актуальність нормативно-правових актів Національного агентства, вважаються досягнутими у разі, коли Національне агентство протягом усього періоду часу, що є об’єктом оцінки, у розумні строки вживало заходів щодо приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із законодавством;

нормативно-правовий акт Національного агентства, щодо якого відсутні суттєві обґрунтовані зауваження, - нормативно-правовий акт Національного агентства, який відповідає законодавству та реалізація якого забезпечує досягнення цілей його прийняття;

актуальність методичних рекомендацій та інших інформаційно-роз’яснювальних матеріалів Національного агентства - відповідність таких рекомендацій і матеріалів законодавству, а також їх здатність задовольняти потреби відповідних цільових аудиторій. Критерії, за якими оцінюється актуальність методичних рекомендацій та інших інформаційно-роз’яснювальних матеріалів Національного агентства, вважаються досягнутими у разі, коли Національне агентство періодично оновлювало такі матеріали з урахуванням потреб цільових аудиторій, результатів проведених опитувань, а також впроваджувало сучасні методи розповсюдження цих матеріалів;

суттєві помилки, допущені працівниками Національного агентства, - прийняття працівниками Національного агентства рішень, вчинення дій чи бездіяльності, які негативно вплинули на здійснення Національним агентством своїх повноважень;

необґрунтовані затримки - невчасне здійснення Національним агентством своїх повноважень (вчинення дій, прийняття рішень тощо), крім випадків, коли такі затримки відбулися через дії, бездіяльність інших суб’єктів чи прийняті ними рішення або через надзвичайну чи невідворотну за певних умов подію (непереборна сила);

ефективність діяльності - забезпечення досягнення максимального результату за наявних людських, фінансових, часових та інших ресурсів;

правила приватного фінансування політичних партій - сукупність вимог законодавства про партії, зокрема щодо визначення кола осіб, яким дозволено/заборонено здійснювати внески на підтримку політичних партій, обмеження щодо розміру таких внесків з боку однієї особи протягом певного періоду, правил надання та отримання внесків на підтримку політичних партій, правил визначення вартості (розміру) таких внесків політичними партіями, правил поведінки представників партій у разі отримання внесків від осіб, яким заборонено здійснювати внески на підтримку політичних партій, чи отримання внесків у розмірах, що перевищують встановлені законодавством обмеження;

правила державного фінансування політичних партій - сукупність вимог законодавства про партії щодо кола політичних партій, що мають право на отримання державного фінансування своєї статутної діяльності, порядку реалізації такого права, правил надання та розподілу Національним агентством коштів на фінансування статутної діяльності політичних партій, правил та обмежень щодо використання політичними партіями коштів, виділених з державного бюджету на фінансування їх статутної діяльності;

фінансова звітність політичних партій - звіти, що подаються політичними партіями до Національного агентства відповідно до законодавства про політичні партії.

3. Критеріями забезпечення незалежності Національного агентства та надання йому необхідних ресурсів є:

1) стабільність законодавства, яке регулює діяльність Національного агентства, відсутність необґрунтованих змін щодо обмеження незалежності Національного агентства;

2) чітке визначення законодавством повноважень Національного агентства і їх належне розмежування з повноваженнями інших державних органів;

3) законодавство не зазнало змін, які негативно вплинули на здатність Національного агентства належним чином здійснювати покладені на нього повноваження;

4) залучення Національного агентства до консультацій та обговорення законодавчих змін, які впливають на його діяльність;

5) будь-які суб’єкти та їх діяльність не створюють необґрунтованих перешкод для Національного агентства під час здійснення ним своїх повноважень;

6) забезпечення державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими фізичними та юридичними особами своєчасного доступу до відомостей та інформації, яка перебуває в їх розпорядженні та необхідна для здійснення повноважень Національного агентства;

7) забезпечення державними органами, органами місцевого самоврядування безпосереднього автоматизованого доступу Національного агентства до інформаційно-телекомунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, володільцями (адміністраторами) яких вони є;

8) відсутність випадків неналежного втручання державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, політичних партій, громадських об’єднань, будь-яких інших осіб в діяльність Національного агентства, пов’язану з виконанням покладених на нього обов’язків;

9) обсяг видатків на діяльність Національного агентства згідно з державним бюджетом відповідає обсягу видатків, визначеному Національним агентством в його бюджетному запиті, або менший за нього не більше ніж на 10 відсотків;

10) видатки на фінансування Національного агентства визначені окремим рядком у державному бюджеті, а їх обсяг дає змогу забезпечити належне здійснення повноважень Національного агентства, зокрема передбачає достатні кошти для оплати праці, проведення досліджень з питань вивчення ситуації щодо корупції, інформаційних кампаній та навчання з питань запобігання і протидії корупції, належного забезпечення необхідними матеріальними засобами, технікою, обладнанням, іншим майном для провадження службової діяльності, утворення територіальних органів Національного агентства;

11) наявність можливості у Голови Національного агентства представляти у разі потреби позицію Національного агентства з питань його фінансування на засіданнях Кабінету Міністрів України, комітетів або на пленарних засіданнях Верховної Ради України;

12) умови оплати праці посадових і службових осіб Національного агентства визначені законодавчо, виконуються на практиці та не зазнають необґрунтованих змін;

13) визначення граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів Національного агентства на рівні, який дає змогу забезпечити належне здійснення повноважень Національного агентства;

14) відсутність випадків порушень або спроб порушення визначеного порядку припинення повноважень Голови Національного агентства;

15) відсутність випадків посягання на життя і здоров’я працівників Національного агентства або їх близьких осіб, знищення чи пошкодження їх майна, погрози їм убивством, насильством чи пошкодженням майна;

16) належне розслідування кожного випадку посягання на життя і здоров’я працівників Національного агентства або їх близьких осіб, знищення чи пошкодження їх майна, погрози їм убивством, насильством чи пошкодженням майна, здійснення уповноваженими органами належних заходів для забезпечення безпеки працівників Національного агентства;

17) не зафіксовано жодного випадку зовнішнього втручання у призначення/звільнення працівників Національного агентства, зокрема щодо його керівництва.

4. Критеріями формування, координації та моніторингу Національним агентством антикорупційної політики є:

1) затвердження Методики стандартного опитування щодо рівня корупції в Україні, яка є актуальною та не викликає обґрунтованих суттєвих зауважень;

2) забезпечення проведення щорічного оцінювання рівня корупції в Україні, сприйняття і довіри до антикорупційних та інших інституцій тощо та опублікування його результатів;

3) врахування під час формування та реалізації Національним агентством антикорупційної політики результатів соціологічних та інших досліджень;

4) розроблення без необґрунтованих затримок проектів антикорупційної стратегії та державної програми (плану дій) з її реалізації за результатами аналізу:

ситуації щодо корупції;

результатів виконання попередньої антикорупційної стратегії;

5) внесення без необґрунтованих затримок на розгляд Кабінету Міністрів України проектів антикорупційної стратегії та державної програми (плану дій) з її реалізації;

6) наявність у проекті національної доповіді усіх відомостей, визначених у статті 20 Закону України “Про запобігання корупції” (далі - Закон), і повної та неупередженої оцінки стану справ у сфері запобігання та протидії корупції;

7) забезпечення без необґрунтованих затримок розроблення проектів нормативно-правових актів, віднесених до сфери відповідальності Національного агентства антикорупційною стратегією та/або державною програмою (планом дій) з її реалізації. Проекти таких нормативно-правових актів затверджені Національним агентством (якщо йдеться про власні акти) або внесені на розгляд відповідних суб’єктів нормотворення, подані для державної реєстрації;

8) участь у розробленні, обговоренні, доопрацюванні інших проектів нормативно-правових актів, які стосуються формування або реалізації державної антикорупційної політики;

9) забезпечення координації виконання іншими державними органами влади антикорупційної стратегії та державної програми (плану дій) з її реалізації;

10) забезпечення проведення моніторингу реалізації державної антикорупційної політики (в тому числі із залученням представників громадськості) та оприлюднення результатів такого моніторингу на офіційному веб-сайті Національного агентства. Проведення зазначеного моніторингу та оприлюднення його результатів здійснюються принаймні щороку;

11) забезпечення проведення оцінки ефективності реалізації антикорупційної стратегії та державної програми (плану дій) з її реалізації та оприлюднення результатів такого моніторингу на офіційному веб-сайті Національного агентства. Проведення зазначеного моніторингу та оприлюднення його результатів здійснюються принаймні щороку;

12) визнання громадськими, міжнародними організаціями, донорами, які провадять діяльність у сфері запобігання та/або протидії корупції, Національного агентства як дієвої та неупередженої інституції з питань формування, координації та моніторингу реалізації державної антикорупційної політики.

5. Критеріями організації Національним агентством заходів із запобігання та виявлення корупції є:

1) затвердження методології оцінювання корупційних ризиків у діяльності державних органів, яка є актуальною і щодо якої відсутні суттєві обґрунтовані зауваження;

2) затвердження порядку підготовки та погодження антикорупційних програм, який є актуальним і щодо якого відсутні суттєві обґрунтовані зауваження;

3) аналіз антикорупційних програм, внесених до Національного агентства для погодження, відповідно до встановленого порядку;

4) проведення щороку оцінки корупційних ризиків принаймні в одній пріоритетній сфері, визначеній Національним агентством;

5) забезпечення розроблення, поширення та актуальності методичних рекомендацій, інформаційно-роз’яснювальних матеріалів щодо оцінки корупційних ризиків та підготовки антикорупційних програм серед суб’єктів її проведення;

6) затвердження типової антикорупційної програми юридичної особи. Затвердженню чи внесенню змін до типової антикорупційної програми юридичної особи передує проведення публічних консультацій із заінтересованими сторонами;

7) забезпечення розроблення, розповсюдження та актуальності методичних рекомендацій, інформаційно-роз’яснювальних матеріалів щодо розроблення, затвердження та виконання антикорупційних програм юридичної особи;

8) визнання громадськими, міжнародними організаціями, донорами, які провадять діяльність у сфері запобігання та/або протидії корупції, Національного агентства як дієвої та неупередженої інституції у сфері підготовки та погодження антикорупційних програм;

9) створення та забезпечення функціонування окремого структурного підрозділу Національного агентства, який проводить антикорупційну експертизу відповідно до статті 55 Закону;

10) затвердження методології проведення антикорупційної експертизи нормативно-правових актів та їх проектів, яка є актуальною і щодо якої відсутні суттєві обґрунтовані зауваження;

11) забезпечення систематичного моніторингу проектів нормативно-правових актів, чинних нормативно-правових актів та відбір для проведення антикорупційної експертизи тих актів, які мають найбільше суспільне значення та стосуються сфер з високим рівнем корупціогенності;

12) оприлюднення висновків Національного агентства, підготовлених за результатами проведення антикорупційної експертизи, які є обґрунтованими та містять рекомендації щодо усунення корупціогенних факторів;

13) забезпечення надіслання висновків, підготовлених за результатами проведення антикорупційної експертизи, відповідним суб’єктам нормотворення, здійснення заходів у межах своїх повноважень для забезпечення врахування висновків;

14) визнання громадськими, міжнародними організаціями, донорами, які провадять діяльність у сфері запобігання та/або протидії корупції, Національного агентства як дієвої та неупередженої інституції у сфері проведення антикорупційної експертизи;

15) затвердження Типового положення про уповноважений підрозділ (уповноважену особу) з питань запобігання та виявлення корупції, яке є актуальним і щодо якого відсутні суттєві обґрунтовані зауваження;

16) встановлення обов’язкових вимог до мінімальної штатної чисельності уповноваженого підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції в державних органах;

17) забезпечення розроблення, розповсюдження та актуальності методичних рекомендацій, навчальних та інформаційно-роз’яснювальних матеріалів щодо діяльності уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції;

18) проведення щороку опитування уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції щодо шляхів оптимізації роботи Національного агентства з надання таким уповноваженим підрозділам (уповноваженим особам) підтримки у виконанні їх завдань;

19) визнання громадськими, міжнародними організаціями, донорами, які провадять діяльність у сфері запобігання та/або протидії корупції, Національного агентства як дієвої інституції з методичного забезпечення та підтримки діяльності уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції;

20) визначення та застосування порядку надання згоди на звільнення керівника уповноваженого підрозділу (уповноваженої особи) з питань запобігання та виявлення корупції, який є актуальним і щодо якого відсутні суттєві обґрунтовані зауваження;

21) регулярне проведення аналізу ефективності діяльності уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції та подання за його результатами рекомендацій щодо покращення їх роботи. Оприлюднення результатів зазначеного аналізу та рекомендацій на офіційному веб-сайті Національного агентства;

22) забезпечення надання роз’яснень за зверненнями уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції;

23) затвердження та застосування порядку проведення перевірок організації роботи із запобігання і виявлення корупції в державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, у юридичних осіб публічного права та юридичних осіб, зазначених у частині другій статті 62 Закону, який є актуальним і щодо якого відсутні суттєві обґрунтовані зауваження;

24) проведення протягом року не менше десяти перевірок організації роботи із запобігання і виявлення корупції в державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, у юридичних осіб публічного права та юридичних осіб, зазначених у частині другій статті 62 Закону.

6. Критеріями проведення Національним агентством моніторингу та контролю за дотриманням законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог і обмежень, передбачених Законом, є:

1) отримання та використання автоматизованого доступу до всіх державних реєстрів і баз даних, необхідних для проведення моніторингу та контролю дотримання вимог законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання інших вимог і обмежень, встановлених антикорупційним законодавством;

2) забезпечення розроблення, поширення та актуальності методичних рекомендацій, інформаційно-роз’яснювальних матеріалів для уповноважених осіб Національного агентства стосовно проведення моніторингу та контролю дотримання вимог законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання інших вимог і обмежень, встановлених антикорупційним законодавством;

3) забезпечення розроблення, поширення та актуальності методичних рекомендацій, інформаційно-роз’яснювальних матеріалів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання інших вимог і обмежень, встановлених антикорупційним законодавством;

4) забезпечення розроблення, поширення та актуальності навчальних матеріалів, у тому числі онлайн-курсів, щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання інших вимог і обмежень, встановлених антикорупційним законодавством;

5) забезпечення функціонування каналів комунікації для надання роз’яснень, консультацій, підтримки щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання інших вимог і обмежень, встановлених антикорупційним законодавством;

6) забезпечення надання роз’яснень та консультацій з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання інших вимог і обмежень законодавства у строки, визначені законодавством;

7) використання програмних засобів для виявлення порушень вимог законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів та інших вимог і обмежень, встановлених антикорупційним законодавством;

8) здійснення розгляду звернень та повідомлень фізичних та юридичних осіб щодо можливих правопорушень у строки та в порядку, що визначені законодавством;

9) забезпечення документування порушень вимог законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів та інших вимог і обмежень, встановлених антикорупційним законодавством, у порядку, визначеному законодавством;

10) відсутність систематичних необґрунтованих затримок, зумовлених рішеннями, діями чи бездіяльністю уповноваженої особи Національного агентства під час проведення моніторингу та контролю дотримання вимог законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання інших вимог і обмежень, встановлених антикорупційним законодавством;

11) здійснення відповідно до закону уповноваженими особами Національного агентства під час проведення моніторингу та контролю дотримання вимог законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання інших вимог і обмежень, встановлених антикорупційним законодавством, необхідних заходів для забезпечення проведення у повному обсязі моніторингу та контролю, зокрема:

обмін інформацією з іншими державними органами;

використання інформації з відкритих джерел;

надіслання запитів на отримання інформації від компетентних органів іноземних держав;

отримання відомостей, які становлять банківську таємницю;

отримання інформації від фізичних та юридичних осіб;

12) складення у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, уповноваженими особами Національного агентства без необґрунтованих затримок протоколу про таке правопорушення (в межах відповідної компетенції) або надіслання обґрунтованого висновку спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції з урахуванням строків накладення адміністративного стягнення;

13) у разі виявлення ознак кримінального правопорушення або підстав для звернення до суду з позовом про визнання активів необґрунтованими надіслання Національним агентством у визначений законодавством строк спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції обґрунтованого висновку;

14) оперативне повідомлення іншим суб’єктам владних повноважень про всі інші правопорушення без необґрунтованих затримок (зокрема про факти можливого ухилення від сплати податків чи відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом);

15) недопущення працівниками Національного агентства під час процедур моніторингу та контролю суттєвих помилок або порушень, які негативно впливають на результати проведення моніторингу та контролю дотримання вимог законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання інших вимог і обмежень, встановлених антикорупційним законодавством;

16) впровадження системи здійснення заходів щодо недопущення несанкціонованого розголошення (витоків) інформації з обмеженим доступом, яка стосується моніторингу та контролю дотримання вимог законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання інших вимог і обмежень, встановлених антикорупційним законодавством;

17) здійснення повних, об’єктивних та безсторонніх, зокрема з дотриманням принципу політичної неупередженості, заходів моніторингу та контролю дотримання вимог законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання інших вимог і обмежень, встановлених антикорупційним законодавством;

18) систематичне здійснення заходів моніторингу та контролю щодо заборон, вимог і обмежень, визначених у розділах IV-VI Закону;

19) завершення здійснення не менш як 25 відсотків заходів контролю (перевірок) за виявленням порушень вимог законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів та дотримання інших вимог і обмежень, встановлених антикорупційним законодавством;

20) здійснення не менш як 80 відсотків заходів контролю (перевірок) стосовно службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище;

21) завершення здійснення протягом трьох місяців не менш як 50 відсотків заходів контролю (перевірок);

22) повне та своєчасне надання відповіді на запити фізичних та юридичних осіб стосовно дотримання вимог законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а також дотримання інших вимог і обмежень, встановлених антикорупційним законодавством;

23) закриття у зв’язку із закінченням строку давності через необґрунтовані затримки з боку Національного агентства не більш як 10 відсотків справ про порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів та дотримання інших вимог і обмежень, встановлених антикорупційним законодавством, спрямованих Національним агентством до суду;

24) складення та надсилання Національним агентством до суду протоколів про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188 -46 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не менш як у 90 відсотків випадків невиконання органами державної влади, органами місцевого самоврядування чи іншими суб’єктами приписів Національного агентства, винесених за результатами здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотриманням інших вимог і обмежень, встановлених антикорупційним законодавством;

25) звернення у кожному випадку за наявності підстав без необґрунтованих затримок до суду щодо скасування рішень, актів, правочинів, ухвалених (здійснених) з порушенням вимог закону;

26) утворення та забезпечення функціонування окремого самостійного структурного підрозділу Національного агентства, який здійснює заходи моніторингу та контролю дотримання вимог законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання інших вимог і обмежень, встановлених антикорупційним законодавством, що має достатню кількість персоналу;

27) проведення періодичного перегляду процедур моніторингу та контролю дотримання вимог законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання інших вимог і обмежень, встановлених антикорупційним законодавством, з метою підвищення їх ефективності;

28) забезпечення постійного оприлюднення статистичних результатів моніторингу та контролю дотримання вимог законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання інших вимог і обмежень, встановлених антикорупційним законодавством;

29) визнання громадськими, міжнародними організаціями, донорами, які провадять діяльність у сфері запобігання та/або протидії корупції, Національного агентства як дієвої та неупередженої інституції у сфері здійснення контролю дотримання вимог законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів та дотримання інших вимог і обмежень, встановлених антикорупційним законодавством.

7. Критеріями контролю та перевірки Національним агентством декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, моніторингу способу життя суб’єктів декларування є:

1) визначення форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), форми повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, форми повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента, які є актуальними та щодо яких відсутні суттєві обґрунтовані зауваження;

2) отримання безпосереднього автоматизованого доступу до всіх державних реєстрів і баз даних, необхідних для перевірки декларацій;

3) використання державних реєстрів і баз даних, до яких наявний безпосередній автоматизований доступ, для здійснення контролю та перевірки декларацій;

4) забезпечення функціонування автоматизованої системи логічного і арифметичного контролю, що застосовується до всіх декларацій;

5) визначення правил логічного та арифметичного контролю, які є ефективними, щодо яких відсутні суттєві обґрунтовані зауваження та які переглядаються у разі потреби;

6) визначення та застосування порядку відбору декларацій для проведення обов’язкової повної перевірки та черговості такої перевірки на основі оцінки ризиків;

7) визначення порядку проведення повної перевірки декларацій, який є актуальним та щодо якого відсутні суттєві обґрунтовані зауваження;

8) визначення порядку здійснення контролю за своєчасністю подання декларацій, який є актуальним та щодо якого відсутні суттєві обґрунтовані зауваження;

9) визначення порядку здійснення контролю за правильністю та повнотою заповнення декларацій, який є актуальним та щодо якого відсутні суттєві обґрунтовані зауваження;

10) визначення порядку проведення моніторингу способу життя суб’єктів декларування, який є актуальним та щодо якого відсутні суттєві обґрунтовані зауваження;

11) визначення порядку здійснення заходів фінансового контролю щодо осіб, визначених у статті 52 -1 Закону, який є актуальним та щодо якого відсутні суттєві обґрунтовані зауваження;

12) забезпечення розроблення, поширення та актуальності методичних рекомендацій, інформаційно-роз’яснювальних матеріалів для уповноважених осіб Національного агентства щодо здійснення заходів фінансового контролю;

13) забезпечення розроблення, поширення та актуальності інформаційно-роз’яснювальних матеріалів для суб’єктів декларування щодо заповнення та подання декларацій;

14) забезпечення розроблення, поширення та актуальності навчальних матеріалів щодо заповнення та подання декларацій;

15) забезпечення функціонування каналів комунікації для надання роз’яснень, консультацій, підтримки для суб’єктів декларування;

16) здійснення розгляду звернень та повідомлень фізичних та юридичних осіб щодо можливих правопорушень у строки та в порядку, що визначені законодавством;

17) ефективне самостійне виявлення інформації про можливі порушення у сфері фінансового контролю, зокрема на підставі інформації, отриманої із засобів масової інформації, Інтернету;

18) фіксація правопорушень у цій сфері здійснюється у строки та в порядку, що визначені законодавством;

19) відсутність необґрунтованих затримок, зумовлених рішеннями, діями чи бездіяльністю працівників Національного агентства протягом процесу здійснення контролю, перевірки чи моніторингу способу життя суб’єктів декларування;

20) здійснення відповідно до закону уповноваженими особами Національного агентства під час проведення повних перевірок декларацій заходів, необхідних для виявлення ознак недостовірності задекларованих відомостей, неточностей оцінки задекларованих активів, наявності конфлікту інтересів, ознак незаконного збагачення або необґрунтованості активів, зокрема:

обмін інформацією з іншими державними органами;

використання інформації з відкритих джерел;

надіслання запитів на отримання інформації від компетентних органів іноземних держав;

отримання відомостей, які становлять банківську таємницю;

отримання інформації від фізичних та юридичних осіб;

21) складення без необґрунтованих затримок уповноваженими особами Національного агентства у кожному випадку виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, протоколу про таке правопорушення (в межах відповідної компетенції) або надсилання адміністративних матеріалів спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції;

22) надіслання у визначений законодавством строк спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції відповідного обґрунтованого висновку у випадку виявлення за результатами повної перевірки декларацій ознак кримінального правопорушення або підстав для звернення до суду з позовом про визнання активів необґрунтованими;

23) повідомлення іншим суб’єктам владних повноважень про всі інші правопорушення без необґрунтованих затримок (зокрема про факти можливого ухилення від сплати податків чи відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом);

24) відсутність суттєвих помилок або порушень, які негативно вплинули на результативність контролю, перевірки декларацій, моніторингу способу життя під час проведення перевірок працівниками Національного агентства;

25) впровадження системи заходів щодо недопущення несанкціонованого розголошення (витоків) інформації з обмеженим доступом, яка стосується здійснення контролю, перевірок декларацій або моніторингу способу життя;

26) здійснення заходів фінансового контролю у повному обсязі, об’єктивно та безсторонньо, зокрема з дотриманням принципу політичної неупередженості;

27) проведення щороку не менше ніж 1000 повних перевірок декларацій шляхом відбору декларацій для проведення обов’язкової повної перевірки та визначення черговості таких перевірок на підставі оцінки ризиків (з використанням системи логічного та арифметичного контролю), прийняття відповідних рішень за результатами таких перевірок;

28) проведення щороку не менше ніж 600 повних перевірок декларацій щодо декларацій службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище;

29) завершення щороку не менш як 5 відсотків повних перевірок декларацій з виявленням ознак незаконного збагачення, необгрунтованості активів або порушення вимог і обмежень, встановлених антикорупційним законодавством;

30) завершення щороку не менш як 10 відсотків повних перевірок декларацій з виявленням завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна або іншого об’єкта декларування, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

31) завершення щороку не менш як 5 відсотків повних перевірок декларацій з виявленням недостовірних відомостей у декларації стосовно майна або іншого об’єкта декларування, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

32) закриття судом у зв’язку із закінченням строку давності через необґрунтовані затримки з боку Національного агентства не більш як 10 відсотків справ про порушення вимог фінансового контролю, спрямованих Національним агентством до суду;

33) завершення у строки, визначені Національним агентством, не менш як 80 відсотків повних перевірок декларацій;

34) кількість випадків незаконного збагачення або необґрунтованості активів, виявлених у результаті повних перевірок декларацій, середній обсяг (сума) яких перевищує 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, становить не менш як 25 відсотків;

35) утворення та забезпечення функціонування окремого самостійного структурного підрозділу Національного агентства, який здійснює заходи фінансового контролю та має достатню кількість персоналу;

36) проведення періодичного аналізу та перегляду процедур контролю, перевірки декларацій, моніторингу способу життя з метою підвищення їх ефективності;

37) забезпечення оприлюднення результатів повної перевірки декларацій та моніторингу способу життя суб’єктів декларування з урахуванням законодавства про захист персональних даних;

38) визнання громадськими, міжнародними організаціями, донорами, які провадять діяльність у сфері запобігання та/або протидії корупції, Національного агентства як дієвої та неупередженої інституції у сфері фінансового контролю.

8. Критеріями забезпечення Національним агентством законності та прозорості фінансування політичних партій, подання ними фінансової звітності, здійснення контролю за своєчасністю подання звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів на загальнодержавних та місцевих виборах, повнотою таких звітів, достовірністю включених до них відомостей є:

1) затвердження форми звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, яка є актуальною та щодо якої відсутні суттєві обґрунтовані зауваження;

2) затвердження порядку подання звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, який є актуальним та щодо якого відсутні суттєві обґрунтовані зауваження;

3) затвердження порядку проведення перевірки звітності політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, а також форми висновку, що складається за результатами такої перевірки;

4) затвердження методології визначення розміру (суми) внеску у формі робіт, товарів або послуг, яка є актуальною та щодо якої відсутні суттєві обґрунтовані зауваження;

5) забезпечення розроблення, поширення та актуальності методичних рекомендацій, інформаційно-роз’яснювальних матеріалів щодо дотримання правил державного та приватного фінансування політичних партій, а також подання ними фінансової звітності;

6) забезпечення проведення навчання представників політичних партій щодо дотримання правил державного та приватного фінансування політичних партій, а також подання ними фінансової звітності;

7) надання відповідей на звернення представників політичних партій, інших фізичних чи юридичних осіб в порядку та у строки, що визначені законодавством;

8) забезпечення розподілу коштів, виділених з державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичних партій, відповідно до вимог Закону України “Про політичні партії в Україні”. Рішення про відмову в наданні політичній партії державного фінансування приймається виключно за наявності передбачених законодавством підстав;

9) забезпечення здійснення ефективного державного контролю за дотриманням встановлених законом обмежень щодо фінансування політичних партій;

10) забезпечення здійснення ефективного державного контролю за законним та цільовим використанням політичними партіями коштів, виділених з державного бюджету на фінансування їх статутної діяльності;

11) забезпечення здійснення ефективного державного контролю за своєчасністю подання, повнотою, відповідністю оформлення встановленим законом вимогам, а також достовірністю відомостей, включених до щоквартальних звітів партій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру;

12) забезпечення здійснення ефективного державного контролю за своєчасністю подання, повнотою, відповідністю оформлення встановленим законом вимогам, а також достовірністю відомостей, включених до звітів зовнішнього незалежного фінансового аудиту діяльності партій;

13) оприлюднення списку політичних партій, які не подали свої звіти у визначений законодавством строк, на офіційному веб-сайті Національного агентства протягом 10 календарних днів з дня завершення строку подання політичними партіями звітів про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру. Національним агентством без необґрунтованих затримок вжито всіх належних заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні строків подання такої звітності;

14) проведення перевірки звітів політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру у строк, що не перевищує 60 днів з дня їх надходження. Кількість випадків складення Національним агентством висновку, в якому відображено результати проведеного аналізу, а також детальний виклад змісту всіх порушень із зазначенням вжитих заходів реагування (у разі виявлення порушень) становить 100 відсотків;

15) забезпечення використання програмних засобів з метою виявлення порушень правил державного або приватного фінансування політичних партій чи подання ними фінансової звітності (зокрема автоматизованої перевірки звітності політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру);

16) вжиття під час перевірки фінансової звітності політичних партій та інформації про потенційні порушення правил державного або приватного фінансування політичних партій чи подання ними фінансової звітності уповноваженими особами Національного агентства відповідно до закону всіх необхідних заходів, зокрема:

обмін інформацією з іншими державними органами;

використання інформації з відкритих джерел;

надіслання запитів на отримання інформації від компетентних органів іноземних держав;

отримання відомостей, які становлять банківську таємницю;

отримання інформації від фізичних та юридичних осіб;

17) впровадження системи заходів щодо недопущення несанкціонованого розголошення (витоків) інформації з обмеженим доступом, яка стосується здійснення Національним агентством державного контролю відповідно до законодавства про політичні партії та Закону;

18) здійснення державного контролю за дотриманням правил державного та приватного фінансування політичних партій, а також подання ними фінансової звітності у повному обсязі, об’єктивно та безсторонньо, зокрема з дотриманням принципу політичної неупередженості;

19) оприлюднення на офіційному веб-сайті Національного агентства у межах визначеного законодавством строку всіх висновків, підготовлених за результатами перевірки фінансової звітності політичних партій;

20) розгляд у встановленому законодавством порядку без необґрунтованих затримок повідомлень фізичних та юридичних осіб про потенційні факти порушення правил державного або приватного фінансування політичних партій чи подання ними фінансової звітності;

21) не менш як 50 відсотків виявлених порушень за результатами перевірок фінансової звітності політичних партій стосуються питань щодо достовірності інформації, поданої у фінансових звітах політичних партій, або незаконного фінансування;

22) вжиття належних заходів щодо притягнення винних до відповідальності у разі виявлення під час перевірки фінансової звітності політичних партій чи інформації про порушення законодавства у сфері фінансування політичних партій ознак порушення вимог законодавства, які є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності;

23) у разі виявлення під час перевірки фінансової звітності політичних партій чи інформації про порушення законодавства у сфері фінансування політичних партій ознак порушення вимог законодавства, які є підставою для притягнення до кримінальної чи іншої передбаченої законом відповідальності, Національне агентство у п’ятиденний строк з дня виявлення відповідних ознак письмово повідомляє про це органам (посадовим особам), уповноваженим забезпечити притягнення осіб, які вчинили порушення вимог законодавства, до передбаченої законом відповідальності, та надсилає відповідним органам (посадовим особам) матеріали, що підтверджують факт вчинення відповідного правопорушення;

24) невідкладне звернення до суду з позовом про встановлення відповідних фактів у разі виявлення Національним агентством фактів, які свідчать про те, що кошти, виділені з державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичної партії, використані нею на фінансування участі у виборах народних депутатів України, виборах Президента України, місцевих виборах або на цілі, не пов’язані із статутною діяльністю;

25) закриття у зв’язку із закінченням строку давності через необґрунтовані затримки з боку Національного агентства не більш як 10 відсотків справ про порушення вимог законодавства про партії, спрямованих Національним агентством до правоохоронних органів чи суду;

26) кількість випадків внесення Національним агентством приписів про усунення політичними партіями допущених правопорушень не менш як у 70 відсотках випадків виявлення правопорушень, які не тягнуть за собою іншого виду відповідальності;

27) прийняття Національним агентством у разі виявлення фактів, які є підставою для зупинення фінансування статутної діяльності політичної партії, рішення про зупинення фінансування статутної діяльності такої партії;

28) прийняття Національним агентством у разі виявлення фактів, які є підставою для припинення фінансування статутної діяльності політичної партії, рішення про припинення фінансування статутної діяльності такої партії;

29) забезпечення опублікування статистичних даних щодо стану дотримання в Україні правил фінансування політичних партій та подання ними фінансової звітності;

30) забезпечення проведення регулярних опитувань представників політичних партій та громадськості щодо ефективності діяльності Національного агентства з питань протидії порушенню правил приватного або державного фінансування політичних партій чи подання ними фінансової звітності;

31) визнання громадськими, міжнародними організаціями, донорами, які провадять діяльність у сфері забезпечення законності та прозорості фінансування політичних партій та подання ними фінансової звітності Національного агентства як дієвої та неупередженої інституції з питань дотримання правил державного та приватного фінансування політичних партій, а також подання ними фінансової звітності.

9. Критеріями діяльності Національного агентства у сфері захисту викривачів корупції є:

1) забезпечення державних органів комплексними методичними матеріалами щодо захисту викривачів, а викривачів - щодо їх прав та можливостей для захисту;

2) створення власних безпечних каналів комунікації для анонімних викривачів, зокрема каналів онлайн-зв’язку, телефонних гарячих ліній та електронних поштових скриньок;

3) визначення вимог до безпеки каналів зв’язку для анонімних викривачів відповідно до статті 53 Закону. Відповідні вимоги є актуальними та щодо них відсутні суттєві обґрунтовані зауваження;

4) забезпечення комплексного виявлення та документування недоліків під час створення та функціонування безпечних і регулярних каналів повідомлення про можливі факти недотримання Закону під час захисту викривачів;

5) вчасне з дотриманням вимог законодавства реагування на всі запити щодо захисту викривачів;

6) відсутність необґрунтованих затримок під час забезпечення захисту викривачів;

7) здійснення необхідних заходів з метою дієвого захисту викривачів та їх близьких осіб, зокрема захист анонімності викривача, внесення приписів з вимогою про усунення порушень трудових та інших прав викривачів;

8) забезпечення оперативного інформування відповідних компетентних органів у разі, коли за результатами перевірки встановлено ознаки корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень чи інших порушень Закону, про які повідомляли викривачі;

9) забезпечення здійснення належних заходів для представництва в суді інтересів викривача у випадках, визначених законодавством;

10) ініціювання процедури притягнення до юридичної відповідальності у разі встановлення Національним агентством ознак порушень законодавства про захист прав викривачів;

11) впровадження системи заходів щодо недопущення несанкціонованого розголошення (витоків) інформації з обмеженим доступом щодо викривачів;

12) забезпечення проведення постійного моніторингу виконання законодавства у сфері захисту викривачів, участь у розробленні рекомендацій щодо його удосконалення;

13) наявність позитивних наслідків діяльності Національного агентства, про що свідчать виявлені на підставі звернень викривачів випадки корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, за вчинення яких винних осіб притягнуто до встановленої законом відповідальності;

14) визнання громадськими, міжнародними організаціями, донорами, які провадять діяльність у сфері запобігання та/або протидії корупції, Національного агентства як дієвої та неупередженої інституції у сфері захисту викривачів.

10. Критеріями взаємодії Національного агентства з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, органами іноземних держав, міжнародними організаціями та громадськістю є:

1) забезпечення координації здійснення іншими державними органами та органами місцевого самоврядування заходів, передбачених антикорупційною стратегією та державною програмою (планом дій) з її реалізації;

2) взаємодія з Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади з питань розроблення, обговорення та доопрацювання законопроектів, а також інших нормативно-правових актів, що можуть вплинути на державну антикорупційну політику;

3) укладення та у разі потреби ініціювання змін до меморандумів про співпрацю з органами державної влади, взаємодія з якими має суттєве значення для успішного здійснення Національним агентством власних повноважень (Національне антикорупційне бюро, Державне бюро розслідувань, Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, тощо);

4) налагодження співпраці з іншими органами державної влади та органами місцевого самоврядування для успішного здійснення своїх повноважень (зокрема щодо обміну інформацією);

5) забезпечення безпосереднього автоматизованого доступу Національного антикорупційного бюро до інформаційно-телекомунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, володільцем (адміністратором) яких є Національне агентство;

6) забезпечення оперативного інформування правоохоронних органів відповідно до компетенції без необґрунтованих затримок про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень чи інших порушень Закону, про які повідомляли викривачі;

7) забезпечення координації виконання міжнародних зобов’язань у сфері формування та реалізації державної антикорупційної політики;

8) забезпечення в межах компетенції співпраці з державними органами, неурядовими організаціями іноземних держав та міжнародними організаціями;

9) забезпечення укладення меморандумів про співпрацю з компетентними органами іноземних держав (зокрема щодо обміну інформацією);

10) забезпечення обміну інформацією з компетентними органами іноземних держав та міжнародними організаціями;

11) залучення громадськості до формування, реалізації та моніторингу державної антикорупційної політики;

12) проведення публічних громадських обговорень або електронних консультацій з громадськістю щодо розроблених Національним агентством проектів нормативно-правових актів відповідно до вимог законодавства. За результатами обговорення (консультацій) Національним агентством оприлюднено інформацію про пропозиції, які були враховані, або надано обґрунтовані пояснення щодо причин неврахування поданих пропозицій;

13) оприлюднення та презентація результатів проведення щорічного оцінювання рівня корупції в Україні, сприйняття і довіри до антикорупційних та інших інституцій;

14) співпраця з неурядовими організаціями з питань проведення досліджень;

15) створення та забезпечення функціонування окремого структурного підрозділу Національного агентства, що забезпечує налагодження зовнішньої комунікації та взаємодії з громадськістю;

16) забезпечення систематичного інформування громадськості про здійснення заходів щодо запобігання корупції;

17) забезпечення здійснення заходів, спрямованих на формування у свідомості громадян негативного ставлення до корупції, зокрема участь у проведенні просвітницьких кампаній;

18) вжиття заходів, спрямованих на формування Громадської ради при Національному агентстві (далі - Громадська рада), склад якої сформовано відповідно до результатів відкритого та прозорого конкурсу;

19) подання (представлення) Громадській раді самостійно або за зверненням Громадської ради інформації про діяльність Національного агентства (за винятком інформації з обмеженим доступом);

20) подання Громадській раді проекту національної доповіді щодо реалізації засад державної антикорупційної політики;

21) залучення членів Громадської ради до розроблення антикорупційної стратегії та державної програми з її виконання;

22) залучення членів Громадської ради до розроблення проектів нормативно-правових актів Національного агентства;

23) залучення членів Громадської ради до проведення антикорупційної експертизи;

24) забезпечення проведення опитувань відповідних цільових аудиторій та експертів щодо якості, доступності та зручності у користуванні методичних рекомендацій та інших інформаційно-роз’яснювальних матеріалів Національного агентства щодо: заходів фінансового контролю; запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а також дотримання інших вимог і обмежень, встановлених антикорупційним законодавством; діяльності уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції; дотримання законодавства про політичні партії тощо;

25) забезпечення проведення та врахування результатів опитувань щодо ефективності діяльності Національного агентства у сфері формування антикорупційної політики, забезпечення дотримання та здійснення заходів фінансового контролю, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання інших вимог і обмежень, встановлених антикорупційним законодавством, діяльності уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції, дотримання законодавства про політичні партії тощо;

26) повне та своєчасне надання відповідей на запити та звернення фізичних і юридичних осіб, що стосуються будь-якої сфери діяльності Національного агентства;

27) забезпечення функціонування каналів комунікації для надання роз’яснень, консультацій, підтримки для суб’єктів декларування;

28) здійснення розгляду звернень та повідомлень фізичних та юридичних осіб щодо можливих порушень вимог антикорупційного законодавства або законодавства про партії у строки та в порядку, що визначені законодавством;

29) створення власних безпечних каналів комунікації для анонімних викривачів, зокрема канали онлайн-зв’язку, телефонні гарячі лінії та електронні поштові скриньки;

30) підготовка щорічних звітів про свою діяльність, які містять об’єктивні відомості, зазначені у статті 14 Закону;

31) надання Громадській раді щорічних звітів Національного агентства для підготовки висновку;

32) оприлюднення щорічних звітів не пізніше 15 квітня на своєму офіційному веб-сайті разом з висновком Громадської ради (у разі затвердження висновку в установлений строк).

11. Критеріями управління та організаційної спроможності Національного агентства є:

1) відсутність суттєвих обґрунтованих зауважень до структури та штатного розпису Національного агентства;

2) запровадження розподілу обов’язків між Головою Національного агентства, його заступниками та керівниками структурних підрозділів Національного агентства різного рівня, який не викликає суттєвих обґрунтованих зауважень;

3) інституційна спроможність Національного агентства дає змогу органу бути незалежним на практиці;

4) затвердження стратегії інституційного розвитку, яка розроблена за результатами проведення належного аналізу попередніх результатів діяльності та передбачає моніторинг її реалізації відповідно до вимірюваних показників;

5) затвердження та реалізація комунікаційної стратегії, що є доречною, скоординованою з іншими заінтересованими сторонами. Національним агентством проводиться регулярний аналіз ефективності комунікаційної стратегії та в разі потреби вносяться зміни до неї;

6) запровадження і належне функціонування електронної системи управління справами (e-case management) та електронної системи документообігу (як самостійна система або як складова системи управління справами);

7) налагодження між структурними підрозділами Національного агентства належної взаємодії та обміну інформацією, зокрема щодо виявлених ознак порушень або з метою проведення контролю, перевірок, заходів моніторингу;

8) демонстрація Головою Національного агентства високого рівня знань, професіоналізму, лідерства та відданості роботі, що мотивує підлеглих і є прикладом доброчесності;

9) демонстрація заступниками Голови та керівництвом структурних підрозділів Національного агентства високого рівня знань, професіоналізму, лідерства та відданості роботі, що мотивує підлеглих і є прикладом доброчесності;

10) здійснення Головою Національного агентства та його заступниками у випадках неналежного втручання у діяльність Національного агентства дієвих заходів реагування на них;

11) нормативно-правові акти Національного агентства є якісними та відповідають законам;

12) затвердження Головою Національного агентства положення про відкритий конкурс у Національному агентстві та відсутність суттєвих обґрунтованих зауважень до нього;

13) здійснення добору персоналу Національного агентства відповідно до вимог законодавства. Конкурси на зайняття вакантних посад державної служби проводяться відкрито та прозоро;

14) відсутність будь-яких обставин, які б свідчили про недостатній рівень безсторонності членів конкурсних комісій під час проведення відкритих конкурсів;

15) включення представників Громадської ради до складу конкурсних комісій;

16) приділення конкурсною комісією під час проведення відкритих конкурсів належної уваги оцінці професійності, компетентності та доброчесності кандидатів на посади;

17) призначення Головою Національного агентства заступників Голови, керівника апарату та заступника керівника апарату без будь-якого зовнішнього втручання;

18) відсутність даних, які свідчать про зовнішнє втручання під час призначення або звільнення працівників Національного агентства;

19) середня кількість вакансій у період, щодо якого проводиться оцінка, не перевищує 20 відсотків затвердженої штатної чисельності;

20) визначення оплати праці працівників Національного агентства здійснюється згідно із законодавством, а нарахування премій, надбавок, інших додаткових виплат - на основі об’єктивних критеріїв;

21) проведення періодичної оцінки потреб професійної підготовки (підвищення кваліфікації) персоналу;

22) проходження працівниками Національного агентства періодично, принаймні кожних два роки підвищення кваліфікації та вдосконалення власних знань і навичок з урахуванням планів особистісного розвитку та результатів оцінки потреб професійної підготовки (підвищення кваліфікації);

23) забезпечення працівників Національного агентства чіткими інструкціями щодо виконання ними своїх завдань;

24) відсутність випадків, що свідчать про суттєве порушення Національним агентством законодавства про публічні закупівлі чи бюджетного законодавства, які призвели або можуть призвести до значних збитків;

25) забезпечення належного проведення оцінки корупційних ризиків та повноцінне врахування її результатів під час розроблення та затвердження власної антикорупційної програми;

26) формування та забезпечення функціонування підрозділу внутрішнього контролю, який має достатню кількість персоналу;

27) результативність та безсторонність діяльності підрозділу внутрішнього контролю Національного агентства щодо забезпечення доброчесності працівників Національного агентства, дотримання ними вимог Закону;

28) забезпечення підрозділом внутрішнього контролю Національного агентства належного реагування на повідомлення, звернення чи заяви про правопорушення з боку працівника Національного агентства;

29) визначення Головою Національного агентства порядку проведення перевірок на доброчесність щодо працівників Національного агентства, який ефективно застосовується;

30) визначення Головою Національного агентства порядку проведення моніторингу способу життя працівників Національного агентства, який ефективно застосовується;

31) визначення Головою Національного агентства порядку проведення повних перевірок декларацій працівників Національного агентства, який ефективно застосовується;

32) забезпечення підрозділом внутрішнього контролю Національного агентства ефективного проведення перевірок декларацій працівників та моніторингу їх способу життя;

33) забезпечення підрозділом внутрішнього контролю Національного агентства ефективного проведення перевірок на доброчесність щодо працівників Національного агентства;

34) повне та об’єктивне здійснення дисциплінарних проваджень;

35) створення дисциплінарної комісії, яка діє професійно, об’єктивно та безсторонньо;

36) включення представників Громадської ради до складу дисциплінарної комісії, утвореної у Національному агентстві;

37) вжиття дієвих заходів у межах законодавства щодо працівників Національного агентства, які не пройшли перевірку на доброчесність або мали суттєві розбіжності між способом життя і законними доходами;

38) належне функціонування підрозділу запобігання корупції, який має достатню кількість персоналу;

39) визначення для працівників Національного агентства стандартів доброчесності та етичної поведінки, що доведені до відома кожного;

40) отримання працівниками Національного агентства консультацій з питань доброчесності, дотримання вимог антикорупційного законодавства та стандартів етичної поведінки;

41) регулярне проходження працівниками Національного агентства навчання з питань доброчесності, дотримання вимог антикорупційного законодавства та стандартів етичної поведінки;

42) долучення Голови Національного агентства та його заступників до розроблення та впровадження заходів з дотримання стандартів доброчесності та етичної поведінки працівників Національного агентства;

43) відсутність випадків видання Головою Національного агентства чи його заступниками незаконних наказів, розпоряджень чи доручень;

44) наявність дієвих внутрішніх каналів для сповіщення уповноваженими особами Національного агентства про випадки внутрішнього (у межах Національного агентства) або зовнішнього втручання в їх діяльність;

45) забезпечення ведення та функціонування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення;

46) забезпечення ведення та функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

47) забезпечення ведення та функціонування Єдиного державного реєстру звітності політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру;

48) оприлюднення у формі відкритих даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних відомостей з реєстрів (крім інформації з обмеженим доступом), володільцем яких є Національне агентство;

49) забезпечення побудови та атестації комплексних систем захисту інформації реєстрів, інших інформаційно-телекомунікаційних систем Національного агентства, належне функціонування служби захисту інформації;

50) розбудова функціональних структурних підрозділів з професійним та доброчесним персоналом;

51) розбудова допоміжних структурних підрозділів з професійним та доброчесним персоналом;

52) визначення особи, яка проводить внутрішній аудит;

53) оперативне реагування Головою Національного агентства на недоліки, виявлені за результатами проведення внутрішнього аудиту, та здійснення заходів щодо їх усунення;

54) розгляд питань про створення територіальних органів Національного агентства та за результатами аналізу прийняття обґрунтованого рішення щодо їх створення або відсутності такої необхідності;

55) утворення у разі потреби територіальних органів Національного агентства, що повноцінно функціонують та були укомплектовані достатньою кількістю працівників;

56) визначення порядку здійснення автоматизованого розподілу перевірок між уповноваженими особами Національного агентства, який дає змогу забезпечити випадковість розподілу;

57) належне функціонування без несанкціонованого втручання системи автоматизованого розподілу перевірок між уповноваженими особами Національного агентства.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 20 травня 2020 р. № 458

МЕТОДИКА

проведення оцінювання ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції

Загальні положення

1. Ця Методика визначає порядок проведення зовнішнього незалежного оцінювання ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - оцінка) Комісією з проведення незалежної оцінки ефективності діяльності Національного агентства (далі - Комісія).

2. У цій Методиці терміни вживаються в такому значенні:

ефективність діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) - якість та результативність діяльності Національного агентства у визначених законодавством сферах його діяльності, що оцінюються Комісією у порядку, визначеному цією Методикою;

об’єкт проведення оцінки - визначена законодавством сфера діяльності Національного агентства, а також зовнішні чинники та обставини, що можуть впливати на незалежність та ефективність діяльності Національного агентства, щодо яких Комісія проводить оцінку;

методи оцінки - сукупність способів отримання, обробки та аналізу інформації про об’єкти проведення оцінки.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України “Про запобігання корупції” (далі - Закон) та інших нормативно-правових актах, що не суперечать Закону.

3. Оцінка проводиться за принципами:

1) об’єктивності, неупередженості та безсторонності рішень і дій Комісії;

2) достовірності і повноти інформації, що використовується Комісією;

3) системності та комплексності;

4) невтручання в діяльність Комісії та її членів, якщо така діяльність провадиться в межах законодавства, самостійності під час прийняття нею рішень;

5) відкритості та публічності діяльності Комісії.

Мета, завдання та порядок проведення оцінки

4. Оцінка проводиться з метою встановлення якості та результативності діяльності Національного агентства щодо визначених законодавством сфер його діяльності.

5. Оцінка проводиться кожних два роки починаючи з 1 січня 2020 року.

6. Оцінка проводиться Комісією у складі трьох осіб, які призначаються Кабінетом Міністрів України на підставі пропозицій донорів, які протягом останніх двох років до її проведення надавали Україні міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції.

Визначення донорів та подання ними пропозицій щодо кандидатів до складу Комісії здійснюються відповідно до статті 6 Закону.

Комісія затверджує регламент, а також визначає строки, етапи та графік проведення оцінки, інші аспекти діяльності Комісії, що не визначені в Законі та цій Методиці.

7. Основними завданнями Комісії є:

1) збір, обробка, узагальнення та аналіз інформації про об’єкти проведення оцінки, зазначені у пункті 8 цієї Методики;

2) проведення оцінки;

3) підготовка та оприлюднення звіту Комісії про ефективність чи неефективність діяльності Національного агентства.

8. Об’єктами проведення оцінки Комісією є:

1) забезпечення незалежності Національного агентства та надання йому необхідних ресурсів;

2) формування, координація та моніторинг реалізації Національним агентством державної антикорупційної політики;

3) організація здійснення Національним агентством заходів із запобігання та виявлення корупції;

4) проведення Національним агентством моніторингу та контролю за дотриманням законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених Законом;

5) проведення Національним агентством контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, моніторингу способу життя суб’єктів декларування;

6) забезпечення Національним агентством законності та прозорості фінансування політичних партій, а також подання ними фінансової звітності, контроль за своєчасністю подання звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів на загальнодержавних та місцевих виборах, повнотою таких звітів, достовірністю включених до них відомостей;

7) діяльність Національного агентства у сфері захисту викривачів корупції;

8) взаємодія Національного агентства з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, органами іноземних держав, міжнародними організаціями та громадськістю;

9) управління та організаційна спроможність Національного агентства.

Оцінка проводиться за кожним із зазначених об’єктів відповідно до критеріїв проведення оцінювання ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. № 458.

9. Під час проведення оцінки Комісія враховує такі аспекти діяльності Національного агентства:

1) інституційна та операційна незалежність Національного агентства;

2) наявність ресурсів для провадження діяльності;

3) зовнішні чинники, що впливають на ефективність діяльності Національного агентства.

Методи оцінки

10. Для проведення оцінки Комісія застосовує такі методи:

1) базове анкетування.

Комісія готує і надсилає до Національного агентства, а також інших визначених Комісією заінтересованих сторін базову оцінювальну анкету для отримання інформації про об’єкти проведення оцінки, зазначені у пункті 8 цієї Методики (зокрема про діяльність, результати діяльності Національного агентства, наслідки і вплив його роботи, оцінку потенціалу і викликів Національного агентства, а також про рівень виконання завдань, визначений за показниками, що характеризують його роботу);

2) інтерв’ю.

Комісія проводить інтерв’ю з визначеними нею заінтересованими сторонами, до яких, зокрема, можуть належати:

керівництво та інші працівники Національного агентства;

керівництво та інші працівники інших спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції;

члени комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого віднесені питання формування та реалізації антикорупційної політики;

члени Громадської ради при Національному агентстві та представники інших громадських організацій;

експерти з антикорупційних питань і належного урядування, науковці;

представники донорських організацій та проектів міжнародної технічної допомоги, дипломатичних місій;

інші заінтересовані сторони;

3) можливість обговорення у форматі фокус-груп, яке проводиться Комісією з працівниками Національного агентства та/або іншими заінтересованими сторонами, визначеними Комісією;

4) аналіз інформації.

Комісія проводить аналіз та узагальнення інформації, отриманої за результатами базового анкетування, інтерв’ю та обговорення у форматі фокус-груп, а також іншої інформації про об’єкти проведення оцінки, зазначені у пункті 8 цієї Методики (зокрема вивчає звіти та інші матеріали про стан корупції в Україні, діяльність Національного агентства та інших спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції);

5) аналіз матеріалів перевірок та інших контрольних або моніторингових заходів.

Комісія проводить аналіз окремих матеріалів перевірок, контрольних, моніторингових та інших визначених законодавством заходів, віднесених до повноважень Національного агентства, вжитих/реалізованих ним у період, щодо якого проводиться оцінка, зокрема щодо:

здійснення контролю та перевірки, у тому числі повної, декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також моніторингу способу життя суб’єктів декларування;

здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів;

здійснення державного контролю за дотриманням установлених законом обмежень щодо фінансування політичних партій, законним та цільовим використанням політичними партіями коштів, виділених з державного бюджету на фінансування їх статутної діяльності, своєчасністю подання звітів партій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів на загальнодержавних та місцевих виборах, повнотою таких звітів, звіту зовнішнього незалежного фінансового аудиту діяльності партій, відповідністю їх оформлення встановленим вимогам, достовірністю включених до них відомостей; затвердження розподілу коштів, виділених з державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичних партій;

захисту викривачів;

погодження антикорупційних програм державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;

перевірки організації роботи із запобігання і виявлення корупції в органах державної влади та органах місцевого самоврядування відповідно до Закону.

З метою забезпечення проведення всебічної оцінки Національне агентство формує первинний перелік справ (матеріалів перевірок чи інших контрольних або моніторингових заходів, вжитих Національним агентством) за кожною категорією, зокрема визначеною абзацами другим - восьмим цього підпункту, що здійснювалися та були завершені у період, щодо якого проводиться оцінка, Національне агентство подає зазначений перелік Комісії протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідного запиту від Комісії.

Комісія відбирає для аналізу не менше однієї справи (матеріалів перевірок чи інших контрольних або моніторингових заходів, вжитих Національним агентством) за кожною категорією, зокрема визначеною абзацами другим - восьмим цього підпункту, на підставі первинного переліку справ, поданого Національним агентством. Національне агентство надає Комісії справи (матеріали перевірок чи інших контрольних або моніторингових заходів, вжитих Національним агентством), відібрані Комісією для проведення аналізу, протягом п’яти робочих днів з дня надходження відповідного запиту від Комісії.

Комісія у такому ж порядку може проводити аналіз справ за іншими категоріями, якщо вони мають вплив на оцінку.

11. Для проведення оцінки члени Комісії мають право:

1) доступу до інформації та документів, що є у володінні Національного агентства (у тому числі до інформації з обмеженим доступом);

2) проводити конфіденційні інтерв’ю з працівниками Національного агентства, працівниками інших державних органів, а також іншими особами, які володіють інформацією (документами), необхідною (необхідними) для проведення оцінки;

3) звертатися до державних органів, будь-яких фізичних чи юридичних осіб із запитом про надання пояснень, документів чи інформації, необхідних для проведення оцінки;

4) на допомогу помічників. Помічники зобов’язані забезпечувати захист і нерозголошення персональних даних, інформації з обмеженим доступом, що стали їм відомі у зв’язку з виконанням відповідних обов’язків.

Члени Комісії забезпечують захист та нерозголошення персональних даних, інформації з обмеженим доступом, що стали їм відомі у зв’язку із здійсненням своїх повноважень.

Будь-які фізичні чи юридичні особи можуть надавати Комісії інформацію, необхідну для оцінки, зокрема анонімно.

Комісія розглядає анонімну інформацію, якщо вона стосується об’єктів проведення оцінки та містить фактичні дані, що можуть бути перевірені.

Комісія може використовувати будь-яку додаткову інформацію, яка необхідна для забезпечення повноти та об’єктивності оцінки.

Порядок проведення оцінки та оформлення її результатів

12. Оцінка проводиться Комісією в такому порядку:

1) оцінка стану забезпечення незалежності Національного агентства та надання йому необхідних ресурсів (об’єкт оцінки, визначений підпунктом 1 пункту 8 цієї Методики);

2) оцінка та прийняття рішення щодо кожного критерію за кожним з об’єктів оцінки, визначених підпунктами 2-9 пункту 8 цієї Методики, як такого, що є досягнутим чи не досягнутим;

3) визначення співвідношення досягнутих та не досягнутих критеріїв за кожним з об’єктів оцінки, визначених підпунктами 2-9 пункту 8 цієї Методики, без урахування критеріїв, яких не було досягнуто через дії, бездіяльність чи прийняті рішення іншими суб’єктами або через надзвичайну чи невідворотну за певних умов подію (непереборна сила), а також критеріїв, щодо яких Комісія не мала достатньої інформації для прийняття рішення стосовно їх досягнення;

4) оцінка загальної ефективності діяльності Національного агентства.

13. За результатами проведення оцінки Комісія готує проект звіту оцінки, який надає Національному агентству для висловлення зауважень та пропозицій, у встановлений Комісією строк.

Комісія після розгляду зауважень і пропозицій, що надійшли від Національного агентства, готує остаточний проект звіту оцінки та розглядає його відповідно до регламенту Комісії.

Рішення Комісії про затвердження звіту оцінки вважається ухваленим, якщо за нього проголосували всі члени Комісії.

14. У звіті оцінки повинні міститися:

1) результати аналізу стану забезпечення незалежності Національного агентства та надання йому необхідних ресурсів (об’єкт оцінки, визначений підпунктом 1 пункту 8 цієї Методики), які викладаються на початку висновку Комісії, але не враховуються під час вирішення Комісією питання про ефективність чи неефективність діяльності Національного агентства;

2) результати аналізу, проведеного за кожним з об’єктів оцінки, визначених підпунктами 2-9 пункту 8 цієї Методики, з визначенням співвідношення досягнутих та не досягнутих критеріїв за кожним з таких об’єктів оцінки, а також із зазначенням критеріїв, які не були враховані під час розрахунку досягнутих та не досягнутих критеріїв відповідно до підпункту 3 пункту 12 цієї Методики;

3) загальний висновок Комісії про ефективність чи неефективність діяльності Національного агентства, який ґрунтується на результатах аналізу стану досягнення критеріїв за об’єктами оцінки, визначеними підпунктами 2-9 пункту 8 цієї Методики;

4) рекомендації щодо підвищення ефективності діяльності Національного агентства.

Діяльність Національного агентства визнається неефективною за наявності принаймні однієї з таких умов:

якщо за більш як половиною об’єктів проведення оцінки, визначених підпунктами 2-9 пункту 8 цієї Методики (у тому числі обов’язково за об’єктами, визначеними підпунктами 4-6 пункту 8 цієї Методики), Національне агентство не забезпечило досягнення понад двох третин критеріїв;

за кожним з об’єктів оцінки, визначених підпунктами 2-9 пункту 8 цієї Методики, Національне агентство не забезпечило досягнення половини критеріїв.

Наявність висновку Комісії про неефективність діяльності Національного агентства є підставою для дострокового припинення повноважень Голови Національного агентства.

15. Звіт оцінки оприлюднюється на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України протягом п’яти днів з дня його затвердження.

Звіт оцінки Національного агентства може бути також оприлюднений на офіційному веб-сайті Національного агентства протягом п’яти днів з дня його затвердження.

16. Організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії здійснює Секретаріат Кабінету Міністрів України. Фінансування діяльності Комісії та її членів, у тому числі секретаріату, що утворюється для сприяння провадженню їх діяльності, може здійснюватися за рахунок залучення міжнародної технічної допомоги.