Про охорону прав на знаки для товарів і послуг

Тип: Закон України Видавник: Верховна Рада України Номер: 3689-XII Прийнято: 1993-12-15 Чинна редакція від: 2026-02-26 Стан: in_force Rada ID: 3689-12

---

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про охорону прав на знаки для товарів і послуг

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, № 7, ст. 36)

_Вводиться в дію Постановою ВР

№ 3771-XII від 23.12.93, ВВР, 1994, № 7, ст. 37_

_Із змінами, внесеними згідно із Законами

№ 751-XIV від 16.06.99, ВВР, 1999, № 32, ст.266

№ 2188-III від 21.12.2000, ВВР, 2001, № 8, ст.37

№ 2783-III від 15.11.2001, ВВР, 2002, № 7, ст.51

№ 2921-III від 10.01.2002, ВВР, 2002, № 16, ст.114

№ 34-IV від 04.07.2002, ВВР, 2002, № 35, ст.256

№ 762-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003, № 30, ст.247

№ 850-IV від 22.05.2003, ВВР, 2003, № 35, ст.271

№ 254-VI від 10.04.2008, ВВР, 2008, № 23, ст.217

№ 5460-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 2-3, ст.41

№ 317-VIII від 09.04.2015, ВВР, 2015, № 26, ст.219

№ 286-IX від 12.11.2019, ВВР, 2020, № 2, ст.10

№ 703-IX від 16.06.2020

№ 815-IX від 21.07.2020

№ 2800-IX від 01.12.2022

№ 2801-IX від 01.12.2022

№ 2974-IX від 20.03.2023

№ 3005-IX від 21.03.2023

№ 4563-IX від 31.07.2025

№ 4576-IX від 21.08.2025_

У тексті Закону слово "Відомство" замінено словом "Установа" у відповідних відмінках із Законом № 2188-III від 21.12.2000

У тексті Закону слова "знаки для товарів і послуг" в усіх відмінках і числах замінено словами "торговельна марка" у відповідному відмінку і числі; слова "зареєстрований знак" в усіх відмінках і числах замінено словами "зареєстрована торговельна марка" у відповідному відмінку і числі; слово "знак" в усіх відмінках і числах замінити словами "торговельна марка" у відповідному відмінку і числі, крім абзаців шістнадцятого і двадцять першого статті 1, абзацу сьомого пункту 3 статті 6 та пункту 2 статті 24; слова "офіційний бюлетень" в усіх відмінках замінено словом "Бюлетень" у відповідному відмінку згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

У тексті Закону слова "Установа" та "заклад експертизи" в усіх відмінках замінено словом "НОІВ"; слова "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності" у відповідному відмінку згідно із Законом № 703-IX від 16.06.2020

Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв’язку з набуттям і здійсненням прав на торговельні марки в Україні.

Преамбула із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1 — Визначення термінів та скорочення

Назва статті 1 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

Абзац перший статті 1 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020

Національний орган інтелектуальної власності (далі - НОІВ) - державна організація, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, визначена на національному рівні Кабінетом Міністрів України як така, що здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності, визначені цим Законом, іншими законами у сфері інтелектуальної власності, актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та статутом, і має право представляти Україну в міжнародних та регіональних організаціях;

Абзац другий статті 1 в редакції Закону № 2188-III від 21.12.2000; із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012; в редакції Закону № 703-IX від 16.06.2020

особа - фізична або юридична особа;

Абзац третій статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 850-IV від 22.05.2003

торговельна марка - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб;

Абзац четвертий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 850-IV від 22.05.2003; в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020

свідоцтво - свідоцтво України на торговельну марку;

Абзац п'ятий статті 1 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020

зареєстрована торговельна марка - торговельна марка, на яку видано свідоцтво або яка має міжнародну реєстрацію, що діє на території України;

Абзац шостий статті 1 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020

заявка - сукупність документів, необхідних для видачі свідоцтва;

заявник - особа, яка подала заявку чи набула прав заявника в іншому встановленому законом порядку;

Абзац восьмий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 850-IV від 22.05.2003

пріоритет заявки (пріоритет) - першість у поданні заявки;

дата пріоритету - дата подання попередньої заявки до НОІВ або відповідного органу держави - учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності або Угоди про заснування Світової організації торгівлі, за якою заявлено пріоритет;

Абзац десятий статті 1 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020

Реєстр - Державний реєстр свідоцтв України на торговельні марки, ведення якого здійснюється в електронній формі;

Абзац одинадцятий статті 1 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020

Апеляційна палата - колегіальний орган НОІВ для розгляду заперечень проти рішень НОІВ щодо набуття прав на об’єкти інтелектуальної власності, заяв про визнання прав на об’єкти інтелектуальної власності недійсними повністю або частково, заяв про визнання торговельної марки добре відомою в Україні та розгляду інших питань, що належать до його компетенції відповідно до цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів України;

Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 2188-III від 21.12.2000; із змінами, внесеними згідно із Законом № 850-IV від 22.05.2003; в редакції Закону № 703-IX від 16.06.2020

Абзац тринадцятий статті 1 виключено на підставі Закону № 703-IX від 16.06.2020

державна система правової охорони інтелектуальної власності - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, НОІВ і сукупність наукових, освітніх, інформаційних та інших відповідної спеціалізації державних підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;

Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 2188-III від 21.12.2000; в редакції Закону № 703-IX від 16.06.2020

доменне ім’я - ім’я, що використовується для адресації комп’ютерів і ресурсів в Інтернеті;

Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 34-IV від 04.07.2002

МКТП - Міжнародна класифікація товарів і послуг для реєстрації знаків;

Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 850-IV від 22.05.2003

Атестаційна комісія - колегіальний орган НОІВ, основною метою діяльності якого є проведення атестації осіб, які висловили намір набути право на зайняття діяльністю представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного);

Статтю 1 доповнено абзацом сімнадцятим згідно із Законом № 703-IX від 16.06.2020

Апеляційна комісія - колегіальний орган НОІВ, основною метою діяльності якого є розгляд скарг кандидатів у представники у справах інтелектуальної власності (патентні повірені) на рішення атестаційної комісії та розгляд скарг на дії представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених);

Статтю 1 доповнено абзацом вісімнадцятим згідно із Законом № 703-IX від 16.06.2020

База даних заявок - база даних, ведення якої здійснюється в електронній формі, яка містить визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, відомості про заявку та поточне діловодство за нею, є відкритою і доступною для перегляду будь-якою особою на офіційному веб-сайті НОІВ;

Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

Бюлетень - офіційний електронний бюлетень НОІВ;

Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

ВОІВ - Всесвітня організація інтелектуальної власності;

Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

колективна торговельна марка - позначення, за яким товари і послуги учасників об’єднання осіб, під яким розуміють будь-яку сукупність осіб незалежно від її організаційно-правової форми та складу та існування якого не суперечить законодавству держави, в якій воно створено, відрізняються від товарів і послуг інших осіб;

Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

міжнародна реєстрація - міжнародна реєстрація торговельної марки, здійснена відповідно до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків та/або Протоколу до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків;

Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

Паризька конвенція - Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року.

Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

Стаття 2 — Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності

1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, належить:

забезпечення нормативно-правового регулювання у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг;

визначення пріоритетних напрямів розвитку сфери охорони прав на знаки для товарів і послуг;

взаємодія та координація із центральними органами виконавчої влади, іншими органами державної влади у процесі формування та реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, а також з метою посилення захисту прав інтелектуальної власності;

розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства у сфері правової охорони інтелектуальної власності;

здійснення міжнародного співробітництва у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представлення інтересів України з питань охорони прав на знаки для товарів і послуг в міжнародних організаціях;

укладення відповідно до законодавства міжнародних договорів про співробітництво у сфері правової охорони інтелектуальної власності;

забезпечення виконання міжнародних програм та реалізації проектів у сфері правової охорони інтелектуальної власності відповідно до міжнародних договорів;

забезпечення виконання зобов’язань, що випливають із членства України в міжнародних організаціях у сфері правової охорони інтелектуальної власності;

взаємодія в установленому порядку з відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій;

затвердження положень про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), про Атестаційну комісію НОІВ та порядок атестації представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), про Апеляційну комісію, про Державний реєстр представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених);

здійснення координації діяльності НОІВ у сфері інтелектуальної власності;

здійснення контролю за дотриманням НОІВ законодавства у сфері інтелектуальної власності, використанням надходжень від справляння зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності.

2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, виконує інші повноваження згідно із законом.

Стаття 2 в редакції Закону № 2188-III від 21.12.2000; із змінами, внесеними згідно із Законами № 5460-VI від 16.10.2012, № 815-IX від 21.07.2020; в редакції Закону № 703-IX від 16.06.2020

Стаття 2-1 — Повноваження Національного органу інтелектуальної власності у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг (торговельні марки)

1. Функції НОІВ виконує юридична особа публічного права (державна організація), утворена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та визначена Кабінетом Міністрів України.

2. До владних повноважень, делегованих НОІВ, належить:

приймання заявок, проведення їх експертизи, прийняття рішень щодо них;

видача свідоцтв на торговельні марки, здійснення державної реєстрації торговельних марок;

опублікування офіційних відомостей про торговельні марки та подані заявки на торговельні марки у Бюлетені, ведення Реєстру та Бази даних заявок, внесення до Реєстру відомостей, надання витягів та виписок в електронній та (або) паперовій формі;

здійснення міжнародного співробітництва у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представлення інтересів України з питань охорони прав на торговельні марки у Всесвітній організації інтелектуальної власності та інших міжнародних організаціях відповідно до законодавства;

здійснення підготовки, атестації та реєстрації представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених);

ведення Державного реєстру представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених);

інформування та надання роз’яснень щодо реалізації державної політики у сфері охорони прав на торговельні марки.

3. НОІВ також здійснює:

функції "Національного відомства", передбачені Мадридською угодою про міжнародну реєстрацію знаків та Протоколом до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків;

інформаційну та видавничу діяльність у сфері правової охорони інтелектуальної власності;

узагальнення національної та міжнародної практики застосування законодавства у сфері охорони прав на торговельні марки, розроблення пропозицій щодо удосконалення законодавства у зазначеній сфері та подання таких пропозицій до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;

затвердження методичних рекомендацій щодо проведення експертизи заявок та державної реєстрації торговельних марок;

організацію та виконання робіт з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів державної системи правової охорони інтелектуальної власності;

інші функції та повноваження, передбачені цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами України, статутом.

НОІВ має право отримувати безоплатно від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування необхідні для виконання покладених на нього повноважень і функцій інформацію, документи та матеріали.

4. НОІВ діє відповідно до цього Закону, інших законів України, актів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та статуту, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.

5. З метою забезпечення виконання НОІВ делегованих владних повноважень керівник НОІВ уповноважений на підписання документів правовстановлюючого характеру.

6. Для підготовки рекомендацій з питань, що належать до компетенції НОІВ, орган проводить наукові дослідження, залучає експертів та консультантів.

7. НОІВ очолює керівник, який призначається на посаду та звільняється з посади центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.

Керівником НОІВ може бути громадянин України, який проживає в Україні останні п’ять років, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови, володіє однією з офіційних мов Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), має повну вищу юридичну освіту та/або освіту у сфері інтелектуальної власності, стаж роботи у сфері інтелектуальної власності не менш як 10 років та досвід роботи на керівних посадах не менш як п’ять років.

Абзац другий пункту 7 статті 2-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2974-IX від 20.03.2023

Керівником НОІВ не може бути особа, яка відповідно до рішення суду позбавлена права здійснювати діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави, або займати відповідні посади, а також піддавалася адміністративному стягненню за корупційне чи пов’язане з корупцією правопорушення протягом трьох років із дня набрання відповідним рішенням суду законної сили.

Керівник НОІВ призначається на посаду за результатами відкритого конкурсу, який проводиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, відповідно до встановленого порядку проведення конкурсного відбору керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки.

Керівник НОІВ має одного першого заступника та п’ятьох заступників, які призначаються на посаду центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, за поданням керівника НОІВ.

Абзац п'ятий пункту 7 статті 2-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2974-IX від 20.03.2023

8. Наглядова рада є наглядовим органом НОІВ та формується у складі:

двох представників Верховної Ради України;

двох представників центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;

одного представника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах науки і освіти;

одного представника громадських організацій представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених);

одного представника Національної академії правових наук України.

Абзац шостий пункту 8 статті 2-1 в редакції Закону № 2974-IX від 20.03.2023

До складу наглядової ради можуть входити два представники міжнародних та/або регіональних організацій у сфері інтелектуальної власності з правом дорадчого голосу.

Персональний склад наглядової ради затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.

Члени наглядової ради виконують свої обов’язки на громадських засадах.

Голова наглядової ради та його заступники обираються членами наглядової ради з їх числа. Головою наглядової ради не може бути представник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.

До повноважень наглядової ради належить здійснення нагляду за фінансово-господарською діяльністю НОІВ, виконанням кошторису, використанням коштів, що формуються з надходжень від справляння зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності.

Наглядова рада має право:

запитувати у НОІВ будь-яку інформацію, крім інформації з обмеженим доступом, та отримувати таку інформацію;

заслуховувати звіти керівника НОІВ про стан виконання НОІВ його повноважень, про здійснення фінансово-господарської діяльності, виконання кошторису, використання коштів, що формуються з надходжень від справляння зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, а також план діяльності НОІВ;

подавати НОІВ рекомендації, обов’язкові для розгляду;

повідомляти центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, про виявлені порушення.

Строк повноважень членів наглядової ради, крім голови, становить два роки і може бути подовжений не більш як на один строк. У разі закінчення строку повноважень члена наглядової ради відповідний орган чи організація, що його делегували, у місячний строк делегує до складу наглядової ради нового представника або приймає рішення про подовження строку повноважень члена наглядової ради.

Повноваження члена наглядової ради можуть бути достроково припинені за поданням органу, що його делегував. Повноваження члена наглядової ради також припиняються за ініціативою наглядової ради у разі:

подання заяви про припинення повноважень за власним бажанням;

неможливості виконання покладених на нього обов’язків, у тому числі за станом здоров’я;

припинення відносин з органом, що його делегував;

набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;

смерті або на підставі рішення суду про визнання його недієздатним, обмежено дієздатним, безвісно відсутнім чи оголошення померлим;

застосування адміністративного стягнення за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення.

Орган, що делегував члена наглядової ради, повноваження якого припинено достроково, зобов’язаний делегувати до складу наглядової ради нового представника у місячний строк з дня дострокового припинення повноважень попереднього представника.

Наглядова рада діє відповідно до цього Закону та положення про наглядову раду, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.

Формою роботи наглядової ради є засідання, за результатами проведення якого складається протокол, копія якого надсилається до НОІВ та до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. Засідання наглядової ради вважається правомочним, якщо на ньому присутня проста більшість членів наглядової ради.

Розміщення та організаційно-матеріальне забезпечення наглядової ради здійснюється НОІВ.

9. НОІВ щороку публікує на своєму офіційному веб-сайті фінансову звітність, зокрема річну фінансову звітність, аудиторські висновки щодо річної фінансової звітності, звіт про свою діяльність, у тому числі про виконання кошторису, та кошторис на наступний рік.

Фінансова або консолідована фінансова звітність НОІВ підлягає аудиту, що проводиться за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.

10. НОІВ не може мати на меті одержання прибутку від своєї діяльності. Фінансування діяльності НОІВ здійснюється за рахунок надходжень від справляння зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

НОІВ здійснює закупівлі товарів, робіт і послуг у порядку та з використанням процедур, встановлених Законом України "Про публічні закупівлі".

11. На електронні документи, що приймає або затверджує відповідно до цього Закону НОІВ, накладається кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Пункт 11 статті 2-1 в редакції Закону № 2801-IX від 01.12.2022

Закон доповнено статтею 2-1 згідно із Законом № 703-IX від 16.06.2020

Стаття 2-2 — Гарантії незалежності Апеляційної палати та експертів Національного органу інтелектуальної власності

1. Діяльність Апеляційної палати ґрунтується на принципах законності, неупередженості, незалежності, прозорості, достовірності, колегіальності, кваліфікованого кадрового забезпечення.

2. Основними засадами розгляду Апеляційною палатою заперечень, заяв є верховенство права, законність, рівність учасників розгляду перед законом і Апеляційною палатою.

3. Повноваження Апеляційної палати, вимоги до її членів, порядок розгляду Апеляційною палатою заперечень проти рішень НОІВ щодо набуття прав на об’єкти інтелектуальної власності, порядок організаційного та технічного забезпечення діяльності Апеляційної палати та вирішення інших питань, що належать до її компетенції, визначаються Регламентом Апеляційної палати, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.

4. Незалежність експерта НОІВ та правильність його висновку забезпечуються шляхом:

дотримання встановленого законодавством порядку призначення та проведення експертизи;

заборони втручання будь-кого у процес проведення експертизи;

створення умов, необхідних для діяльності експерта НОІВ, його матеріального, соціального та іншого забезпечення;

забезпечення можливості перегляду Апеляційною палатою висновків експертизи;

забезпечення можливості заявника та третіх осіб брати у передбачених законом випадках участь у проведенні експертизи.

Закон доповнено статтею 2-2 згідно із Законом № 703-IX від 16.06.2020

Стаття 2-3 — Атестаційна комісія

1. Атестаційна комісія є колегіальним органом НОІВ, що утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які висловили намір набути право на зайняття діяльністю представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного).

2. До складу Атестаційної комісії входять працівники НОІВ, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та представники у справах інтелектуальної власності (патентні повірені), які мають досвід практичної роботи у сфері правової охорони інтелектуальної власності не менш як 10 років.

3. Повноваження Атестаційної комісії, її склад, порядок формування, вимоги до її членів, строк повноважень та правила і процедури її діяльності визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.

4. Атестаційна комісія діє на підставі цього Закону та положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.

Закон доповнено статтею 2-3 згідно із Законом № 703-IX від 16.06.2020

Стаття 2-4 — Апеляційна комісія

1. Апеляційна комісія є колегіальним органом НОІВ, що утворюється з метою розгляду скарг кандидатів у представники у справах інтелектуальної власності (патентні повірені) на рішення Атестаційної комісії, скарг на дії представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), а також з метою здійснення контролю за дотриманням патентними повіреними вимог законодавства.

2. До складу Апеляційної комісії входять працівники НОІВ, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, видатні науковці, які працюють у сфері інтелектуальної власності, та представники у справах інтелектуальної власності (патентні повірені), які мають досвід практичної роботи у сфері правової охорони інтелектуальної власності не менш як 10 років.

3. Повноваження Апеляційної комісії, її склад, порядок формування, вимоги до її членів, строк повноважень та правила і процедури її діяльності визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.

4. Апеляційна комісія діє на підставі цього Закону та положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.

Закон доповнено статтею 2-4 згідно із Законом № 703-IX від 16.06.2020

Стаття 3 — Міжнародні договори

Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про торговельні марки, то застосовуються правила міжнародного договору.

Пункт 1 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

Стаття 4 — Права та обов’язки іноземних та інших осіб

Назва статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

1. Іноземні особи та особи без громадянства мають рівні з особами України права та обов’язки, передбачені цим Законом, відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Пункт 1 статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

2. Іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи та інші особи, які мають місце постійного проживання чи постійне місцезнаходження за межами України, у відносинах з НОІВ реалізовують свої права через представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), зареєстрованих згідно з положенням, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.

Пункт 2 статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

Стаття 4 в редакції Закону № 5460-VI від 16.10.2012

Розділ II. ПРАВОВА ОХОРОНА ТОРГОВЕЛЬНИХ МАРОК

Стаття 5 — Умови надання правової охорони

1. Правова охорона надається торговельній марці, яка не суперечить публічному порядку, загальновизнаним принципам моралі, вимогам законів України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії" та на яку не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.

Частина перша статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 317-VIII від 09.04.2015, № 815-IX від 21.07.2020, № 3005-IX від 21.03.2023

2. Об’єктом торговельної марки може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори, форма товарів або їх пакування, звуки, за умови що такі позначення придатні для відрізнення товарів або послуг одних осіб від товарів або послуг інших осіб, придатні для відображення їх у Реєстрі таким чином, що дає змогу визначити чіткий і точний обсяг правової охорони, що надається. Об’єктом торговельної марки не можуть бути імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік (крім випадків, пов’язаних з розвитком української науки та культури), працювали у радянських органах державної безпеки, назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних радянських республік та похідні від них, назви, пов’язані з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті.

Об’єктом торговельної марки не може бути символіка російської імперської політики в розумінні Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії".

Частину другу статті 5 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 3005-IX від 21.03.2023

Частина друга статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 317-VIII від 09.04.2015, № 815-IX від 21.07.2020

3. Набуття права на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Строк дії свідоцтва становить 10 років від дати подання заявки до НОІВ і продовжується НОІВ за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років, за умови сплати збору в порядку, встановленому пунктом 2 статті 18 цього Закону. Порядок продовження строку дії свідоцтва встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.

Абзац перший пункту 3 статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5460-VI від 16.10.2012, № 815-IX від 21.07.2020

Дія свідоцтва припиняється достроково за умов, викладених у статті 18 цього Закону.

Набуття права на торговельну марку, що має міжнародну реєстрацію або визнана добре відомою в Україні, не вимагає засвідчення свідоцтвом.

Пункт 3 статті 5 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

4. Обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням торговельної марки та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення торговельної марки та переліком товарів і послуг.

5. Право на одержання свідоцтва у порядку, встановленому цим Законом, має будь-яка особа, об’єднання осіб або їх правонаступники.

6. Право на одержання свідоцтва має заявник, заявка якого має більш ранню дату подання до НОІВ або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або за нею НОІВ не прийнято рішення про відмову в реєстрації торговельної марки, можливості оскарження якого вичерпані.

Стаття 5 в редакції Закону № 850-IV від 22.05.2003

Стаття 6 — Підстави для відмови в наданні правової охорони

1. Згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону позначення, які зображують або імітують:

державні герби, прапори та інші державні символи (емблеми);

офіційні повні або скорочені назви держав чи міжнародні літерні коди держав;

Абзац третій пункту 1 статті 6 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020

емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій;

офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки;

нагороди та інші відзнаки.

Такі позначення можуть бути включені до торговельної марки як елементи, що не охороняються, якщо на це є згода відповідного компетентного органу або їх власників. Компетентним органом з надання дозволу на використання в торговельній марці офіційної назви та міжнародного літерного коду держави Україна та/або на включення до зображення торговельної марки імітації малого Державного герба України є колегіальний орган, утворений НОІВ.

Абзац сьомий пункту 1 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законами № 815-IX від 21.07.2020, № 2974-IX від 20.03.2023

2. Згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону також позначення, які:

звичайно не мають розрізняльної здатності та не набули такої внаслідок їх використання;

складаються лише з позначень, що складаються лише з позначень, що є загальновживаними у сучасній мові або у добросовісній та усталеній торговельній практиці щодо товарів і послуг;

Абзац третій пункту 2 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

складаються лише з позначень чи даних, що є описовими під час використання щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв’язку з ними, свідчать про вид, якість, склад, кількість, властивості, передбачене призначення, цінність товарів і послуг, географічне походження, місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг, або на інші характеристики товарів чи послуг;

Абзац четвертий пункту 2 статті 6 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020

можуть ввести в оману щодо товарів чи послуг, зокрема щодо їх властивості, якості або географічного походження;

Абзац п'ятий пункту 2 статті 6 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020

можуть ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар або надає послугу;

Абзац пункту 2 статті 6 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020

складаються лише з позначень, що є загальновживаними символами і термінами;

відображають лише форму, що обумовлена природним станом товару чи необхідністю отримання технічного результату, або яка надає товарові істотної цінності;

відтворюють назву сорту рослин, зареєстрованого чи заявленого на реєстрацію в Україні або якому надана правова охорона відповідно до міжнародного договору України до дати подання заявки на торговельну марку, що містить таке позначення, і якщо заявлене позначення стосується сорту рослин того самого або спорідненого виду;

Пункт 2 статті 6 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

містять географічні зазначення (у тому числі для алкогольних напоїв), зареєстровані чи заявлені на реєстрацію в Україні або яким надана правова охорона відповідно до міжнародного договору України до дати подання заявки на торговельну марку, що містить таке зазначення, а якщо заявлено пріоритет - до дати пріоритету для таких самих або споріднених з ними товарів, якщо під час використання заявленого позначення використовується репутація географічного зазначення та/або заявлене позначення вводить в оману щодо особливої якості, характеристик та дійсного походження товару.

Пункт 2 статті 6 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2800-IX від 01.12.2022

Позначення, вказані в абзацах другому, третьому, четвертому, сьомому і восьмому цього пункту, можуть бути внесені до торговельної марки як елементи, що не охороняються, якщо вони не займають домінуючого положення в зображенні торговельної марки.

Абзац одинадцятий пункту 2 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

Позначення, зазначені в абзацах другому, третьому, четвертому, сьомому і восьмому цього пункту, можуть одержати правову охорону, якщо вони набули розрізняльної здатності в результаті їх використання до дати подання заявки.

Пункт 2 статті 6 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

3. Не можуть бути зареєстровані як торговельні марки позначення, які на дату подання заявки або якщо заявлено пріоритет, то на дату пріоритету є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати, зокрема, асоціювати з:

Абзац перший пункту 3 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

торговельними марками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім’я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг;

торговельними марками інших осіб, якщо такі торговельні марки охороняються без реєстрації на території України на підставі міжнародних договорів України, зокрема торговельними марками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції щодо таких самих або споріднених з ними товарів і послуг;

Абзац третій пункту 3 статті 6 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020

торговельними марками інших осіб, якщо такі торговельні марки охороняються без реєстрації на території України на підставі міжнародних договорів України, зокрема торговельними марками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції щодо неспоріднених товарів і послуг, якщо використання торговельної марки іншою особою щодо таких неспоріднених товарів і послуг свідчитиме про зв’язок між ними і власником добре відомої торговельної марки та може завдати шкоди інтересам такого власника;

Абзац пункту 3 статті 6 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020

комерційними найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до НОІВ заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг;

Абзац п'ятий пункту 3 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

Абзац шостий пункту 3 статті 6 виключено на підставі Закону № 815-IX від 21.07.2020

знаками відповідності (сертифікаційними знаками), зареєстрованими у встановленому порядку;

торговельними марками, що використовуються іншою особою в іноземній державі, якщо заявка подана від свого імені агентом чи представником такої особи в розумінні статті 6 septies Паризької конвенції без дозволу такої особи і відсутні докази, що обґрунтовують таке подання, за наявності заперечення такої особи.

Пункт 3 статті 6 доповнено абзацом восьмим згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

4. Не реєструються як торговельні марки позначення, які відтворюють:

промислові зразки, права на які належать в Україні іншим особам;

назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників;

прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди.

5. Не можуть одержати правову охорону та не можуть бути зареєстровані як торговельні марки позначення, що суперечать вимогам частини другої статті 5 цього Закону та вимогам законів України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії".

Статтю 6 доповнено частиною п’ятою згідно із Законом № 317-VIII від 09.04.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3005-IX від 21.03.2023

6. Позначення, зазначені в абзацах другому - п’ятому і сьомому пункту 3 та абзаці другому пункту 4 цієї статті, можуть бути зареєстровані як торговельні марки, якщо на це є згода власника свідоцтва раніше зареєстрованої торговельної марки або власника іншого раніше набутого права та не існує можливості введення в оману споживачів.

Статтю 6 доповнено пунктом 6 згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

Стаття 6 із змінами, внесеними згідно із Законами № 751-XIV від 16.06.99, № 2783-III від 15.11.2001, в редакції Закону № 850-IV від 22.05.2003

Розділ III. ПОРЯДОК ОДЕРЖАННЯ СВІДОЦТВА

Стаття 7 — Заявка

1. Особа, яка бажає одержати свідоцтво, подає до НОІВ заявку.

Заявка може подаватися у паперовій або електронній формі. Спосіб подання заявки обирає заявник.

Пункт 1 статті 7 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

За заявками, поданими в електронній формі, здійснюється електронне діловодство відповідно до вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", цього Закону та правил, встановлених на їх основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. На заявки в електронній формі накладається кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа заявника (представника у справах інтелектуальної власності чи іншої довіреної особи заявника), відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Пункт 1 статті 7 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020; в редакції Закону № 2801-IX від 01.12.2022

2. За дорученням заявника заявку може бути подано через представника у справах інтелектуальної власності або іншу довірену особу.

3. Заявка повинна стосуватися однієї торговельної марки.

Пункт 3 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

4. Заявка складається українською мовою і повинна містити:

заяву про реєстрацію торговельної марки;

зображення позначення, що заявляється;

перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати торговельну марку, згрупованих за МКТП.

Абзац четвертий пункту 4 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 850-IV від 22.05.2003

5. У заяві про реєстрацію торговельної марки необхідно вказати заявника (заявників) та його адресу.

У заяві про реєстрацію колективної торговельної марки робиться відповідна відмітка та наводиться перелік осіб, які мають право використовувати таку торговельну марку. До заяви про реєстрацію колективної торговельної марки також додається документ, що визначає умови її використання.

Пункт 5 статті 7 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

6. Якщо заявник просить охорону кольору чи поєднання кольорів як розрізняльної ознаки своєї торговельної марки, то він зобов’язаний:

Абзац перший пункту 6 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

заявити про це і вказати в заяві колір чи поєднання кольорів, охорону яких він просить;

подати в заявці кольорові зображення зазначеної торговельної марки. Кількість примірників таких зображень встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;

Абзац третій пункту 6 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

надати приклади використання торговельної марки, якщо позначення, що заявляється, є кольором як таким.

Пункт 6 статті 7 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

Пункт 6 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012

7. Складення і подання заявки здійснюються відповідно до правил, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.

Пункт 7 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012; в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020

8. За подання заявки сплачується збір, розмір якого встановлюється з урахуванням кількості заявників та класів МКТП, якими охоплюються зазначені в заявці товари і послуги, та особливостей заявленого позначення. Зазначений збір сплачується до дня спливу двох місяців від дати подання заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.

Пункт 8 статті 7 в редакції Законів № 850-IV від 22.05.2003, № 815-IX від 21.07.2020

Стаття 8 — Дата подання заявки

1. Датою подання заявки є дата одержання НОІВ матеріалів, що містять принаймні:

клопотання у довільній формі про реєстрацію торговельної марки, викладене українською мовою;

відомості про заявника та його адресу, викладені українською мовою;

достатньо чітке зображення позначення, що заявляється;

перелік товарів і послуг, для яких заявляється торговельна марка, викладений українською мовою.

Абзац п'ятий пункту 1 статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

2. Дата подання заявки встановлюється згідно з пунктами 10 та 11 статті 10 цього Закону.

Пункт 3 статті 8 виключено на підставі Закону № 815-IX від 21.07.2020

Стаття 8 в редакції Закону № 850-IV від 22.05.2003

Стаття 9 — Пріоритет

1. Заявник має право на пріоритет попередньої заявки на таку саму торговельну марку щодо таких самих товарів і послуг або таких, що охоплюються переліком товарів і послуг, зазначених у попередній заявці, протягом шести місяців від дати подання попередньої заявки до НОІВ чи до відповідного органу держави - учасниці Паризької конвенції чи Угоди про заснування Світової організації торгівлі, якщо на попередню заявку не заявлено пріоритет.

Пункт 1 статті 9 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020

2. Пріоритет торговельної марки, використаної в експонаті, показаному на офіційних або офіційно визнаних міжнародних виставках, проведених на території держави - учасниці Паризької конвенції чи Угоди про заснування Світової організації торгівлі, може бути встановлений за датою початку першого відкритого показу на виставці експоната, в якому використано або представлено заявлену торговельну марку, якщо заявка надійшла до НОІВ протягом шести місяців від зазначеної дати.

Пункт 2 статті 9 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020

3. Заявник, який бажає скористатися правом пріоритету, протягом трьох місяців від дати подання заявки до НОІВ подає заяву про пріоритет з посиланням на дату подання і номер попередньої заявки та її копію з перекладом на українську мову або документ, що підтверджує показ зазначеної торговельної марки на виставці, якщо таку заявку було подано чи такий показ було проведено в державі - учасниці Паризької конвенції чи Угоди про заснування Світової організації торгівлі. У межах цього строку зазначені матеріали можуть бути змінені. Якщо ці матеріали подано несвоєчасно, то право на пріоритет заявки вважається втраченим, про що заявнику надсилається повідомлення.

Пункт 2 статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

Стаття 10 — Експертиза заявки

1. Експертиза заявки складається з формальної експертизи та кваліфікаційної експертизи (експертизи по суті) і проводиться НОІВ відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.

Пункт 1 статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5460-VI від 16.10.2012, № 815-IX від 21.07.2020

2. НОІВ здійснює інформаційну діяльність, необхідну для проведення експертизи заявок, і є центром міжнародного обміну виданнями відповідно до Конвенції про міжнародний обмін виданнями, прийнятої 3 грудня 1958 року Генеральною конференцією Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури.

3. Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, чи торговельної марки за міжнародною реєстрацією відображаються в обґрунтованому висновку експертизи, що набирає чинності з дня затвердження його НОІВ.

Зміни до абзацу першого пункту 3 статті 10 див. в Законі № 703-IX від 16.06.2020

На підставі такого висновку за заявкою НОІВ приймає рішення про реєстрацію торговельної марки для всіх зазначених у заявці товарів і послуг або про відмову в реєстрації торговельної марки для всіх зазначених у заявці товарів і послуг, або про реєстрацію торговельної марки щодо частини зазначених у заявці товарів і послуг та відмову в реєстрації торговельної марки для іншої частини зазначених у заявці товарів і послуг. Рішення НОІВ за заявкою надсилається заявнику.

Після затвердження висновку експертизи щодо торговельної марки за міжнародною реєстрацією НОІВ приймає рішення про надання або про відмову в наданні правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні для всіх зазначених товарів і послуг, або про надання правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні щодо частини зазначених товарів і послуг.

Заява про надання правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні надсилається до Міжнародного бюро ВОІВ.

Якщо після затвердження висновку експертизи щодо торговельної марки за міжнародною реєстрацією НОІВ прийнято рішення про відмову в наданні правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні для всіх зазначених товарів і послуг або про надання правової охорони торговельній марці щодо частини зазначених товарів і послуг, до Міжнародного бюро ВОІВ надсилається відповідна заява.

Заявник має право протягом одного місяця від дати одержання ним рішення НОІВ затребувати копії матеріалів, що протиставлені відповідній заявці. Для власника міжнародної реєстрації такий строк становить два місяці від дати надіслання НОІВ до Міжнародного бюро ВОІВ заяви про відмову в наданні правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні для всіх зазначених товарів і послуг або про надання правової охорони торговельній марці щодо частини зазначених товарів і послуг.

Зазначені копії надсилаються відповідно заявнику чи власнику міжнародної реєстрації протягом одного місяця.

Пункт 3 статті 10 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020

4. Заявник має право з власної ініціативи чи на запрошення НОІВ особисто або через свого представника брати участь у встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, порядку в розгляді питань, що виникли під час проведення експертизи.

Пункт 4 статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012

5. Заявник має право вносити до заявки виправлення помилок та зміни свого імені (найменування) і своєї адреси, адреси для листування, імені та адреси свого представника, а також зміни щодо скорочення переліку товарів і послуг.

Заявник може вносити до заявки зміни, пов’язані зі зміною особи заявника, за умови згоди зазначених у заявці інших заявників. Такі зміни може за згодою всіх заявників вносити також особа, яка бажає стати заявником.

Ці виправлення та зміни враховуються, якщо вони одержані НОІВ не пізніше одержання ним документа про сплату державного мита за видачу свідоцтва.

За подання заяви про виправлення помилки або про внесення будь-якої із зазначених змін сплачується збір, за умови, що помилка не є очевидною чи технічною, а зміна виникла через залежні від подавця заяви обставини.

6. НОІВ може вимагати від заявника надання додаткових матеріалів, якщо без них проведення експертизи неможливе, або у разі виникнення обгрунтованих сумнівів у достовірності будь-яких відомостей чи елементів, що містяться в матеріалах заявки.

Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним повідомлення чи висновку експертизи із вимогою про надання додаткових матеріалів затребувати від НОІВ копії матеріалів, що протиставлені заявці.

Абзац другий пункту 6 статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 703-IX від 16.06.2020

Додаткові матеріали мають бути подані заявником протягом двох місяців від дати одержання ним повідомлення чи висновку експертизи або копій матеріалів, що протиставлені заявці. Якщо заявник не подає додаткові матеріали в установлений строк, заявка вважається відкликаною, про що заявнику надсилається повідомлення.

Абзац третій пункту 6 статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законами № 815-IX від 21.07.2020, № 703-IX від 16.06.2020

Строк подання додаткових матеріалів продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.

Пункт 6 статті 10 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

Якщо, незважаючи на вжиття заявником належних заходів, строк подання додаткових матеріалів пропущено, але протягом шести місяців від спливу цього строку подано відповідне клопотання разом з додатковими матеріалами та сплачено збір за його подання, права заявника щодо заявки відновлюються.

Пункт 6 статті 10 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

7. Якщо заявником подано додаткові матеріали, то в процесі експертизи з’ясовується, чи не виходять вони за межі розкритої у поданій заявці суті позначення та переліку зазначених у заявці товарів і послуг.

Додаткові матеріали виходять за межі розкритої у поданій заявці суті позначення, якщо вони містять ознаки, які слід включити до позначення, що заявляється як торговельна марка.

Додаткові матеріали в частині, що виходить за межі розкритої у поданій заявці суті позначення або доповнює перелік зазначених у заявці товарів і послуг, не беруться до уваги під час експертизи заявки і можуть бути, після одержання відповідного повідомлення НОІВ, оформлені заявником як самостійна заявка.

8. Будь-яка особа протягом трьох місяців від дати публікації в Бюлетені відповідно до пункту 10 цієї статті відомостей про заявку або міжнародну реєстрацію торговельної марки чи територіальне поширення міжнародної реєстрації на Україну, здійснене після міжнародної реєстрації, може подати до НОІВ мотивоване заперечення проти заявки чи дії міжнародної реєстрації в Україні щодо невідповідності наведеного в них позначення умовам надання правової охорони, встановленим цим Законом.

Абзац перший пункту 8 статті 10 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020

За подання заперечення сплачується збір.

Вимоги до заперечення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. Заперечення подається разом з його копією.

Абзац третій пункту 8 статті 10 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020; зміни до абзацу третього пункту 8 статті 10 див. в Законі № 703-IX від 16.06.2020

НОІВ надсилає копію заперечення заявнику.

Заявник вправі повідомити НОІВ про своє ставлення до заперечення протягом двох місяців від дати його одержання. Він може спростувати заперечення і залишити заявку без змін, внести до заявки зміни або відкликати її. Для власника міжнародної реєстрації зазначений строк становить три місяці від дати відправлення НОІВ до Міжнародного бюро ВОІВ повідомлення про попередню відмову в наданні правової охорони разом з копією заперечення.

Абзац п'ятий пункту 8 статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

Абзац шостий пункту 8 статті 10 виключено на підставі Закону № 815-IX від 21.07.2020

9. Під час проведення формальної експертизи:

встановлюється дата подання заявки на підставі статті 8 цього Закону;

заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам статті 7 цього Закону та правилам, встановленим на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;

сплачений збір за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам.

Абзац четвертий пункту 9 статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

Пункт 9 статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012

10. У разі відповідності матеріалів заявки вимогам статті 8 цього Закону та сплаченого збору за подання заявки встановленим вимогам заявнику надсилається повідомлення про встановлену дату подання заявки та здійснюється публікація в Бюлетені визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, відомостей про заявку протягом п’яти робочих днів з дати надіслання такого повідомлення. Склад відомостей, що підлягають публікації, повинен включати таку інформацію (за наявності): номер заявки, дату подання заявки, дату виставкового пріоритету, номер попередньої заявки відповідно до Паризької конвенції, дату подання попередньої заявки відповідно до Паризької конвенції, двобуквений код держави - учасниці Паризької конвенції, індекс (індекси) МКТП для реєстрації знаків та перелік товарів і послуг, індекс (індекси) Міжнародної класифікації зображальних елементів знака, зображення знака, заявлені кольори (зазначення кольору чи поєднання кольорів, що охороняються), заявника (ім’я або повне найменування та адресу заявника (заявників), представника (ім’я, повне найменування та реєстраційний номер представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) або іншої довіреної особи), адресата (адресу для листування).

Одночасно із здійсненням публікації в Бюлетені до Бази даних заявок вносяться відомості про заявку. Порядок ведення Бази даних заявок та склад відомостей, що містяться в ній, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. Відомості, що містяться у Базі даних заявок, повинні включати таку інформацію (за наявності): номер заявки, дату подання заявки, дату виставкового пріоритету, номер попередньої заявки відповідно до Паризької конвенції, дату подання попередньої заявки відповідно до Паризької конвенції, двобуквений код держави - учасниці Паризької конвенції, індекс (індекси) МКТП для реєстрації знаків та перелік товарів і послуг, індекс (індекси) Міжнародної класифікації зображальних елементів знака, зображення знака, заявлені кольори (зазначення кольору чи поєднання кольорів, що охороняються), заявника (ім’я або повне найменування та адресу заявника (заявників), представника (ім’я, повне найменування та реєстраційний номер представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) або іншої довіреної особи), адресата (адресу для листування).

Після публікації відомостей про заявку будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. За ознайомлення з матеріалами заявки сплачується збір.

Публікацію відомостей про міжнародну реєстрацію торговельної марки або про територіальне поширення міжнародної реєстрації на Україну після міжнародної реєстрації здійснюється в Бюлетені після одержання НОІВ повідомлення Міжнародного бюро ВОІВ про міжнародну реєстрацію торговельної марки або про територіальне поширення міжнародної реєстрації на Україну після міжнародної реєстрації.

Пункт 10 статті 10 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020

11. У разі невідповідності матеріалів заявки вимогам статті 8 цього Закону заявнику негайно надсилається про це повідомлення. Якщо невідповідність буде усунута протягом двох місяців від дати одержання заявником повідомлення, то датою подання заявки вважається дата одержання НОІВ виправлених матеріалів. В іншому разі заявка вважається неподаною, про що заявнику надсилається повідомлення.

12. За відповідності заявки вимогам статті 7 цього Закону та сплаченого збору за подання заявки встановленим вимогам заявнику надсилається про це повідомлення.

Пункт 12 статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

13. У разі порушення вимог пункту 8 статті 7 цього Закону заявка вважається відкликаною, про що заявнику надсилається повідомлення.

14. У разі невідповідності заявки формальним вимогам статті 7 цього Закону та правилам, встановленим на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, чи сплаченого збору за подання заявки встановленим вимогам заявнику надсилається повідомлення із пропозиціями щодо усунення недоліків.

Абзац перший пункту 14 статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

Якщо недоліки стосуються групування товарів і послуг, то в повідомленні наводиться перелік товарів і послуг, згрупованих НОІВ, та, за необхідності, зазначається сума збору за подання заявки, яку належить доплатити. У випадку, коли товар або послуга викладено у заявці як термін, що не дає можливості віднести його до певного класу МКТП, заявнику пропонується замінити цей термін або виключити його. Якщо заявник не виконає цю вимогу, то зазначений термін не включається до переліку товарів і послуг, згрупованих НОІВ.

Усунення зазначених у повідомленні недоліків проводиться у строк та в порядку, встановленому пунктом 6 цієї статті для додаткових матеріалів.

Абзац третій пункту 14 статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

Пункт 14 статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012

15. Під час кваліфікаційної експертизи здійснюються перевірка відповідності заявленого позначення умовам надання правової охорони, визначеним цим Законом, та розгляд заперечень, поданих відповідно до пункту 8 цієї статті.

Під час перевірки відповідності заявленого позначення умовам надання правової охорони, визначеним цим Законом, використовуються інформаційна база НОІВ, у тому числі матеріали заявок, довідково-пошуковий апарат та відповідні офіційні видання.

Подане заперечення розглядається в межах мотивів, викладених у ньому, та з урахуванням відповіді заявника в разі її надання в установлений строк.

Результати розгляду заперечення зазначаються у висновку експертизи за заявкою. Копія рішення НОІВ, прийнятого на підставі такого висновку експертизи, надсилається подавцю заперечення.

Якщо за результатами такого розгляду НОІВ приймає рішення про реєстрацію торговельної марки для всіх зазначених у заявці товарів і послуг або щодо частини зазначених у заявці товарів і послуг та відмову в реєстрації торговельної марки для іншої частини зазначених у заявці товарів і послуг, розгляд заявки зупиняється до закінчення строку, встановленого абзацом другим пункту 1 статті 15 цього Закону, для оскарження такого рішення особою, яка подала заперечення відповідно до пункту 8 статті 10 цього Закону.

Пункт 15 статті 10 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020

16. Якщо за результатами кваліфікаційної експертизи та розгляду заперечення, у разі наявності такого є підстави вважати, що заявлене позначення не відповідає умовам надання правової охорони повністю або частково, то НОІВ надсилає заявнику про це обгрунтований попередній висновок із викладенням вичерпного переліку підстав невідповідності заявленого позначення умовам надання правової охорони повністю або частково, такий попередній висновок може надсилатися лише один раз з пропозицією надати мотивовану відповідь на користь реєстрації торговельної марки.

Абзац перший пункту 16 статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

Відповідь заявника надається у строк та в порядку, встановленому пунктом 6 цієї статті для додаткових матеріалів, та береться до уваги під час підготовки висновку експертизи за заявкою.

Абзац другий пункту 16 статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

Якщо за результатами кваліфікаційної експертизи є підстави вважати, що торговельна марка за міжнародною реєстрацією не відповідає умовам надання правової охорони повністю або частково, НОІВ надсилає до Міжнародного бюро ВОІВ повідомлення про попередню відмову в наданні правової охорони. У такому разі відповідь власника міжнародної реєстрації надається в порядку, встановленому пунктом 6 цієї статті, протягом трьох місяців від дати відправлення НОІВ такого повідомлення.

Пункт 16 статті 10 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

Стаття 10 в редакції Законів № 2188-III від 21.12.2000, № 850-IV від 22.05.2003

Стаття 11 — Відкликання заявки

Заявник має право відкликати заявку в будь-який час до дати сплати державного мита за видачу свідоцтва.

Стаття 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 850-IV від 22.05.2003

Стаття 11-1 — Поділ заявки

1. До прийняття НОІВ рішення за заявкою заявник має право поділити заявку на дві і більше заявок (виділені заявки) шляхом розподілу між ними перелічених у цій заявці товарів і послуг таким чином, щоб кожна з виділених заявок не містила товари і послуги, споріднені з товарами і послугами, переліченими в інших заявках.

Пункт 1 статті 11-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

2. Поділ заявки здійснюється шляхом подання заявником заяви про внесення до заявки відповідних змін та виділеної заявки (заявок), за умови сплати зборів за подання зазначених заяви та заявки.

3. Дата подання виділеної заявки є такою самою, як дата подання поділеної заявки. Дата пріоритету виділеної заявки встановлюється, якщо на це є підстава, такою самою, як дата пріоритету поділеної заявки.

Закон доповнено статтею 11-1 згідно із Законом № 850-IV від 22.05.2003

Стаття 12 — Публікація про видачу свідоцтва

На підставі рішення про реєстрацію торговельної марки та за наявності документа про сплату державного мита за видачу свідоцтва і збору за публікацію про видачу свідоцтва здійснюється публікація в Бюлетені відомостей про видачу свідоцтва, визначених в установленому порядку. Зазначені мито та збір сплачуються після надходження до заявника рішення про реєстрацію торговельної марки.

Абзац перший статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

Якщо протягом трьох місяців від дати надходження до заявника рішення про реєстрацію торговельної марки документ про сплату державного мита за видачу свідоцтва і збір за публікацію про видачу свідоцтва в розмірі та порядку, визначених законодавством, до НОІВ не надійшли, публікація не провадиться, а заявка вважається відкликаною.

Абзац другий статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

Строк надходження документа про сплату державного мита за видачу свідоцтва та сплати збору за публікацію про видачу свідоцтва подовжується, але не більш як на шість місяців, якщо до спливу зазначеного строку буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Якщо строк надходження документа про сплату державного мита за видачу свідоцтва та сплати збору за публікацію про видачу свідоцтва пропущений з поважних причин, права заявника щодо заявки відновлюються у разі подання протягом шести місяців від спливу зазначеного строку відповідного клопотання разом із документом про сплату державного мита за видачу свідоцтва та сплати збору за публікацію про видачу свідоцтва і збору за подання клопотання.

Абзац третій статті 12 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020

Одночасно з надсиланням до Міжнародного бюро ВОІВ заяви про надання правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні здійснюється публікація відповідних відомостей у Бюлетені.

Абзац статті 12 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020

Стаття 12 в редакції Законів № 2188-III від 21.12.2000, № 850-IV від 22.05.2003

Стаття 13 — Реєстрація торговельної марки

1. Одночасно з публікацією відомостей про видачу свідоцтва НОІВ здійснює державну реєстрацію торговельної марки, для чого вносить до Реєстру відповідні відомості. Порядок ведення Реєстру і склад відомостей, що містяться в Реєстрі, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.

Пункт 1 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5460-VI від 16.10.2012, № 815-IX від 21.07.2020

2. Після внесення до Реєстру відомостей будь-яка особа має право ознайомитися з ними у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та одержати відповідно до свого клопотання виписку з Реєстру щодо відомостей про свідоцтво, за умови сплати збору за подання цього клопотання.

Пункт 2 статтті 13 із змінами, внесеними згідно із Законами № 850-IV від 22.05.2003, № 5460-VI від 16.10.2012

3. Помилки у внесених до Реєстру відомостях виправляються за ініціативою власника свідоцтва або НОІВ.

Абзац перший пункту 3 в редакції Закону № 850-IV від 22.05.2003

До Реєстру за ініціативою власника свідоцтва можуть бути внесені зміни згідно з установленим переліком можливих змін.

Абзац другий пункту 3 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

За подання заяви про виправлення помилки або про внесення будь-якої із змін сплачується збір, за умови що помилка не є очевидною чи технічною, а зміна виникла через залежні від заявника обставини.

Пункт 3 статті 13 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

Статтю 13 доповнено пунктом 3 згідно із Законом № 2188-III від 21.12.2000

Стаття 14 — Видача свідоцтва

1. Видача свідоцтва здійснюється НОІВ у місячний строк після державної реєстрації торговельної марки. Свідоцтво видається особі, яка має право на його одержання. Якщо право на одержання свідоцтва мають кілька осіб, їм видається одне свідоцтво.

2. Форма свідоцтва і зміст зазначених у ньому відомостей визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.

Пункт 2 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012

3. До виданого свідоцтва на вимогу його власника НОІВ вносить виправлення очевидних помилок з наступним повідомленням про це в Бюлетені.

4. У випадку втрати чи зіпсування свідоцтва його власнику видається дублікат свідоцтва у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. За видачу дубліката свідоцтва сплачується збір.

Пункт 4 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012

Статтю 14 доповнено пунктом 4 згідно із Законом № 850-IV від 22.05.2003

Стаття 15 — Оскарження рішення НОІВ

Назва статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

1. Заявник може оскаржити рішення НОІВ за заявкою у судовому порядку або до Апеляційної палати протягом двох місяців від дати одержання рішення НОІВ чи копій матеріалів, затребуваних відповідно до пункту 3 статті 10 цього Закону. Для власника міжнародної реєстрації зазначений строк становить три місяці від дати надсилання НОІВ до Міжнародного бюро ВОІВ заяви про відмову в наданні правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні для всіх зазначених товарів і послуг або про надання правової охорони торговельній марці щодо частини зазначених товарів і послуг.

Абзац перший пункту 1 статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

Особа, яка подала заперечення відповідно до пункту 8 статті 10 цього Закону, може оскаржити рішення НОІВ до Апеляційної палати протягом двох місяців від дати одержання копії рішення, надісланого такій особі відповідно до абзацу четвертого пункту 15 статті 10 цього Закону.

Пункт 1 статті 15 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

Пункт 2 статті 15 виключено на підставі Закону № 815-IX від 21.07.2020

3. Заявник втрачає право оскаржити рішення НОІВ до Апеляційної палати в разі сплати державного мита за видачу свідоцтва.

Пункт 3 статті 15 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020

4. Оскарження рішення НОІВ до Апеляційної палати здійснюється шляхом подання заперечення проти рішення у порядку, встановленому цим Законом та на його основі регламентом Апеляційної палати, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. За подання заперечення сплачується збір. Якщо збір не сплачено у строк, зазначений у пункті 1 цієї статті, заперечення вважається неподаним, про що особі, яка подала заперечення, надсилається повідомлення.

Пункт 4 статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5460-VI від 16.10.2012, № 815-IX від 21.07.2020, № 703-IX від 16.06.2020

5. У разі одержання Апеляційною палатою заперечення та сплати збору за подання заперечення діловодство за заявкою зупиняється до затвердження рішення Апеляційної палати.

У разі подання заперечення проти рішення НОІВ за заявкою відповідно до абзацу другого пункту 1 цієї статті заявнику за такою заявкою невідкладно надсилаються повідомлення та копія такого заперечення. Заявник має право подати до Апеляційної палати обґрунтовану відповідь на заперечення у порядку та строк, встановлені регламентом Апеляційної палати.

Пункт 5 статті 15 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

Пункт 5 статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

6. Заперечення проти рішення НОІВ за заявкою розглядається згідно з регламентом Апеляційної палати, протягом двох місяців від дати одержання заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення, в межах мотивів, викладених у запереченні та під час його розгляду, а також з урахуванням відповіді заявника у разі її надходження. Строк розгляду заперечення продовжується за ініціативою заявника або особи, яка подала заперечення відповідно до абзацу другого пункту 1 цієї статті, але не більше ніж на два місяці, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.

Пункт 6 статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

7. За результатами розгляду заперечення Апеляційна палата приймає мотивоване рішення, що затверджується наказом НОІВ та надсилається заявнику, та в разі якщо заперечення подано особою відповідно до абзацу другого пункту 1 цієї статті, особі, яка подала заперечення.

Абзац перший пункту 7 статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

У разі задоволення заперечення повністю або частково збір за подання заперечення підлягає поверненню у розмірі 50 відсотків від установленого збору за подання заперечення.

Абзац другий пункту 7 статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

У разі подання заперечення особою, яка не є заявником за заявкою, Апеляційна палата надсилає заявнику другий примірник такого рішення за результатами розгляду заперечення.

Пункт 7 статті 15 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

Пункт 8 статті 15 виключено на підставі Законів № 703-IX від 16.06.2020, № 815-IX від 21.07.2020

9. Заявник або особа, яка подала заперечення відповідно до абзацу другого пункту 1 цієї статті, може оскаржити затверджене НОІВ рішення Апеляційної палати у судовому порядку протягом двох місяців від дати одержання рішення.

Пункт 9 статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

10. Рішення Апеляційної палати набирають чинності з дати затвердження наказом НОІВ та підлягають оприлюдненню в повному обсязі на офіційному веб-сайті НОІВ.

Статтю 15 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

Стаття 15 в редакції Законів № 2188-III від 21.12.2000, № 850-IV від 22.05.2003

Розділ IV. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ, ЩО ВИПЛИВАЮТЬ ІЗ СВІДОЦТВА

Стаття 16 — Права, що випливають із свідоцтва

1. Права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки.

Пункт 1 статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

2. Свідоцтво надає його власнику право використовувати торговельну марку та інші права, визначені цим Законом.

3. Взаємовідносини при використанні торговельної марки, свідоцтво на яку належить кільком особам, визначаються угодою між ними. У разі відсутності такої угоди кожний власник свідоцтва може використовувати торговельну марку на свій розсуд, але жоден з них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання торговельної марки та передавати право на торговельну марку іншій особі без згоди решти власників свідоцтва.

Пункт 3 статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

4. Використанням торговельної марки визнається:

нанесення її на будь-який товар, для якого торговельну марку зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов’язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

Абзац другий пункту 4 статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

застосування її під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої торговельну марку зареєстровано;

Абзац третій пункту 4 статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

застосування її в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Абзац четвертий пункту 4 статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законами № 254-VI від 10.04.2008, № 815-IX від 21.07.2020

Торговельна марка визнається використаною, якщо її застосовано у формі зареєстрованої торговельної марки, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованої торговельної марки лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності торговельної марки.

Абзац п'ятий пункту 4 статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

5. Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом:

позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг;

Абзац другий пункту 5 статті 16 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020

позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання це позначення і торговельну марку можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою;

Абзац третій пункту 5 статті 16 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020

позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою;

Абзац четвертий пункту 5 статті 16 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020

позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою.

Абзац п'ятий пункту 5 статті 16 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020

6. Виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстровану торговельну марку не поширюється на:

здійснення будь-якого права, що виникло до дати подання заявки або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки;

використання торговельної марки для товару, введеного під цією торговельною маркою в цивільний оборот власником свідоцтва чи за його згодою, за умови, що власник свідоцтва не має вагомих підстав забороняти таке використання у зв’язку з подальшим продажем товару, зокрема у разі зміни або погіршення стану товару після введення його в цивільний оборот;

Абзац четвертий пункту 6 статті 16 виключено на підставі Закону № 254-VI від 10.04.2008

використання під час торгівлі позначень, що стосуються виду, якості, кількості, призначення, цінності, географічного походження, часу виробництва товарів чи надання послуг або інших характеристик товарів чи послуг, за умови відсутності ознак порушення прав власника свідоцтва на торговельну марку;

Пункт 6 статті 16 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

використання під час торгівлі торговельної марки, якщо вона необхідна для вказівки на призначення товару чи послуги, зокрема як додаткового обладнання чи запасних деталей, за умови що таке використання здійснюється відповідно до чесної підприємницької практики;

Пункт 6 статті 16 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

застосування торговельної марки у порівняльній рекламі виключно для вирізнення товарів і послуг з метою об’єктивного підкреслення їх відмінностей, за умови що таке застосування здійснюється відповідно до чесної підприємницької практики та з дотриманням положень законодавства про захист від недобросовісної конкуренції;

Пункт 6 статті 16 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

некомерційне використання торговельної марки;

усі форми повідомлення новин і коментарів новин;

добросовісне застосування ними своїх імен чи адрес;

використання торговельної марки у порівняльній рекламі, що здійснюється відповідно до законодавства про рекламу, про захист від недобросовісної конкуренції та не відноситься до нечесної підприємницької практики.

Частину шосту статті 16 доповнено абзацом згідно із Законом № 286-IX від 12.11.2019

Виключне право власника свідоцтва на торговельну марку, що містить географічне зазначення, забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстровану торговельну марку не поширюється на добросовісне використання іншими особами відповідної географічної назви.

Пункт 6 статті 16 доповнено абзацом дванадцятим згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

7. Власник свідоцтва може передавати будь-якій особі виключні майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг на підставі договору.

Пункт 7 статті 16 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020

8. Власник свідоцтва має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання торговельної марки на підставі ліцензійного договору.

Ліцензійний договір повинен містити, зокрема, інформацію про способи використання торговельної марки, територію та строк, на які дозволено її використання, та умову, що якість товарів і послуг, виготовлених чи наданих за ліцензійним договором, не буде нижчою якості товарів і послуг власника свідоцтва і він здійснюватиме контроль за виконанням цієї умови.

Абзац другий пункту 8 статті 16 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020

9. Договір про передачу права власності на торговельну марку і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами.

Сторона договору має право на інформування невизначеного кола осіб про передачу права власності на торговельну марку або видачу ліцензії на використання торговельної марки. Таке інформування здійснюється шляхом публікації в Бюлетені відомостей в обсязі та порядку, встановлених НОІВ, з одночасним внесенням їх до Реєстру.

Абзац другий пункту 9 статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5460-VI від 16.10.2012, № 703-IX від 16.06.2020

За опублікування відомостей про передачу права власності на торговельну марку повністю і видачу ліцензії на використання торговельної марки, а також запропонованих стороною договору змін до відомостей про видачу ліцензії сплачуються збори.

У разі опублікування відомостей про передачу права власності на торговельну марку стосовно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг НОІВ видає нове свідоцтво на ім’я особи, якій передане це право, за наявності документа про сплату державного мита за видачу свідоцтва.

10. Власник свідоцтва має право проставляти поряд із торговельною маркою попереджувальне маркування у вигляді латинської літери "R", обведеної колом, яке вказує на те, що цю торговельну марку зареєстровано в Україні.

Пункт 10 статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

11. Власник свідоцтва, який здійснює посередницьку діяльність, має право на основі договору з виробником товарів або особою, що надає послуги, використовувати свою торговельну марку поряд із торговельною маркою зазначених осіб, а також замість їх торговельної марки.

Пункт 11 статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

Стаття 16 із змінами, внесеними згідно із Законами № 751-XIV від 16.06.99, № 2188-III від 21.12.2000, № 34-IV від 04.07.2002, в редакції Закону № 850-IV від 22.05.2003

Стаття 17 — Обов’язки, що випливають із свідоцтва

Власник свідоцтва повинен добросовісно користуватися правами, що випливають із свідоцтва.

Стаття 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 762-IV від 15.05.2003, в редакції Закону № 850-IV від 22.05.2003

Розділ V. ПРИПИНЕННЯ ДІЇ СВІДОЦТВА ТА ВИЗНАННЯ ЙОГО НЕДІЙСНИМ

Стаття 18 — Припинення дії свідоцтва

1. Власник свідоцтва в будь-який час може відмовитися від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до НОІВ. Зазначена відмова набирає чинності від дати публікації відомостей про це в Бюлетені.

Пункт 1 статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

2. Дія свідоцтва припиняється у разі несплати збору за продовження строку його дії. Клопотання про продовження дії свідоцтва та збір за кожне продовження строку дії свідоцтва мають надійти до НОІВ до кінця поточного періоду строку дії свідоцтва за умови сплати збору протягом шести останніх його місяців.

Абзац перший пункту 2 статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законами № 850-IV від 22.05.2003, № 815-IX від 21.07.2020

Збір за продовження дії свідоцтва може бути сплачено, а клопотання про продовження дії свідоцтва - надійти до НОІВ протягом шести місяців після встановленого строку. У цьому разі розмір зазначеного збору збільшується на 50 відсотків.

Абзац другий пункту 2 статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

Дія свідоцтва припиняється з першого дня періоду строку дії свідоцтва, за який збір не сплачено.

3. Дія свідоцтва припиняється за рішенням суду:

у зв’язку з перетворенням торговельної марки в загальновживане позначення певного виду товарів чи послуг після дати публікації відомостей про видачу свідоцтва;

якщо внаслідок використання торговельної марки власником свідоцтва або з його дозволу іншою особою вона може ввести громадськість в оману, зокрема щодо походження, якості або географічного походження товарів і послуг, для яких вона була зареєстрована.

Якщо підстави для припинення дії свідоцтва поширюються на деякі товари чи послуги, дія свідоцтва припиняється лише щодо таких товарів чи послуг.

Пункт 3 статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 762-IV від 15.05.2003; в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020

4. Якщо торговельна марка не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг безперервно протягом п’яти років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або якщо використання торговельної марки призупинено з іншої дати після цієї публікації на безперервний строк у п’ять років, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.

Для цілей застосування цього пункту датою, з якої повинно розпочинатися використання торговельної марки за міжнародною реєстрацією, є дата публікації в Бюлетені НОІВ відомостей про надання правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні.

У такому разі дія свідоцтва або дія міжнародної реєстрації в Україні може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва чи міжнародної реєстрації не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами є обставини, що перешкоджають використанню торговельної марки незалежно від волі власника свідоцтва чи міжнародної реєстрації, зокрема обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством.

Для цілей цього пункту використанням торговельної марки власником свідоцтва вважається також використання її з дозволу власника свідоцтва іншою особою.

Використання торговельної марки особою, яка має право використовувати колективну марку, вважається використання власником свідоцтва.

Дію свідоцтва не може бути припинено, якщо у строк від закінчення п’ятирічного строку невикористання торговельної марки до подання позову про дострокове припинення дії свідоцтва почалося чи відновилося її використання, крім випадку, коли підготовка до початку використання або відновлення використання торговельної марки розпочалися протягом трьох місяців до подання такого позову та після того, як власник свідоцтва довідався про можливість його подання.

Статтю 18 доповнено пунктом 4 згідно із Законом № 850-IV від 22.05.2003; в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020

Стаття 19 — Визнання свідоцтва недійсним

1. Свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі:

• а) невідповідності зареєстрованої торговельної марки умовам надання правової охорони;

• б) наявності у свідоцтві елементів зображення торговельної марки та переліку товарів і послуг, яких не було у поданій заявці;

• в) видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

Пункт 1 статті 19 доповнено підпунктом "в" згідно із Законом № 2783-III від 15.11.2001, в редакції Закону № 850-IV від 22.05.2003

2. При визнанні свідоцтва чи його частини недійсними НОІВ повідомляє про це у своєму Бюлетені.

3. Свідоцтво або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності з дати, наступної за датою подання заявки.

Пункт 3 статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

4. Особа, яка є власником торговельної марки в іноземній державі, право на яку набуто в Україні її агентом або представником без її дозволу, може вимагати визнання свідоцтва на таку торговельну марку недійсним або передання їй прав на таку торговельну марку, якщо агент або представник не обґрунтує свої дії відповідними доказами.

Статтю 19 доповнено пунктом 4 згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

5. Якщо свідоцтво визнано недійсним і судом встановлено, що заявка була подана з порушенням прав інших осіб, суд може постановити рішення про відшкодування власником свідоцтва шкоди особі, якій завдано шкоду діями внаслідок реєстрації торговельної марки з порушенням її прав.

Статтю 19 доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2974-IX від 20.03.2023

Стаття 19 в редакції Закону № 2188-III від 21.12.2000

Розділ VI. ЗАХИСТ ПРАВ

Стаття 20 — Порушення прав власника свідоцтва

1. Будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Пункт 1 статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 850-IV від 22.05.2003

Порушенням прав власника свідоцтва вважається також використання без його згоди в доменних іменах торговельних марок та позначень, вказаних у пункті 5 статті 16 цього Закону.

Пункт 1 статті 20 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 254-VI від 10.04.2008

2. На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов’язаний відшкодувати власнику свідоцтва завдану майнову шкоду шляхом відшкодування збитків чи виплати компенсації та/або завдану немайнову (моральну) шкоду.

Абзац перший пункту 2 статті 20 в редакції Закону № 2974-IX від 20.03.2023

Розмір відшкодування збитків визначається судом з урахуванням упущеної вигоди або доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним прав власника свідоцтва.

Пункт 2 статті 20 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2974-IX від 20.03.2023

Розмір компенсації визначається судом на підставі обсягу порушення, вини порушника та інших обставин, що мають істотне значення. При цьому розмір компенсації не може бути меншим ніж розмір винагороди, яка була б сплачена за надання дозволу на використання прав на торговельну марку, щодо якої виник спір. У разі якщо порушення прав власника свідоцтва відбулося ненавмисно і без недбалості, розмір компенсації дорівнює розміру винагороди, яка була б сплачена за надання такого дозволу.

Пункт 2 статті 20 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2974-IX від 20.03.2023

Стягнення компенсації застосовується судом замість відшкодування збитків на розсуд власника свідоцтва.

Пункт 2 статті 20 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2974-IX від 20.03.2023

Власник свідоцтва може також вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаної торговельної марки або позначення, схожого з нею настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень торговельної марки або позначення, схожого з нею настільки, що їх можна сплутати.

Абзац пункту 2 статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

Вимагати поновлення порушених прав власника свідоцтва може за його згодою також особа, яка придбала ліцензію.

Абзац пункту 2 статті 20 в редакції Закону № 850-IV від 22.05.2003

Стаття 21 — Способи захисту прав

1. Захист прав на торговельну марку здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку.

2. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв’язку з застосуванням цього Закону.

Суди відповідно до їх компетенції розв’язують, зокрема, спори про:

встановлення власника свідоцтва;

укладання та виконання ліцензійних договорів;

порушення прав власника свідоцтва.

Стаття 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 762-IV від 15.05.2003, в редакції Закону № 850-IV від 22.05.2003

Стаття 22 — Право повторної реєстрації

Ніхто інший, крім колишнього власника свідоцтва, не має права на повторну реєстрацію торговельної марки протягом двох років після припинення дії свідоцтва згідно з пунктами 1 і 2 статті 18 цього Закону, крім випадків, коли власник свідоцтва, дію якого припинено, надасть згоду на реєстрацію заявленої торговельної марки.

Стаття 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 850-IV від 22.05.2003; текст статті 22 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020

Розділ VII. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 23 — Державне мито і збори

Розмір та порядок сплати державного мита за видачу свідоцтв на торговельні марки для товарів і послуг визначаються законодавством.

Кошти, одержані від сплати державного мита за видачу свідоцтв на торговельні марки, зараховуються до бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Частина друга статті 23 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020; зміни до частини другої статті 23 див. в Законі № 703-IX від 16.06.2020

Розмір передбачених цим Законом зборів, строки і порядок їх сплати визначаються Кабінетом Міністрів України.

Збори за дії, пов’язані з охороною прав на торговельні марки, заявниками або власниками яких є суб’єкти ветеранського підприємництва, сплачуються за пільговими ставками, розмір яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтю 23 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4563-IX від 31.07.2025

Передбачені цим Законом збори сплачуються на поточні рахунки НОІВ.

Частина статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2921-III від 10.01.2002; в редакції Закону № 703-IX від 16.06.2020

Надходження від передбачених цим Законом зборів мають цільове призначення і використовуються виключно для забезпечення розвитку та функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності, зокрема на виконання завдань, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері інтелектуальної власності.

Частина статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 703-IX від 16.06.2020

Стаття 23 в редакції Закону № 2188-III від 21.12.2000

Стаття 24 — Реєстрація торговельної марки в іноземних державах

1. Будь-яка особа має право зареєструвати торговельну марку в іноземних державах.

2. У разі реєстрації торговельної марки в іноземних державах згідно з Мадридською угодою про міжнародну реєстрацію знаків та/або Протоколом до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків заявка на міжнародну реєстрацію та відповідні їй заява про територіальне поширення після міжнародної реєстрації і заява про продовження міжнародної реєстрації подаються через НОІВ за умови сплати національного збору за подання кожної з них.

Пункт 2 статті 24 в редакції Закону № 850-IV від 22.05.2003; із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

Заява про територіальне поширення після міжнародної реєстрації і заява про продовження міжнародної реєстрації можуть подаватися безпосередньо до Міжнародного бюро ВОІВ, якщо міжнародна реєстрація здійснена виключно згідно з Протоколом до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію.

Пункт 2 статті 24 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

3. Витрати, пов’язані з реєстрацією торговельної марки в іноземних державах, несе заявник чи за його згодою інша особа.

Стаття 25 — Охорона прав на добре відому торговельну марку

Назва статті 25 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020

1. Охорона прав на добре відому торговельну марку здійснюється згідно із статтею 6 bis Паризької конвенції та цим Законом на підставі визнання торговельної марки добре відомою Апеляційною палатою або судом. Торговельна марка може бути визнана добре відомою незалежно від реєстрації її в Україні.

Пункт 1 статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 254-VI від 10.04.2008; в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020

2. При визначенні того, чи є торговельна марка добре відомою в Україні, можуть розглядатися, зокрема, такі фактори, якщо вони є доречними:

ступінь відомості чи визнання торговельної марки у відповідному секторі суспільства;

тривалість, обсяг та географічний район будь-якого використання торговельної марки;

тривалість, обсяг та географічний район будь-якого просування торговельної марки, включаючи рекламування чи оприлюднення та представлення на ярмарках чи виставках товарів та/або послуг, щодо яких торговельна марка застосовується;

тривалість та географічний район будь-яких реєстрацій та/або заявок на реєстрацію торговельної марки за умови, що торговельна марка використовується чи є визнаною;

свідчення успішного відстоювання прав на торговельну марку, зокрема територія, на якій торговельну марку визнано добре відомою компетентними органами;

цінність, що асоціюється з торговельною маркою.

Пункт 2 статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020

3. Порядок визнання Апеляційною палатою торговельної марки добре відомою в Україні встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. За подання заяви про визнання торговельної марки добре відомою сплачується збір.

Рішення Апеляційної палати щодо визнання торговельної марки добре відомою в Україні може бути оскаржено у судовому порядку.

Пункт 3 статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5460-VI від 16.10.2012, № 815-IX від 21.07.2020

4. У разі визнання торговельної марки добре відомою в судовому порядку особа, торговельна марка якої визнана добре відомою, інформує НОІВ про таке рішення.

Відомості про добре відомі торговельні марки, визнані такими Апеляційною палатою або судом, вносяться НОІВ до переліку добре відомих в Україні торговельних марок та публікуються в Бюлетені. Перелік добре відомих в Україні торговельних марок має інформаційний характер, є загальнодоступним і оприлюднюється на офіційному веб-сайті НОІВ.

Пункт 4 статті 25 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020

Закон доповнено статтею 25 згідно із Законом № 850-IV від 22.05.2003

Стаття 26 — Обмеження доступу фізичних та юридичних осіб до відомостей Реєстру

1. Доступ фізичних та юридичних осіб до відомостей Реєстру, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони, може бути обмежено протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом одного року після його припинення чи скасування за заявою уповноваженого державного органу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

2. На підставі письмового запиту уповноваженого державного органу та/або правоохоронного органу, визначених Кабінетом Міністрів України, у зв’язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, НОІВ надає відомості з Реєстру щодо торговельних марок, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони, доступ до яких обмежено відповідно до частини першої цієї статті.

Закон доповнено статтею 26 згідно із Законом № 4576-IX від 21.08.2025

Президент України

Л.КРАВЧУК

м. Київ

15 грудня 1993 року

№ 3689-XII