Про дипломатичну службу
Тип: Закон України
Видавник: Верховна Рада України
Номер: 2728-III
Прийнято: 2001-09-20
Чинна редакція від: 2018-12-19
Стан: expired
Rada ID: 2728-14
ЗАКОН УКРАЇНИ
Закон втратив чинність на підставі Закону № 2449-VIII від 07.06.2018, ВВР, 2018, № 26, ст.219
Про дипломатичну службу
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, № 5, ст.29)
_Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 253-IV від 28.11.2002, ВВР, 2003, № 4, ст.30
№ 2105-IV від 21.10.2004, ВВР, 2005, № 2, ст.32_
_Додатково див. Закон
№ 3235-IV від 20.12.2005, ВВР, 2006, № 9, № 10-11, ст.96_
_Із змінами, внесеними згідно із Законом
№ 3557-IV від 16.03.2006, ВВР, 2006, № 35, ст.301_
_Додатково див. Закон
№ 489-V від 19.12.2006, ВВР, 2007, № 7-8, ст.66_
_Додатково див. Рішення Конституційного Суду
_Щодо визнання конституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду
_Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 2911-VI від 11.01.2011, ВВР, 2011, № 31, ст.296
№ 3668-VI від 08.07.2011, ВВР, 2012, № 12-13, ст.82
№ 4161-VI від 09.12.2011, ВВР, 2012, № 29, ст.334
№ 4711-VI від 17.05.2012, ВВР, 2013, № 14, ст.89
№ 4834-VI від 24.05.2012, ВВР, 2013, № 16, ст.136
№ 245-VII від 16.05.2013, ВВР, 2014, № 12, ст.178
№ 1166-VII від 27.03.2014, ВВР, 2014, № 20-21, ст.745
№ 77-VIII від 28.12.2014, ВВР, 2015, № 11, ст.75
№ 213-VIII від 02.03.2015, ВВР, 2015, № 22, ст.145
№ 889-VIII від 10.12.2015, ВВР, 2016, № 4, ст.43
№ 911-VIII від 24.12.2015, ВВР, 2016, № 5, ст.50
№ 1774-VIII від 06.12.2016, ВВР, 2017, № 2, ст.25
№ 2148-VIII від 03.10.2017, ВВР, 2017, № 40-41, ст.383
№ 2249-VIII від 19.12.2017, ВВР, 2018, № 6-7, ст.43_
Установити, що у 2016 році норми і положення частин першої та третьої статті 25, статті 26 цього Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України згідно із Законом № 928-VIII від 25.12.2015
Цей Закон визначає правові засади та порядок організації діяльності дипломатичної служби України як складової частини державної служби, а також особливості правового статусу працівників дипломатичної служби України.
Преамбула із змінами, внесеними згідно із Законом № 2911-VI від 11.01.2011
Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1 — Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
дипломатична служба України (далі - дипломатична служба) - це професійна діяльність громадян України, спрямована на практичну реалізацію зовнішньої політики України, захист національних інтересів України у сфері міжнародних відносин, а також прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном;
дипломатичний працівник - державний службовець, який виконує дипломатичні або консульські функції в Україні чи за кордоном та має відповідний дипломатичний ранг;
адміністративно-технічний працівник - державний службовець, який здійснює адміністративно-технічне обслуговування системи органів дипломатичної служби;
працівники дипломатичної служби - дипломатичні працівники та адміністративно-технічні працівники системи органів дипломатичної служби;
закордонні дипломатичні установи України - дипломатичні представництва та консульські установи України в інших державах, представництва при міжнародних організаціях;
довготермінове відрядження - перебування працівників дипломатичної служби за принципом ротації в закордонних дипломатичних установах України у строки, передбачені цим Законом;
ротація - планове заміщення працівників дипломатичної служби у закордонних дипломатичних установах України в порядку, визначеному Міністерством закордонних справ України.
Стаття 2 — Правове регулювання дипломатичної служби
Відносини, що виникають у зв'язку з проходженням дипломатичної служби, регулюються Конституцією України, цим Законом, Законом України "Про державну службу", Кодексом законів про працю України, Консульським статутом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 3 — Основні принципи дипломатичної служби
Основними принципами дипломатичної служби є:
служіння Українському народові;
відстоювання національних інтересів України;
пріоритет прав і свобод людини та громадянина;
демократизм і законність;
гуманізм і соціальна справедливість;
професіоналізм, компетентність, ініціативність, об'єктивність, чесність, відданість справі;
персональна відповідальність за виконання службових обов'язків і додержання дисципліни.
Стаття 4 — Основні завдання дипломатичної служби
Основними завданнями дипломатичної служби є:
забезпечення національних інтересів і безпеки України шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права;
проведення зовнішньополітичного курсу України, спрямованого на розвиток політичних, економічних, гуманітарних, наукових, інших зв'язків з іншими державами, міжнародними організаціями;
захист прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном;
сприяння забезпеченню стабільності міжнародного становища України, піднесенню її міжнародного авторитету, поширенню у світі образу України як надійного і передбачуваного партнера;
забезпечення дипломатичними засобами та методами захисту суверенітету, безпеки, територіальної цілісності та непорушності кордонів України, її політичних, торгово-економічних та інших інтересів;
координація діяльності інших органів виконавчої влади щодо забезпечення проведення єдиного зовнішньополітичного курсу України;
вивчення політичного та економічного становища у світі, зовнішньої та внутрішньої політики іноземних держав, діяльності міжнародних організацій;
забезпечення органів державної влади України інформацією, необхідною для здійснення ефективної зовнішньої та внутрішньої політики;
здійснення інших завдань відповідно до законодавства України.
Стаття 5 — Основні функції дипломатичної служби
Основними функціями дипломатичної служби є:
забезпечення підтримання дипломатичних зносин з іншими державами, представництво України у міжнародних організаціях та спеціальних місіях;
захист національних інтересів України, її громадян та юридичних осіб у сфері міжнародних відносин;
Частину першу статті 5 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2911-VI від 11.01.2011
забезпечення єдності зовнішньополітичного курсу держави;
Частину першу статті 5 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2911-VI від 11.01.2011
використання переваг міжнародного спілкування для сприяння внутрішньому розвитку України, зміцненню її національної безпеки та позицій у світі;
Частину першу статті 5 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2911-VI від 11.01.2011
здійснення зовнішньополітичної діяльності держави;
організація проведення переговорів і підготовка укладення міжнародних договорів України;
підготовка разом з іншими центральними органами виконавчої влади пропозицій щодо укладення, виконання, припинення дії міжнародних договорів та внесення їх у встановленому порядку на розгляд Президенту України та Кабінету Міністрів України;
внесення в установленому порядку на розгляд Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України пропозицій та рекомендацій з питань відносин України з іншими державами та міжнародними організаціями;
підготовка пропозицій щодо удосконалення законодавства України у галузі міжнародних відносин;
здійснення функцій дипломатичного протоколу у сфері забезпечення зовнішніх зносин з іншими державами, міжнародними організаціями;
забезпечення функціонування єдиної державної системи реєстрації, обліку та зберігання міжнародних договорів України;
здійснення функцій депозитарію міжнародних договорів, укладених Україною;
сприяння діяльності іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій в Україні, а також здійснення контролю за додержанням дипломатичних і консульських привілеїв та імунітетів;
сприяння взаємодії органів законодавчої, виконавчої і судової влади в частині здійснення ними зовнішніх зносин та дотримання міжнародних зобов'язань України;
здійснення інформаційного забезпечення Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України з питань зовнішньополітичної діяльності;
розповсюдження інформації про Україну за кордоном;
забезпечення розвитку зв'язків із закордонними українцями та їх громадськими організаціями, координація заходів, здійснюваних органами виконавчої влади у цій сфері;
Частину першу статті 5 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2911-VI від 11.01.2011
організація на території України та за кордоном консульської роботи, забезпечення візової політики України, здійснення в межах своїх повноважень паспортного забезпечення;
сприяння органам законодавчої, виконавчої та судової влади у здійсненні ними міжнародних зв'язків, надання їм відповідної методичної, консультаційної та інформаційної допомоги;
здійснення інших функцій відповідно до чинного законодавства України.
Стаття 6 — Система органів дипломатичної служби
Систему органів дипломатичної служби складають: Міністерство закордонних справ України, представництва Міністерства закордонних справ України на території України, закордонні дипломатичні установи України.
Міністерство закордонних справ України є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує здійснення зовнішньої політики держави і координацію діяльності органів державної влади у сфері зовнішніх зносин.
Статус, завдання та функції Міністерства закордонних справ України визначаються цим Законом, іншими законами України, а також Положенням про Міністерство закордонних справ України, яке затверджується Президентом України.
Міністерство закордонних справ України здійснює свої повноваження безпосередньо та через інші органи дипломатичної служби.
Представництва Міністерства закордонних справ України на території України утворюються в регіонах, де є іноземні консульські установи чи представництва міжнародних організацій.
Статус, завдання та функції представництва Міністерства закордонних справ України на території України визначаються цим Законом та Положенням про представництво Міністерства закордонних справ України на території України, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.
Міністерство закордонних справ України здійснює керівництво системою органів дипломатичної служби України.
Дипломатичні представництва та консульські установи України за кордоном є постійно діючими установами України, основним завданням яких є представництво України в державі перебування та підтримання офіційних міждержавних відносин, захист інтересів України, прав та інтересів її громадян і юридичних осіб за кордоном.
Постійні представництва України при міжнародних організаціях є постійно діючими установами України за кордоном, основним завданням яких є представництво України при міжнародних організаціях, підтримання з такими міжнародними організаціями офіційних відносин та захист інтересів України за кордоном.
Статус, завдання та функції дипломатичного представництва України за кордоном, постійного представництва України при міжнародній організації визначаються цим Законом, Положенням про дипломатичне представництво України в іншій державі та Положенням про постійне представництво України при міжнародній організації, які затверджуються Президентом України.
Статус, завдання та функції консульської установи України за кордоном визначаються цим Законом та Консульським статутом, який затверджується Президентом України.
У системі органів дипломатичної служби України можуть утворюватися спеціальні місії, а також делегації на сесії міжнародних організацій, статус, завдання та функції яких залежно від рівня місії визначаються Президентом України або Міністром закордонних справ України.
Спеціальні місії є тимчасовими місіями, що за своїм характером представляють Україну і направляються Україною до іншої держави за її згодою для розгляду з цією державою певних питань або для виконання щодо неї певного завдання.
Безпосереднє керівництво органами дипломатичної служби здійснює Міністр закордонних справ України.
Стаття 6 в редакції Закону № 2911-VI від 11.01.2011
Стаття 7 — Фінансове та матеріально-технічне забезпечення дипломатичної служби
Фінансування та матеріально-технічне забезпечення дипломатичної служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Стаття 7 в редакції Закону № 2911-VI від 11.01.2011
Стаття 8 — Зв'язок, архів дипломатичної служби
Дипломатична служба має самостійний зв'язок і архів.
Дипломатична служба використовує власну мережу телекомунікацій і кур'єрську службу.
В архіві дипломатичної служби зберігаються оригінали і достовірні копії міжнародних договорів, а також інші матеріали, необхідні для здійснення її діяльності.
Положення про архів дипломатичної служби затверджується Кабінетом Міністрів України.
Розділ II. КАДРОВИЙ СКЛАД ДИПЛОМАТИЧНОЇ СЛУЖБИ. ПРИЗНАЧЕННЯ НА ДИПЛОМАТИЧНІ ПОСАДИ
Стаття 9 — Вимоги та порядок прийняття на дипломатичну службу
Назва статті 9 в редакції Закону № 2911-VI від 11.01.2011
Дипломатичними працівниками можуть бути громадяни України, які мають відповідну фахову вищу освіту, необхідні професійні та ділові якості, володіють державною та іноземними мовами і за станом здоров'я можуть бути направлені у довготермінове відрядження.
Адміністративно-технічними працівниками дипломатичної служби можуть бути громадяни України, які мають відповідну фахову освіту, необхідні професійні та ділові якості, володіють державною та, як правило, іноземними мовами і за станом здоров'я можуть бути направлені у довготермінове відрядження.
Частина друга статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2911-VI від 11.01.2011
На дипломатичних та адміністративно-технічних працівників поширюються також вимоги до рівня професійної компетентності, визначені Законом України "Про державну службу".
Статтю 9 доповнено новою частиною згідно із Законом № 889-VIII від 10.12.2015
Стосовно осіб, які претендують на зайняття посад у системі органів дипломатичної служби, за їх письмовою згодою проводиться спеціальна перевірка в порядку, встановленому Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".
Статтю 9 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4711-VI від 17.05.2012
Особи, які претендують на зайняття посад у системі органів дипломатичної служби, до призначення на відповідну посаду подають за місцем майбутньої служби декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за формою і в порядку, що встановлені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та зобов'язані повідомити керівництву органу чи підрозділу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі чи підрозділі близьких їм осіб.
Статтю 9 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4711-VI від 17.05.2012
Не можуть бути прийнятими на дипломатичну службу особи, щодо яких встановлені обмеження у Законі України "Про державну службу".
Прийняття на дипломатичну службу здійснюється на конкурсній основі, крім випадків, коли призначення на дипломатичні посади здійснює Президент України відповідно до Конституції України. Порядок проведення конкурсу для прийняття на дипломатичну службу визначається Кабінетом Міністрів України.
Частина статті 9 в редакції Закону № 2911-VI від 11.01.2011
Під час проведення конкурсу забороняється вимагати від кандидатів на дипломатичну службу відомості та документи, подання яких не передбачено законодавством України.
Міністр закордонних справ України має право самостійно добирати та приймати осіб на посади для роботи в патронатній службі, яка забезпечує його діяльність. Порядок проходження дипломатичної служби такими особами встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Частина статті 9 в редакції Закону № 2911-VI від 11.01.2011
Стаття 10 — Присяга при прийнятті на дипломатичну службу
Громадяни, які вперше приймаються на дипломатичну службу і раніше не перебували на державній службі, складають Присягу державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу".
Про прийняття Присяги робиться запис у трудовій книжці.
Стаття 11 — Строк випробування та стажування при прийнятті на дипломатичну службу
При прийнятті на дипломатичну службу для осіб, які претендують на посаду в системі органів дипломатичної служби, може встановлюватися строк випробування до шести місяців для перевірки їх професійного рівня і ділових якостей. Особи, які не пройшли такої перевірки, звільняються з дипломатичної служби.
З метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей осіб, які претендують на посаду в системі органів дипломатичної служби, може проводитися стажування терміном до двох місяців із збереженням заробітної плати за основним місцем роботи.
Порядок проведення такого стажування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 11 в редакції Закону № 2911-VI від 11.01.2011
Стаття 12 — Кадри дипломатичної служби
Дипломатичні працівники проходять дипломатичну службу на дипломатичних посадах системи органів дипломатичної служби. Дипломатичні працівники проходять дипломатичну службу також на відповідних посадах структурних підрозділів Адміністрації Президента України, що забезпечують здійснення Президентом України повноважень у зовнішньополітичній сфері, на відповідних посадах структурних підрозділів Апарату Верховної Ради України і Секретаріату Кабінету Міністрів України, що забезпечують представництво Голови Верховної Ради України і Прем'єр-міністра України у зносинах з органами влади інших держав та здійснення заходів з міжнародного співробітництва Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України.
Частина перша статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 253-IV від 28.11.2002; в редакції Закону № 2911-VI від 11.01.2011
Для дипломатичних працівників, які працюють в закордонних дипломатичних установах України, встановлюються такі посади:
- 1) Надзвичайний і Повноважний Посол України, Постійний представник України при міжнародній організації, Представник України при міжнародній організації;
Пункт 1 частини другої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2911-VI від 11.01.2011
- 2) Генеральний консул України, Радник-посланник;
Пункт 2 частини другої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2911-VI від 11.01.2011
- 3) заступник Постійного представника України при міжнародній організації, заступник Представника України при міжнародній організації, Генеральний консул України - завідувач консульського відділу;
Пункт 3 частини другої статті 12 в редакції Закону № 2911-VI від 11.01.2011
-
4) радник;
-
5) консул;
Пункт 5 частини другої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2911-VI від 11.01.2011
-
6) перший секретар;
-
7) віце-консул;
-
8) другий секретар;
-
9) третій секретар;
-
10) аташе.
Кадри дипломатичної служби складають:
-
1) працівники, які займають штатні дипломатичні посади на постійній основі;
-
2) працівники, які займають штатні адміністративно-технічні посади на постійній основі;
-
3) працівники, які займають штатні дипломатичні та адміністративно-технічні посади на визначений термін (контракт).
Пункт 3 частини третьої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2911-VI від 11.01.2011
Працівники дипломатичної служби, які працюють у системі органів дипломатичної служби, за їхньою згодою можуть бути переведені, тимчасово відряджені до інших органів державної влади України для виконання дипломатичних функцій або направлені на навчання, стажування для підвищення професійної кваліфікації.
Частина четверта статті 12 в редакції Закону № 2911-VI від 11.01.2011
У цих випадках вони залишаються на дипломатичній службі, користуються всіма правами і пільгами та одержують надбавки до посадових окладів, встановлені для працівників дипломатичної служби.
Після закінчення терміну такого відрядження або переведення працівники дипломатичної служби призначаються на посаду, не нижчу за ту, яку вони обіймали до відрядження, переведення, стажування або навчання.
Частина шоста статті 12 в редакції Закону № 2911-VI від 11.01.2011
Стаття 13 — Призначення на дипломатичні посади та звільнення з них
Міністр закордонних справ України призначається на посаду Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України та звільняється Президентом України.
Надзвичайний і Повноважний Посол України, Постійний представник України при міжнародній організації, Представник України при міжнародній організації призначаються на посади та звільняються з посад Президентом України за поданням Міністра закордонних справ України. Укази Президента України з цих питань скріплюються підписами Прем'єр-міністра України та Міністра закордонних справ України.
Призначення на інші дипломатичні посади та звільнення з цих посад здійснюються відповідно до законодавства.
Стаття 13 в редакції Законів № 3557-IV від 16.03.2006, № 2911-VI від 11.01.2011
Статтю 14 виключено на підставі Закону № 889-VIII від 10.12.2015
Стаття 15 — Обслуговуючий персонал дипломатичної служби
Дипломатична служба має обслуговуючий персонал, який формується на контрактній основі з громадян України, а в разі необхідності - з іноземців.
Права та обов'язки членів обслуговуючого персоналу визначаються Міністерством закордонних справ України відповідно до законодавства України з урахуванням специфіки функцій відповідних категорій такого персоналу.
Положення про обслуговуючий персонал та перелік посад, на які здійснюється добір працівників обслуговуючого персоналу в системі органів дипломатичної служби, затверджуються Міністром закордонних справ України.
Стаття 15 в редакції Закону № 2911-VI від 11.01.2011
Розділ III "Дипломатичні ранги" втратив чинність на підставі Закону № 253-IV від 28.11.2002
Розділ III.
ДИПЛОМАТИЧНІ РАНГИ
Стаття 16 — Перелік дипломатичних рангів
Дипломатичний ранг - спеціальне звання, яке відповідно до цього Закону присвоюється дипломатичним працівникам довічно.
В Україні встановлюються такі дипломатичні ранги:
Надзвичайний і Повноважний Посол;
Надзвичайний і Повноважний Посланник першого класу;
Надзвичайний і Повноважний Посланник другого класу;
радник першого класу;
радник другого класу;
перший секретар першого класу;
перший секретар другого класу;
другий секретар першого класу;
другий секретар другого класу;
третій секретар;
аташе.
Дипломатичні ранги від Надзвичайного і Повноважного Посла до аташе прирівнюються до рангів державних службовців відповідно з першого до одинадцятого рангу:
Надзвичайний і Повноважний Посол - 1 ранг державного службовця;
Надзвичайний і Повноважний Посланник першого класу - 2 ранг державного службовця;
Надзвичайний і Повноважний Посланник другого класу - 3 ранг державного службовця;
радник першого класу - 4 ранг державного службовця;
радник другого класу - 5 ранг державного службовця;
перший секретар першого класу - 6 ранг державного службовця;
перший секретар другого класу - 7 ранг державного службовця;
другий секретар першого класу - 8 ранг державного службовця;
другий секретар другого класу - 9 ранг державного службовця;
третій секретар - 10 ранг державного службовця;
аташе - 11 ранг державного службовця.
Стаття 17 — Порядок присвоєння та позбавлення дипломатичних рангів
Дипломатичним працівникам, які працюють у системі органів дипломатичної служби, дипломатичні ранги від аташе до радника першого класу присвоюються Міністром закордонних справ України.
Присвоєння дипломатичних рангів аташе, третього секретаря, другого секретаря другого класу, другого секретаря першого класу, першого секретаря другого класу, першого секретаря першого класу, радника другого класу та радника першого класу здійснюється наказом Міністра закордонних справ України.
Особам, які не мають дипломатичного рангу та прийняті на посади у структурні підрозділи Адміністрації Президента України, що забезпечують здійснення Президентом України повноважень у зовнішньополітичній сфері, на посади у структурні підрозділи Апарату Верховної Ради України і Секретаріату Кабінету Міністрів України, що забезпечують представництво Голови Верховної Ради України і Прем'єр-міністра України у зносинах з органами влади інших держав та здійснення заходів з міжнародного співробітництва Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України, дипломатичний ранг присвоюється за поданням керівників цих органів у порядку, встановленому законодавством.
Присвоєння дипломатичного рангу здійснюється згідно з посадою, яку обіймає державний службовець, а також з урахуванням його кваліфікації і стажу роботи та з дотриманням строків перебування у дипломатичних рангах. Відповідність посад державних службовців дипломатичним рангам визначається Переліком посад, приписаних до дипломатичних рангів України, який затверджується Президентом України.
Дипломатичні ранги Надзвичайного і Повноважного Посла, Надзвичайного і Повноважного Посланника першого класу, Надзвичайного і Повноважного Посланника другого класу присвоюються дипломатичним працівникам Президентом України за поданням Міністра закордонних справ України.
Міністру закордонних справ України присвоюється у встановленому порядку ранг Надзвичайного і Повноважного Посла.
Присвоєння дипломатичних рангів Надзвичайного і Повноважного Посла, Надзвичайного і Повноважного Посланника першого класу, Надзвичайного і Повноважного Посланника другого класу здійснюється указом Президента України.
Особам, яким присвоєно дипломатичні ранги Надзвичайного і Повноважного Посла, Надзвичайного і Повноважного Посланника першого класу, Надзвичайного і Повноважного Посланника другого класу, вручається відповідна Грамота за підписом Президента України. Положення про Грамоту та порядок її вручення затверджується Президентом України.
За особами, яким присвоєно дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла, а також за їхніми дружинами (чоловіками) зберігається право на користування дипломатичним паспортом довічно.
Особі, яка вперше зарахована на конкурсній основі на посаду в органах дипломатичної служби, Міністром закордонних справ України присвоюється, як правило, найнижчий ранг, до якого приписана її посада, за рішенням конкурсної комісії Міністерства закордонних справ України.
Особам, призначеним на дипломатичні посади із строком випробування, ранги присвоюються за його результатами.
Наступне присвоєння дипломатичного рангу здійснюється з дотриманням строків перебування у дипломатичних рангах.
Черговий дипломатичний ранг не може бути присвоєний працівникові дипломатичної служби, до якого протягом останнього року застосовувалися дисциплінарні стягнення, заходи дисциплінарного впливу, а також під час проведення службового розслідування або перебування під слідством такого працівника.
У разі призначення дипломатичного працівника на вищу посаду йому може бути присвоєно черговий дипломатичний ранг без урахування строків перебування у дипломатичних рангах, передбачених статтею 18 цього Закону.
В окремих випадках за успішне виконання особливо важливих завдань та особливі заслуги дипломатичним працівникам може бути присвоєно черговий дипломатичний ранг достроково, до закінчення строків, передбачених статтею 18 цього Закону.
Не допускається дострокове присвоєння дипломатичного рангу два рази підряд.
Якщо дипломатичний працівник перейшов на нижчу посаду або залишив дипломатичну службу, на яку потім повернувся, за ним зберігається присвоєний дипломатичний ранг.
Дипломатичні ранги, як правило, присвоюються особам до досягнення граничного віку перебування на дипломатичній службі. За сумлінну працю дипломатичному працівникові в разі виходу на пенсію або у відставку за станом здоров'я може бути присвоєно наступний дипломатичний ранг.
У трудовій книжці дипломатичного працівника робляться записи про присвоєння дипломатичних рангів, про позбавлення дипломатичного рангу, а також про прирівнення їх до рангів державних службовців.
Зазначена інформація заноситься до особової справи дипломатичного працівника.
Працівникам інших органів державної влади, тимчасово відрядженим до органів дипломатичної служби для виконання службових обов'язків, а також працівникам, які обіймають штатні дипломатичні посади на визначений термін (контракт), дипломатичні ранги не присвоюються.
Такій категорії осіб присвоюється у встановленому порядку ранг державного службовця.
Дипломатичний працівник, якому присвоєно дипломатичний ранг, може бути позбавлений дипломатичного рангу лише за вироком суду в разі скоєння ним тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також у разі припинення громадянства України.
Позбавлення дипломатичного працівника дипломатичного рангу означає позбавлення його всіх попередніх рангів.
Позбавлення дипломатичного рангу в разі припинення дипломатичним працівником громадянства України здійснюється органом чи посадовою особою, які його присвоїли.
Стаття 18 — Строки перебування у дипломатичних рангах
Встановлюються такі строки перебування дипломатичних працівників у дипломатичних рангах:
аташе, третього секретаря, другого секретаря другого класу, другого секретаря першого класу, першого секретаря другого класу - два роки;
першого секретаря першого класу, радника другого класу - три роки.
Строки перебування в дипломатичних рангах радника першого класу, Надзвичайного і Повноважного Посланника другого класу, Надзвичайного і Повноважного Посланника першого класу не встановлюються.
Стаття 19 — Ранги адміністративно-технічних працівників
Адміністративно-технічним працівникам дипломатичні ранги не присвоюються. Їм присвоюються ранги державних службовців у порядку, встановленому Законом України "Про державну службу".
До Закону включено розділ III згідно із Законом № 2911-VI від 11.01.2011
Розділ IV. ПРОХОДЖЕННЯ ДИПЛОМАТИЧНОЇ СЛУЖБИ. СЛУЖБОВА КАР'ЄРА
Стаття 20 — Загальний порядок проходження дипломатичної служби та ротація дипломатичних працівників
Дипломатичну службу її працівники проходять у Міністерстві закордонних справ України, представництвах Міністерства закордонних справ України на території України, закордонних дипломатичних установах України, а також у структурних підрозділах Адміністрації Президента України, що забезпечують здійснення Президентом України повноважень у зовнішньополітичній сфері, структурних підрозділах Апарату Верховної Ради України і Секретаріату Кабінету Міністрів України, що забезпечують представництво Голови Верховної Ради України і Прем'єр-міністра України у зносинах з органами влади інших держав та здійснення заходів з міжнародного співробітництва Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України.
У системі органів дипломатичної служби здійснюється ротація працівників дипломатичної служби.
Працівники дипломатичної служби підлягають ротації і направляються у довготермінове відрядження з урахуванням їхньої професійної підготовки, спеціалізації та досвіду роботи, а також службової необхідності.
Порядок ротації працівників дипломатичної служби в системі органів дипломатичної служби визначається Міністром закордонних справ України.
Перед направленням у довготермінове відрядження працівники дипломатичної служби проходять необхідне стажування.
Порядок проведення такого стажування визначається Міністром закордонних справ України.
Працівники дипломатичної служби після закінчення попереднього довготермінового відрядження направляються у наступне довготермінове відрядження, як правило, не раніше ніж через два роки.
Стаття 20 в редакції Закону № 2911-VI від 11.01.2011
Стаття 21 — Довготермінове відрядження
Довготермінове відрядження дипломатичних працівників триває, як правило, до чотирьох років у державах з нормальними кліматичними умовами та стабільною політичною ситуацією і до трьох років у державах з важкими кліматичними умовами або складною політичною ситуацією.
Довготермінове відрядження адміністративно-технічних працівників триває, як правило, до трьох років у державах з нормальними кліматичними умовами та стабільною політичною ситуацією і до двох років у державах з важкими кліматичними умовами або складною політичною ситуацією.
Перелік держав, зазначених у частинах першій і другій цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства закордонних справ України.
Після закінчення довготермінового відрядження працівники дипломатичної служби відкликаються у порядку, встановленому законодавством.
Статтю 21 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2911-VI від 11.01.2011
У зв'язку із службовою необхідністю працівники дипломатичної служби в окремих випадках можуть бути переведені до інших закордонних дипломатичних установ України в порядку та на умовах, встановлених наказом Міністра закордонних справ України.
Статтю 21 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2911-VI від 11.01.2011
Після закінчення довготермінового відрядження працівникам дипломатичної служби надається попередня посада або посада не нижча тієї, яку обіймав працівник у довготерміновому відрядженні, а в разі неможливості надання такої посади - рівноцінна їй посада в системі органів дипломатичної служби.
Частина шоста статті 21 в редакції Закону № 2911-VI від 11.01.2011
Стаття 22 — Дострокове відкликання працівників дипломатичної служби
Працівники дипломатичної служби, направлені у довготермінове відрядження, можуть бути достроково відкликані до України у випадках:
службової необхідності;
за станом здоров'я;
невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків;
вчинення проступків, які їх ганьблять;
вчинення членами їх сімей дій, що можуть призвести до негативних наслідків при подальшому перебуванні працівника дипломатичної служби у довготерміновому відрядженні.
Стаття 23 — Особливості роботи працівників дипломатичної служби у секретаріатах міжнародних організацій
Працівники дипломатичної служби можуть бути направлені на роботу до секретаріатів міжнародних організацій за квотою України. У таких випадках тривалість роботи у секретаріатах міжнародних організацій обумовлюється строками контрактів з цими організаціями, визначеними за погодженням з Міністерством закордонних справ України.
Період роботи у секретаріатах міжнародних організацій зараховується до стажу дипломатичної, державної служби.
До працівників дипломатичної служби, які були направлені на роботу до секретаріатів міжнародних організацій за квотою України, після закінчення строків відповідних контрактів, визначених за погодженням з Міністерством закордонних справ України, застосовується порядок працевлаштування в Україні, передбачений в статті 21 цього Закону.
Стаття 24 — Проходження дипломатичної служби працівниками інших органів державної влади
Працівники інших органів державної влади можуть бути тимчасово відряджені до органів дипломатичної служби для виконання службових обов'язків.
На час такого відрядження на них не поширюється дія розділу III цього Закону.
Після завершення тимчасового відрядження працівники інших органів державної влади направляються у розпорядження органів, з яких вони були відряджені, для вирішення питання подальшого працевлаштування.
Проходження дипломатичної служби працівниками інших органів державної влади регулюється Положенням про особливості проходження дипломатичної служби працівниками інших органів державної влади, яке затверджується Президентом України.
Стаття 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 253-IV від 28.11.2002; в редакції Закону № 2911-VI від 11.01.2011
Стаття 25 — Навчання і підвищення кваліфікації, наукова та викладацька діяльність працівників дипломатичної служби
Працівникам дипломатичної служби створюються умови для навчання і підвищення кваліфікації у відповідних навчальних закладах України та за кордоном.
Працівники дипломатичної служби для здійснення наукової або викладацької діяльності можуть бути, за їх згодою, тимчасово переведені на строк до п'яти років до наукових установ або вищих навчальних закладів як в Україні, так і за кордоном, а також направлені Міністерством закордонних справ України на навчання.
У цих випадках вони залишаються на дипломатичній службі, користуються всіма правами і пільгами та одержують надбавки до посадових окладів, встановлені для працівників дипломатичної служби.
Після закінчення строку тимчасового переведення для здійснення наукової або викладацької діяльності, навчання в очній аспірантурі або докторантурі працівники дипломатичної служби проходять службову атестацію. В разі підтвердження результатами атестації відповідного рівня професійних знань та кваліфікації працівники призначаються на посаду, не нижчу за ту, яку вони займали до переведення, направлення на навчання.
Стаття 26 — Дипломатична академія України при Міністерстві закордонних справ України
При Міністерстві закордонних справ України діє Дипломатична академія України.
Статус, завдання та функції Дипломатичної академії України при Міністерстві закордонних справ України визначаються законодавством та Статутом Дипломатичної академії України при Міністерстві закордонних справ України, який затверджується Кабінетом Міністрів України.
Дипломатична академія України при Міністерстві закордонних справ України є галузевим навчальним закладом системи дипломатичної служби, основним завданням якої є підготовка та підвищення кваліфікації працівників дипломатичної служби, працівників інших органів державної влади, які задіяні у забезпеченні зовнішніх зносин України, а також проведенні наукових досліджень у сфері міжнародних відносин.
Ректор Дипломатичної академії України при Міністерстві закордонних справ України, його заступники, керівники структурних підрозділів та їх заступники є працівниками дипломатичної служби, посади яких в установленому порядку належать до відповідних посад дипломатичних працівників.
Особи, які на час призначення на професорсько-викладацькі та адміністративні посади Дипломатичної академії України при Міністерстві закордонних справ України мали відповідно дипломатичний ранг або ранг державного службовця, є працівниками дипломатичної служби.
Стаття 26 в редакції Закону № 2911-VI від 11.01.2011
Стаття 27 — Стажування працівників дипломатичної служби
Стажування працівників дипломатичної служби проводиться з метою підвищення їхнього професійного рівня терміном до шести місяців відповідно до положення, затвердженого наказом Міністра закордонних справ України.
Стажування проводиться в закордонних дипломатичних установах України із збереженням середньої заробітної плати за основним місцем служби.
Стаття 28 — Відсторонення від виконання повноважень за посадою
Невиконання службових обов'язків, що призвело до людських жертв або завдало шкоди громадянинові, державі, підприємству, організації, є підставою для відсторонення працівника дипломатичної служби від виконання ним повноважень за посадою із збереженням оплати праці, визначеною статтею 35 цього Закону. Рішення про відсторонення працівника дипломатичної служби від виконання повноважень за посадою приймається посадовою особою, яка його призначила.
Тривалість відсторонення від виконання повноважень за посадою не повинна перевищувати тривалості службового розслідування, крім випадків, визначених частинами четвертою і п'ятою цієї статті. Службове розслідування проводиться в строки та у порядку, що встановлені Кабінетом Міністрів України.
Частина друга статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4711-VI від 17.05.2012
Рішення про відсторонення працівника дипломатичної служби від виконання повноважень за посадою, крім випадків, передбачених частинами четвертою і п'ятою цієї статті, скасовується, якщо за результатами службового розслідування підстави прийняття такого рішення не підтверджуються.
Частина третя статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4711-VI від 17.05.2012
Працівник дипломатичної служби, якому повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг, та/або пов'язаного із зловживанням своїм службовим становищем, підлягає відстороненню від виконання службових повноважень за посадою в порядку, визначеному законом.
Статтю 28 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 4711-VI від 17.05.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 245-VII від 16.05.2013
Працівник дипломатичної служби, стосовно якого складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, може бути відсторонений від виконання службових повноважень керівником відповідного органу дипломатичної служби до закінчення розгляду справи судом.
Статтю 28 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 4711-VI від 17.05.2012
Розділ V. ПРАВОВИЙ СТАТУС ПРАЦІВНИКІВ ДИПЛОМАТИЧНОЇ СЛУЖБИ
Стаття 29 — Основні права працівників дипломатичної служби
Працівник дипломатичної служби користується всіма правами, визначеними в Законі України "Про державну службу". Тимчасово, по 30 вересня 2017 року, працівникам дипломатичної служби (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") у період роботи пенсії, призначені відповідно до законодавства України, не виплачуються.
Частина перша статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законами № 213-VIII від 02.03.2015, № 911-VIII від 24.12.2015, № 1774-VIII від 06.12.2016, № 2148-VIII від 03.10.2017 - застосовується з 1 жовтня 2017 року, № 2249-VIII від 19.12.2017
Працівники дипломатичної служби в період довготермінового відрядження користуються привілеями та імунітетами, встановленими для працівників дипломатичної служби відповідно до норм міжнародного права.
Стаття 30 — Основні обов'язки працівників дипломатичної служби
Працівники дипломатичної служби виконують обов'язки, встановлені для державних службовців у Законі України "Про державну службу".
Працівники дипломатичної служби в період довготермінового відрядження повинні поважати закони, правила і традиції країни перебування, здійснювати покладені на них завдання, гідно представляти Україну.
Стаття 31 — Обмеження, пов'язані з перебуванням на дипломатичній службі
На працівників дипломатичної служби поширюються вимоги та обмеження, встановлені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції". Працівники дипломатичної служби не можуть брати участі у страйках та вчиняти інші дії, що перешкоджають нормальній діяльності органів державної влади або порушують правила безпеки, під час перебування у довготерміновому відрядженні.
Стаття 31 в редакції Закону № 4711-VI від 17.05.2012
Стаття 31-1 — Врегулювання конфлікту інтересів
У разі виникнення конфлікту інтересів під час виконання службових повноважень працівник дипломатичної служби зобов'язаний негайно доповісти про це своєму безпосередньому керівникові. Безпосередній керівник зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання конфлікту інтересів, шляхом доручення виконання відповідного службового завдання іншій посадовій особі, особистого виконання службового завдання чи в інший спосіб, передбачений законодавством.
Примітка. Термін "конфлікт інтересів" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про засади запобігання і протидії корупції".
Закон доповнено статтею 31-1 згідно із Законом № 4711-VI від 17.05.2012
Стаття 32 — Декларування майнового стану, доходів, витрат і зобов'язань фінансового характеру працівників дипломатичної служби
Декларування майнового стану, доходів, витрат і зобов'язань фінансового характеру працівників дипломатичної служби та осіб, які претендують на зайняття посади дипломатичного працівника або адміністративно-технічного працівника, здійснюється за формою і в порядку, що встановлені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".
Стаття 32 в редакції Закону № 4711-VI від 17.05.2012
Стаття 33 — Заохочення за сумлінну працю
Працівники дипломатичної служби заохочуються за сумлінне виконання службових обов'язків, ініціативу в роботі.
Заходами заохочення працівників дипломатичної служби є:
оголошення подяки;
грошова винагорода;
нагородження цінним подарунком;
дострокове присвоєння дипломатичного рангу або рангу державного службовця;
Абзац п'ятий частини другої статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2911-VI від 11.01.2011
нагорода Почесною грамотою Міністерства закордонних справ України;
нагородження відзнаками Міністерства закордонних справ України.
Частину другу статті 33 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 2911-VI від 11.01.2011
За особливі заслуги в роботі працівники дипломатичної служби можуть бути представлені до відзначення державними нагородами України.
Стаття 34 — Дисциплінарна відповідальність працівників дипломатичної служби
Працівники дипломатичної служби притягаються до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених Законом України "Про державну службу".
Крім передбачених у Законі України "Про державну службу" видів дисциплінарних стягнень, до працівників дипломатичної служби може також застосовуватися такий захід дисциплінарного впливу, як затримка до одного року у присвоєнні чергового дипломатичного рангу.
Стаття 34 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2911-VI від 11.01.2011; в редакції Закону № 889-VIII від 10.12.2015
Розділ VI. МАТЕРІАЛЬНЕ ТА СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ ДИПЛОМАТИЧНОЇ СЛУЖБИ
Стаття 35 — Оплата праці
Умови оплати праці працівників дипломатичної служби встановлюються відповідно до Закону України "Про державну службу".
Працівники дипломатичної служби, направлені у довготермінове відрядження, крім заробітної плати, визначеної цією статтею, отримують компенсаційні виплати в іноземній валюті.
Розміри компенсаційних виплат в іноземній валюті та встановлених надбавок до них визначаються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 35 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2911-VI від 11.01.2011, № 4834-VI від 24.05.2012; в редакції Закону № 889-VIII від 10.12.2015
Стаття 36 — Щорічні та додаткові відпустки працівникам дипломатичної служби
Працівникам дипломатичної служби надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги на оздоровлення.
Працівникам дипломатичної служби, які мають стаж роботи в державних органах понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 15 календарних днів. Порядок і умови надання додаткових оплачуваних відпусток, розмір допомоги на оздоровлення встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Особливості надання відпусток главам дипломатичних представництв України за кордоном, главам представництв України при міжнародних організаціях, а також іншим працівникам дипломатичної служби, направленим у відрядження до закордонних дипломатичних установ України, розміри та порядок виплати їм допомоги на оздоровлення визначаються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 37 — Соціально-побутове забезпечення та гарантії, що надаються працівникам дипломатичної служби та членам їх сімей
Працівники дипломатичної служби забезпечуються житлом у встановленому законодавством України порядку.
Дипломатичні працівники, яким присвоєно дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла, Надзвичайного і Повноважного Посланника першого класу, Надзвичайного і Повноважного Посланника другого класу, мають право на додаткову житлову площу в розмірах, встановлюваних Кабінетом Міністрів України.
Працівникам дипломатичної служби, які потребують відповідно до чинного законодавства України поліпшення житлових умов, надається земельна ділянка та безвідсотковий кредит на строк до 20 років. Умови надання кредиту встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Працівники дипломатичної служби та члени їх сімей, які проживають разом з ними, користуються медичним обслуговуванням та санаторно-курортним лікуванням у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Право на медичне обслуговування та санаторно-курортне лікування зберігається за працівниками дипломатичної служби в разі виходу на пенсію або у відставку.
Дружинам (чоловікам) працівників дипломатичної служби під час їх звільнення з роботи у зв'язку з довготерміновим відрядженням чоловіка (дружини) виплачується грошова допомога міністерствами, іншими органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями, в яких вони працювали до виїзду за кордон, у порядку та розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Час перебування за кордоном дружини (чоловіка) працівника дипломатичної служби за місцем проходження дипломатичної служби, відрядження до закордонної дипломатичної установи зараховується до страхового стажу, про що Міністерство закордонних справ України робить запис у трудовій книжці зазначених осіб.
Частина сьома статті 37 в редакції Закону № 2911-VI від 11.01.2011
Порядок нарахування страхового стажу зазначеній категорії осіб встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтю 37 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2911-VI від 11.01.2011
Дружини (чоловіки), які перебували за кордоном за місцем проходження дипломатичної служби працівниками дипломатичної служби, після закінчення строку довготермінового відрядження дипломатичних працівників повертаються на роботу до міністерств, інших органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, в яких вони працювали до виїзду за кордон, де їм надається посада, рівноцінна тій, яку вони займали.
Стаття 38 — Забезпечення дипломатичних працівників предметами представницької екіпіровки
Дипломатичні працівники забезпечуються предметами представницької екіпіровки в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 39 — Компенсаційні виплати в разі загибелі (смерті) або заподіяння шкоди здоров'ю працівника дипломатичної служби
Працівники дипломатичної служби підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Частина перша статті 39 в редакції Закону № 77-VIII від 28.12.2014
Працівники дипломатичної служби, направлені у довготермінове відрядження, підлягають обов'язковому державному медичному страхуванню в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частину третю статті 39 виключено на підставі Закону № 77-VIII від 28.12.2014
Частину четверту статті 39 виключено на підставі Закону № 77-VIII від 28.12.2014
Частину п'яту статті 39 виключено на підставі Закону № 77-VIII від 28.12.2014
Частину шосту статті 39 виключено на підставі Закону № 77-VIII від 28.12.2014
Стаття 39 в редакції Закону № 2911-VI від 11.01.2011
Стаття 40 — Пенсійне забезпечення працівників дипломатичної служби
Пенсійне забезпечення працівників дипломатичної служби здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".
Стаття 40 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2105-IV від 21.10.2004, № 1166-VII від 27.03.2014; в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017 - застосовується з 1 жовтня 2017 року
Розділ VII. ПРИПИНЕННЯ ДИПЛОМАТИЧНОЇ СЛУЖБИ
Стаття 41 — Підстави припинення дипломатичної служби
Дипломатична служба припиняється з підстав, передбачених Законом України "Про державну службу".
Дипломатична служба припиняється також з таких підстав:
-
1) невиконання працівником дипломатичної служби основних обов’язків, передбачених статтею 30 цього Закону;
-
2) порушення обмежень, пов’язаних з перебуванням на дипломатичній службі, передбачених статтею 31 цього Закону;
-
3) досягнення працівником дипломатичної служби граничного віку перебування на дипломатичній службі або його відставка (статті 42 і 43 цього Закону);
-
4) неподання або подання працівником дипломатичної служби неправдивих відомостей щодо його майна, доходів, витрат і зобов’язань фінансового характеру згідно із Законом України "Про запобігання корупції";
-
5) невитримання випробування, яке встановлено під час прийняття на дипломатичну службу (стаття 11 цього Закону);
-
6) завершення строку дії контракту або порушення умов контракту.
Звільнення працівника дипломатичної служби з посади не вважається припиненням дипломатичної служби, якщо таке звільнення відбулося не з підстав, передбачених цією статтею та статтею 43 цього Закону.
Зміна керівників не може бути підставою для припинення працівником дипломатичної служби роботи на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівників, крім патронатної служби Міністра закордонних справ України";
Стаття 41 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2911-VI від 11.01.2011; в редакції Закону № 889-VIII від 10.12.2015
Стаття 42 — Граничний вік перебування на дипломатичній службі
Граничний вік перебування на дипломатичній службі становить 65 років.
Частина перша статті 42 в редакції Законів № 3668-VI від 08.07.2011, № 4161-VI від 09.12.2011
Частину другу статті 42 виключено на підставі Закону № 3668-VI від 08.07.2011
Частину третю статті 42 виключено на підставі Закону № 3668-VI від 08.07.2011
Після досягнення граничного віку перебування на дипломатичній службі працівник дипломатичної служби може бути залишений на дипломатичній службі лише на посаді радника або консультанта за рішенням Міністра закордонних справ України.
Частина четверта статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011
Особи, які обіймають дипломатичні посади відповідно до цього Закону та мають ранг Надзвичайного і Повноважного Посла, можуть перебувати на посадах працівників дипломатичної служби після досягнення граничного віку перебування на дипломатичній службі за рішенням органу чи посадової особи, які здійснюють призначення на відповідні дипломатичні посади.
Стаття 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 253-IV від 28.11.2002; в редакції Закону № 2911-VI від 11.01.2011
Стаття 43 — Відставка дипломатичних працівників
Відставкою є припинення дипломатичної служби дипломатичним працівником, якому присвоєно дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла, Надзвичайного і Повноважного Посланника першого класу, Надзвичайного і Повноважного Посланника другого класу.
Підставами відставки дипломатичних працівників є:
принципова незгода з рішенням відповідного органу державної влади чи посадової особи, а також етичні перешкоди для перебування на дипломатичній службі;
примушування дипломатичного працівника до виконання рішення органу державної влади чи посадової особи, яке суперечить законодавству України або може завдати значної шкоди державі, підприємствам, установам, організаціям, окремим громадянам;
стан здоров'я, що перешкоджає виконанню службових повноважень (за наявності медичного висновку).
Приймає відставку дипломатичного працівника або дає мотивовану відмову посадова особа, яка призначила дипломатичного працівника на посаду. Рішення про прийняття відставки або відмову у ній виноситься у місячний термін. У разі відмови у відставці дипломатичний працівник продовжує виконувати службові обов'язки і має право на звільнення в порядку, передбаченому чинним законодавством про працю України.
Питання соціального та матеріального забезпечення дипломатичних працівників, які вийшли у відставку до призначення їм пенсії за віком, вирішуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 44 — Оскарження рішень про припинення дипломатичної служби
Рішення про припинення дипломатичної служби може бути оскаржене до суду.
Розділ VIII. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО ДИПЛОМАТИЧНУ СЛУЖБУ
Стаття 45 — Відповідальність за порушення законодавства України про дипломатичну службу
Особи, винні у порушенні законодавства України про дипломатичну службу, несуть відповідальність згідно з чинними законами України.
Розділ IX. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
До приведення інших законів у відповідність з нормами цього Закону вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
2. Визнати такими, що втратили чинність:
Постанову Верховної Ради України від 31 січня 1992 року № 2084-XII "Про дипломатичні ранги України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 18, ст. 236);
Постанову Верховної Ради України від 15 липня 1994 року № 111/94-ВР "Про порядок призначення глав представництв України в іноземних державах та при міжнародних організаціях" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 33, ст. 314).
3. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців після опублікування Закону України "Про дипломатичну службу" подати Верховній Раді України пропозиції щодо внесення змін до законів України, що випливають із цього Закону;
привести у відповідність з цим Законом свої нормативно-правові акти;
відповідно до компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
Президент України
Л.КУЧМА
м. Київ
20 вересня 2001 року
№ 2728-III