Про географічні назви
Тип: Закон України
Видавник: Верховна Рада України
Номер: 2604-IV
Прийнято: 2005-05-31
Чинна редакція від: 2025-08-30
Стан: in_force
Rada ID: 2604-15
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про географічні назви
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2005, № 27, ст.360)
_Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 5029-VI від 03.07.2012, ВВР, 2013, № 23, ст.218
№ 5462-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 6-7, ст.80
№ 317-VIII від 09.04.2015, ВВР, 2015, № 26, ст.219
№ 2704-VIII від 25.04.2019, ВВР, 2019, № 21, ст.81
У тексті Закону слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінено словом "медіа" згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022
Цей Закон визначає правові основи регулювання відносин та діяльності, пов'язаних із встановленням назв географічних об'єктів, а також унормуванням, обліком, реєстрацією, використанням та збереженням географічних назв.
Встановлення назв географічних об'єктів, а також їх унормування, облік, реєстрація, використання та збереження має важливе значення для вирішення завдань національної безпеки, розвитку економіки, науки і освіти, державного будівництва, міжнародного співробітництва, а також у повсякденному житті громадян.
Стаття 1 — Основні терміни
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
географічні назви - власні назви географічних об'єктів, що застосовуються для їх розпізнавання та встановлення відмінності від інших об'єктів;
географічні об'єкти - цілісні і відносно стабільні утворення Землі природного або антропогенного походження, що існують або існували в минулому і характеризуються певним місцеположенням: орографічні - материки, гори, хребти, скелі, ущелини, льодовики, рівнини, низовини, яри, балки, острови, коси, вулкани, печери тощо; гідрографічні - океани, моря, затоки, протоки, лимани, озера, болота, водосховища, річки, канали тощо; адміністративно-територіальні - держави, автономні території, області, райони, міста, селища, села тощо; соціально-економічні - залізничні станції, роз'їзди, порти, пристані, аеропорти тощо; природно-заповідні - природні парки, заповідники, заказники, заповідні урочища та інші подібні об'єкти;
найменування та перейменування географічних об'єктів - присвоєння назв географічним об'єктам відповідними органами державної влади або органами місцевого самоврядування;
унормування географічних назв - вибір найбільш вживаних і прийнятних географічних назв та визначення їх написання мовою, якою вони вживаються, за встановленими правилами.
Стаття 2 — Законодавство України про географічні назви
Законодавство України про географічні назви базується на Конституції України, інших нормативно-правових актах, міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 3 — Сфера дії цього Закону
Дія цього Закону поширюється на регулювання відносин та діяльності, пов'язаних із встановленням назв географічних об'єктів, унормуванням, обліком, реєстрацією, використанням та збереженням назв географічних об'єктів, що знаходяться на території України, континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, а також назв географічних об'єктів Землі, відкритих українськими дослідниками і вченими, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Цей Закон також регулює відносини щодо використання в Україні назв географічних об'єктів, що знаходяться на території інших держав, а також географічних об'єктів Землі, на які не поширюються суверенітет та юрисдикція будь-якої держави.
Стаття 4 — Державне управління у сфері діяльності, пов’язаної із встановленням назв географічних об’єктів
Назва статті 4 в редакції Закону № 2601-IX від 20.09.2022
Державне управління у сфері діяльності, пов’язаної із встановленням назв географічних об’єктів, а також унормуванням, обліком, реєстрацією, використанням та збереженням географічних назв, здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності (далі - спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань географічних назв).
Частина перша статті 4 в редакції Закону № 2601-IX від 20.09.2022
Кабінет Міністрів України:
забезпечує проведення державної політики у відповідній сфері;
затверджує порядок проведення експертизи пропозицій та рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо найменування та перейменування географічних об’єктів;
затверджує положення про Державний реєстр географічних назв;
здійснює найменування та перейменування географічних об’єктів відповідно до закону.
Статтю 4 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2601-IX від 20.09.2022
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності:
визначає державну політику щодо встановлення назв географічних об’єктів, а також унормування, обліку, реєстрації, використання та збереження географічних назв;
розробляє та затверджує нормативно-правові та нормативно-технічні акти з питань встановлення, унормування, обліку, реєстрації, використання та збереження географічних назв.
Спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань географічних назв:
здійснює координацію діяльності, пов’язаної з установленням, унормуванням, обліком, реєстрацією, використанням та збереженням географічних назв;
проводить експертизу пропозицій та рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо найменування та перейменування географічних об’єктів і надає відповідний висновок;
Абзац третій частини четвертої статті 4 в редакції Закону № 2601-IX від 20.09.2022
забезпечує створення та ведення Державного реєстру географічних назв;
контролює використання та збереження географічних назв;
здійснює міжнародне співробітництво з питань встановлення, унормування, збереження, обліку, реєстрації географічних назв, а також створення та ведення Державного реєстру географічних назв.
Нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, прийняті в межах його компетенції, є обов’язковими для інших центральних та місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, та спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань географічних назв здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.
Частина шоста статті 4 в редакції Закону № 2601-IX від 20.09.2022
Стаття 4 в редакції Закону № 5462-VI від 16.10.2012
Стаття 5 — Встановлення географічних назв
Встановлення географічних назв включає виявлення існуючих або відомих у минулому історичних географічних назв, найменування та перейменування географічних об'єктів.
Географічні назви виявляються документами відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також картографічними, статистичними, архівними, енциклопедичними, довідковими та історичними джерелами.
Виявлення географічних назв, не зафіксованих у документах чи історичних джерелах, здійснюється шляхом опитування, у тому числі за допомогою медіа, населення, яке проживає на даній території, краєзнавців, географів, істориків та інших фахівців, під час картографування території або проведення топонімічних досліджень.
Назва, яка присвоюється географічному об'єкту, повинна відображати найбільш характерні ознаки цього об'єкта, враховувати географічні, історичні, природні та інші умови місцевості, де він розташований, думку населення, яке проживає на цій території, вписуватися в існуючу систему назв цієї території і складатися з мінімальної кількості слів.
Географічним об'єктам можуть присвоюватися імена вчених, дослідників та інших осіб, які брали участь у їх відкритті, вивченні, створенні або заснуванні.
Імена видатних державних або громадських діячів, представників науки, культури чи інших осіб, діяльність яких не пов’язана з відповідними географічними об’єктами, можуть присвоюватися посмертно, лише у виняткових випадках, з урахуванням думки населення, яке проживає на території, де розташовані ці об’єкти, шляхом проведення консультацій з громадськістю щодо запропонованих змін.
Частина шоста статті 5 в редакції Закону № 3005-IX від 21.03.2023
Назви адміністративно-територіальних одиниць, як правило, повинні бути похідними від найменування тих адміністративних одиниць, які є їх адміністративними центрами, або географічного чи історичного найменування тієї частини території, де розташовані ці адміністративно-територіальні одиниці.
Назви залізничних станцій, портів, пристаней, аеропортів та інших об'єктів транспорту, як правило, повинні бути похідними від назв населених пунктів або їхніх частин, у яких або поряд з якими вони розташовані. Зазначені об'єкти транспорту, розташовані поза населеними пунктами, як правило, найменовуються з урахуванням назв найближчих значних географічних об'єктів.
Присвоєння однієї і тієї ж назви кільком однорідним географічним об'єктам у межах одного населеного пункту або району не допускається.
Забороняється присвоювати географічним об’єктам назви, які є іменами або псевдонімами осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім випадків, пов’язаних з розвитком української науки та культури), працювали у радянських органах державної безпеки, назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних радянських республік та похідні від них, а також назви, пов’язані з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім пам’ятників та пам’ятних знаків, пов’язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури).
Статтю 5 доповнено новою частиною згідно із Законом № 317-VIII від 09.04.2015
Забороняється присвоювати географічним об’єктам назви, які:
є іменами осіб, які обіймали керівні посади в органах влади і управління, політичних організаціях, партіях, збройних формуваннях Російського царства (Московського царства), Російської імперії, Російської республіки, Російської держави, Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки, Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки, Союзу Радянських Соціалістичних Республік, Російської Федерації, територіальних утворень, адміністративно-територіальних одиниць, у тому числі невизнаних, що створювалися під час реалізації російської імперської політики на окупованих, анексованих чи в інший спосіб зайнятих Російським царством (Московським царством), Російською імперією, Російською республікою, Російською державою, Російською Соціалістичною Федеративною Радянською Республікою, Російською Радянською Федеративною Соціалістичною Республікою, Союзом Радянських Соціалістичних Республік, Російською Федерацією територіях, і брали участь або сприяли реалізації російської імперської політики (крім осіб, пов’язаних із захистом політичних, економічних, культурних прав Українського народу, розвитком української національної державності, науки, культури), працівників радянських органів державної безпеки всіх рівнів;
є іменами осіб, які публічно, у тому числі в медіа, у літературних та інших мистецьких творах, підтримували, глорифікували або виправдовували російську імперську політику, закликали до русифікації чи українофобії (крім осіб, пов’язаних із захистом політичних, економічних, культурних прав Українського народу, розвитком української національної державності, науки, культури);
містять символіку російської імперської політики, які пов’язані з реалізацією російської імперської політики, які глорифікують та/або виправдовують російську імперську політику, зокрема назви на честь Російського царства (Московського царства), Російської імперії, Російської республіки, Російської держави, Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки, Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки, Союзу Радянських Соціалістичних Республік, Російської Федерації;
містять символіку російської імперської політики відповідно до Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії".
Статтю 5 доповнено новою частиною згідно із Законом № 3005-IX від 21.03.2023
Перейменування географічних об’єктів здійснюється у разі:
повторення назв однорідних географічних об’єктів у межах однієї адміністративно-територіальної одиниці;
необхідності повернення окремому географічному об’єкту його історичної назви;
істотної зміни функції або призначення географічного об’єкта;
необхідності приведення назви географічного об’єкта у відповідність із вимогами Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки";
необхідності приведення назви географічного об’єкта у відповідність із вимогами Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії";
необхідності приведення назви географічного об’єкта у відповідність із стандартами державної мови.
Частина статті 5 в редакції Закону № 317-VIII від 09.04.2015; в редакції Закону № 3005-IX від 21.03.2023
Перейменування географічних об’єктів здійснюється з урахуванням думки населення, яке проживає на території, де розташовані ці об’єкти, шляхом проведення консультацій з громадськістю щодо запропонованих змін.
Частина статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 317-VIII від 09.04.2015; в редакції Закону № 3005-IX від 21.03.2023
Перейменування сіл, селищ, міст, пов’язане з необхідністю приведення назв сіл, селищ, міст у відповідність із стандартами державної мови, здійснюється у порядку, встановленому пунктами 11-13 статті 8 Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії".
Статтю 5 доповнено частиною чотирнадцятою згідно із Законом № 3005-IX від 21.03.2023
Порядок повернення історичних назв географічним об’єктам, які містять символіку російської імперської політики, у рамках відновлення історичної топонімії корінних народів України розробляється Кабінетом Міністрів України. Перейменування відповідних об’єктів топонімії на тимчасово окупованих територіях передбачає проведення консультацій із всеукраїнськими асоціаціями органів місцевого самоврядування, Національною академією наук України, представницькими органами корінних народів, погодження із центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері національної пам’яті Українського народу, та надання висновків Національною комісією зі стандартів державної мови та спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань географічних назв згідно із статтею 8 цього Закону.
Статтю 5 доповнено частиною п’ятнадцятою згідно із Законом № 4579-IX від 21.08.2025
Стаття 6 — Унормування географічних назв
Географічні назви виконуються державною мовою.
Застосування мов у географічних назвах визначає Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Стаття 6 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5029-VI від 03.07.2012, № 5462-VI від 16.10.2012; в редакції Закону № 2704-VIII від 25.04.2019
Стаття 7 — Органи, які здійснюють найменування та перейменування географічних об'єктів
Найменування та перейменування географічних об'єктів у межах визначених законом повноважень та відповідно до вимог цього Закону здійснюють:
Верховна Рада України - щодо найменування та перейменування одиниць адміністративно-територіального устрою України (шляхом внесення змін до Конституції України, населених пунктів і районів, а також географічних об'єктів, створених за рішеннями Верховної Ради України;
Абзац третій частини першої статті 7 виключено на підставі Закону № 5462-VI від 16.10.2012
Кабінет Міністрів України - щодо географічних об'єктів, створених відповідними рішеннями Кабінету Міністрів України, географічних об'єктів, розташованих на територіях декількох одиниць адміністративно-територіального устрою України, а також географічних об'єктів Землі, відкритих або досліджених українськими дослідниками і вченими за поданням спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань географічних назв;
Київська та Севастопольська міські ради - щодо географічних об'єктів, розташованих на території міста, у випадках та в порядку, встановлених відповідними законами;
Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні ради - щодо географічних об'єктів, розташованих на території кількох районів у межах відповідно Автономної Республіки Крим чи області;
районні ради - щодо географічних об'єктів, розташованих на території кількох сіл, селищ чи міст у межах відповідного району;
сільські, селищні, міські ради - щодо географічних об'єктів, розташованих відповідно на території села, селища, міста.
Частину другу статті 7 виключено на підставі Закону № 2601-IX від 20.09.2022
Перейменування територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України.
Статтю 7 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 2601-IX від 20.09.2022
Стаття 8 — Порядок найменування та перейменування географічного об'єкта
Пропозиції щодо найменування або перейменування географічного об’єкта з необхідним обґрунтуванням, картографічними матеріалами, розрахунками та кошторисами витрат, пов’язаних з таким найменуванням або перейменуванням, у межах, визначених законом, можуть вноситися органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, громадянами України.
Пропозиції щодо найменування або перейменування географічного об’єкта вносяться до відповідних органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Розгляд таких пропозицій, якщо інше не передбачено Конституцією України та законом, здійснюється з обов’язковим урахуванням відповідно:
пропозицій відповідних місцевих рад - щодо найменування або перейменування географічних об’єктів, розташованих на території кількох адміністративно-територіальних одиниць;
висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері транспорту, - щодо найменування або перейменування залізничних станцій, портів, пристаней, аеропортів та інших об’єктів транспорту;
висновку Національної комісії зі стандартів державної мови - щодо відповідності пропозицій стандартам державної мови (якщо перейменування пов’язане з приведенням назви адміністративно-територіальної одиниці у відповідність із стандартами державної мови);
висновків відповідних центральних органів виконавчої влади - щодо найменування або перейменування гідровузлів, водосховищ, каналів, водних об’єктів, родовищ корисних копалин, інших подібних об’єктів, територій, об’єктів природно-заповідного фонду тощо;
висновку спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань географічних назв - щодо відповідності пропозиції про найменування або перейменування географічного об’єкта положенням цього Закону (крім випадків необхідності приведення назви географічного об’єкта у відповідність із вимогами Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії").
Якщо перейменування пов’язане з приведенням назви адміністративно-територіальної одиниці у відповідність із стандартами державної мови, пропозиції та/або проекти рішень про перейменування географічних об’єктів направляються у встановленому законодавством порядку до Національної комісії зі стандартів державної мови для здійснення відповідної експертизи. Висновок Національної комісії зі стандартів державної мови щодо відповідності пропозицій стандартам державної мови є обов’язковим для врахування при прийнятті рішень про перейменування відповідного географічного об’єкта.
Перейменування, пов’язані з необхідністю приведення назви адміністративно-територіальної одиниці у відповідність із стандартами державної мови, здійснюються у порядку, встановленому пунктами 11-13 статті 8 Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії".
Пропозиції та рішення органів державної влади, органів місцевого самоврядування щодо найменування або перейменування географічних об’єктів подаються для здійснення відповідної експертизи до спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань географічних назв (крім випадків необхідності приведення назви географічного об’єкта у відповідність із вимогами Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії"). Висновок спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань географічних назв щодо відповідності пропозицій та/або рішень положенням цього Закону є обов’язковим для врахування при прийнятті рішень про найменування або перейменування відповідного географічного об’єкта.
Географічні об’єкти, що утворюються за рішенням Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, найменовуються відповідними рішеннями про їх утворення згідно з вимогами цього Закону.
Перейменування географічних об’єктів, пов’язані з необхідністю приведення їхніх назв у відповідність з вимогами Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", здійснюються з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".
Перейменування географічних об’єктів, пов’язані з необхідністю приведення їхніх назв у відповідність з вимогами Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії", здійснюються з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії".
Порядок здійснення експертизи пропозицій та рішень органів державної влади, органів місцевого самоврядування щодо найменування та перейменування географічних об’єктів затверджується Кабінетом Міністрів України.
Порядок найменування та перейменування географічних об’єктів, що складають систему адміністративно-територіального устрою України, визначається окремим законом.
Стаття 8 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5462-VI від 16.10.2012, № 317-VIII від 09.04.2015, № 2601-IX від 20.09.2022; текст статті 8 в редакції Закону № 3005-IX від 21.03.2023
Стаття 9 — Державний реєстр географічних назв
Назви географічних об’єктів, що розташовані на території України, встановлені та унормовані відповідно до вимог цього Закону, підлягають внесенню до Державного реєстру географічних назв.
Назви географічних об’єктів інших держав, а також географічних об’єктів Землі, на які не поширюються суверенітет та юрисдикція будь-якої держави, які використовуються в Україні, унормовані та передані державною мовою з офіційної мови оригіналу за правилами, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, обліковуються в Державному реєстрі географічних назв.
Спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань географічних назв забезпечує створення та ведення Державного реєстру географічних назв, встановлення, унормування, облік та державну реєстрацію географічних назв, надання відомостей з Державного реєстру географічних назв органам державної влади, органам місцевого самоврядування, юридичним та фізичним особам.
Держателем Державного реєстру географічних назв є спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань географічних назв.
Майнові права інтелектуальної власності на Державний реєстр географічних назв належать державі в особі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань географічних назв.
Функції адміністратора Державного реєстру географічних назв виконує спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань географічних назв або визначене ним державне підприємство, що належить до сфери його управління. Адміністратор Державного реєстру географічних назв здійснює технічне і технологічне супроводження та адміністрування Державного реєстру географічних назв, забезпечує його функціонування, актуальність та достовірність відомостей, ведення обліку та державної реєстрації географічних назв, збереження і захист відомостей Державного реєстру географічних назв та доступ до них, а також інформаційну взаємодію з національним геопорталом геопросторових даних, іншими реєстрами і кадастрами.
Актуалізацію відомостей про назви географічних об’єктів здійснює адміністратор Державного реєстру географічних назв відповідно до положення про Державний реєстр географічних назв, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Захист інформації, що міститься у Державному реєстрі географічних назв, здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах".
Унормовані географічні назви, що зареєстровані або обліковуються у Державному реєстрі географічних назв, є офіційними і підлягають обов’язковому використанню в усіх сферах їх офіційного застосування. Відомості Державного реєстру географічних назв оприлюднюються на офіційному веб-сайті спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань географічних назв.
Користування відомостями Державного реєстру географічних назв, що оприлюднені на офіційному веб-сайті спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань географічних назв, здійснюється шляхом безоплатного доступу в режимі пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування відомостей.
Надання відомостей з Державного реєстру географічних назв за запитами органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб здійснюється спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань географічних назв безоплатно у строки, встановлені Законом України "Про доступ до публічної інформації".
У запиті зазначається інформація про запитувані відомості, назву, вид та місце розташування географічного об’єкта, спосіб надання даних (у паперовій або електронній формі).
Виключною підставою для відмови у наданні відомостей з Державного реєстру географічних назв є відсутність запитуваних відомостей.
Порядок створення та ведення Державного реєстру географічних назв, а також надання інформації щодо встановлення географічних назв для їх державної реєстрації, ведення обліку та державної реєстрації географічних назв, надання відомостей з Державного реєстру географічних назв визначаються положенням про Державний реєстр географічних назв, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Назви географічних об’єктів України, внесені до кадастрів і реєстрів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також офіційних каталогів, довідників, словників і переліків географічних назв, виданих та/або оприлюднених у мережі Інтернет у межах здійснення їхніх повноважень, повинні відповідати відомостям Державного реєстру географічних назв.
Наукові, науково-дослідні та інші установи, підприємства та організації, що виконують наукові, науково-дослідні, історичні, топонімічні та інші дослідження географічних об’єктів, можуть у межах своєї компетенції видавати та/або оприлюднювати в мережі Інтернет каталоги, довідники, словники і переліки географічних назв, зміст яких погоджується спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань географічних назв у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності.
За рішенням спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань географічних назв відомості кадастрів, реєстрів, офіційних каталогів, довідників, словників і переліків органів державної влади та органів місцевого самоврядування, наукових, науково-дослідних та інших установ, підприємств і організацій можуть використовуватися як джерела для формування Державного реєстру географічних назв.
Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012; в редакції Закону № 2601-IX від 20.09.2022
Стаття 10 — Використання та збереження географічних назв
Географічні назви, встановлені згідно з цим Законом, є обов'язковими для застосування органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, медіа, а також у навчальних, картографічних, довідкових, енциклопедичних виданнях, оголошеннях, рекламах, вивісках, дорожніх покажчиках, поштових відправленнях та інших сферах їхнього офіційного застосування.
Назви географічних об'єктів України як складова частина історичної і культурної спадщини Українського народу - громадян України всіх національностей охороняються державою.
Стаття 11 — Державний контроль за встановленням, унормуванням, обліком, реєстрацією та збереженням географічних назв
Державний контроль за встановленням, унормуванням, обліком, реєстрацією та збереженням географічних назв здійснюється:
відповідними центральними органами виконавчої влади;
спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань географічних назв;
місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в межах їх територій та повноважень.
Стаття 12 — Фінансування діяльності, пов'язаної із встановленням, унормуванням, обліком, реєстрацією та збереженням географічних назв, створенням та веденням Державного реєстру географічних назв
Фінансування діяльності, пов'язаної із встановленням, унормуванням, обліком, реєстрацією та збереженням географічних назв, а також створенням та веденням Державного реєстру географічних назв, здійснюється за рахунок бюджетних коштів та інших джерел, не заборонених законодавством України.
Найменування або перейменування географічних об'єктів за пропозицією органу місцевого самоврядування здійснюється за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.
Найменування або перейменування географічних об'єктів за пропозицією органу виконавчої влади здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на фінансування діяльності зазначеного органу.
Найменування або перейменування географічних об'єктів за пропозицією підприємств, установ, організацій та громадян України може здійснюватися за рахунок коштів відповідного бюджету або за рахунок коштів підприємств, установ, організацій та громадян України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 13 — Міжнародне співробітництво з питань встановлення, унормування, обліку, реєстрації, використання, збереження географічних назв, створення та ведення Державного реєстру географічних назв
Міжнародне співробітництво з питань встановлення, унормування, обліку, реєстрації, використання, збереження географічних назв, створення та ведення Державного реєстру географічних назв здійснюється відповідно до нормативно-правових актів України та міжнародних договорів України.
Держава сприяє міжнародному співробітництву з питань встановлення, унормування, обліку, реєстрації, використання, збереження географічних назв, створення та ведення Державного реєстру географічних назв.
Співробітництво з органами, діяльність яких пов'язана з встановленням, унормуванням, обліком, реєстрацією, використанням, збереженням географічних назв, створенням та веденням реєстру географічних назв, топонімічними та подібними службами, науково-дослідними центрами зарубіжних країн, міжнародними та громадськими організаціями, фондами забезпечується і координується спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань географічних назв за погодженням з Міністерством закордонних справ України.
Стаття 14 — Відповідальність за порушення законодавства про географічні назви
Особи, винні у порушенні законодавства про географічні назви, несуть відповідальність відповідно до законів України.
Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:
підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
відповідно до своєї компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування центральними і місцевими органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
Президент України
В.ЮЩЕНКО
м. Київ,
31 травня 2005 року
№ 2604-IV