Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва

Тип: Закон України Видавник: Верховна Рада України Номер: 199-IX Прийнято: 2019-10-17 Чинна редакція від: 2022-10-10 Стан: in_force Rada ID: 199-20

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2019, № 51, ст.377)

_Із змінами, внесеними згідно із Законом

№ 2518-IX від 15.08.2022_

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1.У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):

1) главу 12 доповнити статтею 166-27 такого змісту:

"Стаття 166-27. Порушення законодавства у сфері надання адміністративних послуг

Порушення порядку надання адміністративних послуг:

безпідставне скорочення суб’єктом надання адміністративної послуги, центром надання адміністративних послуг встановленого законом часу прийому суб’єктів звернень;

безпідставна відмова суб’єкта надання адміністративної послуги, адміністратора центру надання адміністративних послуг у прийнятті заяви на отримання адміністративної послуги та документів, що додаються до неї;

відмова суб’єкта надання адміністративної послуги у наданні адміністративної послуги з підстав, не встановлених законом;

неповідомлення або несвоєчасне повідомлення суб’єктом надання адміністративної послуги суб’єкта звернення про відмову в наданні адміністративної послуги;

стягнення за надання адміністративної послуги будь-яких додаткових не передбачених законом платежів або вимагання сплати будь-яких додаткових коштів;

прийняття рішення, складання акта, видача розпорядження або іншого документа суб’єктом надання адміністративної послуги за результатами надання адміністративної послуги, що не відповідає нормам законодавства у сфері надання відповідної адміністративної послуги;

порушення суб’єктом надання адміністративної послуги строку надання адміністративної послуги;

неповідомлення або несвоєчасне повідомлення адміністратором центру надання адміністративних послуг про одержання результату надання адміністративної послуги або про письмову відмову в наданні адміністративної послуги;

анулювання/скасування суб’єктом надання адміністративної послуги результатів надання адміністративної послуги з підстав, не встановлених законом;

надання суб’єктом надання адміністративної послуги адміністративної послуги, необхідність одержання якої не встановлена законом;

ненадання або несвоєчасне надання суб’єктом надання адміністративної послуги, підприємством, установою, організацією, які належать до сфери їх управління, на звернення адміністратора центру надання адміністративних послуг документів та інформації, пов’язаних з наданням адміністративної послуги;

ненадання або несвоєчасне надання державним органом, підприємством, установою або організацією, що належать до сфери його управління, які володіють документами або інформацією, необхідними для надання адміністративної послуги, суб’єкту надання адміністративної послуги документів або інформації, необхідних для надання адміністративної послуги;

вимагання суб’єктом надання адміністративної послуги для надання адміністративної послуги документа/відомостей, не передбачених законом або Кабінетом Міністрів України (у випадках, якщо відповідно до закону перелік документів для надання відповідної адміністративної послуги встановлюється Кабінетом Міністрів України);

безпідставна відмова суб’єкта надання адміністративної послуги, центру надання адміністративних послуг у розгляді скарги на дії або бездіяльність посадової особи, уповноваженої відповідно до закону надавати адміністративні послуги, адміністратора центру надання адміністративних послуг, порушення встановлених законом строків розгляду таких скарг -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Положення цієї статті не застосовуються у випадках, якщо цим Кодексом встановлена інша відповідальність за відповідні правопорушення у сфері надання адміністративних послуг";

2) статтю 221 після цифр "166-25" доповнити цифрами "166-27";

3) абзац другий пункту 1 частини першої статті 255 після цифр "166-14-166-18" доповнити цифрами "166-27".

2.У Повітряному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 48-49, ст. 536):

1) у пункті 1 частини першої статті 3 цифри та слово "69, статей" замінити словом та цифрами "статей 69";

2) частину третю статті 69 викласти в такій редакції:

"3. Визначення умов забудови (здійснення будівництва) та використання землі на приаеродромній території здійснюється під час планування територій шляхом розроблення та затвердження містобудівної документації відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" з урахуванням обмежень використання приаеродромної території (поверхонь обмеження перешкод, зон обмежень забудови щодо умов авіаційного шуму, захисних зон аеронавігаційного обладнання, а також обмежень, пов’язаних із заходженням на посадку та вильотом на аеродромі, використанням зон для виконання навчально-тренувальних та інших видів польотів).

Обмеження використання приаеродромної території розробляються експлуатантами аеродрому для кожного аеродрому окремо. Обмеження використання приаеродромної території затверджуються за погодженням з органами місцевого самоврядування:

уповноваженим органом з питань цивільної авіації - щодо приаеродромної території аеродрому цивільної авіації;

уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі державної авіації - щодо приаеродромної території аеродрому державної авіації;

уповноваженим органом з питань цивільної авіації та уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі державної авіації - щодо приаеродромної території аеродрому спільного використання.

Органи, які затвердили обмеження використання приаеродромної території, протягом 10 календарних днів з дня їх затвердження надають такі обмеження органам, уповноваженим затверджувати містобудівну документацію, для врахування при розробленні містобудівної документації.

Вимоги до складу, змісту, форми та порядок розроблення, погодження та затвердження обмежень використання приаеродромної території встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Визначення умов використання споруд та здійснення діяльності, визначеної частиною другою цієї статті (крім будівництва), на приаеродромній території здійснюється органами місцевого самоврядування згідно із законом за погодженням з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації";

3) частину четверту статті 84 доповнити абзацом п’ятим такого змісту:

"Обмеження та заборона, визначені пунктом 2 цієї частини, встановлюються шляхом визначення планувальних обмежень у відповідній містобудівній документації відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

3. Частину третю статті 46-1 Закону України "Про нотаріат" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 39, ст. 383 із наступними змінами) доповнити словами "Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва".

4. У Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170 із наступними змінами):

1) у статті 37:

пункт 1 доповнити словами "повідомлення про прийняті рішення з таких питань адміністратора інформаційної системи Міністерства юстиції України, з питань найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ тощо - національного оператора поштового зв’язку, органу ведення Державного реєстру виборців";

доповнити пунктом 1-1 такого змісту:

"1-1) прийняття рішень про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об’єктів нерухомого майна у випадках та порядку, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності";

2) частину третю статті 52 після слів "міським головою" доповнити словами "(у тому числі з метою забезпечення надання адміністративних послуг у строк, визначений законом)";

3) статтю 53 доповнити частиною другою такого змісту:

"Повноваження, пов’язані з наданням адміністративних послуг, здійснюються виконавчим комітетом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради у визначений законом строк".

5. Статтю 20 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 20-21, ст. 190 із наступними змінами) доповнити пунктами 9 і 10 такого змісту:

"9) вирішує питання щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих за межами населених пунктів; повідомляє про прийняті рішення з таких питань адміністратора інформаційної системи Міністерства юстиції України, з питань найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ тощо - національного оператора поштового зв’язку, орган ведення Державного реєстру виборців;

10) приймає рішення про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об’єктів нерухомого майна у випадках та порядку, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

6. У Законі України "Про архітектурну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 31, ст. 246 із наступними змінами):

1) у статті 11:

частину другу викласти в такій редакції:

"Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають кваліфікаційний сертифікат";

доповнити частиною шостою такого змісту:

"Обов’язок щодо здійснення технічного нагляду може бути покладений замовником на спеціалізовану організацію чи спеціаліста з технічного нагляду або на інженера-консультанта, з визначенням у договорі підряду їхніх повноважень. Примірні форми договорів про здійснення технічного нагляду та про надання інженерно-консультаційних послуг у будівництві затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури";

2) у частині другій статті 16-1 слова "і внесення відомостей про них до державного реєстру саморегулівних організацій у сфері архітектурної діяльності" замінити словами "яка здійснюється шляхом внесення інформації про таку організацію до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва";

3) у статті 17:

назву викласти в такій редакції:

"Стаття 17. Професійна атестація виконавців робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури";

частини першу - третю виключити;

третє речення частини п’ятої викласти в такій редакції: "Саморегулівна організація набуває делегованих їй повноважень/припиняє виконувати делеговані їй повноваження з дня внесення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомостей про рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, про делегування таких повноважень/припинення виконання делегованих повноважень";

абзац перший частини сьомої викласти в такій редакції:

"Для проведення професійної атестації громадяни подають заяву про допуск до проведення професійної атестації у паперовій формі або в електронній формі через електронний кабінет користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва чи іншу державну інформаційну систему, інтегровану з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва, до якої додаються";

частини дев’яту - одинадцяту замінити вісьмома частинами такого змісту:

"Розгляд заяви про допуск до проведення професійної атестації та поданих документів здійснюється протягом десяти робочих днів з дня їх отримання.

У разі якщо за результатами розгляду заяви про допуск до проведення професійної атестації та поданих документів виявлено невідповідність виконавця кваліфікаційним вимогам та/або недостовірну інформацію, приймається рішення про відмову в допуску до проведення професійної атестації з обґрунтуванням причин відмови.

За відсутності підстав для відмови в допуску до проведення професійної атестації приймається рішення про проведення іспиту для підтвердження професійної спеціалізації, рівня кваліфікації та знань.

Підставою для відмови у видачі кваліфікаційного сертифіката за результатами іспиту є непідтвердження професійної спеціалізації, рівня кваліфікації та знань.

Громадянам, які пройшли професійну атестацію, видається відповідний кваліфікаційний сертифікат. Видача кваліфікаційного сертифіката здійснюється на підставі прийнятого рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката шляхом внесення запису до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Громадяни, які пройшли професійну атестацію, набувають права на виконання відповідних видів робіт з дня внесення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва запису про кваліфікаційний сертифікат.

Строк проведення іспиту та прийняття рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката або про відмову в його видачі за результатами складання іспиту не може перевищувати одного місяця з дня отримання заяви про допуск до проведення професійної атестації та поданих документів.

Рішення про допуск/відмову в допуску до проведення професійної атестації, видачу/відмову у видачі кваліфікаційного сертифіката виготовляються з використанням Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та доводяться до відома громадян, які подали заяву про допуск до проведення професійної атестації, шляхом оприлюднення відповідного рішення на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та через електронний кабінет користувача цієї системи (у разі його наявності), та/або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою. Рішення про відмову в допуску до проведення професійної атестації за зверненням громадян, які подали заяву про допуск до проведення професійної атестації, надається у паперовій формі.

Рішення про відмову в допуску до проведення професійної атестації та відмову у видачі кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржене до апеляційної комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, або саморегулівної організації у сфері архітектурної діяльності (у разі набуття нею делегованих повноважень) та/або в судовому порядку. Порядок створення апеляційної комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, та саморегулівної організації у сфері архітектурної діяльності та розгляду нею скарг визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку професійної атестації".

У зв’язку з цим частини дванадцяту - п’ятнадцяту вважати відповідно частинами сімнадцятою - двадцятою;

частину сімнадцяту доповнити другим реченням такого змісту: "Відомості про дотримання цих вимог вносяться до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва";

у частині вісімнадцятій слова "можуть виконувати окремі види робіт (послуг), пов’язані із створенням об’єкта архітектури, без відповідної ліцензії" виключити;

частину дев’ятнадцяту замінити трьома частинами такого змісту:

"До виконавців робіт, які пройшли професійну атестацію відповідно до цієї статті, прирівнюються особи, які отримали сертифікати за напрямом професійної атестації в органах з сертифікації персоналу, акредитованих відповідно до Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності", та включені до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Органи з сертифікації персоналу протягом трьох робочих днів з дня видачі відповідних сертифікатів направляють в електронній формі перелік осіб, які отримали такі сертифікати, до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, не пізніше наступного робочого для з дня отримання переліку осіб, які отримали сертифікати в органах з сертифікації персоналу, вносить відповідні відомості до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва".

У зв’язку з цим частину двадцяту вважати частиною двадцять другою;

у частині двадцять другій слова "Форма кваліфікаційного сертифіката, порядок" замінити словом "Порядок";

доповнити частинами двадцять третьою та двадцять четвертою такого змісту:

"Порядок позбавлення кваліфікаційного сертифіката визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку професійної атестації.

Плата за проведення професійної атестації зараховується до доходів Державного бюджету України, крім випадків проведення професійної атестації на підставі делегованих повноважень саморегулівними організаціями у сфері архітектурної діяльності";

4) у частині другій статті 20 слова "з суб’єктами підприємницької діяльності, які мають ліцензію на виконання окремих видів господарської діяльності у будівництві або" виключити;

5) абзац другий частини першої статті 27 замінити двома абзацами такого змісту:

"доручати виконання окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, особам, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат або отримали сертифікат за напрямом професійної атестації в органах з сертифікації персоналу, акредитованих відповідно до Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності", та включені до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва;

доручати виконання будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, суб’єктам господарювання, які мають відповідну ліцензію".

У зв’язку з цим абзаци третій - сьомий вважати відповідно абзацами четвертим - восьмим.

7. Частину десяту статті 66 Закону України "Про землеустрій" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 36, ст. 282; 2014 р., № 17, ст. 588) доповнити словами "і роботи з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва".

8. У Законі України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 52, ст. 377 із наступними змінами):

1) частину другу статті 9 після слів "має обов’язково містити" доповнити словами "ідентифікатор об’єкта будівництва в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (для об’єктів, яким присвоєно ідентифікатор до укладення договору) та";

2) в абзаці дев’ятому частини п’ятої статті 14 слова "технічних характеристик" замінити словами "технічних характеристик, ідентифікатора об’єкта будівництва (для об’єктів, яким присвоєно ідентифікатор до укладення договору)";

3) абзац п’ятнадцятий частини четвертої статті 19 викласти в такій редакції:

"номер об’єкта інвестування, його характеристики (поверх, кількість кімнат, загальна площа тощо), ідентифікатор об’єкта будівництва (для об’єктів, яким присвоєно ідентифікатор до видачі довідки) та адреса об’єкта інвестування".

9.У Законі України "Про рекламу" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 8, ст. 62 із наступними змінами):

1) частину першу статті 8 викласти в такій редакції:

"1. У рекламі забороняється:

1) поширювати інформацію щодо товарів, виробництво, обіг чи ввезення на митну територію України яких заборонено законом;

2) вміщувати твердження, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, а також такі, що дискредитують товари інших осіб;

3) подавати відомості або закликати до дій, які можуть спричинити порушення законодавства, завдають чи можуть завдати шкоди здоров’ю або життю людей та/чи довкіллю, а також спонукають до нехтування засобами безпеки;

4) використовувати засоби і технології, які діють на підсвідомість споживачів реклами;

5) наводити твердження, дискримінаційні щодо осіб, які не користуються рекламованим товаром;

6) використовувати або імітувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України, звучання Державного Гімну України, зображення державних символів інших держав та міжнародних організацій, а також офіційні назви державних органів, органів місцевого самоврядування, крім випадків, передбачених законами України у сфері інтелектуальної власності;

7) рекламувати товари, які підлягають обов’язковій сертифікації або виробництво чи реалізація яких вимагає наявності спеціального дозволу, ліцензії, у разі відсутності відповідного сертифіката, дозволу, ліцензії;

8) вміщувати зображення фізичної особи або використовувати її ім’я без письмової згоди цієї особи;

9) імітувати або копіювати текст, зображення, музичні чи звукові ефекти, що застосовуються в рекламі інших товарів, якщо інше не передбачено законами України у сфері інтелектуальної власності;

10) рекламувати послуги, пов’язані з концертною, гастрольною, гастрольно-концертною, конкурсною, фестивальною діяльністю, без інформації про використання чи невикористання фонограм виконавцями музичних творів. Ця інформація повинна займати на афішах, інших рекламних засобах щодо конкретної послуги не менше 5 відсотків загальної площі, обсягу всієї реклами;

11) розповсюджувати рекламу (включаючи анонси кіно- і телефільмів), яка містить елементи жорстокості, насильства, порнографії, цинізму, приниження людської честі та гідності. Анонси фільмів, які мають обмеження щодо глядацької аудиторії, розміщуються лише у час, відведений для показу таких фільмів;

12) розповсюджувати рекламу про спорудження об’єкта житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління:

без наявності у замовника будівництва права власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується об’єкт, що рекламується;

без наявності у замовника будівництва права на виконання будівельних робіт на конкретному об’єкті, що рекламується, отриманого відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

без наявності у суб’єкта господарювання, що здійснює будівництво об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва відповідних об’єктів;

якщо залучення коштів фізичних та юридичних осіб (у тому числі в управління) для спорудження таких об’єктів здійснюється без дотримання вимог частини третьої статті 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність";

13) розповсюджувати рекламу послуг з ворожіння та гадання";

2) частину першу статті 25-1 викласти в такій редакції:

"1. Реклама об’єктів житлового будівництва (у тому числі житлових та нежитлових приміщень) з метою залучення коштів фізичних та юридичних осіб (у тому числі в управління) для спорудження таких об’єктів дозволяється лише:

1) за наявності у замовника будівництва права власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується об’єкт, що рекламується;

2) за наявності у замовника будівництва права на виконання будівельних робіт на конкретному об’єкті, що рекламується, отриманого відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

3) за наявності у суб’єкта господарювання, що здійснює будівництво об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва відповідних об’єктів;

4) за умови, якщо залучення коштів фізичних та юридичних осіб (у тому числі в управління) для спорудження таких об’єктів здійснюється відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність".

Така реклама має містити реквізити документів, визначених цією частиною, та ідентифікатор об’єкта будівництва в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (для об’єктів, щодо яких набуто право на виконання будівельних робіт після запровадження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва)".

10. У Законі України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 29, ст. 389 із наступними змінами):

1) в абзаці шостому частини четвертої статті 5 слова "електронного поштового зв’язку" замінити словами "електронного зв’язку (у тому числі через електронний кабінет чи іншу інформаційну систему, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб’єкт господарювання, який ним перевіряється)";

2) абзац тринадцятий частини дев’ятої статті 7 після слів "направляється рекомендованим листом" доповнити словами "або у випадках, передбачених законом, - за допомогою електронного кабінету або іншої інформаційної системи, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб’єкт господарювання, який ним перевірявся".

11. У Законі України "Про будівельні норми" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 5, ст. 41 із наступними змінами):

1) частину першу статті 1 доповнити абзацом одинадцятим такого змісту:

"Термін "Єдина державна електронна система у сфері будівництва" вживається у цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності";

2) у статті 10:

частину п’яту доповнити абзацами другим - п’ятим такого змісту:

"При наданні погодження обґрунтованих відхилень від будівельних норм в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва зазначається така інформація:

1) кадастровий номер земельної ділянки (для земельних ділянок, право власності чи користування на які виникло до 2004 року, а також земель, що використовуються для будівництва об’єктів на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування відповідно до частини четвертої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та частини першої статті 12-1 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", - за його наявності);

2) реєстраційний номер містобудівних умов та обмежень або будівельного паспорта, технічних умов у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва;

3) ідентифікатор об’єкта будівництва або закінченого будівництвом об’єкта (для об’єктів, яким присвоєно ідентифікатор об’єкта будівництва в порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" до надання погодження)";

частину шосту доповнити абзацом другим такого змісту:

"Реєстрація будівельних норм, змін до них здійснюється шляхом внесення запису до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва";

частину восьму викласти в такій редакції:

"8. Зареєстровані державні та галузеві будівельні норми, зміни до них набирають чинності не раніше ніж через 90 днів з дня їх реєстрації та оприлюднення на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Будівельні норми вважаються такими, що втратили чинність, або вважаються скасованими з дня внесення про це запису до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, якщо більш тривалий строк не встановлено відповідним розпорядчим документом суб’єкта нормування".

12. Частину третю статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 32, ст. 314) доповнити абзацом другим такого змісту:

"Вимоги цієї частини щодо строку оприлюднення не застосовуються до проектів рішень органів місцевого самоврядування, спрямованих на надання адміністративних послуг, якщо це призведе до порушення встановленого законом строку надання відповідної адміністративної послуги".

13. УЗаконі України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 34, ст. 343 із наступними змінами):

1) у частині першій статті 1:

пункт 1 викласти в такій редакції:

"1) будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об’єкта будівництва";

доповнити пунктами 1-1 і 4-1 такого змісту:

"1-1) Генеральна схема планування території України - містобудівна документація, що визначає концептуальні вирішення планування та використання території України";

"4-1) інженер-консультант - фахівець із кваліфікаційним рівнем, підтвердженим органом із сертифікації персоналу, акредитованим у відповідній сфері згідно із законом, та/або суб’єкт господарювання, що має у своєму складі таких фахівців, який здійснює управління проектом, забезпечує організаційне і консультаційне супроводження комплексу робіт, пов’язаних із створенням об’єкта архітектури, приймає від імені замовника відповідні рішення та виконує інші функції, визначені договором";

2) абзац перший пункту 7 частини першої статті 7 доповнити словами "(крім анулювання (скасування) документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів)";

3) у статті 10:

у частині другій слова "створення і ведення містобудівного кадастру відповідних територій" виключити;

у частині третій слова "нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт об’єктів будівництва (далі - будівництво)" замінити словом "будівництво", а слова "та внесення відповідної інформації до містобудівного кадастру" виключити;

4) частину сьому статті 17 доповнити пунктом 6-1 такого змісту:

"6-1) забезпечують розроблення проекту генерального плану населеного пункту з урахуванням обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України";

5) частину третю статті 18 доповнити пунктом 8 такого змісту:

"8) відображення обмежень (у тому числі меж) використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України";

6) абзац перший частини другої статті 19 після слів "з урахуванням" доповнити словами "обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України, та";

7) у статті 22:

в абзаці першому частини першої:

після слів "інженерно-геологічні умови" доповнити словами "будівельну діяльність";

доповнити реченням другим такого змісту: "Складовою частиною містобудівного кадастру є Єдина державна електронна система у сфері будівництва";

абзац перший частини другої доповнити словами "та іншими суб’єктами, визначеними цим Законом";

доповнити частиною восьмою такого змісту:

"8. Фінансування робіт із створення та ведення містобудівного кадастру здійснюється за рахунок відповідних бюджетів, міжнародної технічної та/або поворотної або безповоротної фінансової допомоги міжнародних організацій";

8) доповнити статтями 22-1-22-4 такого змісту:

"Стаття 22-1. Єдина державна електронна система у сфері будівництва

1. Єдина державна електронна система у сфері будівництва (далі - електронна система) - єдина інформаційно-телекомунікаційна система у складі містобудівного кадастру, що забезпечує створення, перегляд, відправлення, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробку, використання, розгляд, зберігання, захист, облік та надання інформації у сфері будівництва, а також електронну взаємодію між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг, з метою отримання визначених цим Законом послуг у сфері будівництва.

2. Електронна система складається з:

1) Реєстру будівельної діяльності;

2) електронного кабінету користувача електронної системи (далі - електронний кабінет);

3) порталу електронної системи.

Невід’ємною архівною складовою частиною Реєстру будівельної діяльності є єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

У електронній системі використовуються класифікатори, довідники, словники та бази даних, які ведуться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, а також державні та галузеві класифікатори, довідники, словники та бази даних, які ведуться іншими центральними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Для забезпечення ідентифікації місця розташування об’єкта будівництва у електронній системі використовується словник вулиць населених пунктів та вулиць іменованих об’єктів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

3. Держателем електронної системи є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, який вживає організаційних заходів, пов’язаних із забезпеченням функціонування електронної системи.

4. Технічним адміністратором електронної системи (далі - технічний адміністратор) є визначене Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи державне унітарне підприємство, яке належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства.

Технічний адміністратор здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення електронної системи, відповідає за технічне і технологічне забезпечення електронної системи, збереження та захист інформації (даних), що містяться в електронній системі, забезпечує надання та анулювання доступу до електронної системи, проводить навчання роботі з електронною системою.

Заходи, визначені абзацом другим цієї частини, здійснюються технічним адміністратором відповідно до цього Закону, законів України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", "Про захист персональних даних", "Про авторське право і суміжні права".

5. Електронна система створюється та функціонує за такими принципами:

1) автоматизації процесів створення, прийняття, збирання, накопичення, обробки, обліку та надання інформації (даних) у сфері будівництва;

2) доступності та зручності отримання послуг у сфері будівництва;

3) прозорості надання адміністративних послуг у сфері будівництва;

4) обов’язковості внесення до електронної системи інформації (даних), визначеної частиною першою статті 22-2 цього Закону, змін до неї;

5) відкритості та доступності інформації (даних) електронної системи, у тому числі доступності через визначені Кабінетом Міністрів України інші державні інформаційні системи;

6) презумпції достовірності інформації (даних), яка міститься в електронній системі;

7) гарантування державою в особі держателя електронної системи об’єктивності, актуальності, достовірності, повноти та захищеності інформації (даних), яка міститься в електронній системі, від несанкціонованих змін;

8) відповідальності суб’єктів, що здійснюють внесення інформації (даних) до електронної системи, за достовірність та повноту внесених даних;

9) законності одержання, зберігання, обробки та поширення інформації (даних), яка міститься в електронній системі;

10) автоматизованої фіксації в електронній системі всіх дій будь-яких осіб з інформацією (даними), яка міститься в електронній системі;

11) розподільного зберігання даних, що містяться в електронній системі, для забезпечення їх цілісності.

6. Електронна система створюється з використанням програмного забезпечення, яке забезпечує його сумісність і електронну інформаційну взаємодію у режимі реального часу з іншими електронними інформаційними системами та мережами, що становлять інформаційний ресурс держави, у тому числі Державним земельним кадастром, Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Єдиним реєстром з оцінки впливу на довкілля, Єдиним державним реєстром судових рішень, Єдиним державним реєстром виконавчих документів, Державним реєстром нерухомих пам’яток України, Державним реєстром загальнообов’язкового державного соціального страхування, інтегрованою автоматизованою системою державного нагляду (контролю). Програмне забезпечення електронної системи повинно забезпечувати можливість електронної інформаційної взаємодії у режимі реального часу з електронними інформаційними системами та мережами, що становлять інформаційні ресурси органів місцевого самоврядування, інших суб’єктів надання вихідних даних, саморегулівних організацій.

Електронна інформаційна взаємодія електронної системи з електронними інформаційними системами та мережами (крім Єдиного державного реєстру судових рішень) здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України в Порядку організації електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.

Електронна інформаційна взаємодія електронної системи з Єдиним державним реєстром судових рішень здійснюється в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, спільно з Державною судовою адміністрацією України.

7. Програмне забезпечення електронної системи повинно забезпечувати розподільне зберігання даних про метадані документів та відомостей, що внесені до електронної системи, з метою підтвердження їх походження, цілісності та достовірності.

Дані можуть зберігатися в:

центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;

центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства;

державному унітарному підприємстві, яке віднесене до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства;

саморегулівних організаціях у сфері архітектурної діяльності та у сфері енергетичної ефективності.

Дані можуть зберігатися також в інших державних органах, органах місцевого самоврядування та державних підприємствах, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи.

8. Програмне забезпечення електронної системи є об’єктом права державної власності. Майнові права на програмне забезпечення належать державі в особі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

9. До електронної системи не вносяться відомості, що становлять державну таємницю.

10. Відомості, що містяться в електронній системі, є достовірними, а також відкритими і загальнодоступними, крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків, паспортних даних, місця проживання фізичної особи, договорів про надання послуг, документів, поданих фізичними та юридичними особами для отримання послуг, визначених цим Законом, та іншої інформації, перелік якої визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи.

Доступ до проектної документації на будівництво об’єктів здійснюється у режимі читання без можливості копіювання із застереженням, що така проектна документація є об’єктом авторського права відповідно до розділу VI Закону України "Про архітектурну діяльність".

Доступ до відомостей, що містяться в електронній системі, через портал електронної системи та через державні інформаційні системи, визначені Кабінетом Міністрів України, здійснюється безоплатно.

Доступ до відомостей, що містяться в електронній системі, шляхом взаємодії прикладного програмного інтерфейсу електронної системи та інформаційних/інформаційно-телекомунікаційних систем приватної форми власності здійснюється на платній основі. Розмір такої плати встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Публічна інформація з електронної системи у формі відкритих даних підлягає оприлюдненню відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

11. Якщо інформація та документи, що підлягають внесенню до електронної системи, внесені до неї, такі інформація та документи вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Якщо інформація та документи, що підлягають внесенню до електронної системи, є недостовірними і були внесені до неї, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або повинна була знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Якщо інформація та документи, що підлягають внесенню до електронної системи, не внесені до неї, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або повинна була знати ці відомості.

12. Інформація та документи, отримані за допомогою програмного забезпечення електронної системи в паперовій та електронній формах, мають однакову юридичну силу.

13. У разі виявлення заявником помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) у відомостях електронної системи, допущеної суб’єктом, який вносив відомості до електронної системи, заявник письмово в паперовій або електронній формі повідомляє про це такого суб’єкта. Суб’єкт, який вносив відомості до електронної системи, у день отримання повідомлення перевіряє відповідність відомостей електронної системи інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей, та якщо факт невідповідності підтверджено - виправляє допущену помилку.

У разі виявлення суб’єктом, який вносив відомості до електронної системи, помилки, допущеної у відомостях електронної системи, зазначений суб’єкт у одноденний строк виправляє допущену помилку та повідомляє про це заявника в паперовій або електронній формі через електронний кабінет (у разі його наявності) чи іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою, користувачами якої є заявник та суб’єкт надання відповідної послуги.

Виправлення помилок, допущених у відомостях електронної системи внаслідок наявності помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах.

Виправлення помилок у відомостях електронної системи може здійснюватися також на підставі судового рішення.

14. Державні органи, у тому числі Державна судова адміністрація України та суди, органи місцевого самоврядування та їхні посадові особи, державні реєстратори, нотаріуси, безоплатно отримують відомості з електронної системи з метою здійснення ними повноважень, визначених законом, виключно в електронній формі через електронну систему в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи, або шляхом організації електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України в Порядку організації електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів (крім Єдиного державного реєстру судових рішень). Організація електронної інформаційної взаємодії електронної системи з Єдиним державним реєстром судових рішень здійснюється в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, спільно з Державною судовою адміністрацією України.

Стаття 22-2 — Реєстр будівельної діяльності

1. Реєстр будівельної діяльності є компонентом електронної системи, який забезпечує створення, збирання, накопичення, обробку, захист, облік такої інформації:

1) містобудівних умов та обмежень;
2) завдання на проектування та технічних умов (у тому числі договорів про надання технічних умов, укладених відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", у разі їх укладення через електронний кабінет);
3) інформації про ліцензування господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками;
4) інформації про професійну атестацію виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, енергоаудиторів та фахівців з обстеження інженерних систем;
5) інформації про експертні організації, що здійснюють експертизу проектної документації на будівництво об’єктів;
6) інформації про об’єкти будівництва та закінчені будівництвом об’єкти, у тому числі:

будівельні паспорти забудови земельної ділянки;

проектну документацію на будівництво об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, затверджену в установленому порядку;

відомості про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об’єктам будівництва та закінченим будівництвом об’єктам;

погодження обґрунтованих відхилень від будівельних норм згідно з частиною п’ятою статті 10 Закону України "Про будівельні норми";

результати оцінки впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" (в частині збирання, накопичення, обробки, захисту, обліку такої інформації);

енергетичні сертифікати об’єктів будівництва та будівель згідно з Законом України "Про енергетичну ефективність будівель" (у тому числі договори про сертифікацію енергетичної ефективності будівлі, укладені відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", у разі їх укладення через електронний кабінет);

результати експертизи проектної документації на будівництво об’єктів (у тому числі договори про проведення експертизи проектної документації на будівництво об’єктів, укладені відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", у разі їх укладення через електронний кабінет);

документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт;

ідентифікатори об’єктів будівництва та закінчених будівництвом об’єктів;

документи, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів;

інвентаризаційні справи, матеріали технічної інвентаризації, технічні паспорти об’єктів незавершеного будівництва, закінчених будівництвом об’єктів та їхніх частин (квартир, вбудованих чи вбудовано-прибудованих житлових та нежитлових приміщень у будинку, будівлі, споруді, гаражних боксів, машиномісць, інших житлових та нежитлових приміщень, які після прийняття об’єкта в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна) (у тому числі договори про проведення технічної інвентаризації, укладені відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", у разі їх укладення через електронний кабінет);

паспорти об’єктів будівництва з результатами проведення обстеження та паспортизації об’єктів відповідно до статті 39-2 цього Закону;

звіти про результати обстеження інженерних систем будівлі згідно із Законом України "Про енергетичну ефективність будівель" (у тому числі договори про обстеження інженерних систем будівлі, укладені відповідно доЗакону України "Про електронні довірчі послуги", у разі їх укладення через електронний кабінет);

фотокартки об’єктів будівництва;

результати контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об’єктів;

інформація та документи, подані фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами в електронній формі для отримання послуг у сфері будівництва;

7) відомостей про саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності та делегування їм повноважень на проведення професійної атестації, про саморегулівні організації у сфері енергетичної ефективності;
8) контрольних примірників будівельних норм, обов’язкових для виконання національних стандартів, кодексів усталеної практики, інших нормативних документів технічного характеру, які є обов’язковими для виконання відповідно до закону;
9) відомостей про державний архітектурно-будівельний нагляд;
10) статистичних даних.

В електронній системі може забезпечуватися створення, збирання, накопичення, обробка, захист, облік іншої інформації, визначеної Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи.

2. З використанням Реєстру будівельної діяльності створюються такі електронні документи (крім документів, які містять відомості, що становлять державну таємницю) та здійснюються такі дії:

1) містобудівні умови та обмеження, зміни до них, відмова у їх наданні, скасування містобудівних умов та обмежень;
2) технічні умови, зміни до них, відмова у їх наданні, скасування чи анулювання технічних умов, змін до них;
3) ліцензія на провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, зміни до неї (у тому числі зміни до переліку видів робіт), відмова у її наданні, переоформлення, відмова в переоформленні, анулювання ліцензії;
4) кваліфікаційний сертифікат виконавця робіт, зміни до нього, рішення про допуск/відмову в допуску до проведення професійної атестації, видачу/відмову у видачі кваліфікаційного сертифіката та позбавлення кваліфікаційного сертифіката; кваліфікаційні атестати енергоаудитора та фахівця з обстеження інженерних систем, зміни до них, відмова у видачі та анулювання кваліфікаційного атестата;
5) будівельний паспорт забудови земельної ділянки, зміни до нього та повідомлення про відмову в його наданні;
6) погодження обґрунтованих відхилень від будівельних норм та повідомлення про відмову в їх погодженні;
7) енергетичні сертифікати об’єктів будівництва та будівель згідно із Законом України "Про енергетичну ефективність будівель";
8) звіт про результати експертизи проектної документації на будівництво об’єктів;
9) дозвіл на виконання будівельних робіт, зміни до нього, повідомлення про відмову в його наданні та анулювання дозволу, внесення відомостей про припинення права на виконання підготовчих та будівельних робіт;
10) сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, повідомлення про відмову в його наданні;
11) інвентаризаційна справа, матеріали технічної інвентаризації, технічні паспорти об’єктів незавершеного будівництва, закінчених будівництвом об’єктів та їхніх частин (житлових та нежитлових приміщень), зміни до них;
12) паспорт об’єкта будівництва з результатами проведення обстеження та паспортизації відповідно до статті 39-2 цього Закону;
13) звіти про результати обстеження інженерних систем будівлі згідно із Законом України "Про енергетичну ефективність будівель";
14) присвоєння, зміна, коригування, анулювання адреси об’єкта будівництва та об’єкта нерухомого майна;
15) реєстрація саморегулівної організації у сфері архітектурної діяльності та у сфері енергетичної ефективності та скасування їх реєстрації;
16) делегування саморегулівній організації повноважень щодо проведення професійної атестації виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, та припинення таких повноважень;
17) реєстрація будівельних норм;
18) направлення на проведення перевірки, акт про недопущення до проведення перевірки при здійсненні архітектурно-будівельного нагляду, документи, які складаються за результатами здійснення архітектурно-будівельного нагляду (довідки, акти, приписи, рішення).

З використанням електронної системи можуть створюватися інші електронні документи (крім документів, які містять відомості, що становлять державну таємницю) та здійснюватися інші дії, визначені Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи.

Оригіналом документів, визначених цією частиною, є їх примірник в електронній формі, виготовлений за допомогою Реєстру будівельної діяльності.

Створення документів та проведення дій, визначених цією частиною, з використанням Реєстру будівельної діяльності здійснюються особами, до повноважень яких віднесено прийняття рішень про видачу відповідних документів та вчинення відповідних дій.

Якщо документи та дії потребують погодження з відповідними посадовими особами та/або юридичними особами, таке погодження здійснюється в електронній формі за допомогою електронної системи.

Документи, визначені цією частиною, набирають чинності, а дії вважаються проведеними з моменту їх засвідчення кваліфікованим електронним підписом особи, яка їх створила, якщо інше не визначено цією частиною.

Документи, визначені цією частиною, що потребують затвердження розпорядчим документом, набирають чинності з моменту їх засвідчення кваліфікованим електронним підписом керівника відповідного органу в день видання відповідного розпорядчого документа або колегіального рішення.

Документи, визначені цією частиною, що потребують затвердження колегіальним рішенням, засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, уповноваженої відповідним органом, у день видання відповідного розпорядчого документа або колегіального рішення.

Документи/дії, визначені цією частиною, створюються/проводяться шляхом внесення запису до Реєстру будівельної діяльності з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі. Документи/дії, створені/здійснені без використання Реєстру будівельної діяльності, є недійсними (крім документів, які містять відомості, що становлять державну таємницю).

Документи, які містять відомості, що становлять державну таємницю, виготовляються у паперовій формі з дотриманням вимог Закону України "Про державну таємницю".

Перелік відомостей, які містяться у документах, визначених цією частиною (крім містобудівних умов та обмежень), та заявах про їх видачу, затверджується Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи.

3. Документи та інформація за результатами проведення дій, визначених частиною другою цієї статті (крім інвентаризаційних справ та матеріалів технічної інвентаризації), доводяться до відома заявника у порядку, визначеному статтею 26-1 цього Закону.

4. Документи, створені за допомогою Реєстру будівельної діяльності, у паперовій та електронній формах мають однакову юридичну силу.

5. Відомості про документи, визначені пунктами 3, 9 та 10 частини другої цієї статті, передаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у день створення таких документів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України в Порядку організації електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.

6. Замовники, орган ліцензування, ліцензіати, експертно-апеляційна рада з питань ліцензування, експертні організації, що здійснюють експертизу проектної документації на будівництво об’єктів, уповноважені органи містобудування та архітектури, органи державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, юридичні особи, які надають технічні умови, уповноважені органи, які надають висновки з оцінки впливу на довкілля, фахівці з аудиту енергетичної ефективності будівель, фахівці з обстеження інженерних систем, саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності, виконавці окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, суб’єкти нормування у будівництві, інші державні органи, фізичні та юридичні особи, які є користувачами електронної системи, несуть встановлену законом відповідальність за внесення до Реєстру будівельної діяльності завідомо неправдивих відомостей або порушення строків внесення відомостей/надання документів до/з Реєстру будівельної діяльності.

Стаття 22-3 — Електронний кабінет

1. Електронний кабінет є компонентом електронної системи, який забезпечує електронну взаємодію між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг.

Електронний кабінет призначений для:

1) подання та отримання документів у електронній формі, пов’язаних з:

ліцензуванням господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками;

проведенням професійної атестації виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури; професійної атестації осіб, які мають намір провадити діяльність із сертифікації енергетичної ефективності та обстеження інженерних систем;

внесенням відомостей про експертні організації, що здійснюють експертизу проектної документації на будівництво об’єктів, до Реєстру будівельної діяльності;

отриманням будівельного паспорта;

отриманням вихідних даних (містобудівних умов та обмежень і технічних умов (у тому числі укладенням договорів про надання технічних умов відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги");

експертизою проектної документації на будівництво об’єктів (у тому числі укладенням договорів про проведення експертизи проектної документації на будівництво відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги");

оцінкою впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля";

отриманням права на виконання підготовчих та будівельних робіт;

погодженням обґрунтованих відхилень від будівельних норм згідно з частиною п’ятою статті 10 Закону України "Про будівельні норми";

сертифікацією енергетичної ефективності об’єктів будівництва та будівель згідно із Законом України "Про енергетичну ефективність будівель";

прийняттям в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів;

технічною інвентаризацією об’єктів незавершеного будівництва, закінчених будівництвом об’єктів та їхніх частин (житлових та нежитлових приміщень) (у тому числі укладенням договорів про проведення технічної інвентаризації відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги");

обстеженням та паспортизацією об’єктів відповідно до статті 39-2 цього Закону;

присвоєнням, зміною, коригуванням, анулюванням адреси об’єкта нерухомого майна;

обстеженням інженерних систем будівлі згідно із Законом України "Про енергетичну ефективність будівель" (у тому числі укладенням договорів про обстеження інженерних систем будівлі відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги");

реєстрацією саморегулівної організації у сфері архітектурної діяльності та делегуванням саморегулівній організації у сфері архітектурної діяльності повноважень на проведення професійної атестації виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури;

реєстрацією саморегулівної організації у сфері енергетичної ефективності;

реєстрацією будівельних норм;

2) перевірки повноти та достовірності інформації, що міститься в заявах, повідомленнях, деклараціях та інших документах, які подаються для надання адміністративних та інших послуг, що надаються за допомогою електронної системи, шляхом електронної інформаційної взаємодії з електронними інформаційними системами, що становлять інформаційний ресурс держави;
3) завантаження фотокарток об’єктів будівництва у визначеному форматі та нагадування про необхідність їх завантаження;
4) завантаження результатів контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об’єктів;
5) перегляду заявником стану розгляду поданих документів у режимі реального часу;
6) оплати послуг, визначених пунктом 1 цієї частини, та штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу;
7) повідомлення виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, про залучення їх замовником у якості осіб, які здійснюють авторський та технічний нагляд відповідно до закону, а також отримання від виконавців робіт (послуг) заперечення щодо такої інформації;
8) направлення заяв до уповноважених органів містобудування та архітектури, органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, отримання повідомлень та документів від цих органів, у тому числі заяв та повідомлень про скасування містобудівних умов та обмежень, припинення права на початок виконання підготовчих та будівельних робіт, зупинення підготовчих та будівельних робіт, скасування реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації, анулювання та поновлення дозволу на виконання будівельних робіт, повідомлень про здійснення заходів з контролю, отримання документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю/нагляду;
9) листування з користувачами електронного кабінету (у тому числі повідомлення про самочинне будівництво), подання скарг на рішення, дії та бездіяльність органу ліцензування, експертних організацій, що здійснюють експертизу проектної документації на будівництво об’єктів, уповноважених органів містобудування та архітектури, органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, юридичних осіб, які надають технічні умови, уповноважених органів, які надають висновки з оцінки впливу на довкілля, фахівців з аудиту енергетичної ефективності будівель, фахівців з обстеження інженерних систем, саморегулівних організацій у сфері архітектури та у сфері енергоефективності, виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, інших осіб, визначених Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи, а також отримання інформації про стан їх розгляду та результати їх розгляду;
10) укладення електронних договорів про надання технічних умов, про проведення експертизи проектної документації на будівництво об’єктів, про проведення технічної інвентаризації, про обстеження інженерних систем будівлі, про сертифікацію енергетичної ефективності будівлі;
11) подання повідомлення про технічні помилки, виявлені в роботі електронного кабінету.

Електронний кабінет може забезпечувати надання інших послуг та проведення інших операцій, визначених Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи.

Відсутність в електронних інформаційних системах, що становлять інформаційний ресурс держави, відповідної інформації (документа) у зв’язку з тим, що на момент створення (видання) відповідної інформації (документа) діяло законодавство, що не передбачало її (його) обов’язкового внесення до відповідної інформаційної системи, не перешкоджає поданню заяви, повідомлення, декларації або іншого документа в електронній формі через електронний кабінет чи іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою.

2. Користувачами електронного кабінету є замовники, орган ліцензування, ліцензіати, експертно-апеляційна рада з питань ліцензування, експертні організації, що здійснюють експертизу проектної документації на будівництво об’єктів, уповноважені органи містобудування та архітектури, органи державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, юридичні особи, які надають технічні умови, уповноважені органи, які надають висновки з оцінки впливу на довкілля, фахівці з аудиту енергетичної ефективності будівель, фахівці з обстеження інженерних систем, саморегулівні організації у сфері архітектури, виконавці окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, суб’єкти нормування у будівництві, інші державні органи, фізичні та юридичні особи, визначені Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи, та користувачі, які пройшли процедуру ідентифікації та автентифікації.

3. Підключення та доступ користувачів до електронного кабінету здійснюються безоплатно.

4. Користувачі електронного кабінету отримують доступ до електронного кабінету після проходження процедури ідентифікації та автентифікації через державну інтегровану систему електронної ідентифікації.

Для цілей цього Закону під державною інтегрованою системою електронної ідентифікації розуміється інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для технологічного забезпечення зручної, доступної та безпечної електронної ідентифікації та автентифікації користувачів системи, сумісності та інтеграції схем електронної ідентифікації, їх взаємодії з офіційними веб-сайтами (веб-порталами), інформаційними системами органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, забезпечення захисту інформації та персональних даних із використанням єдиних вимог, форматів, протоколів та класифікаторів, а також задоволення інших потреб, визначених законодавством.

5. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці - замовники об’єктів житлового будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, зобов’язані щоквартально не пізніше 5 числа першого місяця кварталу завантажувати до електронного кабінету фотокартки цих об’єктів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи.

Стаття 22-4 — Портал електронної системи

1. Портал електронної системи є компонентом електронної системи, який забезпечує:

1) доступ користувачів до електронного кабінету;
2) перегляд заявником стану розгляду поданих документів у режимі реального часу;
3) доступ заявника до результатів адміністративних та інших послуг, що надаються за допомогою електронної системи, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи;
4) відкритий доступ у режимі реального часу будь-яких фізичних та юридичних осіб до відомостей та документів Реєстру будівельної діяльності, у тому числі у розрізі кожного об’єкта будівництва та закінченого будівництвом об’єкта (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків, паспортних даних, місця проживання фізичної особи, договорів про надання послуг, документів, поданих фізичними та юридичними особами для отримання послуг, визначених цим Законом, та іншої інформації, перелік якої визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи);
5) автоматизоване електронне консультування в режимі реального часу з питань надання адміністративних послуг у сфері будівництва та здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю;
6) оприлюднення та відкритий доступ будь-яких фізичних та юридичних осіб до будівельних норм, обов’язкових для виконання національних стандартів, кодексів усталеної практики, інших нормативних документів технічного характеру, які є обов’язковими для виконання відповідно до закону, з можливістю їх пошуку за датою прийняття та/або номером, назвою, контекстом, органом, який видав документ, галуззю економічної діяльності, видом будівельних робіт та іншими параметрами пошуку, визначеними Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи;
7) оприлюднення та відкритий доступ будь-яких фізичних та юридичних осіб до нормативно-правових актів (крім актів, що мають гриф обмеження доступу), дотримання яких перевіряється під час здійснення заходів контролю;
8) доступ будь-яких фізичних та юридичних осіб до публічних інформаційних ресурсів містобудівного кадастру;
9) подання повідомлення про технічні помилки, виявлені в роботі порталу електронної системи.

Доступ до проектної документації на будівництво об’єктів здійснюється відповідно до частини десятої статті 22-1 цього Закону.

Портал електронної системи може забезпечувати доступ до іншої інформації та документів, визначених Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи.

2. Для відображення геопросторової інформації на порталі електронної системи використовується картографічна основа Державного земельного кадастру";

9) частину п’яту статті 26 доповнити пунктом 4-1 такого змісту:

"4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об’єктів (крім об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об’єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування)";

10) доповнити статтями 26-1-26-5 такого змісту:

"Стаття 26-1. Подання документів для отримання адміністративних та інших визначених цим Законом послуг у сфері будівництва та отримання результатів їх розгляду

1. Документи для отримання адміністративних та інших визначених цим Законом послуг у сфері будівництва подаються до суб’єкта надання відповідної послуги за вибором заявника (якщо інше не визначено цим Законом):

1) в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачами якої є суб’єкт звернення та суб’єкт надання відповідної послуги;
2) у паперовій формі особисто заявником (у тому числі через центри надання адміністративних послуг) або поштовим відправленням з описом вкладення.

2. Виключно в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачами якої є суб’єкт звернення та суб’єкт надання відповідної послуги, подаються документи для отримання таких адміністративних та інших визначених цим Законом послуг щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками (крім об’єктів, на які поширюється дія Закону України "Про державну таємницю"):

1) отримання вихідних даних (містобудівних умов та обмежень і технічних умов);
2) експертизи проектної документації на будівництво об’єктів;
3) оцінки впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля";
4) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт;
5) погодження обґрунтованих відхилень від будівельних норм згідно з частиною п’ятою статті 10 Закону України "Про будівельні норми";
6) сертифікації енергетичної ефективності об’єктів будівництва та будівель згідно із Законом України "Про енергетичну ефективність будівель";
7) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів;
8) технічної інвентаризації об’єктів незавершеного будівництва, закінчених будівництвом об’єктів та їхніх частин (житлових та нежитлових приміщень);
9) присвоєння, зміни, коригування, анулювання адреси об’єкта нерухомого майна;
10) обстеження інженерних систем будівлі згідно із Законом України "Про енергетичну ефективність будівель".

3. Подання та отримання документів щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України "Про державну таємницю", здійснюються в паперовій формі з дотриманням вимог Закону України "Про державну таємницю".

4. Документи, що подаються для отримання адміністративних та інших визначених цим Законом послуг у сфері будівництва, повинні відповідати таким вимогам:

1) документи мають викладатися державною мовою;
2) текст документів має бути розбірливим (написаний машинодруком або від руки друкованими літерами);
3) документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;
4) документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством.

Проектна документація на будівництво в електронній формі повинна бути засвідчена кваліфікованим електронним підписом замовника та генерального проектувальника (проектувальника). Проведення експертизи проектної документації на об’єкт будівництва підтверджується кваліфікованими електронними підписами експертів, які проводили експертизу, та керівника відповідної експертної організації.

5. Якщо документи подаються особисто, заявник пред’являє документ, що посвідчує його особу відповідно до Закону України"Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус". У разі якщо заявником є іноземець або особа без громадянства, документом, що посвідчує особу такого заявника, є національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або інший документ, що посвідчує особу.

У разі подання документів представником власника (співвласників) об’єкта нерухомого майна заявник додатково пред’являє документ, що засвідчує його повноваження.

Документ, що засвідчує повноваження представника, виданий відповідно до законодавства іноземної держави, повинен бути легалізований (консульська легалізація чи проставлення апостиля) в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Документ, що засвідчує повноваження представника, викладений іноземною мовою, повинен бути перекладений на державну мову із засвідченням вірності перекладу з однієї мови на іншу або підпису перекладача в установленому законодавством порядку.

6. Заявник несе відповідальність за відповідність копій поданих документів в електронній формі оригіналам таких документів у паперовій формі. Такі копії засвідчують кваліфікованим електронним підписом заявника.

7. Подання документів з порушенням вимог, визначених цією частиною, є підставою для залишення таких документів без розгляду та повернення їх заявнику, про що повідомляється заявник у строк, що не перевищує строк, передбачений для розгляду відповідних документів.

8. Інформація та документи, надіслані заявниками в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою, для отримання послуг, визначених цим Законом, вважаються отриманими у день їх надходження, а у разі подання такої інформації та документів у неробочий час робочого дня, неробочий день, святковий або вихідний день - у перший робочий день, наступний за днем їх подання.

9. Доступ заявника до результатів адміністративних та інших визначених цим Законом послуг, що надаються за допомогою електронної системи, здійснюється через:

1) портал електронної системи в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи;
2) електронний кабінет (у разі його наявності);
3) іншу державну інформаційну систему, користувачами якої є суб’єкт звернення та суб’єкт надання відповідної адміністративної послуги, - у разі подання документів для отримання адміністративних та інших визначених цим Законом послуг з використанням такої системи.

Результати адміністративних та інших визначених цим Законом послуг, що надаються з використанням електронної системи, за зверненням заявника надаються у паперовій формі.

10. Направлення судових рішень, які тягнуть за собою зміну відомостей в електронній системі, та про заборону (скасування заборони) вчинення дій уповноваженими органами містобудування та архітектури, органами державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду може здійснюватися шляхом електронної інформаційної взаємодії між електронною системою та Єдиним державним реєстром судових рішень у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, спільно з Державною судовою адміністрацією України. Такі відомості підлягають внесенню до електронної системи відповідним органом не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідного судового рішення.

11. Документи виконавчого провадження, які тягнуть за собою зміну відомостей в електронній системі, та про заборону (скасування заборони) вчинення дій уповноваженими органами містобудування та архітектури, органами державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду надсилаються виключно в електронній формі шляхом електронної інформаційної взаємодії між електронною системою та автоматизованою системою виконавчого провадження у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Стаття 26-2 — Ідентифікатор об’єкта будівництва та закінченого будівництвом об’єкта

1. Ідентифікатором об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) є унікальний набір даних (послідовність символів), що присвоюється об’єкту будівництва або закінченому будівництвом об’єкту автоматично програмними засобами Реєстру будівельної діяльності та використовується для ідентифікації такого об’єкта.

2. Ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) присвоюється:

будинку, будівлі, споруді (у тому числі в комплексі);

складовим частинам будинку, будівлі, споруди: квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які після прийняття об’єкта в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна;

лінійному об’єкту інженерно-транспортної інфраструктури.

Ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) не присвоюється місцям загального користування та допоміжним приміщенням.

3. Структура ідентифікатора об’єкта будівництва та порядок його визначення встановлюються Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи.

4. Ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) присвоюється об’єкту під час:

1) внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, - для об’єкта нового будівництва та його складових частин (квартир, вбудованих чи вбудовано-прибудованих житлових та нежитлових приміщень у будинку, будівлі, споруді, гаражних боксів, машиномісць, інших житлових та нежитлових приміщень, які після прийняття об’єкта в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна). Ідентифікатор, який присвоюється складовій частині об’єкта, повинен включати ідентифікатор об’єкта, частиною якого він є;
2) внесення інформації, визначеної пунктами 1, 2, абзацами четвертим - дев’ятим, одинадцятим - п’ятнадцятим пункту 6 частини першої статті 22-2 цього Закону, до Реєстру будівельної діяльності вперше - для об’єкта, щодо якого набуто право на виконання будівельних робіт або який прийнято в експлуатацію до запровадження електронної системи, або для самочинно збудованого об’єкта.

У разі внесення органом державного архітектурно-будівельного контролю до Реєстру будівельної діяльності інформації, визначеної пунктами 1 або 2 цієї частини, щодо частини лінійного об’єкта інженерно-транспортної інфраструктури, ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) присвоюється лінійному об’єкту інженерно-транспортної інфраструктури в цілому.

5. Після прийняття об’єкта нового будівництва в експлуатацію ідентифікатор об’єкта будівництва вважається ідентифікатором закінченого будівництвом об’єкта та використовується для ідентифікації такого об’єкта протягом усього періоду його існування.

6. Ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) є незмінним, крім випадків, визначених цим Законом.

7. У разі поділу або об’єднання закінченого будівництвом об’єкта ідентифікатор закінченого будівництвом об’єкта анулюється. Закінченим будівництвом об’єктам, що утворилися внаслідок їх поділу або об’єднання, присвоюється новий ідентифікатор закінченого будівництвом об’єкта, який повинен містити посилання на ідентифікатор (ідентифікатори) об’єкта (об’єктів), з якого такі об’єкти утворилися.

У разі виділу частки із закінченого будівництвом об’єкта ідентифікатор об’єкта, з якого виділено частку, залишається незмінним. Закінченому будівництвом об’єкту, що утворився внаслідок виділу частки, присвоюється новий ідентифікатор закінченого будівництвом об’єкта, який повинен містити посилання на ідентифікатор об’єкта, з якого такий об’єкт утворився.

У випадках, визначених цією частиною, новий ідентифікатор закінченого будівництвом об’єкта присвоюється під час виготовлення виконавцем робіт з технічної інвентаризації за допомогою Реєстру будівельної діяльності технічного паспорта на відповідний об’єкт.

8. Ідентифікатор об’єкта будівництва або закінченого будівництвом об’єкта зазначається у таких документах:

1) містобудівних умовах та обмеженнях (для закінчених будівництвом об’єктів та об’єктів нового будівництва, яким присвоєно ідентифікатор об’єкта будівництва до видачі містобудівних умов та обмежень);
2) технічних умовах (для закінчених будівництвом об’єктів та об’єктів нового будівництва, яким присвоєно ідентифікатор об’єкта будівництва до видачі технічних умов);
3) документі, що дає право на виконання підготовчих та будівельних робіт (крім повідомлення про початок виконання підготовчих та будівельних робіт щодо об’єкта нового будівництва);
4) рішеннях про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адреси об’єкта будівництва та об’єкта нерухомого майна;
5) погодженні обґрунтованих відхилень від будівельних норм (для закінчених будівництвом об’єктів та об’єктів нового будівництва, яким присвоєно ідентифікатор об’єкта будівництва до отримання погодження);
6) енергетичному сертифікаті об’єкта будівництва та будівлі (для закінчених будівництвом об’єктів та об’єктів нового будівництва, яким присвоєно ідентифікатор об’єкта будівництва до видачі енергетичного сертифіката);
7) звіті про результати обстеження інженерних систем;
8) проектній документації на будівництво об’єкта та результатах її експертизи (для об’єктів, яким присвоєно ідентифікатор об’єкта будівництва до розроблення проектної документації);
9) документі, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;
10) інвентаризаційній справі, матеріалах технічної інвентаризації та технічному паспорті об’єкта незавершеного будівництва, закінченого будівництвом об’єкта та його частин (квартир, вбудованих чи вбудовано-прибудованих житлових та нежитлових приміщень у будинку, будівлі, споруді, гаражних боксів, інших житлових та нежитлових приміщень, які після прийняття об’єкта в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна);
11) результатах контрольного геодезичного знімання закінченого будівництвом об’єкта;
12) витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (для об’єктів, яким присвоєно ідентифікатор об’єкта будівництва до державної реєстрації речового права на об’єкти нерухомого майна);
13) усіх правочинах щодо відчуження, користування, іпотеки об’єкта будівництва, закінченого будівництвом об’єкта та його частин (квартир, вбудованих чи вбудовано-прибудованих житлових та нежитлових приміщень у будинку, будівлі, споруді, гаражних боксів, машиномісць, інших житлових та нежитлових приміщень, які після прийняття об’єкта в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна), - для об’єктів, яким присвоєно ідентифікатор об’єкта будівництва або закінченого будівництвом об’єкта до вчинення відповідного правочину.

Стаття 26-3 — Адреса об’єкта нерухомого майна

1. Адресою об’єкта нерухомого майна (далі - адреса) є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об’єкта та визначення місця його розташування на місцевості.

2. Порядок присвоєння адрес об’єктів нерухомого майна затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок не може передбачати обов’язок фізичних та юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.

3. Адреса присвоюється об’єктам будівництва, будинкам, будівлям, спорудам, квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об’єктами нерухомого майна.

Адреса не присвоюється:

1) тимчасовим спорудам;
2) будівлям та спорудам, що є приналежністю відповідної будівлі або споруди або їх складовою частиною;
3) іншим об’єктам нерухомого майна, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес об’єктів нерухомого майна (далі - Порядок присвоєння адрес).

Порядок присвоєння адрес, визначений цим Законом, не поширюється на земельні ділянки.

4. Реквізитами адреси є:

1) назва держави (Україна);
2) назва адміністративно-територіальної автономії у складі України - для об’єктів, розташованих на території Автономної Республіки Крим;
3) назва області (крім Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя);
4) назва району - для населених пунктів районного підпорядкування;
5) назва населеного пункту, а для об’єктів, розташованих за його межами, - назва найближчого населеного пункту (об’єднаної територіальної громади), розташованого у межах відповідного району (об’єднаної територіальної громади);
6) назва гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об’єкта (за наявності);
7) назва вулиці, площі, майдану, шосе, проспекту, бульвару, алеї, провулку, узвозу тощо (далі - вулиця) (за наявності);
8) номер об’єкта (будинку, будівлі, споруди);
9) номер корпусу - для об’єктів, які складаються з декількох корпусів;
10) номер квартири, гаражного боксу, машиномісця, іншого житлового та нежитлового приміщення, яке є самостійним об’єктом нерухомого майна (за наявності).

Перелік гідрографічних, соціально-економічних, природно-заповідних або інших подібних об’єктів, які можуть використовуватися як реквізит адреси на певній території, затверджується відповідним виконавчим органом сільської, селищної, міської та районної у місті ради, місцевою державною адміністрацією.

Реквізит адреси об’єкта, передбачений пунктом 10 частини четвертої цієї статті, визначається замовником у проектній документації на будівництво об’єкта (на планах поверхів). Реквізит адреси, визначений пунктом 10 частини четвертої цієї статті, в індивідуальному (садибному) житловому будинку, садовому, дачному будинку, які відповідно до цього Закону споруджені без проектної документації, визначається у технічному паспорті на будинок, складеному за результатами технічної інвентаризації.

У разі поділу або об’єднання окремих частин об’єкта нерухомого майна (квартир, житлових та нежитлових приміщень) реквізит адреси об’єкта нерухомого майна, передбачений пунктом 10 частини четвертої цієї статті, визначається замовником відповідно до Порядку присвоєння адрес та зазначається у проектній документації на будівництво об’єкта, документах, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.

5. Адреса (крім реквізиту, визначеного пунктом 10 частини четвертої цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, анулюється:

виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об’єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради;

місцевою державною адміністрацією - у разі, якщо об’єкт знаходиться у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради, а також у разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адреси у строк, визначений цією статтею.

У містах з районним поділом за рішенням міських рад повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, анулювання адрес можуть делегуватися виконавчим органам районних в місті рад.

За рішенням Київської міської ради повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, анулювання адрес можуть делегуватися органам, визначеним частиною другою статті 11 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ".

6. Виконавчий орган сільської, селищної, міської та районної у місті ради, місцева державна адміністрація або районна у місті Києві державна адміністрація (далі - орган з присвоєння адреси) протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення про необхідність присвоєння адреси об’єкту нового будівництва, визначеного частиною дев’ятою статті 36 та частиною третьою статті 37 цього Закону:

1) приймає рішення про присвоєння адреси, що повинно містити відомості про ідентифікатор об’єкта будівництва;
2) оприлюднює рішення про присвоєння адреси на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності);
3) вносить інформацію про присвоєння адреси (у тому числі копію рішення про присвоєння адреси) до Реєстру будівельної діяльності.

Адреса вважається присвоєною з дня внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації про її присвоєння.

7. Відомості про присвоєння адреси доводяться до відома замовника будівництва в порядку, визначеному статтею 26-1 цього Закону, у день внесення інформації про присвоєння адреси об’єкту нерухомого майна до Реєстру будівельної діяльності.

8. У разі якщо після присвоєння адреси відбулося коригування проектної документації, що може вплинути на визначення адреси об’єкта нового будівництва (зміна місця розташування об’єкта, головного входу, зміна кількості об’єктів тощо), замовник у повідомленні про такі зміни зазначає про необхідність коригування (зміни, присвоєння, анулювання) адреси згідно з частиною шостою статті 36 та частиною сьомою статті 37 цього Закону.

9. Орган з присвоєння адреси протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення, визначеного частиною шостою статті 36 та частиною сьомою статті 37 цього Закону:

1) приймає рішення про коригування адреси, що повинно містити відомості про раніше присвоєну адресу та ідентифікатор об’єкта будівництва;
2) оприлюднює рішення про коригування адреси на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності);
3) вносить інформацію про коригування адреси (у тому числі копію рішення про коригування адреси) до Реєстру будівельної діяльності.

Адреса вважається зміненою, присвоєною, анульованою з дня внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації про її коригування.

Рішення про коригування адреси доводиться до відома заявника в порядку, визначеному статтею 26-1 цього Закону, у день внесення інформації про коригування адреси до Реєстру будівельної діяльності.

10. Програмні засоби Реєстру будівельної діяльності у день реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації або видачі сертифіката забезпечують автоматичне направлення відповідному органу з присвоєння адреси повідомлення про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта до відома. Прийняття додаткових розпорядчих документів щодо присвоєння адреси, крім визначених цією статтею, не вимагається.

11. Підставами для зміни адреси щодо закінченого будівництвом об’єкта є:

1) зміни в адміністративно-територіальному устрої (у тому числі зміна назви області, району, населеного пункту);
2) зміна назви вулиці, її об’єднання та поділ;
3) зміна назви гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об’єкта;
4) об’єднання, поділ закінчених будівництвом об’єктів, виділення частки із закінченого будівництвом об’єкта (з урахуванням вимог пункту 2 частини третьої цієї статті);
5) упорядкування нумерації об’єктів нерухомого майна у визначених цим Законом випадках та в інших випадках, встановлених Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес.

Рішення про зміну назви адміністративно-територіальної одиниці, вулиці або назви гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об’єкта є одночасно рішенням про зміну адреси.

У разі якщо відповідно до законодавства прийнято рішення про зміну меж адміністративно-територіальної одиниці, об’єднання та поділу вулиці, орган з присвоєння адреси протягом 30 календарних днів здійснює впорядкування нумерації (у разі необхідності такого впорядкування).

12. Для зміни адреси щодо закінченого будівництвом об’єкта у разі його об’єднання, поділу або виділення частки (крім квартири, житлового або нежитлового приміщення тощо) подаються такі документи:

1) заява власника (співвласників) закінченого будівництвом об’єкта про зміну адреси із зазначенням прізвища, імені, по батькові власника (співвласників) та реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності) - для фізичної особи або найменування та ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - для юридичної особи, відомостей про адресу, ідентифікатор закінченого будівництвом об’єкта (для об’єктів, яким присвоєно ідентифікатор до подання заяви), реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі якщо право власності на об’єкт зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);
2) документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його об’єднання, поділу або виділення частки, - у разі, якщо право власності на об’єкт не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
3) копія договору про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду - у разі, якщо об’єкт перебуває у спільній власності;
4) документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (крім випадків, якщо об’єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу, об’єднання або виділення без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення), - у разі, якщо відомості про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта не внесено до Реєстру будівельної діяльності;
5) технічний паспорт на новостворений об’єкт нерухомого майна - у разі, якщо технічний паспорт створений без використання Реєстру будівельної діяльності;
6) копія документа, що посвідчує особу заявника, - у разі подання документів поштовим відправленням;
7) копія документа, що засвідчує повноваження представника, - у разі подання документів представником поштовим відправленням або в електронній формі.

Копії документів, що подаються для зміни адреси об’єкта нерухомого майна, засвідчуються заявником (його представником).

13. Документи для зміни адреси об’єкта нерухомого майна подаються у порядку, визначеному статтею 26-1 цього Закону.

14. Орган з присвоєння адреси протягом п’яти робочих днів з дня отримання заяви про зміну адреси щодо закінченого будівництвом об’єкта:

1) приймає рішення про зміну адреси/відмову у зміні адреси, що повинно містити відомості про ідентифікатор закінченого будівництвом об’єкта (для об’єктів, яким присвоєно ідентифікатор до подання заяви);
2) оприлюднює рішення про зміну адреси/відмову у зміні адреси об’єкта нерухомого майна на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності);
3) вносить інформацію про зміну адреси/відмову у зміні адреси (у тому числі копію рішення про зміну адреси/відмову у зміні адреси) до Реєстру будівельної діяльності.

Рішення про зміну адреси повинно додатково містити відомості про попередню адресу щодо закінченого будівництвом об’єкта.

Рішення про відмову у зміні адреси повинно додатково містити посилання на відповідну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також відомості про те, яке саме положення поданого заявником документа не відповідає вимогам законодавства.

Відомості про зміну адреси/відмову у зміні адреси об’єкта нерухомого майна доводяться до відома заявника в порядку, визначеному статтею 26-1 цього Закону, у день внесення інформації про зміну адреси/відмову у зміні адреси об’єкта нерухомого майна до Реєстру будівельної діяльності.

15. Підставами для відмови у зміні адреси щодо закінченого будівництвом об’єкта за заявою власника (співвласника) закінченого будівництвом об’єкта (його представника) про зміну адреси є:

1) подання неповного пакета документів;
2) виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально;
3) подання заяви особою, яка не є власником (співвласником) об’єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву про зміну адреси, або його (їх) представником;
4) подання заяви до органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння адреси на відповідній території.

Відмова у зміні адреси щодо закінченого будівництвом об’єкта з підстав, не передбачених цією частиною, не допускається.

Після усунення причин, що були підставою для відмови у зміні адреси щодо закінченого будівництвом об’єкта, заявник може повторно подати документи для зміни адреси.

16. Присвоєння адреси самочинно збудованим об’єктам, на які визнано право власності за рішенням суду, та об’єктам, визначеним пунктом 9 розділу V "Прикінцеві положення" цього Закону, здійснюється відповідно до частин четвертої, п’ятої, сьомої - десятої статті 26-5 цього Закону після прийняття в експлуатацію таких об’єктів.

17. У разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, анулювання адреси у строк, визначений цією статтею, заявник має право звернутися до відповідної місцевої державної адміністрації із заявою про присвоєння, зміну, коригування адреси, яка подається у порядку, визначеному статтею 26-1 цього Закону.

До заяви про зміну адреси додаються документи, що подавалися органу з присвоєння адреси для зміни адреси (крім випадків, якщо такі документи подавалися в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою).

18. Місцева державна адміністрація протягом п’яти робочих днів з дня отримання заяви про присвоєння, зміну, коригування адреси:

1) приймає рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси/відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси, що повинно містити відомості про ідентифікатор закінченого будівництвом об’єкта (крім рішення про відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси щодо об’єктів, яким не присвоєно ідентифікатор до подання заяви);
2) оприлюднює рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси/відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності);
3) забезпечує внесення інформації про присвоєння, зміну, коригування адреси/відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси (у тому числі копію рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси/відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси) до Реєстру будівельної діяльності.

Рішення про зміну, коригування адреси повинно додатково містити відомості про попередню адресу.

Рішення про відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси повинно додатково містити посилання на відповідну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також відомості про те, яке саме положення поданого заявником документа не відповідає вимогам законодавства.

Відомості про присвоєння, зміну, коригування адреси/відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси доводяться до відома заявника в порядку, визначеному статтею 26-1 цього Закону, у день внесення інформації про присвоєння, зміну, коригування адреси/відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси до Реєстру будівельної діяльності.

У день внесення відомостей про присвоєння, зміну, коригування адреси/відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси до Реєстру будівельної діяльності програмні засоби електронної системи забезпечують автоматичне направлення до органу з присвоєння адреси повідомлення про присвоєння, зміну, коригування адреси до відома.

19. Підставами для відмови у прийнятті місцевою державною адміністрацією рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси є:

1) розміщення об’єкта за межами території, на яку поширюються повноваження місцевої державної адміністрації;
2) наявність у Реєстрі будівельної діяльності рішення органу з присвоєння адреси з цього питання;
3) наявність підстав, визначених частиною п’ятнадцятою цієї статті, - у разі зміни адреси щодо закінченого будівництвом об’єкта.

20. Органу з присвоєння адреси забороняється вимагати від замовника додаткові документи для прийняття рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси, якщо вони не передбачені цим Законом.

Додаткові документи та інформацію, необхідні для прийняття рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси, орган з присвоєння адреси отримує відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України "Про адміністративні послуги".

Орган з присвоєння адреси при виконанні повноважень, визначених цією статтею, має право доступу до інформаційних ресурсів та баз даних в обсязі та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України в Порядку визначення адрес.

21. Портал електронної системи повинен забезпечувати юридичним та фізичним особам можливість пошуку відомостей про присвоєння (зміну) адреси (у тому числі копії таких рішень), у тому числі за:

1) адміністративно-територіальною одиницею (Автономна Республіка Крим, область, район, місто, район в місті, селище і село);
2) датою або періодом прийняття рішення;
3) кадастровим номером земельної ділянки, на якій розташований об’єкт;
4) ідентифікатором об’єкта будівництва та закінченого будівництвом об’єкта;
5) адресою.

Стаття 26-4 — Особливості присвоєння, коригування адреси після запровадження електронної системи щодо об’єктів, право на виконання будівельних робіт щодо яких отримано до запровадження такої системи

1. Після запровадження електронної системи присвоєння, зміна, коригування, анулювання адреси щодо об’єктів, право на виконання будівельних робіт щодо яких набуто до запровадження цієї системи, здійснюються у порядку, визначеному статтею 26-3 цього Закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

2. Документи для присвоєння, коригування адреси подаються відповідно до статті 26-1 цього Закону.

3. Присвоєння адреси здійснюється за вибором замовника після отримання права на виконання будівельних робіт або після прийняття закінченого будівництвом об’єкта в експлуатацію.

4. Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, які будуються (збудовані) на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (крім будинків, які містять дві та більше квартир, споруджених відповідно до законодавства), не потребують прийняття рішення про присвоєння адреси. Адресою такого об’єкта вважається місце розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний будинок, згідно із відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За бажанням замовника такому об’єкту може бути присвоєно адресу в порядку, визначеному цією статтею.

5. Для присвоєння адреси подаються такі документи:

1) заява про присвоєння адреси щодо об’єкта будівництва або закінченого будівництвом об’єкта із зазначенням прізвища, імені, по батькові заявника та реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності) - для фізичної особи або найменування та ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - для юридичної особи, відомостей про ідентифікатор закінченого будівництвом об’єкта (для об’єктів, яким присвоєно ідентифікатор до подання заяви);
2) копія документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується (споруджено) об’єкт (крім випадків, встановлених Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес), - у разі, якщо право власності або користування земельною ділянкою не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
3) генеральний план об’єкта будівництва (у разі спорудження об’єкта на підставі проектної документації на будівництво) - у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо об’єкта будівництва;
4) копія документа, що дає право на виконання будівельних робіт, - у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо об’єкта будівництва (якщо відомості про такий документ не внесено до електронної системи);
5) копія документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, - у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо закінченого будівництвом об’єкта (якщо відомості про такий документ не внесено до електронної системи);
6) копія документа, що посвідчує особу заявника, - у разі подання документів поштовим відправленням;
7) копія документа, що засвідчує повноваження представника, - у разі подання документів представником поштовим відправленням або в електронній формі.

Копії документів, що подаються для присвоєння адреси, засвідчуються замовником (його представником).

6. У разі якщо адресу присвоєно до запровадження електронної системи та після її присвоєння відбулося коригування проектної документації, що може вплинути на визначення адреси об’єкта нового будівництва (зміна місця розташування об’єкта, головного входу, зміна кількості об’єктів тощо), замовник звертається до відповідного органу з присвоєння адреси із заявою про коригування адреси щодо об’єкта будівництва, до якої додаються:

1) генеральний план об’єкта будівництва (у разі спорудження об’єкта на підставі проектної документації на будівництво) - у разі подання заяви про коригування адреси щодо об’єкта будівництва;
2) копія документа, що посвідчує особу заявника, - у разі подання документів поштовим відправленням;
3) копія документа, що засвідчує повноваження представника, - у разі подання документів представником поштовим відправленням або в електронній формі.

Копії документів, що подаються для коригування адреси щодо об’єкта будівництва, засвідчуються замовником (його представником).

7. Орган з присвоєння адреси протягом п’яти робочих днів з дня отримання заяви про присвоєння, коригування адреси:

1) приймає рішення про присвоєння, коригування адреси/відмову у присвоєнні, коригуванні адреси, яке повинно містити відомості про ідентифікатор закінченого будівництвом об’єкта (для об’єктів, яким присвоєно ідентифікатор до подання заяви);
2) оприлюднює рішення про присвоєння, коригування/відмову у присвоєнні, коригуванні адреси на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності);
3) вносить інформацію про присвоєння, коригування адреси/відмову у присвоєнні, коригуванні адреси (у тому числі копію рішення про присвоєння, коригування адреси/відмову у присвоєнні, коригуванні адреси) до Реєстру будівельної діяльності.

Рішення про присвоєння/відмову у присвоєнні адреси повинно додатково містити відомості про місце розташування об’єкта згідно з документом, що дає право на виконання будівельних робіт (у разі присвоєння адреси щодо об’єкта будівництва), або документом, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (у разі присвоєння адреси щодо закінченого будівництвом об’єкта).

Рішення про коригування адреси повинно додатково містити відомості про попередню адресу щодо закінченого будівництвом об’єкта.

Рішення про відмову у присвоєнні, коригуванні адреси повинно містити посилання на відповідну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також відомості про те, яке саме положення поданого заявником документа не відповідає вимогам законодавства.

8. Підставами для відмови у присвоєнні, коригуванні адреси є:

1) подання неповного пакета документів;
2) виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально;
3) подання заяви особою, яка не є замовником, або його представником - у разі подання заяви щодо присвоєння, коригування адреси щодо об’єкта будівництва;
4) подання заяви до органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння, коригування адреси на відповідній території.

Відмова у присвоєнні, коригуванні адреси з підстав, не передбачених цією частиною, не допускається.

9. У разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, коригування адреси у строк, визначений цією статтею, заявник має право звернутися до відповідної місцевої державної адміністрації із заявою про присвоєння, коригування адреси.

До заяви про присвоєння, коригування адреси додаються відповідні документи, визначені частиною п’ятою чи шостою цієї статті.

10. Підставою для відмови у прийнятті місцевою державною адміністрацією рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси, крім підстав, визначених частиною восьмою цієї статті, є також наявність рішення органу з присвоєння адреси з цього питання.

Стаття 26-5 — Особливості присвоєння, зміни, коригування адреси до запровадження електронної системи

1. Присвоєння, зміна, коригування адреси до запровадження електронної системи здійснюються у порядку, визначеному статтею 26-3 цього Закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

2. Документи для присвоєння, зміни, коригування адреси подаються відповідно до частини першої та абзацу другого частини четвертої статті 9 Закону України "Про адміністративні послуги".

3. До запровадження електронної системи присвоєння адреси здійснюється за вибором замовника після отримання права на виконання будівельних робіт або після прийняття закінченого будівництвом об’єкта в експлуатацію.

Присвоєння адреси самочинно збудованим об’єктам, на які визнано право власності за рішенням суду, та об’єктам, визначеним пунктом 9 розділу V "Прикінцеві положення" цього Закону, здійснюється після прийняття в експлуатацію таких об’єктів.

5. Для присвоєння адреси подаються такі документи:

1) заява про присвоєння адреси щодо об’єкта будівництва або закінченого будівництвом об’єкта із зазначенням прізвища, імені, по батькові заявника та реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності) - для фізичної особи або найменування та ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - для юридичної особи;
2) копія документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується (споруджено) об’єкт (крім випадків, встановлених Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес), - у разі, якщо право власності або користування земельною ділянкою не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
3) генеральний план об’єкта будівництва (у разі спорудження об’єкта на підставі проектної документації на будівництво) - у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо об’єкта будівництва;
4) копія документа, що дає право на виконання будівельних робіт, - у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо об’єкта будівництва (якщо відомості про такий документ не внесено до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів);
5) копія документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, - у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо закінченого будівництвом об’єкта (якщо відомості про такий документ не внесено до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів);
6) копія документа, що посвідчує особу заявника, - у разі подання документів поштовим відправленням або в електронній формі;
7) копія документа, що засвідчує повноваження представника, - у разі подання документів представником поштовим відправленням або в електронній формі.

Копії документів, що подаються для присвоєння адреси, засвідчуються замовником (його представником).

6. У разі якщо після присвоєння адреси відбулося коригування проектної документації, що може вплинути на визначення адреси об’єкта нового будівництва (зміна місця розташування об’єкта, головного входу, зміна кількості об’єктів тощо), замовник звертається до відповідного органу з присвоєння адреси із заявою про коригування адреси щодо об’єкта будівництва, до якої додаються:

1) генеральний план об’єкта будівництва (у разі спорудження об’єкта на підставі проектної документації на будівництво) - у разі подання заяви про коригування адреси щодо об’єкта будівництва;
2) копія документа, що посвідчує особу заявника, - у разі подання документів поштовим відправленням або в електронній формі;
3) копія документа, що засвідчує повноваження представника, - у разі подання документів представником поштовим відправленням або в електронній формі.

7. Орган з присвоєння адреси протягом п’яти робочих днів з дня отримання заяви про присвоєння, зміну, коригування адреси:

1) приймає рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси/відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси;
2) оприлюднює рішення про присвоєння, зміну, коригування/відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності);
3) надає заявнику рішення про присвоєння, зміну, коригування/відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси у спосіб, відповідно до якого подавалися документи.

Рішення про присвоєння/відмову у присвоєнні адреси повинно містити відомості про місце розташування об’єкта згідно з документом, що дає право на виконання будівельних робіт (у разі присвоєння адреси щодо об’єкта будівництва), або документом, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (у разі присвоєння адреси щодо закінченого будівництвом об’єкта).

Рішення про зміну, коригування адреси повинно містити відомості про попередню адресу щодо закінченого будівництвом об’єкта.

Рішення про відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси повинно містити посилання на конкретну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також відомості про те, яке саме положення поданого заявником документа не відповідає нормам законодавства.

8. Підставами для відмови у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси є:

1) подання неповного пакета документів;
2) виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально;
3) подання заяви особою, яка не є замовником, або його представником - у разі подання заяви про присвоєння, коригування адреси щодо об’єкта будівництва;
4) подання заяви особою, яка не є власником (співвласниками) об’єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву про зміну адреси, або його (їх) представником - у разі подання заяви про присвоєння, зміну адреси щодо закінченого будівництвом об’єкта;
5) подання заяви до органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси на відповідній території.

Відмова у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси з підстав, не передбачених цією частиною, не допускається.

9. У разі неприйняття посадовою особою органу з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси у строк, визначений цією статтею, заявник має право звернутися до відповідної місцевої державної адміністрації із заявою про присвоєння, зміну, коригування адреси.

До заяви про присвоєння, зміну, коригування адреси додаються відповідні документи, які подавалися до органу з присвоєння адреси для присвоєння, зміни, коригування адреси.

10. Місцева державна адміністрація протягом п’яти робочих днів з дня отримання заяви про присвоєння, зміну, коригування адреси вчиняє дії, визначені частиною сьомою цієї статті, та повідомляє про прийняте рішення орган з присвоєння адреси в паперовій або електронній формі.

11. Підставою для відмови у прийнятті місцевою державною адміністрацією рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси, крім підстав, визначених частиною восьмою цієї статті, є також наявність рішення органу з присвоєння адреси з цього питання";

11) участині четвертій статті 27 слова "та форма" виключити, а слово "визначаються" замінити словом "визначається";
12) устатті 29:

у частині другій слова "подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про" замінити словом "має";

у частині третій:

абзац перший після слів "за заявою замовника" доповнити словами "(із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки)";

абзац другий доповнити словами "- у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно";

абзац третій після слів "розташований на земельній ділянці" доповнити словами "- у разі, якщо право власності на об’єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно";

абзац п’ятий викласти в такій редакції:

"Інформацію про речове право на земельну ділянку, право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, відомості з Державного земельного кадастру уповноважені органи містобудування та архітектури отримують відповідно дочастини восьмої статті 9 Закону України "Про адміністративні послуги";

абзац п’ятий частини четвертої викласти в такій редакції:

"Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень з обґрунтуванням підстав такої відмови надається у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання";

у частині п’ятій:

доповнити пунктом 1-1 такого змісту:

"1-1) ідентифікатор об’єкта будівництва або закінченого будівництвом об’єкта (для об’єктів нового будівництва та закінчених будівництвом об’єктів, яким присвоєно ідентифікатор об’єкта будівництва до видачі містобудівних умов та обмежень)";

пункт 4 доповнити словами "(з урахуванням обмежень використання приаеродромних територій, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України)";

пункт 8 після слів "санітарної охорони" доповнити словами "планувальні обмеження використання приаеродромних територій, встановлені відповідно до Повітряного кодексу України";

частину сьому виключити;

у частині восьмій:

в абзаці другому слова "на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду" виключити;

абзац п’ятий виключити;

в абзаці сьомому слова "в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або" виключити;

13) устатті 30:

частину другу після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:

"У разі якщо надання технічних умов здійснюється на підставі договору, такий договір може укладатися в електронній формі через електронний кабінет відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

У зв’язку з цим абзац другий вважати абзацом третім;

перше речення абзацу першого частини сьомої доповнити словами "або підприємства, установи та організації, які надали такі технічні умови";

14)у статті 31:

у частині другій:

у першому реченні абзацу першого слова "або на підставі делегованих повноважень саморегулівною організацією у сфері архітектурної діяльності за відповідним напрямом підприємницької діяльності (у разі її утворення) до переліку експертних організацій" замінити словами "до Реєстру будівельної діяльності";

абзац другий викласти в такій редакції:

"Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, оприлюднює перелік експертних організацій, що здійснюють експертизу проектної документації на будівництво об’єктів, відомості про які внесені до Реєстру будівельної діяльності, на порталі електронної системи у вільному безоплатному доступі та підтримує його в актуальному стані на підставі інформації, яка подається експертними організаціями. У разі встановлення невідповідності експертної організації визначеним критеріям відомості про таку організацію виключаються з Реєстру будівельної діяльності";

доповнити частинами сьомою та восьмою такого змісту:

"7. У разі якщо експертиза проектної документації на будівництво об’єкта здійснюється на підставі договору, такий договір може укладатися в електронній формі через електронний кабінет відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

8. У проектній документації на будівництво об’єкта та результатах її експертизи зазначаються:

1) ідентифікатор об’єкта будівництва (для об’єктів нового будівництва, яким присвоєно ідентифікатор об’єкта будівництва до розроблення проектної документації) або ідентифікатор закінченого будівництвом об’єкта (для закінчених будівництвом об’єктів). У проектній документації на будівництво об’єкта ідентифікатор закінченого будівництвом об’єкта зазначається для об’єктів, яким присвоєно такий ідентифікатор до розроблення проектної документації;
2) реєстраційний номер містобудівних умов та обмежень і технічних умов у Реєстрі будівельної діяльності";
15) у статті 34:

частину третю виключити;

частину шосту після слів "а також відомості про клас наслідків (відповідальності) об’єкта" доповнити словами "ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта)";

16) у статті 35:

абзац перший частини п’ятої після слів "авторського і технічного нагляду" доповнити словами "або змінено інші відомості про початок виконання підготовчих робіт, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності";

частину дев’яту викласти в такій редакції:

"9. Право на початок виконання підготовчих робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання підготовчих робіт;
2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили";

доповнити частиною одинадцятою такого змісту:

"11. Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, зміну даних у поданому повідомленні, зміну даних у відомостях про початок виконання підготовчих робіт, які містяться у Реєстрі будівельної діяльності, припинення права на початок виконання підготовчих робіт не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідного повідомлення у паперовій формі або настання обставин, визначених частиною дев’ятою цієї статті, вносяться органами державного архітектурно-будівельного контролю до Реєстру будівельної діяльності з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюднюються на порталі електронної системи.

Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, зміну даних у поданому повідомленні, зміну даних у відомостях про початок виконання підготовчих робіт, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності, припинення права на початок виконання підготовчих робіт, які подані в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою, включаються до Реєстру будівельної діяльності автоматично в режимі реального часу з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюднюються на порталі електронної системи.

У повідомленні про початок виконання підготовчих робіт та у Реєстрі будівельної діяльності зазначається, зокрема, така інформація:

кадастровий номер земельної ділянки (для земельних ділянок, право власності чи користування на які виникло до 2004 року, а також земель, що використовуються для будівництва об’єктів на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування відповідно до частини четвертої статті 34 цього Закону та частини першої статті 12-1 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", - за його наявності);

ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) (для об’єктів, яким присвоєно ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) до подання повідомлення).

Право на виконання підготовчих робіт вважається припиненим з дати внесення/включення відомостей про припинення такого права до Реєстру будівельної діяльності";

17) у статті 36:

частину шосту викласти в такій редакції:

"6. У разі якщо право на будівництво об’єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, або змінено інші відомості про початок виконання будівельних робіт, які містяться у Реєстрі будівельної діяльності, а також у разі коригування проектної документації на виконання будівельних робіт в установленому законодавством порядку, замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі якщо коригування проектної документації може вплинути на визначення адреси об’єкта нового будівництва (зміна місця розташування об’єкта, головного входу тощо), у повідомленні зазначається про необхідність коригування (зміни, присвоєння, анулювання) адреси.

У день внесення інформації, визначеної цією частиною, до Реєстру будівельної діяльності, програмні засоби електронної системи забезпечують автоматичне направлення до органу з присвоєння адреси повідомлення про необхідність зміни, присвоєння або анулювання адреси об’єкту нового будівництва";

частину сьому викласти в такій редакції:

"7. Право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт;
2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили";

доповнити частиною дев’ятою такого змісту:

"9. Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зміну даних у поданому повідомленні, зміну даних про початок виконання будівельних робіт, які містяться у Реєстрі будівельної діяльності, відомості про припинення права на початок виконання будівельних робіт не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідного повідомлення в паперовій формі або настання обставин, визначених частиною сьомою цієї статті, вносяться органами державного архітектурно-будівельного контролю до Реєстру будівельної діяльності з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюднюються на порталі електронної системи.

Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зміну даних у поданому повідомленні, зміну даних про початок виконання будівельних робіт, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності, відомості про припинення права на початок виконання будівельних робіт, які подані в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою, включаються до Реєстру будівельної діяльності автоматично з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюднюються на порталі електронної системи.

У повідомленні про початок виконання будівельних робіт та у Реєстрі будівельної діяльності зазначається, зокрема, така інформація:

1) кадастровий номер земельної ділянки (для земельних ділянок, право власності чи користування на які виникло до 2004 року, а також земель, що використовуються для будівництва об’єктів на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування відповідно до частини четвертої статті 34 цього Закону та частини першої статті 12-1 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", - за його наявності);
2) реєстраційний номер містобудівних умов та обмежень або будівельного паспорта, технічних умов у Реєстрі будівельної діяльності;
3) реєстраційний номер звіту про результати експертизи проектної документації на будівництво об’єкта (у разі її проведення) у Реєстрі будівельної діяльності;
4) реєстраційний номер енергетичного сертифіката у Реєстрі будівельної діяльності (у разі проведення енергетичної сертифікації);
5) ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) (у повідомленні про початок виконання будівельних робіт зазначається для об’єктів, яким присвоєно ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) до подання повідомлення).

У день включення до Реєстру будівельної діяльності інформації про початок виконання будівельних робіт програмні засоби електронної системи забезпечують автоматичне направлення до органу з присвоєння адреси повідомлення про необхідність присвоєння адреси об’єкту нового будівництва.

Право на виконання будівельних робіт вважається припиненим з дати внесення/включення відомостей про припинення такого права до Реєстру будівельної діяльності";

18) у статті 37:

у частині третій:

в абзаці п’ятому після слів "згода його власника" доповнити словом "(співвласників)";

після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:

"5-1) інформація про інженера-консультанта (у разі його залучення)".

У зв’язку з цим абзаци сьомий - дев’ятий вважати відповідно абзацами восьмим - десятим;

після абзацу дев’ятого доповнити дев’ятьма новими абзацами такого змісту:

"Копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, копія договору суперфіцію або копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, не подається у разі, якщо державна реєстрація такого права здійснювалася у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У цьому випадку інформація про документ, який посвідчує відповідне речове право, зазначається у заяві про видачу дозволу на виконання будівельних робіт.

Видача дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється з використанням Реєстру будівельної діяльності. У заяві про видачу дозволу на виконання будівельних робіт та у Реєстрі будівельної діяльності зазначається, зокрема, така інформація:

1) кадастровий номер земельної ділянки (для земельних ділянок, право власності чи користування на які виникло до 2004 року, а також земель, що використовуються для будівництва об’єктів на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування відповідно до частини четвертої статті 34 цього Закону та частини першої статті 12-1 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", - за його наявності);
2) реєстраційний номер містобудівних умов та обмежень, технічних умов у Реєстрі будівельної діяльності;
3) реєстраційний номер звіту про результати експертизи проектної документації на будівництво об’єкта в Реєстрі будівельної діяльності;
4) реєстраційний номер енергетичного сертифіката в Реєстрі будівельної діяльності;
5) ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) (у заяві про видачу дозволу зазначається для об’єктів, яким присвоєно ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) до подання заяви);
6) відомості про складові частини об’єкта (квартири, вбудовані чи вбудовано-прибудовані житлові та нежитлові приміщення в будинку, будівлі, споруді, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення, які після прийняття об’єкта в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна).

У день виготовлення з використанням Реєстру будівельної діяльності дозволу на виконання будівельних робіт програмні засоби електронної системи забезпечують автоматичне направлення до органу з присвоєння адреси повідомлення про необхідність присвоєння адреси об’єкту нового будівництва".

У зв’язку з цим абзац десятий вважати абзацом дев’ятнадцятим;

абзац дев’ятнадцятий викласти в такій редакції:

"Порядок видачі та анулювання дозволу на виконання будівельних робіт визначається Кабінетом Міністрів України";

абзац перший частини четвертої виключити;

друге речення частини п’ятої після слів "направленого рекомендованим листом" доповнити словами "або через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою";

частину шосту викласти в такій редакції:

"6. Дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт;
2) наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили, про скасування містобудівних умов та обмежень та/або припинення права на виконання будівельних робіт.

Відомості про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт з підстав, визначених пунктами 1 та 2 цієї частини, включаються до Реєстру будівельної діяльності автоматично з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюднюються на порталі електронної системи.

Дозвіл на виконання будівельних робіт вважається анульованим з дати внесення відомостей про анулювання такого дозволу до Реєстру будівельної діяльності";

у частині сьомій:

абзац перший після речення першого доповнити новим реченням такого змісту: "У разі якщо коригування проектної документації може вплинути на визначення адреси об’єкта нового будівництва (зміна місця розташування об’єкта, головного входу, зміна кількості об’єктів тощо), у повідомленні зазначається про необхідність коригування (зміни, присвоєння, анулювання) адреси";

після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:

"Одночасно з направленням до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення, що передбачає необхідність коригування (зміни, присвоєння, анулювання) адреси, програмні засоби електронної системи забезпечують автоматичне направлення до органу з присвоєння адреси повідомлення про необхідність коригування адреси об’єкта нового будівництва".

У зв’язку з цим абзац другий вважати абзацом третім;

19)доповнити статтею 37-1 такого змісту:

"Стаття 37-1. Ліцензування господарської діяльності з будівництва об’єктів

1. Господарська діяльність з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними наслідками (СС3), підлягає ліцензуванню за переліком видів робіт, що визначається Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

2. Органом ліцензування є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

3. Контроль за дотриманням ліцензійних умов та здійсненням будівельних робіт на об’єктах будівництва здійснюється органом ліцензування";

20)у статті 39:

у частині другій:

після абзацу першого доповнити трьома новими абзацами такого змісту:

"Перед прийняттям в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта замовник забезпечує проведення контрольного геодезичного знімання такого об’єкта. Контрольне геодезичне знімання здійснюється особами, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників або Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів. Результати контрольного геодезичного знімання відображаються у формі електронного документа. Вимоги до змісту, структури і технічних характеристик електронного документа визначаються Кабінетом Міністрів України.

Особа, яка здійснила контрольне геодезичне знімання об’єкта, вносить його результати до Реєстру будівельної діяльності з присвоєнням реєстраційного номера в цій системі. Результати контрольного геодезичного знімання та відомості про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів передаються в порядку електронної інформаційної взаємодії до Державного земельного кадастру та відображаються на його картографічній основі.

Порядок електронної інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва, а також перелік відомостей, обмін якими здійснюється в порядку такої взаємодії, визначаються Кабінетом Міністрів України в Порядку інформаційної взаємодії між кадастрами та інформаційними системами".

У зв’язку з цим абзаци другий - четвертий вважати відповідно абзацами п’ятим - сьомим;

в абзаці шостому слова "форма сертифіката, порядок його видачі" замінити словами "порядок видачі сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта";

частину четверту викласти в такій редакції:

"4. Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об’єкта до експлуатації, яка подана в паперовій формі, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня подання відповідних документів.

Реєстрація декларації про готовність об’єкта до експлуатації, яка подана в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою, здійснюється автоматично програмними засобами Реєстру будівельної діяльності в режимі реального часу з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюдненням цієї інформації на порталі електронної системи.

У декларації про готовність об’єкта до експлуатації, заяві про видачу сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, сертифікаті про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта та у Реєстрі будівельної діяльності зазначається, зокрема, така інформація:

1) ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) (у декларації/заяві зазначається для об’єктів, щодо яких проведено технічну інвентаризацію після запровадження електронної системи та яким присвоєно ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) до подання декларації/заяви);
2) реєстраційний номер технічного паспорта закінченого будівництвом об’єкта в Реєстрі будівельної діяльності (у разі, якщо проведення технічної інвентаризації є обов’язковим);
3) реєстраційний номер результатів контрольного геодезичного знімання в Реєстрі будівельної діяльності (у разі видачі сертифіката)";

частину шосту доповнити абзацами третім та четвертим такого змісту:

"Декларація про готовність об’єкта до експлуатації повертається замовнику в спосіб, відповідно до якого були подані документи (у паперовій або електронній формі).

Відомості про повернення декларації про готовність об’єкта до експлуатації підлягають внесенню до Реєстру будівельної діяльності";

21)у статті 39 -1:

назву викласти в такій редакції:

"Стаття 39-1. Внесення змін до повідомлення або декларації про готовність об’єкта до експлуатації, скасування реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації або припинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення";

частини другу і третю викласти в такій редакції:

"2. У разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Відомості про набрання законної сили судовим рішенням про скасування реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації або права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, вносяться до Реєстру будівельної діяльності.

3. Замовник будівництва після припинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, або скасування реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації може повторно надіслати повідомлення або подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством";

22) абзац третій частини другої статті 39-2 викласти в такій редакції:

"Результати обстеження відображаються у паспорті об’єкта будівництва, який виготовляється з використанням Реєстру будівельної діяльності";

23) доповнити статтею 39-3 такого змісту:

"Стаття 39-3. Технічна інвентаризація об’єкта нерухомого майна

1. Технічна інвентаризація об’єкта нерухомого майна - це комплекс робіт з метою визначення складу, фактичної площі, об’єму, технічного стану та/або визначення змін зазначених характеристик за певний період часу із виготовленням відповідних документів (матеріалів технічної інвентаризації, технічного паспорта) з використанням Реєстру будівельної діяльності.

2. Технічна інвентаризація об’єкта нерухомого майна проводиться фізичною особою - підприємцем або юридичною особою, у складі якої працюють один або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних зі створенням об’єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію та отримали кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт із технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна відповідно до Закону України "Про архітектурну діяльність":

1) перед прийняттям в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів (у тому числі після проведення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва, щодо якого набуто право на виконання будівельних робіт);
2) перед проведенням державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, щодо якого набуто право на виконання будівельних робіт;
3) перед проведенням державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна, що утворився внаслідок поділу, об’єднання об’єкта нерухомого майна або виділення частки з об’єкта нерухомого майна, крім випадків, коли за результатами такого поділу, об’єднання або виділення частки шляхом реконструкції закінчений будівництвом об’єкт приймався в експлуатацію;
4) перед прийняттям в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, визначених пунктом 9 розділу V "Прикінцеві положення" цього Закону;
5) на підставі судового рішення;
6) в інших випадках за бажанням замовника.

3. Технічна інвентаризація об’єкта нерухомого майна у випадках, визначених пунктами 1-4, 6 частини другої цієї статті, проводиться на підставі договору, який укладається між особою, визначеною абзацом першим частини другої цієї статті, та замовником/власником об’єкта нерухомого майна або уповноваженою ним особою. У разі проведення технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна державної або комунальної власності договір укладається з підприємством, установою, організацією, яка уповноважена в установленому порядку управляти відповідним об’єктом нерухомого майна.

Строк виконання робіт, розмір та порядок оплати робіт із технічної інвентаризації визначаються у договорі за домовленістю сторін.

Договір про проведення технічної інвентаризації може укладатися в електронній формі через електронний кабінет відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

4. За результатами проведення технічної інвентаризації виготовляються інвентаризаційна справа, матеріали технічної інвентаризації та технічні паспорти з використанням Реєстру будівельної діяльності.

5. Порядок проведення технічної інвентаризації нерухомого майна, перелік об’єктів нерухомого майна, які підлягають технічній інвентаризації, склад, зміст інвентаризаційної справи, матеріалів технічної інвентаризації та технічних паспортів визначаються Кабінетом Міністрів України в Порядку проведення технічної інвентаризації";

24)у статті 41:

у частині першій:

абзац другий викласти в такій редакції:

"Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України";

після абзацу тринадцятого доповнити двома новими абзацами такого змісту:

"Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об’єкта будівництва чи суб’єктів містобудування, забороняється.

Проведення позапланових перевірок з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових перевірок, передбачених абзацом десятим цієї частини".

У зв’язку з цим абзац чотирнадцятий вважати абзацом шістнадцятим;

доповнити абзацами сімнадцятим - дев’ятнадцятим такого змісту:

"У разі систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлених під час перевірки, а саме: порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, проектної документації на будівництво об’єкта, будівельних норм і правил, а також в інших випадках, визначених цим Законом, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт.

Неподання органом державного архітектурно-будівельного контролю позову до суду про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт протягом двох місяців з дня закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у приписі про зупинення підготовчих або будівельних робіт, або постановлення судом ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, про залишення позову (заяви) без розгляду, є підставою для відновлення виконання підготовчих та/або будівельних робіт (крім випадків, якщо підготовчі та/або будівельні роботи зупинені через ненабуття права на їх виконання).

Орган державного архітектурно-будівельного контролю використовує відомості з електронної системи з метою здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю";

підпункт "б" пункту 3 частини третьої доповнити словами "у випадках, визначених цим Законом";

25) у статті 41 -1:

частину третю доповнити пунктом 6 такого змісту:

"6) використовують відомості електронної системи";

у частині четвертій:

абзац сьомий викласти в такій редакції:

"6) звертатися до суду з позовами про скасування рішень, прийнятих об’єктами нагляду, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на порталі електронної системи";

після абзацу сьомого доповнити новим абзацом такого змісту:

"7) зупиняти дію рішень, прийнятих об’єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності (крім документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів), з одночасним поданням позову до суду про скасування такого рішення та подальшим оприлюдненням такої інформації на порталі електронної системи".

У зв’язку з цим абзаци восьмий та дев’ятий вважати відповідно абзацами дев’ятим та десятим;

абзаци дев’ятий та десятий замінити сімома абзацами такого змісту:

"Зупинення дії рішення об’єкта нагляду тягне за собою зупинення до набрання законної сили судовим рішенням виконання підготовчих та/або будівельних робіт, право на виконання яких виникло на підставі рішення, яке зупинено.

Неподання органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду позову до суду про скасування рішення, прийнятого об’єктом нагляду, протягом двох місяців з дня видання припису про зупинення дії такого рішення або постановлення судом ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, про залишення позову без розгляду, має наслідком відновлення дії рішення, прийнятого об’єктом нагляду, та відновлення права на виконання підготовчих та/або будівельних робіт.

Інформація про зупинення дії рішення, прийнятого об’єктом нагляду, доводиться до відома замовника шляхом оприлюднення відповідних відомостей на порталі електронної системи через електронний кабінет (у разі його наявності) та/або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою, користувачами якої є замовник та головний інспектор будівельного нагляду, та у паперовій формі поштовим відправленням з описом вкладення (у разі відсутності електронного кабінету).

У разі набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення, прийнятого об’єктом нагляду з порушенням законодавства у сфері містобудівної діяльності, головний державний інспектор будівельного нагляду складає протокол відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно посадової особи, рішення якої скасовано.

Інформація про притягнення до адміністративної відповідальності посадової особи об’єкта нагляду направляється голові відповідної місцевої державної адміністрації або відповідного органу місцевого самоврядування для прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності винної особи.

Відомості про притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб об’єктів нагляду не пізніше наступного робочого дня оприлюднюються на порталі електронної системи.

За невиконання письмових вимог головних інспекторів будівельного нагляду посадові особи об’єктів нагляду несуть відповідальність відповідно до закону";

26) абзац восьмий пункту 9-1 розділу V "Прикінцеві положення" викласти в такій редакції:

"Внесення змін до таких документів, їх анулювання, а також державний архітектурно-будівельний контроль та прийняття в експлуатацію об’єктів, що споруджуються на підставі таких документів, здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтями 6та 7Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". У разі встановлення під час перевірки порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності щодо таких об’єктів відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про припинення прав на виконання підготовчих та будівельних робіт".

14. У пункті 121 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженому Законом України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 47, ст. 532 із наступними змінами), слова і цифри "закінчених будівництвом об’єктів, що належать до IV і V категорій складності" замінити словами "закінченого будівництвом об’єкта".

15.У Законі України "Про Державний земельний кадастр" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 8, ст. 61 із наступними змінами):

1) пункт "е" частини першої статті 13 доповнити абзацом сьомим такого змісту:

"контури, координати поворотних точок, геометричні параметри, назви, адреси будівель, споруд та інженерних мереж, ідентифікатори об’єктів будівництва та закінчених будівництвом об’єктів, відомості про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів";

2) абзац дванадцятий частини першої статті 15 викласти в такій редакції:

"склад угідь із зазначенням контурів, координат поворотних точок, геометричних параметрів, назв, адрес будівель, споруд та інженерних мереж, ідентифікаторів об’єктів будівництва та закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів";

3)статтю 21 доповнити частиною 12-1 такого змісту:

"12-1. Відомості про контури, координати поворотних точок, назви, адреси будівель, споруд та інженерних мереж, ідентифікатори об’єктів будівництва та закінчених будівництвом об’єктів вносяться до Державного земельного кадастру на підставі інформації, отриманої в порядку електронної інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва".

16. Абзац другий частини третьої статті 4 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 29, ст. 345; 2013 р., № 48, ст. 682; 2015 р., № 28, ст. 236) доповнити словами "(крім випадків сплати штрафу за допомогою Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва)".

17. Частину третю статті 23 Закону України "Про стандартизацію" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 31, ст. 1058; 2015 р., № 14, ст. 96) доповнити абзацом другим такого змісту:

"Національні стандарти та кодекси усталеної практики у сфері будівництва, обов’язковість застосування яких встановлена нормативно-правовими актами, підлягають внесенню до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Такі національні стандарти та кодекси усталеної практики набирають чинності не раніше дня їх внесення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва".

18. Пункт 9 частини першої статті 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 23, ст. 158 із наступними змінами) викласти в такій редакції:

"9) будівництво об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, за переліком видів робіт, що визначається Кабінетом Міністрів України, - з урахуванням особливостей, визначенихЗаконом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

19.У Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 1, ст. 9 із наступними змінами):

1) у пункті 4 частини третьої статті 10 слова "Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів" замінити словами "Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва";
2) пункт 1 частини третьої статті 13 доповнити словами "(у тому числі ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва - для об’єктів нерухомого майна, яким присвоєно ідентифікатор до реєстрації відповідного речового права)";
3) у статті 27 -1:

у частині першій:

у пункті 2 слова "Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів" замінити словами "Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва";

пункт 3 доповнити словами "(крім випадків, коли такий документ внесено до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва)";

пункт 3 частини другої доповнити словами "(крім випадків, коли такий документ внесено до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва)";

4) доповнити статтею 33-1 такого змісту:

"Стаття 33-1. Електронна інформаційна взаємодія Державного реєстру прав та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва

1. Програмні засоби ведення Державного реєстру прав повинні забезпечувати можливість електронної інформаційної взаємодії з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва та забезпечувати отримання:

Державним реєстром прав - відомостей з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва про об’єкти будівництва та закінчені будівництвом об’єкти, необхідних для державної реєстрації речових прав на такі об’єкти;

Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва - відомостей з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права.

2. Електронна інформаційна взаємодія Державного реєстру прав та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва здійснюється у режимі реального часу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України в Порядку організації електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів".

20. У Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 2, ст. 17 із наступними змінами):

1)у статті 9:

пункт 45 частини другої викласти в такій редакції:

"45) відомості про ліцензування виду господарської діяльності суб’єкта господарювання:

вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, який має право провадити ліцензіат;

дата і номер рішення органу ліцензування про видачу ліцензії на право провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню;

перелік видів робіт, на які видано ліцензію, - у разі, якщо ліцензія видається на окремі види робіт;

дата видачі ліцензії, строк дії ліцензії (у разі встановлення строку дії ліцензії законом);

дата і номер рішення органу ліцензування про залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду та відмову у видачі ліцензії (із зазначенням підстави для залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду та відмови), внесення змін до переліку видів робіт, на які видано ліцензію, або відмову у внесенні змін до такого переліку;

дата і номер рішення органу ліцензування щодо розширення, звуження провадження виду господарської діяльності ліцензіатом;

відомості про місця провадження ліцензіатом виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню (у тому числі дата внесення відомостей про місця провадження виду господарської діяльності);

підстава, дата і номер рішення про переоформлення ліцензії;

дата і номер рішення органу ліцензування про зупинення дії ліцензії повністю або частково на право провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню (із зазначенням назви частини виду господарської діяльності, яка зупиняється), дата набрання ним чинності;

дата і номер рішення органу ліцензування про відновлення дії ліцензії повністю або частково на право провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню;

дата і номер рішення про анулювання ліцензії повністю або частково на право провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, дата набрання ним чинності;

дата і номер повідомлення спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування про прийняття до розгляду Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування скарги із зазначенням інформації про зупинення рішення органу ліцензування, що оскаржується;

дата і номер розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування про розгляд скарги із зазначенням результату її розгляду;

відомості про оскарження ліцензіатом до суду рішення органу ліцензування;

відомості щодо рішення суду із зазначенням результату розгляду оскаржуваного рішення органу ліцензування;

дата і номер рішення органу ліцензування про скасування прийнятого ним рішення на підставі розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування про розгляд скарги, суду;

відомості про визнання ліцензії недійсною, у тому числі дата і номер рішення (за наявності);

відомості про державний орган (найменування, ідентифікаційний код) та прізвище, ім’я, по батькові посадової особи, що внесла запис до Єдиного державного реєстру";

пункт 20 частини четвертої викласти в такій редакції:

"20) відомості про ліцензування виду господарської діяльності суб’єкта господарювання:

вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, який має право провадити ліцензіат;

перелік видів робіт, на які видано ліцензію, - у разі, якщо ліцензія видається на окремі види робіт;

дата видачі ліцензії, строк дії ліцензії (у разі встановлення строку дії ліцензії законом);

підстава, дата і номер рішення про переоформлення ліцензії;

відомості про оскарження ліцензіатом до суду рішення органу ліцензування;

відомості щодо рішення суду із зазначенням результату розгляду оскаржуваного рішення органу ліцензування;

відомості про визнання ліцензії недійсною, у тому числі дата і номер рішення (за наявності);

2)статтю 13 доповнити частиною дванадцятою такого змісту:

"12. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, забезпечує передачу з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва до Єдиного державного реєстру відомостей про видані ліцензії та документи дозвільного характеру, визначених пунктом 45 частини другої та пунктом 20 частини четвертої статті 9 цього Закону, у день внесення відповідних відомостей до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Передача таких відомостей здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України в Порядку організації електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів".

21. Статтю 28 Закону України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 30, ст. 542; 2018 р., № 36, ст. 272) після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

"3. Документи виконавчого провадження, які тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, та про заборону (скасування заборони) вчинення дій уповноваженими органами містобудування та архітектури, органами державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду надсилаються виключно в електронній формі шляхом електронної інформаційної взаємодії між автоматизованою системою виконавчого провадження та Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

За письмовим зверненням таких органів документи виконавчого провадження додатково надсилаються їм за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі".

У зв’язку з цим частини третю - п’яту вважати відповідно частинами четвертою - шостою.

22.У Законі України "Про оцінку впливу на довкілля" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 29, ст. 315):

1) статтю 1 доповнити частиною другою такого змісту:

"2. Термін "Єдина державна електронна системи у сфері будівництва" у цьому Законі вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності";

2) частину десяту статті 4 доповнити абзацом другим такого змісту:

"Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля створюється з використанням програмного забезпечення, яке забезпечує його сумісність і електронну інформаційну взаємодію у режимі реального часу з іншими електронними інформаційними системами та мережами, що становлять інформаційний ресурс держави, у тому числі містобудівним кадастром та його складовою частиною - Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва";

3) у статті 5:

частину першу викласти в такій редакції:

"1. Суб’єкт господарювання інформує уповноважений територіальний орган про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля шляхом подання повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, у письмовій формі (на паперових носіях) та в електронному вигляді за місцем провадження такої діяльності. Повідомлення може бути подано особисто заявником (його представником), надіслано засобами поштового зв’язку або в електронній формі із застосуванням засобів електронних комунікацій (у тому числі електронного кабінету Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, іншого електронного кабінету чи інформаційної системи, користувачами якої є уповноважений територіальний орган та суб’єкт господарювання). Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками (крім об’єктів, на які поширюється дія Закону України "Про державну таємницю"), надсилається виключно в електронній формі через електронний кабінет користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з цим електронним кабінетом, користувачами якої є суб’єкт господарювання та уповноважений територіальний орган";

абзац перший частини третьої після слів "повідомляє про це суб’єкта господарювання" доповнити словами "у спосіб, відповідно до якого було подано повідомлення";

частину четверту доповнити абзацом третім такого змісту:

"Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, визначені цією частиною, можуть бути подані особисто заявником (його представником), надіслані засобами поштового зв’язку або в електронній формі із застосуванням засобів електронних комунікацій (у тому числі електронного кабінету Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, іншого електронного кабінету чи інформаційної системи, користувачами якої є уповноважений центральний орган та суб’єкт господарювання). Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками (крім об’єктів, на які поширюється дія Закону України "Про державну таємницю"), надсилається виключно в електронній формі через електронний кабінет користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з цим електронним кабінетом, користувачами якої є суб’єкт господарювання та уповноважений центральний орган";

друге речення частини сьомої після слів "повідомляє про них суб’єкту господарювання" доповнити словами "у спосіб, відповідно до якого було подано повідомлення";

частину дев’яту доповнити третім реченням такого змісту: "Умови надаються у спосіб, відповідно до якого було подано повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля";

4) у статті 6:

частину третю викласти в такій редакції:

"3. Суб’єкт господарювання подає звіт з оцінки впливу на довкілля та оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля в письмовій формі на паперових носіях та в електронному вигляді (у тому числі через електронний кабінет Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, інший електронний кабінет чи інформаційну систему, користувачами якої є уповноважений територіальний орган/уповноважений центральний орган та суб’єкт господарювання), а також визначену суб’єктом господарювання іншу додаткову інформацію, необхідну для розгляду звіту, за місцем провадження планованої діяльності уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженому центральному органу. Звіт з оцінки впливу на довкілля та оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками (крім об’єктів, на які поширюється дія Закону України "Про державну таємницю"), надсилається виключно в електронній формі через електронний кабінет користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з цим електронним кабінетом, користувачами якої є суб’єкт господарювання та уповноважений територіальний орган/уповноважений центральний орган";

частину шосту доповнити словами "у спосіб, відповідно до якого було подано повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля";

частину сьому доповнити словами "у спосіб, відповідно до якого було подано повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля";

5) частину сьому статті 9 доповнити абзацом другим такого змісту:

"Висновок з оцінки впливу на довкілля передається з Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України в Порядку організації електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів".

23. Абзац другий частини першої статті 20 Закону України "Про Фонд енергоефективності" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 32, ст. 344) викласти в такій редакції:

"Для забезпечення проведення моніторингу, систематизації даних про результати здійснення заходів з енергоефективності та проведення аналітичної роботи Фонд має право використовувати інформацію Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва".

24. У Законі України "Про енергетичну ефективність будівель" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 33, ст. 359):

1) у статті 7:

частину другу доповнити абзацом другим такого змісту:

"Договір про сертифікацію енергетичної ефективності будівлі може укладатися в електронній формі через електронний кабінет суб’єкта містобудування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги";

частину дев’яту доповнити пунктом 5 такого змісту:

"5) ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) - для об’єктів, яким присвоєно ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) до укладення договору сертифікації енергетичної ефективності";

2) у статті 8:

у частині першій:

пункти 1 і 8 викласти в такій редакції:

"1) адреса (місцезнаходження) будівлі та ідентифікатор об’єкта будівництва або закінченого будівництвом об’єкта (для об’єктів, яким присвоєно ідентифікатор об’єкта будівництва або закінченого будівництвом об’єкта до видачі енергетичного сертифіката)";

"8) прізвище та ініціали, серія та номер кваліфікаційного атестата енергоаудитора, який склав енергетичний сертифікат";

доповнити пунктами 11 і 12 такого змісту:

"11) реєстраційний номер та дата реєстрації енергетичного сертифіката в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва;

12) інші відомості, відповідно до форми енергетичного сертифіката, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва";

частину третю викласти в такій редакції:

"3. Енергетичний сертифікат виготовляється енергоаудитором з використанням Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та з присвоєнням реєстраційного номера в цій системі. Доступ до енергетичних сертифікатів є відкритим та безоплатним через портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва";

3) у статті 9:

у частині третій:

абзац перший доповнити другим реченням такого змісту: "Документи для проходження атестації подаються в паперовій формі або в електронній формі через електронний кабінет користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва";

абзац четвертий доповнити другим реченням такого змісту: "Кваліфікаційний атестат енергоаудитора чи фахівця з обстеження інженерних систем вважається анульованим з дня внесення про це запису до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва";

доповнити абзацом сьомим такого змісту:

"Видача, відмова у видачі та анулювання кваліфікаційного атестата енергоаудитора чи фахівця з обстеження інженерних систем здійснюється на підставі рішення атестаційної комісії або судового рішення шляхом внесення запису до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Громадяни, які пройшли професійну атестацію, набувають права на провадження діяльності із сертифікації енергетичної ефективності та обстеження інженерних систем з дня внесення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва запису про кваліфікаційний сертифікат";

частину п’яту викласти в такій редакції:

"5. Доступ до інформації про енергоаудиторів та фахівців з обстеження інженерних систем, у тому числі їхні кваліфікаційні атестати, та інформації про відмову у видачі кваліфікаційного атестата, його анулювання є відкритим та безоплатним через портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва";

4) у статті 13:

частину першу після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:

"Договір про обстеження інженерних систем може укладатися в електронній формі через електронний кабінет суб’єкта містобудування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

У зв’язку з цим абзаци другий - четвертий вважати відповідно абзацами третім - п’ятим;

абзац перший частини другої після слів "який містить інформацію про" доповнити словами "реєстраційний номер та дату реєстрації звіту в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, ідентифікатор об’єкта будівництва або закінченого будівництвом об’єкта (для об’єктів, яким присвоєно ідентифікатор об’єкта будівництва до складення звіту)";

частину третю викласти в такій редакції:

"3. Звіт про результати обстеження інженерних систем виготовляється фахівцем з обстеження інженерних систем з використанням Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та присвоєнням реєстраційного номера в цій системі. Доступ до звітів є відкритим та безоплатним через портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва";

5) у частині третій статті 14 слова "професійної атестації та ведення баз даних сертифікатів, фахівців та звітів" виключити.

II. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 грудня 2019 року, крім:

пункту 9 розділу I, який набирає чинності через два місяці з дня набрання чинності цим Законом;

пункту 1, підпункту 1 пункту 4, пункту 5, підпункту 1, абзаців другого - четвертого підпункту 3, підпункту 5 пункту 6, підпункту 1, абзаців другого - восьмого підпункту 12, абзаців другого - сімнадцятого підпункту 18, підпункту 19, підпункту 23, абзаців першого - восьмого підпункту 24 пункту 13, пункту 18, підпункту 1 пункту 20 розділу I, підпункту 4 пункту 9 розділу II, які набирають чинності через три місяці з дня набрання чинності цим Законом;

підпункту 2, абзаців сімнадцятого - двадцятого підпункту 12, абзаців третього - сьомого підпункту 16, абзаців шостого - десятого підпункту 17, абзаців двадцять другого - двадцять восьмого підпункту 18, підпункту 21, абзаців дев’ятого - тринадцятого підпункту 24, абзаців четвертого - сімнадцятого підпункту 25, підпункту 26 пункту 13 розділу I, які набирають чинності через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом;

пункту 2, підпунктів 4-6, абзаців одинадцятого - п’ятнадцятого підпункту 12 пункту 13 розділу I, підпункту 2 пункту 9 розділу II, які набирають чинності через вісім місяців з дня набрання чинності цим Законом;

пункту 3, підпункту 2 та абзаців п’ятого - двадцять восьмого підпункту 3 пункту 6, пунктів 7, 8, 11, підпунктів 9, 11, абзаців дев’ятого - десятого підпункту 12,підпунктів 14, 15, абзаців другого, восьмого - чотирнадцятого підпункту 16, абзаців другого - п’ятого, одинадцятого - двадцять першого підпункту 17, абзаців вісімнадцятого - двадцять першого, двадцять дев’ятого - тридцять третього підпункту 18,підпунктів 20, 22, абзаців другого - третього підпункту 25 пункту 13, пунктів 16, 17, 19, підпункту 2 пункту 20, пунктів 22-24 розділу I, які набирають чинності через один рік з дня набрання чинності цим Законом;

абзацу шістнадцятого підпункту 12, абзаців другого - четвертого підпункту 13 пункту 13, пунктів 15, 21 розділу I, які набирають чинності через два роки з дня набрання чинності цим Законом.

2. Статті 22 -1 -22 -4, 26 -1, 26 -2, 26 -4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не застосовуються з 1 грудня 2019 року по 30 листопада 2020 року, крім пунктів 1, 2, 11 частини другої статті 22-2, частини другої статті 22-4, пунктів 1, 8 частини другої та частини одинадцятої статті 26-1, пунктів 1, 2, 10 частини восьмої статті 26-2 зазначеного Закону, які не застосовуються з 1 грудня 2019 року по 30 листопада 2021 року.

3. Статті 26 -3, 26 -5 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не застосовуються з 1 грудня 2019 року по 29 лютого 2020 року, крім частин шостої - десятої, тринадцятої - п’ятнадцятої, сімнадцятої, абзаців сьомого та восьмого частини вісімнадцятої, частин дев’ятнадцятої та двадцять першої статті 26-3 зазначеного Закону, які не застосовуються з 1 грудня 2019 року по 30 листопада 2020 року.

4. Абзац другий частини першої статті 27 Закону України "Про архітектурну діяльність" у частині включення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва осіб, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат або отримали сертифікат за напрямом професійної атестації в органах з сертифікації персоналу, акредитованих відповідно до Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності", а також абзаци одинадцятий, дванадцятий, чотирнадцятий - вісімнадцятий частини третьої статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не застосовуються з 1 березня 2020 року по 30 листопада 2020 року.

5. Абзац тринадцятий частини третьої статті 37, абзац третій частини третьої та частина четверта статті 39-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не застосовуються з 1 березня 2020 року по 30 листопада 2021 року.

6. Абзаци п’ятий та шостий частини шостої статті 37, абзац дев’ятнадцятий частини першої статті 41, абзаци одинадцятий та чотирнадцятий частини четвертої статті 41-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не застосовуються з 1 червня 2020 року по 30 листопада 2020 року.

7. Пункт 1-1 частини п’ятої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не застосовується з 1 серпня 2020 року по 30 листопада 2020 року.

8. Пункт 2 частини восьмої статті 31, пункт 2 частини дев’ятої статті 36, друге речення абзацу третього частини другої та пункт 2 частини четвертої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не застосовуються з 1 грудня 2020 року по 30 листопада 2021 року.

9. Установити, що:

1) документи, визначені частиною другою статті 22-2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", створені та/або видані до набрання чинності цим Законом, є чинними до закінчення строку їх дії;

2)до затвердження містобудівної документації з урахуванням обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України, з метою зазначення інформації, визначеної пунктами 4 і 8 частини п’ятої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у містобудівних умовах та обмеженнях забудови земельної ділянки, розташованої в межах приаеродромної території:

а) уповноважений орган містобудування та архітектури взаємодіє з експлуатантом аеродрому, уповноваженим органом з питань цивільної авіації та/або уповноваженим органом виконавчої влади в галузі державної авіації у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
б) особа, що має намір збудувати об’єкт заввишки 45 метрів і більше відносно перевищення аеродрому (перевищення найвищої точки посадкової площі над рівнем моря) відповідного аеродрому, для отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки в межах приаеродромної території подає до відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури заяву із зазначенням:

абсолютної відмітки поверхні землі на ділянці будівництва в балтійській системі висот;

абсолютної відмітки найвищої точки запланованого об’єкта будівництва в балтійській системі висот;

географічних координат об’єкта будівництва у всесвітній геодезичній системі 1984 року WGS-84 (широта - ° ′", довгота - °′);

в) надання містобудівних умов та обмежень здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 30 календарних днів з дня реєстрації заяви.

Відомості про перевищення аеродрому цивільної авіації (перевищення найвищої точки посадкової площі над рівнем моря), крім інформації, що містить державну таємницю, розміщуються на офіційному веб-сайті уповноваженого органу з питань цивільної авіації.

До затвердження містобудівної документації з урахуванням обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України, визначення у містобудівних умовах та обмеженнях граничної висоти та планувальних обмежень забудови земельних ділянок на приаеродромній території та взаємодія з цією метою уповноваженого органу містобудування та архітектури з експлуатантом аеродрому, уповноваженим органом з питань цивільної авіації та/або уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі державної авіації, отримання відомостей про перевищення аеродрому державної авіації (перевищення найвищої точки посадкової площі над рівнем моря) здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

3) адреси, присвоєні об’єктам будівництва до набрання чинності цим Законом у рамках реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна, є чинними. Після прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів такі адреси вважаються адресами об’єктів нерухомого майна та не потребують прийняття додаткових розпорядчих документів відповідними органами з присвоєння адреси;

4)до запровадження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва особи, які отримали сертифікати за напрямом професійної атестації в органах з сертифікації персоналу, акредитованих відповідно до Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності", можуть виконувати окремі види робіт (послуг), пов’язані із створенням об’єкта архітектури, з дня їх включення до Реєстру атестованих осіб на підставі заяви та відповідного сертифіката, які подаються такими особами до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури. Строк включення осіб, які отримали сертифікати за напрямом професійної атестації в органах з сертифікації персоналу, акредитованих відповідно до Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності", до Реєстру атестованих осіб становить п’ять робочих днів з дня отримання заяви та відповідного сертифіката;

5) протягом року з дня набрання чинності цим Законом плата за проведення професійної атестації виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, зараховується до доходів Державного бюджету України, крім випадків проведення професійної атестації виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, на підставі делегованих повноважень саморегулівними організаціями у сфері архітектурної діяльності.

10. До запровадження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва Кабінету Міністрів України протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом забезпечити запровадження електронного кабінету замовника будівництва.

Установити, що:

держателем електронного кабінету замовника будівництва є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;

технічним адміністратором електронного кабінету замовника будівництва є державне унітарне підприємство, віднесене до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства.

11. Кабінету Міністрів України забезпечити:

1) протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом - затвердження плану заходів щодо створення та запровадження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва;
2) протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону, та приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом (крім Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та інших положень щодо функціонування цієї електронної системи, Порядку встановлення обмежень використання приаеродромної території, Порядку визначення у містобудівних умовах та обмеженнях граничної висоти та планувальних обмежень забудови земельних ділянок на приаеродромній території та взаємодії з цією метою уповноваженого органу містобудування та архітектури з експлуатантом аеродрому, уповноваженим органом з питань цивільної авіації та/або уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі державної авіації, отримання відомостей про перевищення аеродрому державної авіації (перевищення найвищої точки посадкової площі над рівнем моря);

приведення міністерствами та іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом (крім положень, що стосуються функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва);

3) протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом - прийняття Порядку визначення у містобудівних умовах та обмеженнях граничної висоти та планувальних обмежень забудови земельних ділянок на приаеродромній території та взаємодії з цією метою уповноваженого органу містобудування та архітектури з експлуатантом аеродрому, уповноваженим органом з питань цивільної авіації та/або уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі державної авіації, отримання відомостей про перевищення аеродрому державної авіації (перевищення найвищої точки посадкової площі над рівнем моря);
4) протягом восьми місяців з дня набрання чинності цим Законом - прийняття:

Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом у частині функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва;

Порядку встановлення обмежень використання приаеродромної території;

5) протягом десяти місяців з дня набрання чинності цим Законом - приведення міністерствами та іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом (у частині положень, що стосуються функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва);
6) протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом:

приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади програмного забезпечення електронних інформаційних систем, які використовуються під час надання адміністративних послуг, у відповідність із цим Законом;

наповнення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва:

електронними версіями контрольних примірників та актуалізованими текстами із внесеними змінами будівельних норм, нормативних документів технічного характеру, обов’язковість застосування яких встановлена законодавством, та прийняті до запровадження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва;

Абзац четвертий підпункту 6 пункту 11 розділу II в редакції Закону № 2518-IX від 15.08.2022

інформацією про суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними наслідкам (СС3); експертні організації, що здійснюють експертизу проектної документації на будівництво об’єктів; уповноважені органи містобудування та архітектури; органи державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду; юридичних осіб, які надають технічні умови; уповноважені органи, які надають висновки з оцінки впливу на довкілля; фахівців з аудиту енергетичної ефективності будівель; фахівців з обстеження інженерних систем; саморегулівні організації у сфері енергетичної ефективності; саморегулівні організації у сфері архітектури та делегування їм повноважень щодо проведення професійної атестації виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури; виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури; назви вулиць населених пунктів;

7) через один рік з дня набрання чинності цим Законом - запровадження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (крім створення містобудівних умов та обмежень, технічних умов, інвентаризаційних справ, матеріалів технічної інвентаризації, технічних паспортів об’єктів незавершеного будівництва, закінчених будівництвом об’єктів та їхніх частин (житлових та нежитлових приміщень), укладення електронних договорів про надання технічних умов, про проведення експертизи проектної документації на будівництво об’єктів, про проведення технічної інвентаризації, про обстеження інженерних систем будівлі, про сертифікацію енергетичної ефективності будівлі та вчинення інших дій щодо цих документів з використанням Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відображення на картографічній основі Державного земельного кадастру результатів контрольного геодезичного знімання та відомостей про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів);
8) через два роки з дня набрання чинності цим Законом - запровадження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва в частині створення містобудівних умов та обмежень, технічних умов, інвентаризаційних справ, матеріалів технічної інвентаризації, технічних паспортів об’єктів незавершеного будівництва, закінчених будівництвом об’єктів та їхніх частин (житлових та нежитлових приміщень), укладення електронних договорів про надання технічних умов, про проведення експертизи проектної документації на будівництво об’єктів, про проведення технічної інвентаризації, про обстеження інженерних систем будівлі, про сертифікацію енергетичної ефективності будівлі та вчинення інших дій щодо цих документів з використанням Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відображення на картографічній основі Державного земельного кадастру результатів контрольного геодезичного знімання та відомостей про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів;
9) протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом - внесення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва інвентаризаційних справ, матеріалів технічної інвентаризації, що створені до запровадження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, у форматі, порядку та відповідно до графіка, визначених Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Підпункт 9 пункту 11 розділу II в редакції Закону № 2518-IX від 15.08.2022

Президент України

В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ

м. Київ

17 жовтня 2019 року

№ 199-IX