Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження інтегрованих підходів в управлінні водними ресурсами за басейновим принципом
Тип: Закон України
Видавник: Верховна Рада України
Номер: 1641-VIII
Прийнято: 2016-10-04
Чинна редакція від: 2016-10-04
Стан: in_force
Rada ID: 1641-19
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження інтегрованих підходів в управлінні водними ресурсами за басейновим принципом
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2016, № 46, ст.780)
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. У Водному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 24, ст. 189):
1) у статті 1:
а) абзаци п’ятнадцятий та вісімнадцятий викласти в такій редакції:
"водний об’єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал, а також водоносний горизонт)";
"водогосподарський баланс - співвідношення між наявними для використання водними ресурсами на певній території і потребами в них у межах певного регіону за певний проміжок часу";
- б) доповнити з урахуванням алфавітного порядку термінами такого змісту:
"басейновий принцип управління - комплексне (інтегроване) управління водними ресурсами в межах району річкового басейну";
"водогосподарська ділянка - частина річкового басейну, для якої розробляються водогосподарські баланси, встановлюються ліміти забору води із водного об’єкта та інші параметри використання водного об’єкта (водокористування)";
"водогосподарське районування - розподіл гідрографічних одиниць на водогосподарські ділянки, який здійснюється для розроблення водогосподарських балансів";
"водогосподарські системи - комплекс пов’язаних між собою водних об’єктів та гідротехнічних споруд, призначених для управління водними ресурсами";
"гідрографічне районування - поділ території України на гідрографічні одиниці, який здійснюється для розроблення та впровадження планів управління річковими басейнами";
"евтрофікація - збільшення вмісту біогенних речовин у водоймі, що викликає бурхливе розмноження водоростей, зменшення прозорості води і вмісту розчиненого кисню у глибинних шарах внаслідок розкладу органічної речовини мертвих рослин і тварин, а також масову загибель донних організмів";
"екологічна витрата - мінімальна розрахункова витрата води, що скидається з водосховища (ставка) до річки відповідно до встановлених для цих водосховищ (ставків) режимів роботи з урахуванням прогнозу водності та екологічних вимог";
"екологічний стан масиву поверхневих вод - інтегрований показник якості масиву поверхневих вод, що визначається за біологічними, гідроморфологічними, хімічними та фізико-хімічними показниками";
"істотно змінений масив поверхневих вод - поверхневий водний об’єкт або його частина, природні характеристики якого зазнали істотних змін у результаті діяльності людини";
"кількісний стан масиву підземних вод - показник впливу забору води на масив підземних вод";
"масив поверхневих вод - поверхневий водний об’єкт або його частина";
"масив підземних вод - підземний водний об’єкт або його частина";
"лиман - затоплена водами моря пригирлова частина річкової долини або балки";
"перерозподіл водних ресурсів - подача (перекачування) води з одного річкового басейну в інший або в межах одного річкового басейну для забезпечення потреб у водних ресурсах водокористувачів маловодних регіонів";
"перехідні води - поверхневі води у межах гирлової ділянки річки, а також лиманів, де відбувається змішування прісних та солоних вод";
"план управління річковим басейном - документ, що містить аналіз стану та комплекс заходів для досягнення цілей, визначених для кожного району річкового басейну у встановлені строки";
"план управління ризиками затоплення - документ, що містить аналіз попередніх затоплень та комплекс заходів, спрямованих на запобігання, захист, підготовку, прогнозування і систему раннього попередження для окремих територій у межах району річкового басейну";
"прибережні води - води між береговою лінією та лінією у територіальному морі на відстані однієї морської милі від вихідної лінії, що використовується для визначення ширини територіального моря";
"район річкового басейну - головна одиниця управління у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, що складається з річкового басейну (сусідніх річкових басейнів) та пов’язаних з ними прибережних і підземних вод";
"річковий басейн (водозбір) - частина земної поверхні і товщі ґрунтів, стік води з якої послідовно через пов’язані водойми і водотоки здійснюється в море, лиман або озеро";
"суббасейн - частина річкового басейну, стік води з якої через пов’язані водойми і водотоки здійснюється до головної річки басейну або водогосподарської ділянки нижче за течією";
"хімічний стан масиву поверхневих вод - показник якості масиву поверхневих вод, який визначається за окремими групами забруднюючих речовин";
"хімічний стан масиву підземних вод - показник якості масиву підземних вод, який визначається за окремими групами забруднюючих речовин";
"штучний масив поверхневих вод - поверхневий водний об’єкт або його частина, створені в результаті діяльності людини";
2) пункт 7 статті 8 після слів "у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення" доповнити словами "центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства";
3) у пункті 14 статті 8-1 слова "державними органами охорони здоров’я та охорони навколишнього природного середовища" замінити словами "центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища";
4) статтю 11 доповнити пунктами 7-1 і 7-2 такого змісту:
"7-1) брати участь у підготовці планів управління річковими басейнами та сприяти їх виконанню;
7-2) брати участь у підготовці планів управління ризиками затоплення та сприяти їх виконанню";
5) у частині другій статті 12 слово "тощо" замінити словами "та з урахуванням планів управління річковими басейнами";
6) частину першу статті 13 доповнити словами "а також планів управління річковими басейнами";
7) главу 3 доповнити статтями 13-1, 13-2, 13-3 та 13-4 такого змісту:
"Стаття 13-1. Гідрографічне і водогосподарське районування території України
Гідрографічною одиницею є район річкового басейну.
В Україні встановлюються 9 районів річкових басейнів:
район басейну річки Дніпро;
район басейну річки Дністер;
район басейну річки Дунай;
район басейну річки Південний Буг;
район басейну річки Дон;
район басейну річки Вісла;
район басейну річок Криму;
район басейну річок Причорномор’я;
район басейну річок Приазов’я.
У межах встановлених районів річкових басейнів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, може виділяти суббасейни.
Межі районів річкових басейнів, суббасейнів та водогосподарських ділянок затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Водогосподарські ділянки виділяє у межах районів річкових басейнів з урахуванням басейнового принципу управління, адміністративно-територіального устрою, фізико-географічних умов та господарської діяльності центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Стаття 13-2 — Плани управління річковими басейнами
Плани управління річковими басейнами розробляються та виконуються з метою досягнення екологічних цілей, визначених для кожного району річкового басейну, у встановлені строки.
Основними елементами планів управління річковими басейнами є:
-
1) загальна характеристика поверхневих та підземних вод району річкового басейну;
-
2) визначення основних антропогенних впливів на кількісний та якісний стан поверхневих і підземних вод, у тому числі від точкових та дифузних джерел;
-
3) визначення зон (територій), які підлягають охороні, та їх картування;
-
4) картування мереж моніторингу, результатів програм моніторингу, що виконуються для поверхневих вод (екологічний і хімічний), підземних вод (хімічний і кількісний), зон (територій), які підлягають охороні;
-
5) перелік цілей для поверхневих вод, підземних вод і зон (територій), які підлягають охороні, та строки їх досягнення;
-
6) економічний аналіз водокористування;
-
7) огляд виконання програм або заходів, включаючи шляхи досягнення визначених цілей;
-
8) повний перелік програм (планів) для району річкового басейну чи суббасейну, їх зміст та проблеми, які передбачено вирішити;
-
9) звіт про інформування громадськості та громадське обговорення проекту плану управління річковим басейном;
-
10) перелік компетентних органів влади;
-
11) порядок отримання інформації (у тому числі первинної) про стан поверхневих і підземних вод.
Плани управління річковими басейнами затверджуються Кабінетом Міністрів України кожні шість років.
Порядок розроблення плану управління річковим басейном затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаття 13-3 — Басейнові ради
Басейнова рада - це консультативно-дорадчий орган у межах території річкового басейну, утворений при центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, з метою забезпечення раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, інтегрованого управління ними.
Басейнова рада утворюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, для вироблення пропозицій та забезпечення узгодження інтересів підприємств, установ та організацій у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів у межах басейну.
Рішення басейнових рад враховуються під час розроблення планів управління басейном та реалізації заходів щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.
До складу басейнових рад входять представники центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інших зацікавлених організацій, установ, підприємств та представники громадськості.
Типове положення про басейнові ради затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Стаття 13-4 — Водогосподарські баланси
Водогосподарські баланси розробляються для оцінки наявності та можливості використання водних ресурсів.
Водогосподарські баланси затверджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Порядок розроблення водогосподарських балансів затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища";
- 8) статтю 14 доповнити пунктами 13-1 і 13-2 такого змісту:
"13-1) затвердження планів управління річковими басейнами та порядку їх розроблення;
13-2) затвердження планів управління ризиками затоплення та порядку їх розроблення";
- 9) частину першу статті 15 доповнити пунктами 10-1, 10-2, 10-3, 10-4, 10-5, 10-6, 10-7 та 10-8 такого змісту:
"10-1) затвердження меж районів річкових басейнів, суббасейнів та водогосподарських ділянок;
10-2) затвердження порядку розроблення водогосподарських балансів;
10-3) виділення суббасейнів та водогосподарських ділянок у межах районів річкових басейнів;
10-4) затвердження типового положення про басейнові ради;
10-5) затвердження методики віднесення масиву поверхневих вод до одного з класів екологічного та хімічного станів масиву поверхневих вод, а також віднесення штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод до одного з класів екологічного потенціалу штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод;
10-6) затвердження методики віднесення масиву підземних вод до одного з класів кількісного та хімічного станів масиву підземних вод;
10-7) затвердження переліку забруднюючих речовин для визначення хімічного стану масивів поверхневих і підземних вод та екологічного потенціалу штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод;
10-8) затвердження методики визначення масивів поверхневих та підземних вод";
- 10) у частині першій статті 16:
пункт 9 викласти в такій редакції:
"9) надання висновків дозвільним органам щодо можливості видачі дозволу на спеціальне водокористування";
пункт 12-8після слів "формування довгострокових прогнозів водогосподарських балансів" доповнити словами "затвердження водогосподарських балансів";
-
11) частину першу статті 21 доповнити другим реченням такого змісту: "Складовими державного моніторингу вод є моніторинг біологічних, гідроморфологічних, хімічних та фізико-хімічних показників";
-
12) доповнити статтями 21-1 та 21-2 такого змісту:
"Стаття 21-1. Екологічний та хімічний стани масиву поверхневих вод, екологічний потенціал штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод
Екологічний стан масиву поверхневих вод визначається за біологічними показниками з використанням гідроморфологічних, хімічних та фізико-хімічних показників і на основі екологічного нормативу якості води класифікується як "відмінний", "добрий", "задовільний", "поганий" або "дуже поганий".
Хімічний стан масиву поверхневих вод визначається за окремими групами забруднюючих речовин і на основі екологічного нормативу якості води класифікується як "добрий" або "недосягнення доброго".
Екологічний потенціал штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод визначається за біологічними показниками з використанням гідроморфологічних, хімічних та фізико-хімічних показників і на основі екологічного нормативу якості води класифікується як "добрий", "задовільний", "поганий" або "дуже поганий".
Методика віднесення масиву поверхневих вод до одного з класів екологічного та хімічного станів масиву поверхневих вод, а також віднесення штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод до одного з класів екологічного потенціалу штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Перелік забруднюючих речовин для визначення хімічного стану масиву поверхневих вод та екологічного потенціалу штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Стаття 21-2 — Кількісний та хімічний стани масиву підземних вод
Кількісний стан масиву підземних вод визначається за співвідношенням забору підземних вод до її загального об’єму і класифікується як "добрий" або "поганий".
Хімічний стан масиву підземних вод визначається за окремими групами забруднюючих речовин і класифікується як "добрий" або "поганий".
Методика віднесення масиву підземних вод до одного з класів кількісного та хімічного станів масиву підземних вод затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Перелік забруднюючих речовин для визначення хімічного стану масиву підземних вод затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища";
-
13) у частині першій статті 25 слово "забруднювальних" замінити словом "забруднюючих";
-
14) статтю 26 викласти в такій редакції:
"Стаття 26. Державний облік поверхневих вод
Державний облік поверхневих вод здійснюється:
центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідрометеорологічної діяльності, шляхом проведення постійних гідрометричних, гідрохімічних спостережень за кількісними і якісними характеристиками поверхневих вод згідно з програмою, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері гідрометеорологічної діяльності, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства;
центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, у частині обліку поверхневих водних об’єктів";
-
15) у пункті 2 частини першої статті 35 слова "водних об’єктів" замінити словами "масивів поверхневих та підземних вод";
-
16) статтю 37 викласти в такій редакції:
"Стаття 37. Екологічний норматив якості води масивів поверхневих та підземних вод
Для оцінки екологічного та хімічного станів масиву поверхневих вод та хімічного стану масиву підземних вод та визначення комплексу водоохоронних заходів встановлюється екологічний норматив якості води масивів поверхневих та підземних вод, що містить науково обґрунтовані значення концентрацій забруднюючих речовин та показники якості води (загальнофізичні, біологічні, хімічні, радіаційні).
Екологічний норматив якості води масивів поверхневих та підземних вод розробляється і затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища";
-
17) у частині першій статті 38 слова "водних об’єктів" виключити;
-
18) пункт 7 статті 44 після слова "здійснювати" доповнити словами "засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими", а слово "вести" виключити;
-
19) абзац третій частини третьої статті 48 викласти в такій редакції:
"скид води з водних об’єктів відповідно до встановлених для них режимів роботи для підтримання екологічних витрат у річці та з метою запобігання виникненню гідродинамічних аварій";
- 20) статтю 79 доповнити частинами п’ятою та шостою такого змісту:
"Для визначення масивів поверхневих та підземних вод річки України поділяються за типами згідно з методикою визначення масивів поверхневих та підземних вод.
Визначена у цій статті класифікація річок України не застосовується для визначення масивів поверхневих та підземних вод";
- 21) частину першу статті 81 доповнити пунктом 4-1 такого змісту:
"4-1) запобігання евтрофікації та забрудненню водних об’єктів нітратами";
-
22) у частині першій статті 82 слова "гідрологічного, гідробіологічного та санітарного" замінити словами "екологічного та хімічного";
-
23) у частині третій статті 85 слова "У тимчасове користування за погодженням з постійними користувачами" замінити словами "У користування на умовах оренди";
-
24) доповнити статтею 107-1 такого змісту:
"Стаття 107-1. Плани управління ризиками затоплення
Плани управління ризиками затоплення розробляються для окремих територій у межах району річкового басейну, які мають високий ризик затоплення.
Плани управління ризиками затоплення розробляються та виконуються з метою зменшення потенційного негативного впливу затоплень на життєдіяльність людини, навколишнє природне середовище, культурну спадщину та господарську діяльність.
Плани управління ризиками затоплення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Порядок розроблення плану управління ризиками затоплення затверджується Кабінетом Міністрів України.
Методики розроблення карт загроз і ризиків затоплення та попередньої оцінки ризиків затоплення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що формує державну політику у сфері гідрометеорологічної діяльності".
2. Пункт "а" частини першої статті 39 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 41, ст. 546; 1996 р., № 15, ст. 70; 2004 р., № 7, ст. 58) викласти в такій редакції:
"а) внутрішні морські води та територіальне море".
3. Пункт 5статті 6 Закону України "Про державний кордон України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 2, ст. 5; 1996 р., № 37, ст. 167) після слова "частина" доповнити словами "підземних водних об’єктів, а також".
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім пункту 2 цього розділу, який набирає чинності з дня опублікування цього Закону.
2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
прийняти нормативно-правові акти, передбачені цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Президент України
П.ПОРОШЕНКО
м. Київ
4 жовтня 2016 року
№ 1641-VIII