Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку малих міст

Тип: Закон України; Програма, Перелік, Структура Видавник: Верховна Рада України Номер: 1580-IV Прийнято: 2004-03-04 Чинна редакція від: 2012-06-10 Стан: in_force Rada ID: 1580-15

---

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку малих міст

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 24, ст.332)

_Із змінами, внесеними згідно із Законом

№ 4731-VI від 17.05.2012, ВВР, 2013, № 15, ст.98_

Верховна Рада України постановляє:

I. Затвердити Загальнодержавну програму розвитку малих міст (додається).

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Цей Закон поширюється крім міст, що визначені в додатку до Загальнодержавної програми розвитку малих міст (далі - Програма), також на населені пункти з чисельністю населення до 50 тисяч, яким у встановленому порядку надано статус міста і які такого статусу не позбавлені.

3. Кабінету Міністрів України при підготовці проектів законів України про Державний бюджет України передбачати видатки на адресне фінансування заходів, які визначені Програмою і мають загальнодержавне значення, на відшкодування в повному обсязі втрат місцевих бюджетів, зумовлених дією законів України про надання пільг певним категоріям громадян, а також видатки на субвенції для виконання програм розвитку малих міст.

4. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців після набрання чинності цим Законом:

підготувати та внести до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;

внести до Верховної Ради України законопроекти про податок на нерухомість, передбачивши, що кошти, одержані від справляння цього податку, є доходами місцевих бюджетів сіл, селищ та міст; про внесення змін до Бюджетного кодексу України стосовно регулювання доходів місцевих бюджетів з джерел оподаткування, яке повинно здійснюватися шляхом законодавчого закріплення нижнього та верхнього розмірів ставок податків, що спрямовуються до бюджету відповідної територіальної громади (визначення розміру ставок для категорій населених пунктів має встановлюватися законом про Державний бюджет України на відповідний рік); про внесення змін до законів України у сфері оподаткування стосовно вдосконалення податкового навантаження.

Президент України

Л.КУЧМА

м. Київ

4 березня 2004 року

№ 1580-IV

Затверджено

Законом України

від 4 березня 2004 року № 1580-IV

ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНА ПРОГРАМА РОЗВИТКУ МАЛИХ МІСТ

Загальна частина

Ця Програма визначає основні напрями соціально-економічного розвитку малих міст України (далі - малі міста) до 2010 року і містить науково-методичні, економічні, організаційні, правові заходи щодо його забезпечення. Програма дасть змогу органам місцевого самоврядування та органам виконавчої влади самостійно складати і реалізовувати плани відродження та розвитку малих міст з використанням для цього відповідної державної підтримки, враховувати конкретні потреби цих міст в регіональних програмах і стратегіях розвитку. Програма сприятиме активному залученню до цієї роботи кадрів місцевих органів виконавчої влади, населення та суб’єктів підприємницької діяльності.

Конституцією України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено роль міст у системі адміністративно-територіального устрою та управління соціально-економічним розвитком як самостійних адміністративно-територіальних одиниць, носіїв місцевого самоврядування, суб’єктів економічної та фінансової діяльності.

На сучасному етапі розбудови держави в малих містах має місце складна економічна та соціальна ситуація, передусім у сфері формування і функціонування ринку праці. Недостатнє врахування специфіки малих міст під час проведення економічних реформ загострило соціально-трудові відносини в них, призвело до безробіття в значних масштабах. Виконання соціально-економічних і культурних програм розвитку територіальних громад цих міст не забезпечено фінансовими ресурсами. Важливість визначення економічних механізмів перспективного розвитку малих міст зростає завдяки підвищенню ролі органів місцевого самоврядування у зв’язку з передачею в регіони багатьох функцій та повноважень з управління соціально-економічним розвитком, що посилює вплив територіальних громад на формування містоутворювальної бази і сфери зайнятості населення.

Розділ I. МЕТА, ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ПРОГРАМИ

Мета Програми полягає у створенні організаційних, нормативно-правових та економічних механізмів забезпечення позитивних зрушень у соціально-економічному розвитку малих міст, екологічної безпеки їх території, підвищення життєвого рівня населення, поліпшення якості громадських послуг, які надаються населенню, на основі ефективного використання ресурсного та науково-виробничого потенціалу, ринкових перетворень у господарському комплексі, а також у розробленні правових засад та інструментів державного стимулювання цих процесів.

Основними завданнями Програми є:

формування системи державної підтримки розвитку малих міст, а також створення умов для їх розвитку за рахунок власних фінансових, матеріальних, трудових, природних та інших ресурсів;

забезпечення фінансування заходів, спрямованих на розвиток малих міст, за рахунок різних джерел, у тому числі інвестицій, коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, благодійних внесків, інших джерел, не заборонених законодавством;

урізноманітнення видів господарської діяльності, що забезпечують зайнятість більшості населення малих міст та значною мірою впливають на дохідну частину місцевих бюджетів, створення на базі підприємств нових виробничих комплексів, призначених для виготовлення конкурентоспроможної продукції;

зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування;

розвиток мікрокредитування малого підприємництва, пошук ефективних шляхів взаємодії великих підприємств і суб’єктів малого підприємництва;

планування та забудова територій малих міст з урахуванням ландшафтних, історичних, архітектурних, екологічних та інших особливостей;

розв’язання проблем водозабезпечення населення та підприємств;

охорона водних об’єктів і ресурсів;

запобігання виявам небезпечних екзогенних геологічних процесів у межах малих міст та ліквідація їх наслідків;

прискорення розвитку ринку землі в малих містах;

забезпечення зайнятості населення, зокрема молоді, передусім шляхом створення сприятливих умов для самозайнятості і підприємницької діяльності;

розвиток соціальної інфраструктури, житлово-комунального, готельного та дорожнього господарства, транспортного комплексу, а також розвиток житлового будівництва, в тому числі формування житлового фонду соціального призначення;

розвиток мереж електро- та поштового зв’язку;

збереження культурної спадщини, реставрація та реабілітація об’єктів культурної спадщини, відродження та підтримка розвитку народних художніх промислів і ремесел, розроблення маршрутів туристичних подорожей малими містами;

забезпечення доступності культурних послуг для громадян, які проживають у малих містах, у тому числі організації надання цих послуг провідними творчими колективами, а також проведення в малих містах виставок відомих творів образотворчого мистецтва;

збереження, раціональне використання та відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, у тому числі зведення до мінімуму відходів, зокрема небезпечних, їх утилізація та знешкодження.

Пріоритетними напрямами Програми на 2004-2010 роки є:

створення безпечних умов життєдіяльності населення;

першочергове забезпечення фінансовими ресурсами житлового будівництва на території малих міст, особливо для молодих та багатодітних сімей, інвалідів, ветеранів та військовослужбовців;

створення правових та економічних умов для соціального розвитку малих міст, підвищення життєвого рівня населення, забезпечення житлом тих категорій громадян, що потребують захисту з боку держави, формування соціально-побутової та соціально-культурної інфраструктури, поліпшення демографічної ситуації, розвиток духовної сфери;

розроблення та запровадження механізмів стимулювання соціального та економічного розвитку депресивних малих міст;

формування фінансової самодостатності розвитку малих міст шляхом зміцнення їх матеріальної та фінансової бази;

розвиток економічного та науково-технічного потенціалу, створення нових робочих місць з безпечними і здоровими умовами праці;

забезпечення оптимальної зайнятості населення;

створення ринкової інфраструктури та відпрацювання механізму стимулювання малого підприємництва в малих містах, урізноманітнення видів підприємницької діяльності, створення умов вигідної кооперації з великими і середніми підприємствами;

сприяння інвестиційній діяльності та розвитку підприємництва;

розвиток промислової інфраструктури, житлово-комунального господарства;

охорона культурної спадщини, розвиток туризму;

охорона довкілля;

формування складових частин екологічної мережі України.

Пріоритетні напрями Програми обумовлюють її структуру, а цільові орієнтири - зміст.

Розділ II. СУЧАСНИЙ СТАН СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ МАЛИХ МІСТ

Малі міста (міста з чисельністю населення до 50 тис. чоловік) посідають особливе місце в історичному розвитку України. У них формувалася національна культура, вони є основою прогресу та створення великих виробничих і містобудівних комплексів, гарантом стабільності держави і суспільства.

Спад виробництва, дестабілізація соціально-економічного та фінансового стану в Україні протягом 1991-2001 років послабили економічну базу малих міст.

Малі міста є найчисленнішою за кількісним складом групою міст, значна частина їх - це адміністративні центри районів. З малими містами безпосередньо пов’язане життя майже 22 млн. міських та сільських жителів. Ці міста відіграють важливу роль у формуванні поселенської мережі та розвитку і розміщенні продуктивних сил України.

Станом на 1 січня 2003 року в Україні нараховувалося 350 малих міст (3/4 загальної кількості міст України), в яких проживало майже 13 відсотків населення країни (близько 19 відсотків міського населення). У тому числі налічувалося 15 міст з чисельністю населення до 5 тис. чоловік, 66 міст - від 5 тис. до 10 тис. чоловік, 160 міст - від 10 тис. до 20 тис. чоловік, 109 міст - від 20 тис. до 50 тис. чоловік.

Відповідно до затвердженої Законом України Генеральної схеми планування території України виділяються такі типи малих міст:

міста, що прилягають до центрів систем розселення;

міста, що мають значні рекреаційний та оздоровчий потенціали;

міста, що мають значні природний та історико-культурний потенціали;

міста - центри сільськогосподарських районів;

монофункціональні міста.

За питомою вагою населення, зайнятого в різних сферах економічної діяльності, можна виділити такі категорії малих міст:

міста з переважно промисловими функціями;

транспортні вузли;

санаторно-курортні та рекреаційні центри;

історичні, історико-архітектурні, культурні та туристичні центри;

адміністративні центри районів;

господарські центри місцевого значення;

центри низових локальних систем розселення, що виконують функції з надання соціально-культурних, комунально-побутових та інших послуг населенню.

Найбільш поширеними в Україні є малі міста, які належать до категорії центрів низових локальних систем розселення та господарських центрів місцевого значення (майже 50 відсотків загальної кількості).

Близько 25 відсотків малих міст належить до міст з відносно розвинутою економічною базою - міста з переважно промисловими функціями. Головною ознакою віднесення малого міста до цієї групи є перевищення середнього по Україні рівня зайнятості населення в галузях матеріального виробництва. Значна частина цих міст - це монофункціональні міста, галузями спеціалізації яких є гірничодобувна промисловість, енергетика, перероблення сільськогосподарської сировини тощо. В Україні нараховується 111 таких міст. До них належать:

індустріальні центри: вугледобування - 32 міста, видобутку рудної і нерудної сировини - 7, енергетики - 9, обробної промисловості - 27, хімічної і нафтопереробної промисловості - 6 міст;

аграрно-індустріальні центри - 18 міст;

транспортні центри - 9 міст;

лікувально-оздоровчі центри - 2 міста;

центр художніх промислів - 1 місто.

Найбільш гострими загальними проблемами розвитку малих міст є:

недостатній рівень соціального розвитку;

відсутність необхідних фінансових ресурсів;

недостатній рівень фінансування з бюджету;

одностороння спеціалізація підприємств і недостатня завантаженість їх потужностей;

низькі темпи будівництва житла, об’єктів соціальної інфраструктури;

недостатні економічні можливості містоутворюючих підприємств, обмеженість вибору професій, нерозвинутість сфери обслуговування, що ускладнює ситуацію у сфері зайнятості населення та породжує демографічні проблеми малих міст;

недостатньо розвинута система водо-, енерго-, теплопостачання та каналізаційних мереж;

аварійний стан об’єктів систем водо-, енерго-, теплопостачання в багатьох малих містах;

незадовільний стан ресурсозбереження;

незадовільний стан дорожнього господарства;

низький рівень розвитку міської інфраструктури, сфери соціальних послуг, об’єктів культури; практично не реалізуються проекти в межах Національної програми інформатизації;

недостатній розвиток транспортних зв’язків із сільськими населеними пунктами в зоні впливу малого міста;

недостатнє забезпечення телефонним зв’язком;

незадовільний благоустрій міст, незадовільна ситуація із збиранням та знешкодженням твердих побутових, а в деяких з них - і промислових токсичних відходів;

недостатній рівень професійно-кваліфікаційної підготовки кадрів;

недостатні можливості комп’ютеризації шкіл;

недостатній рівень інженерного захисту територій від виявів небезпечних екзогенних геологічних процесів;

обмежені можливості населення в одержанні освіти.

За характером динаміки соціально-економічного розвитку малі міста поділяють на:

міста, що інтенсивно розвиваються та протягом останніх трьох років мають позитивні показники зростання виробництва (6 відсотків малих міст);

міста, які мають недостатні темпи розвитку (61 відсоток малих міст);

депресивні малі міста (33 відсотки малих міст).

Порядок віднесення малих міст до категорії депресивних та механізм надання державної підтримки для їх розвитку встановлюються відповідно до закону.

Розділ III. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМПЛЕКСНОГО РОЗВИТКУ МАЛИХ МІСТ

Програма спрямована на реалізацію державної політики щодо прискорення соціально-економічного розвитку малих міст, забезпечення їх соціально-культурного та духовного відродження, збереження історико-культурної спадщини.

Основними напрямами Програми є:

запровадження ефективних механізмів стимулювання соціально-економічного розвитку малих міст, у першу чергу депресивних;

активне сприяння створенню високопродуктивних робочих місць у сферах господарювання та забезпеченню зайнятості населення;

розвиток малого підприємництва, місцевої промисловості, оновлення технологічної бази виробництва;

розвиток соціальної сфери малих міст;

розвиток мереж та засобів сучасного зв’язку як однієї з основних умов розвитку економіки малих міст;

підвищення ролі територіальних громад, органів місцевого самоврядування в розробленні та виконанні програм розвитку малих міст;

формування та відновлення складових частин екологічної мережі як основного природного елемента екологічної безпеки території.

Стимулювання державою соціально-економічного розвитку малих міст

Державна підтримка соціально-економічного розвитку малих міст, у тому числі депресивних, надається з метою забезпечення позитивної динаміки рівня та якості життя населення, створення умов для розвитку виробництва, зв’язку, стимулювання підприємницької ініціативи за рахунок власних фінансових, матеріальних, трудових і природних ресурсів територіальних громад малих міст.

Державним пріоритетом у розвитку малих міст є створення умов для забезпечення їх сталого розвитку та формування пріоритетних напрямів перспективного розвитку міст різного типу, а саме:

для малих міст, що прилягають до центрів систем розселення (міста - супутники центрів систем розселення), - розміщення філіалів і цехів промислових підприємств, що виносяться з цих центрів;

для міст, що мають значні рекреаційний та оздоровчий потенціали (міста-курорти і санаторно-курортні та рекреаційні центри), - стимулювання розвитку курортних функцій із забороною будівництва нових і розширення діючих промислових підприємств, не пов’язаних із задоволенням потреб відпочиваючих і населення малих міст або таких, що можуть негативно вплинути на природні лікувальні фактори;

для міст, що мають значні природний та історико-культурний потенціали (історичні, історико-архітектурні, культурні та туристичні центри), - розвиток туристичних функцій із збереженням і можливим господарським використанням об’єктів культурної спадщини, захист довкілля, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів міст;

для міст - центрів сільськогосподарських районів (адміністративні центри районів, центри низових локальних систем розселення, господарські центри місцевого значення) - розвиток економічного потенціалу, пов’язаного з переробленням продукції сільськогосподарського виробництва, та соціальної інфраструктури з урахуванням можливостей обслуговування сільського населення, забезпечення водо-, газо- і енергомережами, дорогами;

для міст - господарських центрів систем розселення місцевого значення - крім зазначеного вище додатково передбачається створення умов для продуктивної зайнятості населення, створення середніх і малих підприємств;

для монофункціональних міст (індустріальних і аграрно-індустріальних центрів) - стабілізація соціально-економічного розвитку, структурна перебудова виробничої бази, пошук альтернативних виробництв, вирішення екологічних проблем, пов’язаних з нераціональною господарською діяльністю, покращення виробничої і соціальної інфраструктури міст для забезпечення їх інвестиційної привабливості та розміщення високотехнологічних виробництв, кооперування з підприємствами великих міст, використання місцевих природних і матеріальних ресурсів, розвиток малого підприємництва, створення умов для самостійної зайнятості населення.

Комплексна державна підтримка малих міст забезпечується шляхом:

проведення конкурсного відбору інвестиційних проектів будівництва та реконструкції об’єктів житлово-комунального господарства за механізмом, який встановлює Кабінет Міністрів України;

впровадження сучасних енергозберігаючих технологій та обладнання, що передбачають залучення коштів з Державного бюджету України;

запровадження організаційно-правових і економічних форм державного регулювання розвитку малих міст, включення заходів з розвитку малих міст до Основних напрямів державної стратегії регіонального розвитку до 2010 року;

Абзац дванадцятий підрозділу розділу III із змінами, внесеними згідно із Законом № 4731-VI від 17.05.2012

формування об’єктів права комунальної власності громад малих міст, будівництва та реконструкції найважливіших об’єктів житлово-комунального господарства;

стимулювання розвитку регіональних, міжрегіональних та міжнародних економічних зв’язків малих міст на основі виробничої кооперації та інтеграції;

розвитку сучасних мереж та засобів зв’язку у напрямі "мале місто - село";

визначення переліку завдань центральних органів виконавчої влади, спрямованих на сприяння розвитку малих міст, виконання яких є обов’язковим на всій території України;

формування інфраструктури підтримки та розвитку підприємництва в малих містах.

Особлива увага приділятиметься державою соціально-економічному розвитку малих монофункціональних міст, які найбільше потерпіли від кризових явищ в економіці держави. Вузька спеціалізація виробництва в таких містах обумовила залежність економіки міста від стабільності роботи одного - двох промислових підприємств та поставила під загрозу можливість подальшого існування малих монофункціональних міст.

З метою державної підтримки малих монофункціональних міст:

залучатимуться до розв’язання окремих соціальних і економічних проблем цих міст відповідні центральні та місцеві органи виконавчої влади;

прийматимуться відповідні програми залучення інвестицій для відродження або переорієнтації виробництва профільних підприємств малих монофункціональних міст;

розроблятиметься єдиний каталог інвестиційної привабливості малих монофункціональних міст.

Забезпечення зайнятості населення

Збалансованому соціально-економічному розвитку малих міст сприятиме розроблення пропозицій щодо покращення сфери зайнятості населення, створення умов для самостійної зайнятості населення, урізноманітнення виробничої діяльності.

Головними чинниками кризи на ринку праці для малих міст є монопрофільність виробництва, незбалансованість структури господарства.

Розвиток сфери зайнятості населення та формування ринку праці малих міст будуть досягнуті за рахунок:

забезпечення раціонального розміщення продуктивних сил та їх подальшого розвитку з урахуванням особливостей навколишнього середовища;

створення умов для соціально-культурного розвитку населення малих міст;

забезпечення платоспроможності населення за послуги телефонного зв’язку;

забезпечення раціональної системи розселення з урахуванням особливостей навколишнього середовища.

Державна політика щодо розвитку малих міст спрямовуватиметься на збереження та оновлення існуючих і створення нових робочих місць у пріоритетних галузях економіки шляхом проведення активної інвестиційної політики, розвитку малого та середнього підприємництва. При цьому забезпечуватиметься інтенсивне використання трудових ресурсів малих міст.

Головним напрямом розв’язання проблеми зайнятості населення у малих містах стане економічне стимулювання платоспроможного попиту на робочу силу, а саме:

підтримка малого та середнього підприємництва, спрямованого на створення нових робочих місць з безпечними і здоровими умовами праці;

розвиток самостійної зайнятості населення.

Важливим джерелом соціально-економічної стабілізації ринку праці малого міста є вплив на економічні інтереси суб’єктів господарювання на основі зростання рівня заробітної плати, формування ринку житла, розвитку транспортного сполучення та підвищення мобільності робочої сили.

Створюватиметься правова база сфери самозайнятості, що дасть змогу знизити гостру проблему безробіття.

Формуванню гнучкого ринку праці в малих містах і посиленню його соціальної спрямованості сприятиме активізація процесу перепідготовки працеспроможного населення, в тому числі за професіями, які дадуть змогу забезпечити подальший розвиток підприємницької діяльності та самозайнятості населення, підвищити їх професійно-кваліфікаційну мобільність.

Першочерговими заходами із забезпечення зайнятості населення в малих містах будуть:

стимулювання інвестиційної діяльності малих підприємств;

збереження, оновлення та модернізація наявних робочих місць і створення нових - високоефективних;

регулювання процесу вивільнення працівників та їх працевлаштування;

удосконалення системи професійного навчання кадрів;

забезпечення соціальної адаптації населення малих міст до ринкових умов;

організація громадських робіт для незайнятого населення;

державна підтримка сфер ефективної підприємницької діяльності.

Випереджаючими темпами порівняно з аналогічними середніми показниками по Україні створюватимуться нові робочі місця у малих містах, насамперед розташованих на депресивних територіях.

Передбачається протягом 2004-2005 років створити в малих містах 110-140 тис., а протягом 2006-2010 років - 130-150 тис. робочих місць. Пріоритетними в цьому напрямі будуть західні області, у малих містах яких рівень працевлаштування незайнятого населення є низьким (до 15 відсотків).

У загальній кількості зайнятого населення питому вагу осіб, які працюють на малих підприємствах, буде доведено до 50-55 відсотків. Пріоритет надаватиметься створенню малих підприємств саме у сфері виробництва, особливо у малих містах, розташованих на територіях Полісся, Поділля, Київської, Черкаської, Чернігівської областей, де питома вага малих підприємств виробничої сфери в загальній їх кількості не перевищує 30 відсотків. Нового розвитку набуде система підготовки кадрів для малих і середніх підприємств шляхом створення широкої мережі бізнес-інкубаторів за прикладом великих міст.

Розвиток сфери зайнятості населення малих міст забезпечуватиметься шляхом систематичного і оперативного регулювання обігу робочої сили, реалізації цільових комплексних програм професійної підготовки та перепідготовки.

Розвиток промислового виробництва в малих містах

Промисловість більш як третини малих міст є монофункціональною, тому основою їх соціально-культурного та економічного відродження є сталий розвиток промислового виробництва. Сучасний стан промисловості не відповідає цій умові.

Концепція та пріоритетні напрями перспективного розвитку підприємств будуть основою формування стратегії соціально-економічного розвитку малих міст.

Промислова політика держави щодо малих міст формуватиметься на засадах науково-технологічного оновлення підприємств та структурних змін у галузях, а також реалізації заходів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності та ефективності їх виробництв.

На першому етапі передбачається оздоровлення та відродження підприємств у малих містах, створення на цій основі умов для виконання соціальних програм, на другому етапі - формування промислового комплексу, який відповідатиме ресурсному та виробничому потенціалу і соціальним завданням розвитку таких міст.

Найважливішим напрямом промислового розвитку малих міст є прискорений розвиток соціально орієнтованих галузей промисловості, насамперед:

галузі зв’язку з метою надання умов для розвитку промисловості і малих підприємств;

місцевої промисловості з метою забезпечення ефективного і повного використання місцевих матеріальних і сировинних ресурсів;

легкої промисловості, яка повинна задовольняти потреби населення та внутрішнього ринку шляхом стабілізації та нарощування виробництва текстильної і хутряної продукції, натуральних і штучних шкір, льняних тканин, взуття та шкіряно-галантерейних виробів, розширення виробництва імпортозамінної продукції;

харчової промисловості на базі перероблення сільськогосподарської продукції;

деревообробної, целюлозно-паперової промисловості та промисловості будівельних матеріалів;

виробничої інфраструктури та підприємств, що обслуговують основне виробництво.

Для установ і організацій, розташованих у малих містах, передбачатиметься фінансування з державного бюджету відповідно до програм економічного і соціального розвитку.

З метою сприяння розвиткові промислових підприємств у малих містах здійснюватимуться такі заходи:

санація підприємств структуроутворювальних галузей малих міст, питома вага галузевої спеціалізації яких у матеріальному виробництві міста перевищує 70 відсотків;

сприяння розвитку підприємств з екологічно безпечними та ресурсозбалансованими технологіями;

посилення взаємодії місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами, організаціями з питань розвитку малих міст;

запровадження екологічно безпечних і ресурсозберігаючих технологічних рішень об’єктів інженерної інфраструктури;

промислова забудова територій з урахуванням регіональних особливостей та місцевих умов;

розвиток послуг зв’язку на базі новітніх цифрових технологій.

Державними галузевими пріоритетами розвитку малих монофункціональних міст визначатимуться:

для вугільної галузі - надання державної підтримки, у тому числі на реструктуризацію вугледобувних і вуглепереробних підприємств;

для об’єктів електроенергетики - забезпечення модернізації енергетичних об’єктів із збереженням інженерних споруд;

для об’єктів зв’язку - забезпечення модернізації підприємств зв’язку і розвитку на їх базі цифрових технологій зв’язку.

Подальший розвиток малих міст - центрів вугледобування та енергетики потребує:

визначення загальної стратегії розвитку таких міст;

розроблення механізмів подолання кризової ситуації у вугільній промисловості, зокрема в малих містах - центрах вугледобування, виходячи з альтернативних можливостей вугледобування та напрямів розвитку економіки малих міст.

Економічний розвиток малих міст, які формувалися як супутники великих машинобудівних центрів чи як самостійні, спеціалізовані на одному - двох напрямах машинобудування, залежить від структурної перебудови машинобудівного комплексу (переважно оборонного призначення).

Сталий розвиток економіки міст гірничо-хімічного профілю забезпечуватиметься шляхом реалізації альтернативних напрямів розв’язання екологічних проблем, що виникли внаслідок нераціональної господарської діяльності.

Загальними проблемами малих міст, промисловість яких базується на переробці сільськогосподарської продукції, є розширення виробничої інфраструктури, зокрема мережі складських приміщень, холодильників, елеваторів, під’їзних колій та автомобільних шляхів у межах однієї області чи суміжних областей.

У будь-якому з цих випадків (або в їх комбінації) заходи щодо розвитку підприємств спрямовуватимуться на використання місцевих природних та матеріальних ресурсів.

Стратегічним напрямом розвитку промисловості в малих містах є поступова ліквідація існуючого розриву між рівнями розвитку соціальної та виробничої інфраструктури у великих і малих містах, у результаті чого малі міста можуть стати більш привабливими для інвесторів, розміщення нових високотехнологічних підприємств, утворення технопарків.

Для промислового розвитку малих міст передбачатимуться заходи щодо оптимізації організаційної структури діючих у них виробництв, створення їх об’єднань, а також кооперування з підприємствами інших міст, у тому числі великих.

Перспективи розвитку малого підприємництва та місцевої промисловості малих міст пов’язані із забезпеченням тісного взаємозв’язку та співробітництва малих і великих підприємств, а також максимального використання місцевих ресурсів.

Зміцненню ділової кооперації між великими і малими підприємствами сприятиме політика держави, спрямована на підтримку малого підприємництва, особливо в малих містах. Найважливішою формою державної підтримки малого підприємництва є створення необхідної інфраструктури (інкубатори, технопарки тощо).

Розвиток соціальної сфери малих міст

Ефективне функціонування соціальної сфери забезпечуватиме сприятливі умови для життєдіяльності населення малих міст. Цей фактор є основним при розробленні якісно нового підходу до розвитку малих міст. Зростатиме роль галузей соціального спрямування як важливого містоутворювального чинника.

Соціальна політика держави щодо малих міст спрямована на задоволення інтересів і потреб людей у сфері праці, освіти, культури, охорони здоров’я, забезпечення житлом, торговельного і побутового обслуговування, відпочинку.

Основою для визначення необхідних коштів бюджетів є мінімальні соціальні стандарти та відповідні соціальні і фінансові нормативи для виконання завдань із задоволення найважливіших соціально-побутових потреб населення, створення єдиного соціального простору та наближення рівня соціально-культурного розвитку малих міст до середнього по Україні.

Житлово-комунальне господарство

Соціальна орієнтація економіки України передбачає віднесення житлово-комунального господарства як основи підвищення матеріального добробуту населення до числа пріоритетних галузей, що вимагає нових підходів до розвитку житлово-комунальної інфраструктури малих міст.

Державним галузевим пріоритетом розвитку малих монофункціональних міст є надання державної фінансової підтримки в реалізації місцевих програм розвитку житлово-комунального господарства і благоустрою. Насамперед це стосується малих міст, що віднесені до депресивних територій.

Державна підтримка розвитку житлово-комунального господарства реалізується шляхом включення до Державного бюджету України окремим рядком відповідних видатків і фінансування таких напрямів:

розвиток об’єктів, що забезпечують населені пункти якісною питною водою та очищують стічні води;

частка річних обсягів робіт із впровадження енергозберігаючих технологій у багатоквартирних жилих будинках.

Цьому сприятиме реалізація таких завдань:

застосовування для фінансування будівництва житла та реконструкції наявного житлового фонду довгострокового іпотечного кредитування із залученням коштів населення та інших позабюджетних фінансових ресурсів;

створення конкурентного середовища у сфері житлово-комунального господарства;

додаткове розроблення законодавчої бази, що регулює соціальні та інші відносини у житловій сфері;

формування інституту власника житла та заохочення населення до утримання житлового фонду, що сприятиме збереженню наявного житлового фонду;

запровадження договірних відносин у сфері надання житлово-комунальних послуг;

створення фонду соціального житла, призначеного для соціально незахищених верств населення;

впровадження довгострокового іпотечного кредитування для фінансування і кредитування житлового будівництва та реконструкції наявного житлового фонду з метою залучення коштів населення та інших позабюджетних фінансових ресурсів, а також створення житлового фонду соціального призначення для тих категорій громадян, що потребують захисту з боку держави;

заохочення підприємств та інших суб’єктів підприємницької діяльності, місцевих органів виконавчої влади до використання землі в малих містах під будівництво приватного житла для населення;

розроблення нормативно-правових актів з питань містобудування і використання земель, спрямованих на розвиток будівництва;

створення підприємств для поліпшення інфраструктури, енерго-, тепло-, водозабезпечення, збирання та знешкодження твердих побутових, а також промислових токсичних відходів, оборотного використання рідких стоків;

збільшення обсягів та розширення спектра послуг зв’язку;

збільшення надходжень до місцевих бюджетів шляхом удосконалення міжбюджетних відносин;

підвищення якості житлово-комунальних послуг населенню та зниження їх собівартості;

створення ринку місцевих кредитів та облігацій.

Для цього необхідно:

провести соціологічне дослідження здатності населення сплачувати житлово-комунальні послуги, визначити обґрунтований рівень оплати і розробити механізм компенсації неминучих втрат підприємств від неоплачених послуг;

провести аудит рівня матеріальних, трудових та інших виробничих витрат, ефективність використання майна, виробничих потужностей, фінансових ресурсів підприємств з метою скорочення нераціональних витрат та зниження собівартості комунальних послуг;

переглянути нормативи споживання комунальних послуг та прискорити перехід від оплати за нормативами до оплати згідно з показаннями приладів обліку;

встановити економічно обґрунтовані тарифи на житлово-комунальні послуги або запровадити механізм компенсації втрат доходів підприємств житлово-комунального господарства в разі затвердження таких тарифів нижчими, ніж нормативні витрати підприємств на їх надання.

Виконання зазначених завдань дасть змогу поліпшити умови життя населення.

Рівень забезпеченості населення малих міст основними елементами соціальної інфраструктури на період до 2010 року наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Показник

У середньому за рік

2000 рік

2001-2005 роки

2006-2010 роки

Загальна площа житла, кв. метрів на одного жителя

19

21

25

Обладнання житлового фонду, відсотків:

централізованим водопостачанням

54,3

54,3

59,8

централізованим теплопостачанням

49

54

61,5

каналізацією

47,8

55,3

60,3

централізованим газопостачанням

75

78,9

84,8

Кількість лікарняних ліжок, на 10 тис. чоловік

70,4

73,6

80

Місткість амбулаторно-поліклінічних закладів, відвідувань за зміну на 10 тис. чоловік

169,4

193

240

Відсоток учнів, які навчаються у другу зміну

10,7

7

Завдання розвитку соціальної сфери окремих малих міст виконуватимуться з урахуванням їх особливостей, а саме:

у монофункціональних індустріальних та аграрно-індустріальних центрах створюватимуться завершені комплекси об’єктів обслуговування населення, які складаються передусім з підприємств торгівлі, громадського харчування, поштового та електрозв’язку, побутового обслуговування, навчальних закладів, закладів освіти та культури, охорони здоров’я;

у малих містах - центрах вугледобування, металургійної, хімічної промисловості, які мають несприятливу демографічну ситуацію внаслідок зниження народжуваності та природного приросту і в яких переважає населення старших вікових груп, особлива увага приділятиметься розвиткові соціальних служб, медичного обслуговування (особливо геронтологічного профілю), сфери побуту;

у малих містах - центрах розвитку електроенергетики, в тому числі атомної, де відбувається швидке зростання чисельності населення за рахунок природного приросту і значної частки осіб молодших вікових груп, гострий дефіцит житла та інших об’єктів соціальної інфраструктури буде ліквідовуватися шляхом прискорення темпів житлового будівництва, комунального благоустрою, формування мережі дитячих дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів. Діяльність установ та закладів медичної допомоги, культури та організації дозвілля буде зорієнтована передусім на забезпечення потреб дітей та матерів;

для категорії малих міст-супутників, населення яких має змогу користуватися розвинутою сферою соціальних послуг великого міста - центра цієї міської агломерації, розвиватимуться об’єкти повсякденного та невідкладного попиту: станції швидкої допомоги, аптеки, відділення соціального забезпечення, дитячі садки, школи, магазини з продажу товарів першої необхідності;

для категорії малих міст-курортів забезпечуватиметься подальший розвиток соціальної сфери, роль якої у таких населених пунктах є провідною, а також розвиток пов’язаних з нею галузей та видів діяльності. Так, поряд з лікуванням, відпочинком, туризмом розвиватимуться наука (медична, курортологія, інтродукція рослин тощо), фестивальна, театрально-концертна, спортивно-видовищна діяльність, будівельна індустрія, харчова, легка, сувенірна промисловість, виробництво будівельних матеріалів, транспорт, роздрібна торгівля, громадське харчування та інші галузі, велика увага приділятиметься підготовці кадрів (для охорони здоров’я, екскурсійної справи, перекладачів тощо).

Розвиток транспорту та інженерно-технічної інфраструктури здійснюватиметься шляхом технічного переоснащення підприємств автомобільного та залізничного транспорту, зв’язку, аеропортів, морських, річкових портів, реабілітації дорожніх мостів, вулиць за рахунок виділення централізованих коштів та використання позик.

Одним із завдань соціального розвитку малих міст є охорона культурної спадщини відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" шляхом реконструкції та реставрації пам’яток культурної спадщини в малих містах, формування мережі будинків ремесел з відродженням національної культури та народних ремесел.

Реалізація зазначених заходів поряд із розвитком і реконструкцією дорожньої мережі сприятиме створенню ефективної індустрії туризму, удосконаленню готельного господарства, максимальному використанню діючих зон відпочинку та лікування.

Малі міста, що належать до категорії історичних, історико-культурних та туристичних центрів, будуть включені до системи туристичних маршрутів держави. Одночасно з розвитком туризму та рекреації розвиватимуться пов’язані з ними галузі та види діяльності. Крім забезпечення розвитку туризму стимулюватимуться: розвиток науки, підготовка кадрів (для екскурсійної справи, перекладачів тощо), фестивальна, театрально-концертна, спортивно-видовищна діяльність.

З метою поліпшення побутового обслуговування населення малих міст і надання якісних послуг населенню створюватимуться багатопрофільні підприємства всіх форм власності.

Важлива роль у розвитку малих міст належить освіті як пріоритетній сфері соціально-економічного, духовного і культурного розвитку суспільства.

Першочерговими завданнями у цій сфері є:

створення умов для всебічного розвитку особистості, трудової підготовки, професійного самовизначення, формування загальнолюдської моралі, засвоєння визначеного суспільними національно-культурними потребами обсягу знань, а також екологічне виховання, фізичне вдосконалення;

формування соціально-культурного середовища;

приведення профілю професійно-технічної освіти у відповідність із потребами економіки конкретного міста у кваліфікованих та конкурентоспроможних на ринку праці працівниках;

забезпечення комп’ютеризації шкіл малих міст.

Одним із пріоритетних напрямів розвитку малих міст є фізичне виховання населення як ефективний засіб профілактики захворюваності та зміцнення генофонду нації. Для задоволення потреб населення малих міст, зокрема молоді, у заняттях фізичною культурою і спортом розширюватиметься мережа спортивних споруд, передбачатимуться в бюджетах малих міст окремим рядком видатки на фінансування фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи, утримання спортивних шкіл, секцій, реалізацію проектів у межах Національної програми інформатизації тощо.

З метою поліпшення медичного обслуговування населення малих міст розвиватимуться установи сімейної медицини, забезпечуватиметься 100-відсоткова укомплектованість лікарень лікарями, середнім медичним персоналом та поступово запроваджуватиметься медичне страхування згідно із законодавством.

Обсяги введення в експлуатацію в малих містах потужностей соціальної сфери до 2010 року наведено в таблиці 2.

Таблиця 2

Показник

Усього за 2004-2010 роки

У тому числі

2004-2005 роки

2006-2010 роки

Загальна площа житла, тис. кв. метрів

38368,7

10632,3

27736,4

Лікарняні ліжка, одиниць

6142

1702

4440

Місткість амбулаторно-поліклінічних закладів, відвідувань за зміну

45147

12512

32635

Кількість телефонів на 100 жителів

11,2

16,4

25,1

Програма реалізовуватиметься у два етапи.

На першому етапі (2004-2005 роки) передбачається реконструкція наявної матеріальної бази соціальної сфери та поступове збільшення обсягів будівництва нових споруд у тих містах, де вони відсутні.

На другому етапі (2006-2010 роки) здійснюватиметься подальше будівництво об’єктів соціальної сфери до досягнення оптимальних нормативів забезпечення ними населення.

Цей підхід ураховує заходи щодо ринкових перетворень та пропозиції місцевих органів виконавчої влади.

Прогноз потреби у фінансових ресурсах на розвиток соціальної сфери малих міст до 2010 року за рахунок усіх джерел наведено в таблиці 3.

Таблиця 3

(тис. гривень)

Показник

Усього за 2004-2010 роки

У тому числі

2004-2005 роки

2006-2010 роки

Всього на заходи, спрямовані на розвиток галузей соціальної сфери

1608259,22

419893,22

1188366,0

у тому числі:

житлового господарства

421723,04

110105,04

311618

комунального господарства

434108,32

113338,62

320769,70

побутового обслуговування

1195,59

312,19

883,40

торгівлі

518,53

135,43

383,10

громадського харчування

13,42

3,52

9,90

освіти

127363,26

33252,46

94110,80

охорони здоров’я

131033,9

34210,9

96823

фізичної культури

90159,08

23539,08

66620

культури

140095,32

36579,22

103516,10

рекреації

355,98

92,98

263

інших*

261692,78

68323,78

193369

Окремо на розвиток зв’язку

1132000

412000

72000

---

• Кошти на заходи соціального призначення (без розподілу за галузями).

Реалізація цієї Програми дасть змогу істотно поліпшити соціально-економічні умови громад малих міст, підвищити добробут їх населення і України в цілому.

Профілактика правопорушень і злочинності

Основними напрямами профілактики правопорушень та злочинності в малих містах є:

підвищення ролі громад малих міст та органів місцевого самоврядування в розробленні та виконанні програм, спрямованих на забезпечення правопорядку;

створення достатньої кількості центрів реабілітації осіб, які звільнилися з місць позбавлення волі та не мають постійного місця проживання, а також закладів, які забезпечуватимуть належні умови для соціальної адаптації зазначених осіб та лікування хворих на алкоголізм і наркоманію;

подолання дитячої безпритульності та бездоглядності, злочинності та правопорушень серед підлітків. Вирішення питання щодо організації необхідної кількості притулків для неповнолітніх у малих містах;

запобігання побутовій злочинності, належне виконання Закону України "Про попередження насильства в сім’ї";

створення в малих містах кризових центрів для жертв насильства в сім’ї.

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ

центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо реалізації Загальнодержавної програми розвитку малих міст

Завдання

Зміст заходу

Очікуваний результат

Термін виконання

Виконавці

1. Формування економічної політики щодо розвитку малих міст та визначення додаткових джерел фінансування заходів Програми

Затвердження на законодавчому рівні критеріїв віднесення малих міст до депресивних та відповідної системи оціночних показників їх соціально-економічного розвитку, запровадження ефективних механізмів надання їм державної підтримки та стимулювання соціально-економічного розвитку

Сприяння прийняттю Закону України про засади стимулювання розвитку регіонів, визначення критеріїв депресивності, забезпечення проведення класифікації депресивних територій

Розроблення порядку визначення депресивного стану територій

2004 рік

Мінекономіки,

Мін’юст,

Мінфін,

Мінпраці,

Держбуд,

Держкомстат,

Антимонопольний комітет

Внесення до Верховної Ради України пропозицій про зміни до:

• Бюджетного кодексу України та законів України, які встановлюють систему оподаткування стосовно формування бюджетів малих міст, ефективного використання для цілей їх розвитку місцевих ресурсів та консолідації коштів на виконання заходів, передбачених Загальнодержавною програмою розвитку малих міст, включаючи спрямування на зазначені цілі 100 відсотків податків усіх новоутворених підприємств з виробництва товарів чи послуг протягом трьох років їх діяльності;

• законів України, які прямо чи опосередковано пов’язані з реалізацією заходів, передбачених Загальнодержавною програмою розвитку малих міст, спрямовані на утворення механізму регулювання відпливу капіталу з цих міст, вирішення ключових проблем господарського механізму в їх виробничій та комунальній сферах, підвищення інвестиційної привабливості територій, створення умов для стимулювання розвитку малого і середнього підприємництва та формування джерел реальних інвестиційних ресурсів, включаючи пропозиції щодо збільшення частки єдиного податку, сплаченого фізичними та юридичними особами, що здійснюють підприємницьку діяльність на території малого міста, яка безпосередньо зараховується у дохідну частину бюджету цього міста

Формування законодавчої бази механізму фінансування заходів Програми, забезпечення сприятливого інвестиційного клімату на території малих міст

2004 рік

Кабінет Міністрів України

Забезпечення розроблення та виконання місцевих програм соціально-економічного розвитку малих міст на коротко-, середньо- та довгострокову перспективу з урахуванням їх економічного, соціального і ресурсного потенціалів, особливостей демографії і природного середовища, а також схеми розвитку продуктивних сил і вимог Генеральної схеми планування території України з метою створення передумови для стабілізації соціально-економічного розвитку цих міст

Запровадження у практику розроблення місцевих програм соціально-економічного розвитку малих міст на тривалу перспективу

Подолання диспропорцій у розвитку соціальної сфери міст різних функціональних типів і розмірів

до 2005 року

Верховна Рада Автономної Республіки Крим,

Рада міністрів Автономної Республіки Крим,

органи місцевого самоврядування,

місцеві державні адміністрації

Забезпечення розвитку і надійності функціонування житлово-комунального господарства, удосконалення системи управління ним, формування сприятливих умов для залучення інвестицій

Розроблення та виконання місцевих програм реформування і розвитку житлово-комунального господарства

Подолання істотних відмінностей у рівнях забезпеченості населення житлово-комунальними послугами, поліпшення їх якості, створення умов для розвитку, оновлення та ефективного функціонування об’єктів житлово-комунального господарства

2004-2010 роки

Рада міністрів Автономної Республіки Крим,

органи місцевого самоврядування,

місцеві державні адміністрації

Проведення серед населення роз’яснювальної роботи з правових і соціальних проблем щодо невідкладного їх розв’язання

Підвищення правової свідомості та культури населення

постійно

Рада міністрів Автономної Республіки Крим,

органи місцевого самоврядування,

місцеві державні адміністрації

2. Розвиток соціальної сфери

Розвиток мереж зв’язку

Збільшення обсягів та розширення спектра сучасних послуг, впроваджених з використанням новітніх технологій

Забезпечення доступу населення до сучасних, якісних високоінтелектуальних технологій

2004-2005 роки

Верховна Рада Автономної Республіки Крим,

Рада міністрів Автономної Республіки Крим,

органи місцевого самоврядування,

місцеві державні адміністрації,

Держкомзв’язку

Збереження мережі дитячих оздоровчих закладів

Розроблення місцевих комплексних програм оздоровлення та відпочинку дітей, зайнятості підлітків

Поліпшення здоров’я дітей, зменшення рівня негативних явищ серед неповнолітніх

постійно

Верховна Рада Автономної Республіки Крим,

Рада міністрів Автономної Республіки Крим,

органи місцевого самоврядування,

місцеві державні адміністрації

3. Профілактика правопорушень і злочинів

Забезпечення охорони громадського порядку

Розроблення регіональних програм забезпечення правопорядку

Профілактика злочинності

щороку

Рада міністрів Автономної Республіки Крим,

органи місцевого самоврядування,

місцеві державні адміністрації,

МВС

Побутове забезпечення та працевлаштування раніше судимих

Створення центрів реабілітації раніше судимих, які звільнилися з місць позбавлення волі та не мають постійного місця проживання

Запобігання рецидивній злочинності

2004-2006 роки

Рада міністрів Автономної Республіки Крим,

місцеві державні адміністрації,

органи місцевого самоврядування,

МВС

Запобігання вчиненню злочинів на побутовому ґрунті

Виконання Закону України "Про попередження насильства в сім’ї"

Забезпечення законних прав членів сім’ї

постійно

Рада міністрів Автономної Республіки Крим,

місцеві державні адміністрації,

органи місцевого самоврядування,

МВС

Подолання злочинності серед неповнолітніх

Подолання дитячої бездоглядності. Створення притулків для неповнолітніх

Зменшення злочинності серед неповнолітніх

2004-2006 роки

Рада міністрів Автономної Республіки Крим,

місцеві державні адміністрації,

органи місцевого самоврядування,

МВС

4. Збільшення обсягів житлового будівництва в малих містах

Розроблення проекту Закону України про державне фінансування та цільове довгострокове кредитування будівництва житла

2004 рік

Держбуд,

Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву,

Мінекономіки,

Мінфін,

Мін’юст

Розроблення Програми забезпечення житлом молодих сімей у малих містах на період до 2013 року

2004 рік

Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву,

Мінфін,

Мінекономіки,

Мін’юст

Розроблення проектів соціального житла відповідно до державних будівельних норм із застосуванням при його будівництві місцевих матеріалів

Поліпшення житлових умов населення малих міст

2004-2005 роки

Верховна Рада Автономної Республіки Крим,

Рада міністрів Автономної Республіки Крим,

органи місцевого самоврядування,

місцеві державні адміністрації,

Держбуд

Розроблення методичних рекомендацій з реконструкції наявного капітального фонду, громадських споруд з урахуванням нових умов використання об’єктів соціально-культурного призначення

2004 рік

Верховна Рада Автономної Республіки Крим,

Рада міністрів Автономної Республіки Крим,

органи місцевого самоврядування,

місцеві державні адміністрації,

Держбуд

5. Пріоритетні напрями розвитку підприємств

Надання галузі вугільної промисловості державної підтримки, в тому числі на реструктуризацію вугледобувних і вуглепереробних підприємств у малих монофункціональних містах, підвищення ефективності її використання

Розроблення комплексу заходів і відповідних проектів нормативних актів щодо реструктуризації вугільної промисловості, організації роботи із закриття нерентабельних і будівництва нових шахт для створення нових робочих місць

2004-2005 роки

Мінпаливенерго,

Рада міністрів Автономної Республіки Крим,

місцеві державні адміністрації,

органи місцевого самоврядування

Розроблення проектів актів законодавства з питань:

• розподілу коштів, виділених на реструктуризацію вугільної промисловості;

2004-2005 роки

Мінпаливенерго,

Мін’юст

• використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реструктуризацію вугільної промисловості;

2004-2005 роки

Мінпаливенерго

• розподілу функцій під час ліквідації збиткових вугледобувних підприємств між Мінпаливенерго та обласними державними адміністраціями

2004-2005 роки

Мінпаливенерго,

Мінпраці,

Рада міністрів Автономної Республіки Крим,

органи місцевого самоврядування,

місцеві державні адміністрації

Забезпечення модернізації об’єктів електроенергетики в малих містах із збереженням і модернізацією інженерних споруд

Розроблення проекту програми реконструкції теплових і гідроелектростанцій та програми розвитку електричних мереж напругою 0,4-150 кВт

2004 рік

Мінпаливенерго,

Мінекономіки

Залучення підприємств малих монофункціональних міст до виробництва металургійної продукції

Підготовка пропозицій щодо створення системи балансового забезпечення металургійного комплексу сировиною, коксівним вугіллям, подальшого розвитку внутрішньогалузевої виробничої кооперації за участю підприємств малих монофункціональних міст

2004-2005 роки

Мінпромполітики,

Мінпаливенерго

Подолання тенденції зниження обсягів промислового виробництва, збитковості підприємств, їх неплатоспроможності

Розроблення регіональних програм перспективного розвитку промисловості в малих монофункціональних містах з визначенням джерел фінансування заходів щодо запровадження нових технологій та нарощування обсягів випуску конкурентоспроможної продукції

Стабілізація зростання обсягів промислового виробництва, забезпечення прибуткової роботи підприємств, створення нових виробництв і додаткових робочих місць, розвиток соціальної сфери

2004 рік

Верховна Рада Автономної Республіки Крим,

Рада міністрів Автономної Республіки Крим,

місцеві державні адміністрації,

органи місцевого самоврядування

6. Водозабезпечення, охорона водних об’єктів і ресурсів

Забезпечення населення та промислового виробництва у малих містах водою, охорона водних об’єктів і ресурсів, запобігання шкідливій дії вод у межах малих міст та іншим небезпечним екзогенним геологічним процесам

Розроблення регіональних програм ліквідації наслідків підтоплення територій малих міст, а також програм запобігання зсувним процесам та абразії на території малих міст

Поліпшення умов життєдіяльності населення і стану територій малих міст

2004 рік

Рада міністрів Автономної Республіки Крим,

органи місцевого самоврядування,

місцеві державні адміністрації,

Мінекономіки,

Держжитлокомунгосп,

Мінекоресурсів

7. Надання державної підтримки малим монофункціональним депресивним містам

Розроблення проекту нормативно-правового акта щодо порядку надання державної фінансової підтримки в реалізації місцевих програм, розвитку житлово-комунального господарства і благоустрою, впровадження енергозберігаючих технологій у багатоквартирних жилих будинках

2005 рік

Держжитлокомунгосп,

Мінекономіки,

Мінфін,

Держкоменергозбереження

Планування щорічно в Державному бюджеті України коштів для надання державної фінансової підтримки малим містам на часткове фінансування місцевих програм розвитку житлово-комунального господарства, насамперед заходів щодо водозабезпечення та очищення стічних вод, а також річного обсягу робіт із впровадження енергозберігаючих технологій у багатоквартирних жилих будинках, зокрема:

• реконструкції систем опалення;

• виконання капітальних заходів з утеплення будинків та інженерних систем;

• встановлення приладів для обліку холодної та гарячої води

Прискорення розвитку комунальної інфраструктури, підвищення надійності життєзабезпечення малих міст і селищ, зниження споживання енергоносіїв житлово-комунальним господарством та житловим фондом малих міст

2004-2010 роки

Мінекономіки,

Мінфін,

Держжитлокомунгосп

Забезпечення збільшення обсягів громадських робіт та їх фінансування за рахунок коштів місцевих бюджетів, підприємств та інших джерел

Збільшення обсягів виробництва продукції та комунальних послуг, допомога інвалідам війни та праці, одиноким особам похилого віку; матеріальна підтримка безробітних; тимчасова зайнятість молоді; зниження соціального напруження серед безробітних

постійно

Мінпраці,

Державна служба зайнятості,

Рада міністрів Автономної Республіки Крим,

органи місцевого самоврядування,

місцеві державні адміністрації

Забезпечення професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації незайнятого населення, зареєстрованого в державній службі зайнятості, у навчальних закладах різних рівнів акредитації

Підвищення конкурентоспроможності безробітних громадян та задоволення потреб роботодавців у робочій силі належної професійно-кваліфікаційної якості

постійно

Мінпраці,

МОН,

Державна служба зайнятості

Сприяння підприємствам в організації професійного навчання кадрів безпосередньо на виробництві

постійно

Центральні органи виконавчої влади,

органи місцевого самоврядування,

місцеві державні адміністрації

8. Економічне заохочення суб’єктів малого та середнього підприємництва до створення нових робочих місць

Створення умов для самостійної зайнятості населення

Забезпечення розвитку системи бізнес-інкубаторів і консультаційних центрів, а також передача недіючих об’єктів або об’єктів незавершеного будівництва для ведення індивідуального та сімейного підприємництва

Підвищення стимулів розвитку самозайнятості населення

постійно

Мінекономіки,

органи місцевого самоврядування,

місцеві державні адміністрації

Удосконалення змісту та методів професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації незайнятого населення, зокрема шляхом запровадження модульних навчальних програм та за професіями, які дають можливість займатися підприємницькою діяльністю

Зростання професійної мобільності та конкурентоспроможності незайнятого населення, зниження рівня безробіття

постійно

МОН,

Мінпраці

9. Сприяння проведенню земельної реформи

Продовження практики розмежування земель державної та комунальної власності

Розмежування земель державної та комунальної власності, збільшення надходжень до місцевих бюджетів

після прийняття Закону України "Про розмежування земель державної і комунальної власності"

Держкомзем,

Рада міністрів Автономної Республіки Крим,

органи місцевого самоврядування,

місцеві державні адміністрації

Продовження інвентаризації земель

Уточнення територій землекористування

до 1 січня 2005 року

Верховна Рада Автономної Республіки Крим,

органи місцевого самоврядування

Підготовка заходів щодо грошової оцінки земель малих міст

Надходження до місцевих бюджетів додаткових коштів у результаті уточнення земельного податку (до 4,97 млн. гривень на рік)

2004-2005 роки

Верховна Рада Автономної Республіки Крим,

органи місцевого самоврядування

Проведення інвентаризації невикористовуваних земельних ділянок несільськогосподарського призначення для продажу їх на конкурсних засадах

Надходження до місцевих бюджетів коштів від продажу зазначених земельних ділянок

2004-2005 роки

Верховна Рада Автономної Республіки Крим,

Рада міністрів Автономної Республіки Крим,

органи місцевого самоврядування,

місцеві державні адміністрації,

Держкомзем

Визначення земельних ділянок несільськогосподарського призначення, які підлягають першочерговому продажу

Надходження до місцевих бюджетів коштів від продажу зазначених ділянок (до 10 млн. гривень на рік)

щороку

Верховна Рада Автономної Республіки Крим,

Рада міністрів Автономної Республіки Крим,

органи місцевого самоврядування,

місцеві державні адміністрації,

Держкомзем

10. Благоустрій

Розроблення регіональних програм індивідуального благоустрою міст, забезпечення їх об’єктами соціально-культурного призначення (станції швидкої допомоги, аптеки, дитячі садки, школи)

Прискорення соціального розвитку малих міст

2004-2005 роки

Верховна Рада Автономної Республіки Крим,

Рада міністрів Автономної Республіки Крим,

органи місцевого самоврядування,

місцеві державні адміністрації,

Держкомзем

11. Містобудівний розвиток, планування та забудова малих міст

Розроблення типових правил забудови для малих міст з урахуванням територіальних особливостей

Визначення оптимальних шляхів розвитку малих міст, обмежень на використання територій

2004-2005 роки

Держбуд,

Мін’юст

Організація розроблення та коригування генеральних планів, іншої містобудівної документації для малих міст

Визначення резервних територій для розвитку малих міст

щороку

Верховна Рада Автономної Республіки Крим,

Рада міністрів Автономної Республіки Крим,

органи місцевого самоврядування,

місцеві державні адміністрації

Організація розроблення та затвердження місцевих правил забудови малих міст

Нормативне забезпечення планування і забудови малих міст

щороку

Верховна Рада Автономної Республіки Крим,

Рада міністрів Автономної Республіки Крим,

органи місцевого самоврядування,

місцеві державні адміністрації

Внесення змін до державних будівельних норм щодо вимог до розміщення гаражів, автостоянок для здійснення підприємницької діяльності з урахуванням змін відповідних санітарних, пожежних, транспортних вимог

Затвердження державних будівельних норм

2004 рік

Держбуд,

МОЗ,

МВС,

Мінтранс,

Держпідприємництво

Наукове обґрунтування та підготовка проекту змін державних будівельних норм щодо допустимих видів використання окремих зон території населених пунктів

Забезпечення раціональної забудови рекреаційних та курортних зон

2004 рік

Держбуд

Проведення аналізу використання територій діючих промислових підприємств з метою вилучення незадіяних площ та подальшого використання їх для створення малих і середніх підприємств

Раціональне використання територій під промисловою забудовою в малих містах

2004-2005 роки

Верховна Рада Автономної Республіки Крим,

Рада міністрів Автономної Республіки Крим,

органи місцевого самоврядування,

місцеві державні адміністрації

Організація розроблення органами місцевого самоврядування правил забудови малих міст з урахуванням пам’яток історії та культури

Раціональний розвиток міст, встановлення обмеження на використання територій

щороку

Верховна Рада Автономної Республіки Крим,

Рада міністрів Автономної Республіки Крим,

органи місцевого самоврядування,

місцеві державні адміністрації

12. Обмін міжнародним досвідом з проблем розвитку малих міст

Проведення міжнародної науково-практичної конференції з питань розвитку малих міст (Івано-Франківська область)

Обмін досвідом з проблем розвитку малих міст

Використання міжнародного досвіду

2004 рік

Всеукраїнське об’єднання місцевого і регіонального розвитку "Міжрегіональний союз",

Івано-Франківська обласна державна адміністрація,

Мінекономіки

13. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та реагування на них

Інвентаризація об’єктів підвищеної небезпеки, місць (територій) знаходження небезпечних вибухових, пожежонебезпечних, токсичних і радіоактивних речовин

Забезпечення обліку небезпечних місць (територій)

2004-2005 роки

Рада міністрів Автономної Республіки Крим,

обласні державні адміністрації

Створення банку даних про об’єкти підвищеної небезпеки, місця (території) знаходження небезпечних вибухових, пожежонебезпечних, токсичних і радіоактивних речовин, визначення характеру їх небезпеки

Визначення переліку небезпечних речовин та їх розбивка за основними небезпечними властивостями

2004-2005 роки

Рада міністрів Автономної Республіки Крим,

обласні державні адміністрації

Відпрацювання планів реагування на надзвичайні ситуації з урахуванням специфіки міста

Визначення заходів щодо реагування на можливі надзвичайні ситуації, створення угруповань сил та засобів, що залучатимуться для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій

2004 рік та наступні роки

Рада міністрів Автономної Республіки Крим,

обласні державні адміністрації

Практична реалізація заходів, визначених планами реагування на надзвичайні ситуації

Зниження впливу на довкілля небезпечних вибухових, пожежонебезпечних, токсичних і радіоактивних речовин

2005-2010 роки

Рада міністрів Автономної Республіки Крим,

обласні державні адміністрації

14. Реалізація комплексних цільових програм захисту населення і територій від небезпечних природних явищ

Впровадження науково обґрунтованих заходів захисту підтоплених територій

Зниження ризику для малих міст від територій, які підтоплюються

2004-2010 роки

Мінекоресурсів,

МНС,

Держбуд

15. Забезпечення безпеки населення в умовах надзвичайних ситуацій

Забезпечення населення засобами радіаційного та хімічного захисту відповідно до Порядку забезпечення населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами радіаційного та хімічного захисту

Накопичення засобів радіаційного та хімічного захисту на випадок виникнення надзвичайних ситуацій

2004 рік та наступні роки

Рада міністрів Автономної Республіки Крим,

обласні державні адміністрації,

підприємства та організації відповідно до своїх функцій

Розділ IV. МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАВДАНЬ ПРОГРАМИ

Нормативно-правове та організаційне забезпечення Програми

Реалізація основних завдань Програми передбачає тісну взаємодію центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Організацію, контроль та моніторинг виконання Програми забезпечуватимуть центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, які повинні:

щороку подавати Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерству фінансів України пропозиції про фінансування передбачених Програмою заходів щодо розвитку малих міст для врахування їх у проектах Державного бюджету України та Державної програми економічного і соціального розвитку України на наступний рік;

вносити Кабінету Міністрів України пропозиції про надання малим містам на відповідний термін статусу депресивних, умови продовження терміну дії цього статусу або його скасування, а також пропозиції щодо форм і механізмів стимулювання розвитку депресивного міста.

Розв’язання завдань з розвитку малих міст значною мірою залежить від створення економічного механізму, адекватного новим умовам господарювання та ринкової економіки, який забезпечуватиме ефективне управління соціально-економічним розвитком малих міст на державному, регіональному та місцевому рівнях.

На державному рівні формуватимуться елементи економічного механізму для всіх малих міст як частини господарського комплексу і системи розселення, забезпечуватиметься необхідне вдосконалення законодавчої бази, в тому числі спрямоване на проведення експериментів у сфері управління господарськими комплексами регіонів, створення спеціального інвестиційного режиму на територіях пріоритетного розвитку та спеціальних (вільних) економічних зон тощо.

На регіональному рівні необхідно забезпечити програмування соціально-економічного розвитку територій та систем розселення, формування місцевих бюджетів з урахуванням пріоритетності розв’язання проблем малих міст, розроблення та реалізацію регіональних програм зайнятості населення, передачу місцевим органам виконавчої влади повноважень щодо управління державними корпоративними правами, об’єктами державної власності, затвердження правил забудови з урахуванням особливостей малих міст.

На місцевому рівні забезпечуватиметься розроблення місцевих програм соціально-економічного та екологічного розвитку малих міст, коригування генеральних планів, розроблення місцевих правил забудови, взаємодія органів місцевого самоврядування з державними, комунальними та приватними підприємствами з питань розвитку малих міст, ефективне використання повноважень органів місцевого самоврядування щодо формування власних доходів, сприяння розвиткові підприємництва, залученню інвестицій, спільних з іншими територіальними громадами проектів розвитку регіонів, утримання об’єктів соціально-культурної сфери.

Важливою складовою економічного механізму є фінансово-кредитний механізм, який містить механізм оподаткування, формування бюджетів, кредитування тощо.

Відповідно до положень Бюджетного кодексу України визначено поняття мінімально необхідних видатків бюджетів сільських і селищних рад, бюджетів районів та міст. Мінімально необхідні видатки обчислюються за єдиними або груповими мінімальними соціальними та фінансовими нормативами.

У зв’язку з нерівномірністю розвитку регіонів та окремих міст, диференціацією витрат у сфері надання державних і громадських послуг застосовується перерозподіл фінансових ресурсів між регіонами через державний бюджет.

З метою стимулювання розвитку малих міст держава застосовуватиме такі інструменти:

спрямування цільових державних інвестицій в основний капітал на розвиток виробничої та соціальної інфраструктури;

запровадження підтримки, в тому числі фінансової, малого бізнесу, створення інфраструктури розвитку підприємництва на засадах партнерства з Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами, іншими органами місцевого самоврядування та суб’єктами підприємництва;

цільове фінансування програм перекваліфікації та професійного розвитку людських ресурсів;

спрямування міжнародної технічної допомоги на підготовку та перепідготовку фахівців з питань розвитку підприємництва, розв’язання соціально-економічних проблем депресивних територій;

пріоритетне розміщення державного та регіонального замовлень серед суб’єктів господарювання, що зареєстровані як юридичні, фізичні особи та сплачують податки до місцевого бюджету на території, яка одержала статус депресивної;

розроблення та реалізація спеціальних заходів щодо сприяння зайнятості, розвитку соціальної сфери, зокрема житлового будівництва, охорони здоров’я та довкілля;

надання державної фінансової підтримки розвитку депресивної території на зворотній основі відповідно до законодавства;

розробка заходів державної фінансової підтримки розвитку послуг цифрового зв’язку.

Фінансове забезпечення Програми

Фінансування заходів Програми здійснюватиметься в рамках державної бюджетної політики з визначенням механізмів фінансування намічених заходів та гарантованою бюджетною підтримкою загальнодержавних пріоритетів.

Визначення пріоритетів цільового фінансування та пільг здійснюється на основі стану соціально-економічного розвитку або депресивності, що оцінюється за такими показниками:

рівень зайнятості населення (у відсотках);

середня заробітна плата на одного жителя (у гривнях);

забезпеченість житлом (у квадратних метрах на одного жителя);

роздрібний товарооборот на душу населення (у гривнях);

чисельність лікарів на 10 тисяч жителів;

чисельність середнього медичного персоналу на 10 тисяч жителів;

кількість лікарняних ліжок на 10 тисяч жителів;

кількість відвідувань поліклінік за зміну на 10 тисяч жителів;

забезпеченість населення телефонами на 100 сімей;

виробництво промислової продукції (у мільйонах гривень);

продуктивність праці (у тисячах гривень на одну особу);

інвестиції в основний капітал, у тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України (у тисячах гривень);

бюджетна забезпеченість (у тисячах гривень на одну особу);

відрахування до держбюджету (у відсотках).

Стимулювання розвитку малих міст забезпечуватиметься на засадах концентрації державних та місцевих ресурсів у регіонах з метою досягнення найбільшої ефективності їх використання, конкурентності, партнерства, яке передбачає співпрацю органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з недержавними організаціями та суб’єктами господарювання в питаннях розвитку малих міст.

Цільове бюджетне фінансування розвитку соціальної та виробничої інфраструктури малих міст здійснюватиметься за умовами та в порядку, що встановлені Бюджетним кодексом України. Крім передбачуваних щороку Законом України про Державний бюджет України обсягів фінансування та міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання, субвенцій), доходи місцевих бюджетів, які не враховуються під час розрахунку обсягів міжбюджетних трансфертів, можуть спрямовуватися на видатки з позашкільної освіти, соціального захисту і соціального забезпечення, фінансування місцевих програм містобудівного розвитку, розвитку житлово-комунального господарства, благоустрою, транспорту, дорожнього господарства, розвитку фізичної культури і спорту, природоохоронних заходів, реставрацію та охорону пам’яток архітектури місцевого значення тощо.

За рахунок бюджетів розвитку місцевих бюджетів здійснюватиметься цілеспрямоване використання власних джерел, що повинні забезпечити першочергові потреби малих міст.

Додатково, після набрання чинності відповідним законом, у бюджетах малих міст на зазначені цілі будуть передбачатися бюджети розвитку за рахунок 100 відсотків податків усіх новоутворених на їх території підприємств з виробництва товарів та послуг протягом трьох років.

Одним із джерел забезпечення розвитку виробничих потужностей підприємств малих міст, їх соціальної інфраструктури та зв’язку будуть державні централізовані капітальні вкладення, обсяги яких формуватимуться у Державній програмі економічного і соціального розвитку України і забезпечуватимуться коштами Державного бюджету України на відповідні роки.

З метою фінансування виробництв, які є визначальними у формуванні бюджету малих міст, передбачатимуться кошти на їх розвиток за рахунок відповідних міністерств, інших центральних органів виконавчої влади - головних розпорядників бюджетних коштів.

Фінансування природоохоронних заходів здійснюватиметься за рахунок коштів фондів охорони навколишнього природного середовища у складі бюджетів усіх рівнів.

Фінансування Програми здійснюватиметься також за рахунок внутрішніх запозичень, грантів міжнародних організацій, благодійних внесків, коштів міжнародних програм, введення податку на нерухомість тощо.

Регіональні програми розвитку малих міст фінансуються в межах коштів, виділених у Державному бюджеті України, відповідних місцевих бюджетах, та за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством України.

Центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики та з питань європейської інтеграції здійснюватиме аналіз виконання завдань Програми, формуватиме разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади пропозиції Кабінету Міністрів України стосовно щорічного включення цих завдань до Державної програми соціального і економічного розвитку України та щодо обсягів фінансування з державного бюджету.

Наукове забезпечення виконання Програми

Наукове забезпечення виконання Програми здійснюватиметься Національною академією наук України, науковими установами центральних органів виконавчої влади, іншими організаціями та повинно передбачати виконання комплексу завдань, пов’язаних з особливим статусом малих міст та їх місцем у системі адміністративно-територіального устрою держави. Тому основними напрямами наукових досліджень є:

розроблення методичного та програмного забезпечення програм комплексного розвитку малих міст;

розроблення заходів щодо розвитку підприємництва в малих містах, мікрокредитування малого підприємництва, налагодження ефективних шляхів взаємодії великих підприємств і суб’єктів малого підприємництва;

дослідження стану матеріальних, фінансових, трудових, природних та інших ресурсів малих міст з метою їх ефективного залучення в господарський обіг;

виконання науково-дослідних і проектних робіт з оптимізації проведення дослідно-пошукових робіт, оптимізації планування та забудови територій малих міст з урахуванням ландшафтних, історичних, архітектурних, екологічних та інших особливостей;

розроблення методичних рекомендацій щодо розвитку ринку земель малих міст;

проведення експертних оцінок стану соціальної інфраструктури, житлово-комунального і транспортного господарств малих міст;

комплексне дослідження забезпечення зайнятості населення, зокрема молоді, визначення шляхів створення сприятливих умов для самозайнятості, здійснення підприємницької діяльності;

розроблення проектів нормативних актів з питань збереження, раціонального використання та відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки малих міст;

розроблення відповідно до Комплексної програми ліквідації наслідків підтоплення територій в містах і селищах України регіональних програм захисту малих міст від шкідливої дії вод, а також програм протизсувних заходів;

підготовка на основі сучасних історичних, економічних та інших наукових досліджень і опублікування енциклопедичного багатотомного видання "Історія міст і сіл України" в новій редакції.

Інформаційне забезпечення Програми

Метою інформаційного забезпечення Програми є об’єктивне інформування громадськості та публічне обговорення стану справ у малих містах, привернення уваги вітчизняних і зарубіжних інвесторів до цього питання.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, що будуть залучені до виконання Програми, повинні не рідше ніж один раз на рік проводити засідання колегії з розгляду в межах своєї компетенції питань щодо розвитку сфер і галузей економіки та доводити прийняті рішення до громадськості.

Державний комітет інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України здійснюватиме підготовку тематичних передач та аналітичних програм на державних каналах телебачення і радіомовлення за участю відповідних фахівців, організовуватиме семінари та "круглі столи" для журналістів, керівників прес-центрів центральних органів виконавчої влади і засобів масової інформації.

Контроль за виконанням Програми

Контроль за виконанням Програми організовуватиме Кабінет Міністрів України.

Міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, відповідальні за здійснення заходів Програми, повинні забезпечувати організацію їх виконання та щороку подавати Кабінету Міністрів України звіти про хід виконання цих заходів і завдань.

Кабінет Міністрів України на підставі поданої інформації передбачає виділення коштів на реалізацію заходів Програми під час розроблення проекту Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік та Державної програми економічного і соціального розвитку України на черговий рік, які подає Верховній Раді України в установленому порядку.

Розділ V. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ

Виконання Програми дасть інтенсивний поштовх до комплексного розвитку малих міст, сприятиме піднесенню їх економіки, поліпшенню інвестиційного клімату і стану міського господарства, а також збереженню архітектурно-містобудівної спадщини та поліпшенню умов життєдіяльності населення.

Удосконалення законодавчих та інших нормативно-правових актів, що регулюють різні аспекти функціонування малих міст, проведення економічних реформ стимулюватимуть економічне зростання малих міст на основі максимального використання місцевих ресурсів.

Виконання Програми сприятиме:

збереженню історичного середовища малих міст, розвитку малих міст, що є рекреаційними і туристичними центрами, пожвавленню туристичної галузі як однієї з найперспективніших в економіці;

забезпеченню сталого розвитку економіки та соціальної сфери малих міст, збільшенню ресурсних можливостей територій та підвищенню якості управлінських рішень з цих питань;

залученню коштів державного і місцевих бюджетів, фізичних та юридичних осіб України та інших держав до виконання заходів соціально-економічного розвитку малих міст, значному скороченню централізованих державних видатків, їх ефективному використанню.

Додаток 1

до Загальнодержавної програми

розвитку малих міст

ПЕРЕЛІК

малих міст України та чисельність їх населення

(на 1 січня 2003 року, тис. чол.)

Автономна Республіка Крим

Алупка

8,9

Красноперекопськ

31

Алушта

30,8

Саки

28,5

Армянськ

23,6

Старий Крим

9,9

Бахчисарай

27,1

Судак

14,5

Білогірськ

18,6

Щолкіне

11,6

Джанкой

42,4

---

всього - 246,9

Вінницька область

Бар

17,1

Ладижин

22,2

Бершадь

13,3

Могилів-Подільський

32,7

Гайсин

25,6

Немирів

11,9

Гнівань

12,6

Погребище

10,6

Жмеринка

37,1

Тульчин

15,9

Іллінці

11,2

Хмільник

27,8

Калинівка

19,9

Шаргород

7,1

Козятин

26,3

Ямпіль

11,7

---

всього - 303

Волинська область

Берестечко

1,9

Ківерці

16,6

Володимир-Волинський

38

Любомль

10,3

Горохів

8,9

Рожище

13,5

Камінь-Каширський

10,9

Устилуг

2,3

---

всього - 102,4

Дніпропетровська область

Апостолове

16,1

Орджонікідзе

44,2

Верхівцеве

10

П’ятихатки

20,1

Верхньодніпровськ

16,9

Першотравенськ

28,9

Вільногірськ

23,8

Підгородне

17,9

Зеленодольськ

14,6

Синельникове

31,9

Інгулець

42,2

Тернівка

29,2

Перещепине

10,1

---

всього - 305,9

Донецька область

Авдіївка

36,9

Красний Лиман

27,4

Амвросіївка

21,7

Красногорівка

16,5

Артемове

6,5

Курахове

21,2

Білицьке

10

Мар’їнка

10,6

Білозерське

17,6

Моспине

11,5

Волноваха

24,5

Новоазовськ

12,6

Вуглегірськ

10,1

Новогродівка

17,1

Вугледар

16,9

Родинське

11,8

Гірник

13,8

Світлодарськ

13,1

Дебальцеве

29,5

Селидове

26,2

Дзержинськ

42,3

Сіверськ

14,1

Добропілля

34,9

Святогірськ

5,1

Докучаєвськ

24,1

Соледар

13

Жданівка

13,4

Українськ

12,8

Зугрес

19,5

Часів Яр

16,3

Іловайськ

17,4

Юнокомунарівськ

17,3

Кіровське

30,4

Ясинувата

37,2

Комсомольське

12,6

---

всього - 665,9

Житомирська область

Андрушівка

9,8

Малин

28

Баранівка

12,5

Овруч

17

Коростишів

25,9

Радомишль

15,3

---

всього - 108,5

Закарпатська область

Берегове

26,4

Свалява

17

Виноградів

25,8

Тячів

9,6

Іршава

9,5

Хуст

28,8

Рахів

15,2

Чоп

8,8

---

всього - 141,1

Запорізька область

Василівка

15,4

Молочанськ

7,9

Вільнянськ

16,4

Оріхів

17,6

Гуляйполе

16,8

Пологи

21,8

Дніпрорудне

20,7

Приморськ

12,8

Кам’янка-Дніпровська

15,2

Токмак

35,7

---

всього - 180,3

Івано-Франківська область

Болехів

10,5

Надвірна

21

Бурштин

15,2

Рогатин

8,5

Галич

6,4

Снятин

10,4

Городенка

9,7

Тисмениця

9,7

Долина

20,8

Тлумач

8,7

Косів

8,2

Яремча

7,9

---

всього - 137

Київська область

Березань

17,1

Переяслав-Хмельницький

31,2

Богуслав

17

Ржищів

8,3

Боярка

35,6

Сквира

18

Васильків

39,1

Славутич

24,4

Вишгород

23,4

Тараща

13,2

Вишневе

34,7

Тетіїв

14,6

Ірпінь

40,4

Узин

13

Кагарлик

13,7

Українка

14,1

Миронівка

13,2

Яготин

23,2

Обухів

32,7

---

всього - 426,9

Кіровоградська область

Бобринець

12,1

Новомиргород

13

Гайворон

16

Новоукраїнка

19,1

Долинська

18,6

Помічна

10,8

Знам’янка

28,7

Ульяновка

7,4

Мала Виска

12,9

---

всього - 138,6

Луганська область

Алмазна

4,9

Новодружеськ

8,9

Артемівськ

8,8

Олександрівськ

7

Вахрушеве

14,4

Первомайськ

42,3

Гірське

11,3

Перевальськ

29

Зимогір’я

11,1

Петровське

15,2

Золоте

17,4

Попасна

25,2

Зоринськ

8,9

Привілля

8,8

Кіровськ

34,3

Сватове

19,4

Краснодон

49,5

Старобільськ

21,7

Кремінна

23,9

Суходільськ

23,1

Лутугине

18,7

Теплогірськ

12,8

Міусинськ

5,9

Червонопартизанськ

17,5

Молодогвардійськ

25,2

Щастя

13,6

---

всього - 478,8

Львівська область

Белз

2,4

Новояворівське

26,5

Бібрка

3,9

Перемишляни

7,4

Борислав

37,8

Пустомити

9,6

Броди

23,2

Рава-Руська

8,1

Буськ

8,6

Радехів

9,2

Великі Мости

5,9

Рудки

5

Винники

13,8

Самбір

36,1

Глиняни

3,4

Сколе

6,6

Городок

15,9

Сокаль

21,5

Добромиль

4,9

Соснівка

11,8

Дубляни

8,6

Старий Самбір

5,7

Жидачів

11,7

Стебник

20,9

Жовква

13,4

Судова Вишня

6,7

Золочів

23,3

Трускавець

30,7

Кам’янка-Бузька

11,5

Турка

7,6

Комарно

4

Угнів

1

Миколаїв

14,7

Хирів

4,5

Моршин

6,5

Ходорів

10,5

Мостиська

9

Яворів

13,5

Новий Розділ

27,7

---

всього - 493,1

Миколаївська область

Баштанка

13

Очаків

16,5

Вознесенськ

41,7

Снігурівка

15,2

Нова Одеса

13,9

Южноукраїнськ

38,2

Новий Буг

16,1

---

всього - 154,6

Одеська область

Ананьїв

9,3

Кілія

22,2

Арциз

16,2

Кодима

9,5

Балта

19,8

Котовськ

40,3

Березівка

9,5

Роздільна

17,5

Біляївка

13,9

Татарбунари

10,8

Болград

16,9

Теплодар

8,9

Вилкове

9,1

Южне

24,4

Рені

20,3

---

всього - 248,6

Полтавська область

Гадяч

22,8

Лохвиця

12,3

Глобине

12,6

Миргород

42,4

Гребінка

11,5

Пирятин

16,6

Зіньків

10,5

Хорол

14,7

Карлівка

17,7

Червонозаводське

9

Кобеляки

11,8

---

всього - 181,9

Рівненська область

Березне

13,4

Костопіль

30,2

Дубно

38,7

Кузнецовськ

38,9

Дубровиця

9,6

Острог

14,8

Здолбунів

24,6

Радивилів

10,2

Корець

8,5

Сарни

28

---

всього - 216,9

Сумська область

Білопілля

18,1

Кролевець

24,9

Буринь

11,4

Лебедин

28,5

Ворожба

8,3

Путивль

17,1

Глухів

35,8

Середина-Буда

7,4

Дружба

5,7

Тростянець

23

---

всього - 180,2

Тернопільська область

Бережани

17,7

Монастириська

6,3

Борщів

11,4

Підгайці

3,2

Бучач

12,6

Почаїв

8,2

Заліщики

10

Скалат

4

Збараж

13,2

Теребовля

13,7

Зборів

7,5

Хоростків

7,2

Копичинці

7

Чортків

29,2

Кременець

21,8

Шумськ

5,2

Ланівці

8,6

---

всього - 186,8

Харківська область

Балаклія

31,7

Красноград

22,4

Барвінкове

12,7

Куп’янськ

31,8

Богодухів

17,7

Люботин

23,5

Валки

10,1

Мерефа

24,3

Вовчанськ

20,3

Первомайський

32

Дергачі

19,9

Південне

8,3

Зміїв

16,8

Чугуїв

35,9

---

всього - 307,4

Херсонська область

Берислав

15,1

Скадовськ

19,5

Генічеськ

21,5

Таврійськ

11,3

Гола Пристань

15,7

Цюрупинськ

24,1

Каховка

38,2

---

всього - 145,4

Хмельницька область

Волочиськ

20,6

Красилів

20,3

Городок

17,5

Нетішин

34,5

Деражня

10,3

Полонне

22,9

Дунаївці

16,2

Славута

34,5

Ізяслав

18,5

Старокостянтинів

34,7

Шепетівка

47,5

---

всього - 277,5

Черкаська область

Ватутіне

19,6

Корсунь-Шевченківський

19,1

Городище

15,4

Монастирище

9,4

Жашків

15,7

Тальне

16,1

Звенигородка

19,6

Христинівка

11,6

Золотоноша

28,6

Чигирин

11,6

Кам’янка

15

Шпола

19,3

Канів

26,5

---

всього - 227,5

Чернівецька область

Вашківці

5,9

Новодністровськ

10,2

Вижниця

4,9

Новоселиця

8,3

Герца

2,1

Сокиряни

10,1

Заставна

8,8

Сторожинець

14,6

Кіцмань

7,6

Хотин

11,1

---

всього - 83,6

Чернігівська область

Бахмач

19,9

Мена

12,8

Бобровиця

11,9

Новгород-Сіверський

15

Борзна

11,6

Носівка

15,5

Городня

13,8

Остер

7,1

Ічня

12,6

Семенівка

9,4

Корюківка

14,1

Щорс

12,1

---

всього - 155,8

Севастополь (міська рада)

Інкерман

10,8

всього - 10,8

Додаток 2

до Загальнодержавної програми

розвитку малих міст

ГРУПУВАННЯ

малих міст України за кількістю населення

(на 1 січня 2003 року)

Регіони

Кількість міст з населенням

до 50 тис. чоловік

до 3 тис. чоловік

від 3 до 5 тис. чоловік

від 5 до 10 тис. чоловік

від 10 до 20 тис. чоловік

від 20 до 50 тис. чоловік

одиниць

тис. чоловік

одиниць

тис. чоловік

одиниць

тис. чоловік

одиниць

тис. чоловік

одиниць

тис. чоловік

одиниць

тис. чоловік

Україна, всього

350

6109,7

5

9,7

10

39,3

66

534,2

160

2309

109

3217,5

В тому числі:

Автономна Республіка Крим

11

246,9

2

18,8

3

44,7

6

183,4

області:

Вінницька

16

303

1

7,1

9

121,7

6

174,2

Волинська

8

102,4

2

4,2

1

8,9

4

51,3

1

38

Дніпропетровська

13

305,9

6

85,6

7

220,3

Донецька

35

665,9

2

11,6

21

298

12

356,3

Житомирська

6

108,5

1

9,8

3

44,8

2

53,9

Закарпатська

8

141,1

3

27,9

2

32,2

3

81

Запорізька

10

180,3

1

7,9

6

94,2

3

78,2

Івано-Франківська

12

137

7

59,1

3

36,1

2

41,8

Київська

19

431,2

1

8,3

9

138,2

9

284,7

Кіровоградська

9

138,6

1

7,4

7

102,5

1

28,7

Луганська

26

478,8

1

4,9

6

48,3

10

151,4

9

274,2

Львівська

39

493,1

2

3,4

6

22,3

13

99,5

9

116,8

9

251,1

Миколаївська

7

154,6

5

74,7

2

79,9

Одеська

15

248,6

5

46,3

6

95,1

4

107,2

Полтавська

11

181,9

1

9

8

107,7

2

65,2

Рівненська

10

216,9

2

18,1

3

38,4

5

160,4

Сумська

10

180,2

3

21,4

3

46,6

4

112,2

Тернопільська

17

186,8

2

7,2

8

60

5

68,6

2

51

Харківська

14

307,4

1

8,3

5

77,2

8

221,9

Херсонська

7

145,4

4

61,6

3

83,8

Хмельницька

11

277,5

4

62,5

7

215

Черкаська

13

227,5

1

9,4

10

163

2

55,1

Чернівецька

10

83,6

1

2,1

1

4,9

4

30,6

4

46

Чернігівська

12

155,8

2

16,5

10

139,3

м. Севастополь (міська рада)

1

10,8

1

10,8

Додаток 3

до Загальнодержавної програми

розвитку малих міст

СТРУКТУРА І ДИНАМІКА

загальної кількості малих міст та чисельності наявного населення України

(на 1 січня відповідного року)

Показники

1986 рік

1991 рік

1996 рік

2001 рік

2003 рік

одиниць

відсотків

одиниць

відсотків

одиниць

відсотків

одиниць

відсотків

одиниць

відсотків

Структура кількості малих міст за роками

Малі міста - всього

328

100

330

100

344

100

350

100

350

100

у тому числі з населенням:

до 3 тис. чоловік

7

2,1

7

2,1

7

2

7

2

5

1,4

від 3 до 5 тис. чоловік

7

2,1

5

1,5

5

1,5

6

1,7

10

2,9

від 5 до 10 тис. чоловік

44

13,4

45

13,6

46

13,4

55

15,7

66

18,9

від 10 до 20 тис. чоловік

147

44,8

150

45,5

159

46,2

163

46,6

160

45,7

від 20 до 50 тис. чоловік

123

37,5

123

37,3

127

37,9

119

34

109

31,1

Динаміка кількості малих міст

Малі міста - всього

328

100

330

100,6

344

104,9

350

106,7

350

106,7

у тому числі з населенням:

до 3 тис. чоловік

7

100

7

100

7

100

7

100

5

71,4

від 3 до 5 тис. чоловік

7

100

5

71,4

5

71,4

6

85,7

10

142,9

від 5 до 10 тис. чоловік

44

100

45

102,3

46

104,5

55

125

66

150,0

від 10 до 20 тис. чоловік

147

100

150

102

159

108,2

163

110,9

160

108,8

від 20 до 50 тис. чоловік

123

100

123

100

127

103,3

119

96,7

109

88,6

Чисельність наявного населення малих міст України - всього

6170,1

100

6228,1

100

6546

100

6422,2

100

6109,7

100

у тому числі з населенням:

до 3 тис. чоловік

11,3

0,2

10,5

0,2

10,6

0,2

10,4

0,2

9,7

0,2

від 3 до 5 тис. чоловік

29,5

0,5

21,1

0,3

20,2

0,3

24,9

0,4

39,3

0,6

від 5 до 10 тис. чоловік

348,3

5,6

362,3

5,8

360,7

5,5

434,3

6,8

534,2

8,7

від 10 до 20 тис. чоловік

2101,1

34,1

2204,8

35,4

2328,6

35,6

2369,4

36,9

2309

37,8

від 20 до 50 тис. чоловік

3679,9

59,6

3629,4

58,3

3825,9

58,4

3583,2

55,8

3217,5

52,7

Динаміка чисельності наявного населення малих міст України

Малі міста - всього

6170,1

100

6228,1

100,9

6546

106,1

6422,2

104,1

5983,6

104,1

у тому числі з населенням:

до 3 тис. чоловік

11,3

100

10,5

92,9

10,6

93,8

10,4

92

9,7

85,8

від 3 до 5 тис. чоловік

29,5

100

21,1

71,5

20,2

68,5

24,9

84,4

39,3

133,2

від 5 до 10 тис. чоловік

348,3

100

362,3

104

360,7

103,6

434,3

124,7

534,2

153,4

від 10 до 20 тис. чоловік

2101,1

100

2204,8

104,9

2328,6

110,8

2369,4

112,8

2309

109,9

від 20 до 50 тис. чоловік

3679,9

100

3629,4

98,6

3825,9

104

3583,2

97,4

3217,5

87,4

Додаток 4

до Загальнодержавної програми

розвитку малих міст

ФУНКЦІОНАЛЬНА ТИПОЛОГІЯ

малих міст України в структурі матеріального виробництва

Область

Назва міста

Питома вага галузевої спеціалізації в матеріальному виробництві, відсотків

Чисельність населення за роками, тис. чоловік

Населення у працездатному віці*, тис. чоловік

1990 рік

1995 рік

2001 рік

станом на 1 січня 2003 року

Індустріальні центри:

вугледобування

Дніпропетровська

Першотравенськ

90

28,8

30,6

29

28,9

17,4

Тернівка

81

33,5

33,8

32,8

29,2

18

Донецька

Артемове

90

7,6

7,2

6,5

6,5

3,4

Білицьке

96,6

11,6

11,6

10,4

10

5,7

Білозерське

95,4

21,2

20,7

18,9

17,6

11,2

Вуглегірськ

90,1

14,2

13,4

11

10,1

5,9

Вугледар

83,2

19,5

20,5

17,9

16,9

12,3

Гірник

81,6

16,3

16

14,5

13,8

8,6

Дзержинськ

93,6

50,6

48,2

41,3

42,3

25,6

Добропілля

82

40,3

40,1

35,4

34,9

22,1

Кіровське

87,5

33,1

33,4

31,2

30,4

19,4

Моспине

71,2

15

14,3

11,8

11,5

6,5

Новогродівка

79,9

19,4

19,7

18,1

17,1

9,9

Родинське

90

15,4

14,5

13,4

11,8

6,5

Українськ

90

15,6

15,2

13,6

12,8

6,8

Юнокомунарівськ

92,1

20,7

20,3

18,4

17,3

9,9

Луганська

Артемівськ

80,5

11,5

11

9,6

8,8

5,2

Вахрушеве

90,1

18,1

17,4

15

14,4

8,4

Гірське

96,2

13,5

13,1

11,9

11,3

6,1

Зимогір’я

91,9

12,8

12,8

11,5

11,1

5,9

Золоте

90,4

22,6

21,4

19,6

17,4

9,5

Зоринськ

92

9,9

9,8

8,6

8,9

5,2

Кіровськ

903

41,5

40,4

35,5

34,3

20

Лутугине

58,9

18,9

19,4

18,1

18,7

11

Молодогвардійськ

92,4

32,3

31,3

28,5

25,2

15,6

Новодружеськ

93

11,2

10,8

9,7

8,9

5

Первомайськ

51,2

51,6

51

46,1

42,3

25,8

Перевальськ

63,4

31,8

30,8

27

29

17,8

Привілля

94

11,6

11,2

10,1

8,8

5

Суходільськ

90

28,5

27,3

23,8

23,1

13,9

Червонопартизанськ

94

20

20,4

18,7

17,5

9,8

Львівська

Соснівка

95

13,4

13,7

12,9

11,8

6,4

видобування рудної і нерудної сировини

Дніпропетровська

Вільногірськ

88

25,1

26,1

24,8

23,8

14,1

Інгулець

95,3

38,5

42

42,2

42,2

22,2

Орджонікідзе

80,9

46,9

48

44,8

44,2

25,2

Донецька

Докучаєвськ

85,1

27

27,1

24,5

24,1

13,6

Комсомольське

88,1

14,2

13,7

12,8

12,6

6,9

Соледар

73,1

12,3

12,1

13,4

13

7,7

Запорізька

Дніпрорудне

86,8

23,3

24,2

22,6

20,7

12,4

енергетики

Донецька

Зугрес

78,8

23,7

23,6

21,2

19,5

12,3

Івано-Франківська

Бурштин

51

14,8

15,3

15,7

15,2

9,2

Київська

Вишгород

60

21,2

22,5

22

23,4

14,1

Славутич

68,2

15,9

24,5

26,2

24,4

9,8

Луганська

Міусинськ

70

8

7

6,3

5,9

3,2

Щастя

95

13,5

13,9

13,5

13,6

8

Миколаївська

Южноукраїнськ

59

38,4

41,8

41,4

38,2

27,2

Рівненська

Кузнецовськ

51,4

30,6

36,2

40,2

38,9

26,7

Хмельницька

Нетішин

59

30,4

34,7

36,7

34,5

22,7

обробної промисловості

Волинська

Ківерці

68,1

17

17,7

17,3

16,6

9,7

Донецька

Амвросіївка

92,1

24

24,4

22,4

21,7

12,3

Волноваха

51

27

27,5

25,9

24,5

14,3

Часів Яр

84

19,8

19,2

17,4

16,3

8,8

Закарпатська

Рахів

94

16

16,9

17

15,2

8,8

Свалява

69,1

19,3

20

18,5

17

10,5

Запорізька

Вільнянськ

82,5

17,9

18

16,7

16,4

9,8

Оріхів

76,4

21,2

21,6

20,3

17,6

10,4

Токмак

90,3

45,2

44,8

41,7

35,7

21,4

Івано-Франківська

Болехів

80,9

10,9

11,3

11,2

10,5

5,9

Київська

Переяслав-Хмельницький

76,7

29,9

31

30,4

31,2

18,8

Львівська

Добромиль

76,4

5,8

5,7

5,7

4,9

2,7

Жидачів

86,1

11,3

11,9

11,5

11,7

6,6

Комарно

66,7

4

3,9

3,9

4

2,3

Мостиська

91,2

7,9

8,8

8,5

9

5,6

Рудки

62,8

5

5,1

5,1

5

3

Рівненська

Дубровиця

53,9

11,1

11,1

10,6

9,6

5,8

Костопіль

77,2

32,3

33,6

32,4

30,2

18,2

Харківська

Балаклія

78,6

35,8

36,1

32,3

31,7

18,4

Куп’янськ

62,4

35,2

35,4

33,4

31,8

18,4

Мерефа

61,2

30,8

29,7

25,4

24,3

14,1

Херсонська

Цюрупинськ

77,2

26,2

28,1

25,9

24,1

14,2

Хмельницька

Красилів

69,2

21,4

22,5

22,3

20,3

12,5

Полонне

55

24,9

25,7

24,5

22,9

13,1

Чернігівська

Корюківка

79,7

14,7

15,1

14,6

14,1

8,5

Чернівецька

Вижниця

88,1

5,7

5,7

5,5

4,9

2,7

хімічної і нафтопереробної промисловості

Автономна Республіка Крим

Красноперекопськ

63,7

31,7

32,9

31,2

31

19,3

Львівська

Новояворівське

64

25,5

28,9

27

26,5

17,9

Новий Розділ

88,8

29,7

31

28,5

27,7

17,9

Сокаль

69,3

22,4

23,8

22,5

21,5

13

Стебник

72,3

22,5

23,1

22,6

20,9

12,5

Тернопільська

Скалат

50,5

5,2

4,6

4,4

4

2,3

Аграрно-індустріальні центри

Волинська

Берестечко

70,5

2

1,9

1,8

1,9

1

Житомирська

Андрушівка

62

12,8

13,1

11

9,8

5,4

Запорізька

Кам’янка-Дніпровська

71,5

17,7

17,8

16,9

15,2

8,6

Київська

Кагарлик

82

14,1

14

13,6

13,7

8,2

Миронівка

71,5

16,2

16,7

15,6

13,2

7,8

Яготин

88,6

25,6

24,7

22

23,2

13,7

Кіровоградська

Мала Виска

75,8

16,1

16,3

14,3

12,9

7,2

Луганська

Олександрівськ

90

11

10,7

7,2

7

3,9

Львівська

Ходорів

67

12,5

12,8

12,6

10,5

5,9

Миколаївська

Очаків

68,4

19,4

20

17,9

16,5

10

Одеська

Березівка

61,5

15,1

15,4

12,7

9,5

5,5

Полтавська

Зіньків

53,4

13,3

11,9

10,9

10,5

6,2

Пирятин

65,5

19,6

20,2

17,5

16,6

9,5

Сумська

Буринь

92,8

12,9

12,4

11,1

11,4

6,8

Тернопільська

Борщів

72,2

11,6

12,1

12

11,4

6,9

Збараж

60,8

14,8

14,5

14,6

13,2

7,9

Черкаська

Городище

82,4

19,3

17,8

16,4

15,4

8,5

Жашків

70,8

16,5

16,8

16,1

15,7

8,9

Транспортні центри

Вінницька

Козятин

61

28,9

29,8

28,5

26,3

15,3

Донецька

Дебальцеве

56

35,4

34,6

31,5

29,5

18,1

Іловайськ

58,5

22,1

21,9

19,7

17,4

10,3

Закарпатська

Чоп

56,1

9,8

10

9,6

8,8

5,6

Кіровоградська

Знам’янка

50

33,7

32,7

29,4

28,7

17,2

Помічна

51

12,3

12,3

11,2

10,8

5,8

Луганська

Попасна

58

30,2

29,4

26,1

25,2

14,9

Сумська

Ворожба

51

9,8

9,5

8,7

8,3

4,4

Дружба

54,3

7,5

7,2

6,5

5,7

2,9

Лікувально-оздоровчі центри

Донецька

Святогірськ

90

5,7

5,7

5,3

5,1

2,2

Львівська

Трускавець

51

33,1

34,9

34,1

30,7

14,2

Центр художніх промислів

Івано-Франківська

Косів

92

8,9

9,5

9,3

8,2

4,7

---

• За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року.

Додаток 5

до Загальнодержавної програми

розвитку малих міст

Малі історичні міста, стан історичної забудови яких вимагає проведення невідкладних науково-дослідних, проектних та ремонтно-реставраційних робіт у період 2003-2006 років

Назва історичного населеного пункту

Дата заснування або першого письмового згадування

Види і характер робіт, які необхідно виконати

Автономна Республіка Крим, м. Судак

III століття

Проект зон охорони нерухомих пам’яток історії та культури; комплексний проект регенерації, реставрація, музеєфікація і пристосування Генуезької фортеці до екскурсійних вимог

Вінницька область, смт Шаргород

кінець XVI століття

Комплексний проект регенерації, ремонтно-реставраційні роботи на пам’ятках архітектури

Волинська область, смт Олика

XII століття

Розроблення (коригування) історико-архітектурного опорного плану і проекту зон охорони нерухомих пам’яток історії та культури, ремонтно-реставраційні роботи на пам’ятках архітектури

Київська область, м. Переяслав-Хмельницький

1009 рік

Коригування історико-архітектурного опорного плану і проекту зон охорони нерухомих пам’яток історії та культури; комплексний проект регенерації, ремонтно-реставраційні роботи на пам’ятках архітектури

Львівська область, м. Жовква

1368 рік

Комплексний проект регенерації; ремонтно-реставраційні роботи на пам’ятках архітектури; регенерація забудови історичного центру