Про альтернативні види палива
Тип: Закон України
Видавник: Верховна Рада України
Номер: 1391-XIV
Прийнято: 2000-01-14
Чинна редакція від: 2026-03-11
Стан: in_force
Rada ID: 1391-14
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про альтернативні види палива
Назва Закону в редакції Закону № 1391-VI від 21.05.2009
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, № 12, ст. 94)
_Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 1391-VI від 21.05.2009, ВВР, 2009, № 40, ст.577
№ 4970-VI від 19.06.2012, ВВР, 2013, № 19-20, ст.177 - втратив чинність на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015, ВВР, 2015, № 21, ст.133
№ 514-VIII від 04.06.2015, ВВР, 2015, № 33, ст.324
№ 1713-VIII від 01.11.2016, ВВР, 2016, № 51, ст.834
№ 124-IX від 20.09.2019, ВВР, 2019, № 46, ст.295
№ 1820-IX від 21.10.2021, ВВР, 2021, № 52, ст.431
№ 3220-IX від 30.06.2023, ВВР, 2023, № 82, ст.301
№ 3484-IX від 21.11.2023, ВВР, 2023, № 134, ст.785
У тексті Закону слово "анулювання" в усіх відмінках замінено словом "погашення" у відповідному відмінку згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024
Цей Закон визначає правові, соціальні, економічні, екологічні та організаційні засади виробництва (видобутку) і використання альтернативних видів палива, а також стимулювання збільшення частки їх використання до 20 відсотків від загального обсягу споживання палива в Україні до 2020 року.
Преамбула в редакції Закону № 1391-VI від 21.05.2009
Розділ I.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1 — Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
альтернативні види палива - тверде, рідке та газове паливо, яке є альтернативою традиційним видам палива і яке виробляється (видобувається) з нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини;
біобутанол - спирт бутиловий, виготовлений з біомаси, що використовується як біопаливо або біокомпонент;
біоводень - водень, що отриманий з біомаси і є одним з видів біогазу;
біогаз - газ, отриманий з біомаси, що використовується як паливо;
біодизельне паливо (біодизель) - моноалкільні естери вищих органічних кислот, отриманих з рослинних олій або тваринних жирів, що використовуються як біопаливо або біокомпонент;
біо-ДME - диметиловий етер (ДМЕ), виготовлений з біомаси, що використовується як компонент палива моторного;
біо-ЕТАЕ - етил-трет-аміловий етер (ЕТАЕ), виготовлений із застосуванням біоетанолу, що використовується як компонент палива моторного;
біо-ETБE - етил-трет-бутиловий етер (ЕТБЕ), виготовлений із застосуванням біоетанолу, що використовується як компонент палива моторного;
біоетанол - спирт етиловий зневоджений, виготовлений з біомаси або спирту етилового-сирцю, отриманого з біомаси, що використовується як біопаливо або біокомпонент;
біокомпонент - біопаливо, що використовується як компонент інших видів палива;
біологічні види палива (біопаливо) - тверде, рідке та газове паливо, виготовлене з біологічно відновлюваної сировини (біомаси), що може використовуватися як паливо або компонент інших видів палива;
біомаса - невикопна біологічно відновлювана речовина органічного походження, здатна до біологічного розкладу, у вигляді продуктів, відходів та залишків лісового та сільського господарства (рослинництва і тваринництва), рибного господарства і технологічно пов’язаних з ними галузей промисловості, а також складова промислових або побутових відходів, здатна до біологічного розкладу;
біометан - біогаз, що за своїми фізико-хімічними характеристиками відповідає вимогам нормативно-правових актів до природного газу для подачі до газотранспортної або газорозподільної системи чи для використання як палива моторного;
біометанол - метанол, виготовлений з біомаси, що використовується як компонент палива моторного;
біо-МТБЕ - метил-трет-бутиловий етер (МТБЕ), виготовлений з біометанолу, що використовується як компонент палива моторного;
виробник біопалива - суб’єкт господарювання, що безпосередньо виробляє біопаливо з біомаси;
відходи - шлаки та відходи промисловості, сільського господарства, комунальних та інших підприємств, які можуть бути джерелом або сировиною для видобутку чи виробництва альтернативних видів палива;
гарантія походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) - документ, сформований за допомогою реєстру біометану, який підтверджує, що біометан вироблений з біомаси, та містить інформацію, перелік якої визначений Порядком функціонування реєстру біометану;
гідроочищена рослинна олія - рослинна олія після термохімічної обробки воднем;
добавки на основі біоетанолу - біокомпоненти палива моторного, отримані шляхом синтезу із застосуванням біоетанолу або змішуванням біоетанолу з органічними сполуками та паливом, одержаними з вуглеводневої сировини, в яких вміст біоетанолу відповідає вимогам нормативних актів та які належать до біопалива;
добровільна схема сертифікації - визнана Європейською Комісією система підтвердження відповідності рідкого біопалива (біокомпонентів) та біогазу, призначених для використання у галузі транспорту, критеріям сталості шляхом проведення незалежного аудиту;
доказ сталості біометану (Proof of Sustainability) - товаросупровідний документ відповідно до міжнародної схеми сертифікації, сформований сертифікованим за міжнародною схемою сертифікації виробником біометану, що містить інформацію про кількість сталого біометану, який вироблено виробником біометану за певний період;
Частину першу статті 1 доповнено терміном згідно із Законом № 3915-IX від 21.08.2024
критерії сталості - вимоги, яким відповідають рідкі біопалива (біокомпоненти) та біогаз, призначені для використання у галузі транспорту, зокрема показникам скорочення обсягів викидів парникових газів від використання зазначених видів біопалива та заборони використання окремих земельних ділянок для отримання сировини, необхідної для виробництва таких видів біопалива;
міжнародна схема сертифікації - визнана Європейською Комісією система підтвердження відповідності біометану критеріям сталості, у тому числі добровільна;
Частину першу статті 1 доповнено терміном згідно із Законом № 3915-IX від 21.08.2024
незалежний аудит - перевірка точності, надійності поданої інформації та систем, що використовуються суб’єктом господарювання для забезпечення відповідності рідкого біопалива (біокомпонентів) та біогазу, призначених для використання у галузі транспорту, критеріям сталості, що проводиться за добровільною схемою сертифікації, визнаною Європейською Комісією, з дотриманням законодавства України;
нетрадиційні джерела та види енергетичної сировини - сировина рослинного походження, відходи, тверді горючі речовини, інші природні і штучні джерела та види енергетичної сировини, у тому числі нафтові, газові, газоконденсатні і нафтогазоконденсатні вичерпані, непромислового значення та техногенні родовища, важкі сорти нафти, природні бітуми, газонасичені води, газогідрати тощо, виробництво (видобуток) і переробка яких потребують застосування новітніх технологій і які не використовуються для виробництва (видобутку) традиційних видів палива;
паливо моторне - паливо, отримане з нафтової сировини або в результаті змішування палива, одержаного з нафтової сировини, з біокомпонентами, за умови що загальний масовий вміст кисню у бензинах не перевищує 3,7 відсотка, а об’ємний вміст моноалкільних естерів жирних кислот у дизельному паливі не перевищує 7 відсотків;
паливо моторне альтернативне - паливо, отримане в результаті змішування палива, одержаного з нафтової сировини, з біокомпонентами, або рідке біопаливо, за умови що загальний масовий вміст кисню у бензинах перевищує 3,7 відсотка, а об’ємний вміст моноалкільних естерів жирних кислот у дизельному паливі перевищує 7 відсотків;
рідке паливо з біомаси (рідке біопаливо) - біопаливо дизельне, біометанол, біоетанол, біобутанол, біо-ETБE, біо-МТБЕ, біо-ЕТАЕ, гідроочищена рослинна олія, чиста рослинна олія та інші рідкі синтетичні палива, виготовлені з біомаси;
сертифікат відповідності критеріям сталості біометану - документ з додатками, який видається за міжнародною схемою сертифікації незалежним аудитором та підтверджує результати проведення незалежного аудиту об’єкта виробництва біометану;
Частину першу статті 1 доповнено терміном згідно із Законом № 3915-IX від 21.08.2024
сертифікат походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) - документ, сформований за допомогою реєстру біометану, який підтверджує, що біометан вироблений з біомаси, та містить інформацію про погашення гарантії походження біометану, а також іншу інформацію, перелік якої визначений Порядком функціонування реєстру біометану;
синтетичні біопалива - синтетичні вуглеводні та суміші синтетичних вуглеводнів, виготовлені з біомаси, у тому числі палива, отримані за процесом Фішера - Тропша;
споживачі альтернативних видів палива - фізичні та юридичні особи, які використовують технічні засоби, у тому числі двигуни внутрішнього згоряння, котельні агрегати, печі, інші енергетичні агрегати, установки та машини, що працюють повністю або частково на альтернативних видах палива;
сфера альтернативних видів палива - сфера діяльності, пов’язана з виробництвом (видобутком), транспортуванням, зберіганням та споживанням альтернативних видів палива;
чиста рослинна олія - олія, що походить з олійних рослин та отримується шляхом пресування, екстракції або подібних способів, неочищена або рафінована, але без хімічних змін, у випадках, коли її використання є сумісним з типом двигуна та відповідними вимогами у сфері викидів.
Для цілей цього Закону під нормативно визначеною обов’язковою часткою вмісту рідкого біопалива (біокомпонентів), яка застосовується з 1 липня 2026 року, розуміється вміст рідкого біопалива (біокомпонентів) у всіх обсягах бензинів автомобільних, що відпускаються з місць оптової торгівлі пальним, місць роздрібної торгівлі пальним, крім бензинів з октановим числом 98 і вище та бензинів, що поставляються для потреб Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, при якому загальний вміст біоетанолу складає понад 7 відсотків об’ємних за умови, що масова частка кисню не перевищуватиме 3,7 відсотка.
Частина друга статті 1 в редакції Закону № 4777-IX від 10.02.2026 - щодо набрання чинності змін див. пункт 1 розділу ІІ
Термін "пальне" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Податковому кодексі України. Терміни "місце виробництва пального", "місце оптової торгівлі пальним", "місце роздрібної торгівлі пальним" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального". Терміни "випробувальна лабораторія", "випробування" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності".
Частина третя статті 1 в редакції Закону № 3915-IX від 21.08.2024
Стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1391-VI від 21.05.2009, № 514-VIII від 04.06.2015, № 124-IX від 20.09.2019, № 1820-IX від 21.10.2021, № 3220-IX від 30.06.2023, № 3613-IX від 20.03.2024; в редакції Закону № 3769-IX від 04.06.2024
Стаття 2 — Основні принципи державної політики у сфері альтернативних видів палива
Основними принципами державної політики у сфері альтернативних видів палива є:
сприяння розробці та раціональному використанню нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини для виробництва (видобутку) альтернативних видів палива з метою економії паливно-енергетичних ресурсів та зменшення залежності України від їх імпорту;
Абзац третій статті 2 виключено на підставі Закону № 3769-IX від 04.06.2024
Абзац четвертий статті 2 виключено на підставі Закону № 3769-IX від 04.06.2024
Абзац п'ятий статті 2 виключено на підставі Закону № 3769-IX від 04.06.2024
Абзац шостий статті 2 виключено на підставі Закону № 3769-IX від 04.06.2024
зменшення негативного впливу на стан довкілля за рахунок використання як сировини для виробництва альтернативних видів палива відходів різного роду діяльності, додержання екологічної безпеки виробництва (видобутку), транспортування, зберігання та споживання альтернативних видів палива;
підтримка розвитку науково-технічної бази виробництва (видобутку) альтернативних видів палива, пропаганда науково-технічних досягнень у цій сфері;
підтримка підприємництва у сфері альтернативних видів палива на основі державного захисту інтересів підприємця;
пропаганда серед населення економічних, екологічних, соціальних та інших переваг виробництва (видобутку) і споживання альтернативних видів палива;
розвиток міжнародного науково-технічного співробітництва, широке використання можливостей світової науки і техніки у сфері альтернативних видів палива;
запобігання штучному створенню монополій на ринку альтернативних видів палива, а у разі визнання в установленому законодавством порядку природних монополій здійснення контролю за їх діяльністю, недопущення зловживань монопольним становищем та обмеження монополізму, якщо необхідність такого обмеження не встановлена законодавством.
Розділ II.
ОСОБЛИВОСТІ ВІДНОСИН У СФЕРІ ВИРОБНИЦТВА ТА ВИКОРИСТАННЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВИДІВ ПАЛИВА
Назва розділу II в редакції Закону № 3769-IX від 04.06.2024
Стаття 3 — Ознаки альтернативних видів палива
Паливо визначається альтернативним, якщо воно:
повністю виготовлене (видобуте) з нетрадиційних та поновлювальних джерел і видів енергетичної сировини (включаючи біомасу) або є сумішшю традиційного палива з альтернативним, вміст якого має відповідати технічним нормативам моторного палива;
Абзац другий статті 3 в редакції Закону № 1391-VI від 21.05.2009
виготовлене (видобуте) з нафтових, газових, нафтогазоконденсатних родовищ непромислового значення, вичерпаних родовищ, з важких сортів нафти тощо і за своїми ознаками відрізняється від вимог до традиційного виду палива. Якщо таке паливо за своїми ознаками відповідає вимогам до традиційного виду палива, дія цього Закону поширюється тільки на його виробництво (видобуток) і не поширюється на споживачів палива;
нормативи екологічної безпеки і наслідки застосування альтернативних видів палива для довкілля і здоров'я людини відповідають вимогам, встановленим законодавством України для традиційних видів палива.
Стаття 4 — Альтернативні види рідкого палива
До альтернативних видів рідкого палива належать:
горючі рідини, одержані під час переробки твердих видів палива (вугілля, торфу, сланців);
спирти (біометанол, біоетанол, біобутанол) та отримані на їх основі рідкі синтетичні продукти, що можуть використовуватися як паливо або компоненти палива (добавки на основі біометанолу, біоетанолу та біобутанолу), олії, інші види рідкого біопалива (у тому числі біодизель, синтетичні палива, виготовлені з біомаси, у тому числі палива, отримані за процесом Фішера - Тропша);
Абзац третій статті 4 в редакції Законів № 1391-VI від 21.05.2009, № 3769-IX від 04.06.2024
горючі рідини, одержані з промислових відходів, у тому числі газових викидів, стічних вод, виливів та інших відходів промислового виробництва;
паливо, одержане з нафти і газового конденсату нафтових, газових та газоконденсатних родовищ непромислового значення та вичерпаних родовищ, з важких сортів нафти та природних бітумів, якщо це паливо не належить до традиційного виду.
Стаття 5 — Альтернативні види газового палива
До альтернативних видів газового палива належать:
газ (метан) вугільних родовищ, а також газ, одержаний у процесі підземної газифікації та підземного спалювання вугільних пластів;
газ, одержаний під час переробки твердого палива (кам'яне та буре вугілля, горючі сланці, торф), природних бітумів, важкої нафти;
газ, що міститься у водоносних пластах нафтогазових басейнів з аномально високим пластовим тиском, в інших підземних газонасичених водах, а також у газонасичених водоймищах і болотах;
газ, одержаний з природних газових гідратів, та підгідратний газ;
біогаз, звалищний, генераторний газ у будь-якому стані, біоводень, інше газове паливо, одержане з біомаси; газ у будь-якому стані, одержаний під час переробки твердого палива (кам'яне та буре вугілля, горючі сланці, торф), природних бітумів, важкої нафти, нафтової сировини;
Абзац шостий статті 5 в редакції Закону № 1391-VI від 21.05.2009
газ, одержаний з промислових відходів (газових викидів, стічних вод промислової каналізації, вентиляційних викидів, відходів вугільних збагачувальних фабрик тощо);
стиснений та зріджений природний газ, зріджений нафтовий газ, супутній нафтовий газ, вільний газ метан, якщо вони одержані з газових, газоконденсатних та нафтових родовищ непромислового значення та вичерпаних родовищ і не належать до традиційних видів палива.
Стаття 5-1 — Альтернативні види твердого палива
До альтернативних видів твердого палива належать:
продукція та відходи сільського господарства (рослинництва і тваринництва), лісового господарства та технологічно пов'язаних з ним галузей промисловості, а також гранули, брикети, деревне вугілля та вуглиста речовина, вироблені з цієї продукції та відходів, що використовуються як паливо;
органічна частина промислових та побутових відходів, а також гранули та брикети, вироблені з них;
торф, а також гранули та брикети, вироблені з нього.
Закон доповнено статтею 5-1 згідно із Законом № 1391-VI від 21.05.2009
Стаття 6 — Порядок визначення палива альтернативним
Належність палива до альтернативного підтверджується документом про ідентифікацію палива, що видається уповноваженим органом виконавчої влади в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Біологічні види палива, призначені для реалізації як товарна продукція, підлягають обов'язковій сертифікації відповідно до законодавства.
Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом № 1391-VI від 21.05.2009
Виробниками альтернативних видів палива вважаються суб'єкти господарювання всіх форм власності, що виготовляють тверде, рідке та газове паливо з нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини.
Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом № 1391-VI від 21.05.2009
Відмова органу виконавчої влади у видачі документа про ідентифікацію палива або порушення ним порядку видачі можуть бути оскаржені в адміністративному та/або судовому порядку.
Частина четверта статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024
Суб'єкти господарської діяльності, які реалізують свою продукцію, на вимогу покупця надають документ, що підтверджує якість палива та його належність до альтернативних видів палива.
Частина п'ята статті 6 в редакції Закону № 1391-VI від 21.05.2009
Стаття 7 — Технічні засоби, що працюють на альтернативних видах палива, та порядок підтвердження здатності технічного засобу працювати на альтернативних видах палива
До технічних засобів, що працюють на альтернативних видах палива, належать засоби, призначені або переобладнані для роботи принаймні на одному з видів альтернативного палива або на суміші традиційного палива з альтернативним, в яких вміст біоетанолу відповідає вимогам нормативно-правових актів, що здатні працювати на такому паливі без погіршення безпечності, надійності та відповідності їх екологічних показників вимогам нормативно-правових актів.
Призначення технічного засобу для роботи на альтернативному виді палива підтверджується документом підприємства-виробника цього засобу. Переобладнання технічного засобу для роботи на альтернативному виді палива погоджується з підприємством-виробником технічного засобу або центральним органом виконавчої влади з питань технічного регулювання у сфері, що стосується конструкції відповідного технічного засобу.
Підтвердження відповідності призначеного або переобладнаного для роботи на альтернативному виді палива технічного засобу здійснюється згідно з вимогами законодавства, що поширюється на технічні засоби, які працюють на традиційних паливах.
До техніки, обладнання, устаткування, що використовуються для реконструкції існуючих та будівництва нових підприємств з виробництва біопалив та таких, що використовуються для виготовлення та реконструкції технічних і транспортних засобів з метою споживання біопалив, відносяться товари, які класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 8402, 8403, 8404, 8405, 8406, 8416, 8417, 8419, 8422 40 00, 8423 20 00 00, 8423 30 00 00, 8423 81, 8423 82, 8423 89 00 00, 8423 90 00 00, 8514.
До технічних та транспортних засобів, у тому числі самохідних сільськогосподарських машин, що працюють на біопаливі, відносяться товари, які класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 8701, 8702, 8704, 8705, 8709.
Стаття 7 в редакції Закону № 1391-VI від 21.05.2009
Стаття 7-1 — Загальні вимоги до адміністрування та державного контролю
З метою оцінки виконання положень, передбачених частиною другою статті 1 цього Закону, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження та альтернативних видів палива (далі - адміністратор обліку), відповідно до покладених на нього завдань:
отримує від суб’єкта господарювання, який здійснює діяльність з введення в обіг бензинів автомобільних, інформацію про фактичний вміст рідкого біопалива (біокомпонентів) у введених в обіг бензинах автомобільних за звітний період та про відповідність рідкого біопалива (біокомпонентів) критеріям сталості;
Абзац другий частини першої статті 7-1 в редакції Закону № 4777-IX від 10.02.2026 - щодо набрання чинності змін див. пункт 1 розділу ІІ
створює базу даних фактичних обсягів вмісту рідкого біопалива (біокомпонентів) у загальному обсязі продажу бензинів автомобільних на митній території України та відповідності такого рідкого біопалива (біокомпонентів) критеріям сталості;
веде державний реєстр суб’єктів господарювання, які виробляють та/або реалізують рідке біопаливо (біокомпоненти), що відповідає критеріям сталості, та біогаз, призначені для використання у галузі транспорту;
здійснює перерахунок об’ємної частки біокомпонентів на їх енергетичний вміст у пальному;
інформує Секретаріат Енергетичного Співтовариства щодо частки відновлюваної енергії в кінцевому споживанні енергії у галузі транспорту, включаючи біопаливо, що відповідає критеріям сталості, з урахуванням принципів та норм, визначених законодавством Європейського Союзу, імплементацію якого Україна здійснює відповідно до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з введення в обіг бензинів автомобільних, щороку, починаючи з 2026 року, не пізніше 1 липня року, наступного за звітним календарним роком, надають адміністратору обліку інформацію про фактичний вміст рідкого біопалива (біокомпонентів) в обсягах бензинів автомобільних, введених в обіг за звітний календарний рік, та інформацію про відповідність рідкого біопалива (біокомпонентів) критеріям сталості, в обсягах бензинів автомобільних, введених в обіг за звітний календарний рік, що формується на підставі копій сертифікатів відповідності рідкого біопалива (біокомпонентів) критеріям сталості, які надають виробники/постачальники рідкого біопалива (біокомпонентів).
Частина друга статті 7-1 в редакції Закону № 4777-IX від 10.02.2026 - щодо набрання чинності змін див. пункт 1 розділу ІІ
Порядок адміністрування обліку вмісту рідкого біопалива (біокомпонентів) у паливі моторному та паливі моторному альтернативному та його відповідності критеріям сталості, перелік сировини, яка має подвійне значення при обрахунку внеску рідкого біопалива (біокомпонентів) та біогазу, призначених для використання у галузі транспорту, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, альтернативних видів рідкого та твердого палива, енергозбереження, забезпечення енергетичної ефективності.
Державний контроль за додержанням вмісту нормативно визначеної обов’язкової частки рідкого біопалива (біокомпонентів) суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність з імпорту пального та/або оптову торгівлю пальним, роздрібну торгівлю пальним, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, відповідно до цього Закону.
Закон доповнено статтею 7-1 згідно із Законом № 3769-IX від 04.06.2024
Стаття 8 — Особливості відносин у сфері виробництва та використання біологічних видів палива
Діяльність у сфері виробництва та використання біологічних видів палива може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності відповідно до законодавства України.
Суб'єкти господарювання, що використовують різні технології виробництва біологічних видів палива, мають рівні права на доступ до ринку біологічних видів палива.
Частину третю статті 8 виключено на підставі Закону № 1713-VIII від 01.11.2016
Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з виробництва та/або імпорту пального та/або здійснюють оптову торгівлю пальним, мають право додавати рідке біопаливо (біокомпоненти) до палива моторного та палива моторного альтернативного в обсягах, що відповідають вимогам нормативних та нормативно-правових актів.
До статті 8 включено частину третю згідно із Законом № 3769-IX від 04.06.2024
Частину четверту статті 8 виключено на підставі Закону № 1713-VIII від 01.11.2016
Змішувати паливо моторне та/або паливо моторне альтернативне з рідким біопаливом (біокомпонентами) мають право суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з виробництва та/або імпорту пального та/або здійснюють оптову торгівлю пальним, на підставі виданих ліцензій на право:
виробництва пального;
оптової торгівлі пальним.
До статті 8 включено частину четверту згідно із Законом № 3769-IX від 04.06.2024
Змішування палива моторного та/або палива моторного альтернативного з рідким біопаливом (біокомпонентами) здійснюється лише на місці виробництва пального та/або місці оптової торгівлі пальним, де загальна місткість розташованих ємностей (резервуарів), що використовуються для зберігання пального, становить не менше 1500 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання, який на підставі відповідної ліцензії здійснює діяльність на зазначеному місці, є власником акредитованої випробувальної лабораторії або уклав договір з акредитованою випробувальною лабораторією щодо визначення показників якості пального. На кожну партію палива моторного та/або палива моторного альтернативного з вмістом рідкого біопалива (біокомпонентів) за результатами випробування в акредитованій випробувальній лабораторії складається документ про якість такого палива (паспорт якості).
Статтю 8 доповнено новою частиною згідно із Законом № 3769-IX від 04.06.2024
Біомаса, що утворюється внаслідок діяльності суб'єктів господарювання, може використовуватись як біопаливо або для виробництва біопалива чи біокомпонентів, крім тієї частини біомаси, яка використовується зазначеними суб'єктами для потреб власного виробництва, не пов'язаних з виробництвом біопалива чи біокомпонентів.
Суб'єкти господарювання, внаслідок діяльності яких утворюється біомаса, що використовується для виготовлення біопалива та біокомпонентів, зобов'язані вести облік такої біомаси в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво та постачання біомаси для виготовлення рідкого біопалива (біокомпонентів) та біогазу, призначених для використання у галузі транспорту, зобов’язані підтверджувати походження біомаси у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частина сьома статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3769-IX від 04.06.2024
Виробники біопалива зобов'язані вести облік виробленого ними біопалива та біокомпонентів у порядку, встановленому законодавством.
Виробництво біоетанолу здійснюється суб'єктами господарювання за наявності відповідної ліцензії.
Забороняються виробництво та зберігання спирту етилового на підприємствах з виробництва біоетанолу.
Забороняються зберігання та транспортування біоетанолу без його денатурації від 1-10 відсотків бензину або у разі його використання на експорт та виготовлення етил-трет-бутилового етеру (ЕТБЕ) - денатурація здійснюється згідно з умовами укладених договорів.
Введення в обіг біопалива здійснюється після проведення оцінки відповідності у порядку, встановленому законодавством.
Статтю 8 доповнено частиною згідно із Законом № 3484-IX від 21.11.2023
До бензинів автомобільних, імпортованих на територію України чи вироблених в Україні без вмісту нормативно визначеної обов’язкової частки рідкого біопалива (біокомпонентів) або з недостатньою кількістю рідкого біопалива (біокомпонентів), рідке біопаливо (біокомпоненти) для дотримання нормативно визначеної обов’язкової частки їх вмісту в бензинах автомобільних додається суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність з виробництва та/або імпорту пального та/або здійснюють оптову торгівлю пальним на митній території України.
Статтю 8 доповнено частиною тринадцятою згідно із Законом № 3769-IX від 04.06.2024
Рідке біопаливо (біокомпоненти), що враховується для дотримання нормативно визначеної обов’язкової його частки в обсягах продажу бензинів автомобільних на митній території України, з 1 червня 2025 року має відповідати критеріям сталості.
Статтю 8 доповнено частиною чотирнадцятою згідно із Законом № 3769-IX від 04.06.2024
Технічні характеристики рідкого біопалива (біокомпонентів), палива моторного та палива моторного альтернативного мають відповідати вимогам технічних регламентів, гармонізованих європейських стандартів та інших нормативно-правових актів.
Статтю 8 доповнено частиною п'ятнадцятою згідно із Законом № 3769-IX від 04.06.2024
Технічні вимоги щодо скорочення обсягів викидів парникових газів до виробництва і використання рідкого біопалива (біокомпонентів) та біогазу, призначених для використання у галузі транспорту, визначаються відповідно до національного стандарту.
Статтю 8 доповнено частиною шістнадцятою згідно із Законом № 3769-IX від 04.06.2024
Стаття 8 в редакції Закону № 1391-VI від 21.05.2009
Стаття 8-1 — Реєстр біометану
Реєстр біометану є електронною системою облікових записів, призначеною для реєстрації поданого до газотранспортної або газорозподільної системи та відібраного з газотранспортної або газорозподільної системи обсягу біометану, реєстрації скрапленого або стисненого біометану, а також для формування гарантій походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого), їх передачі, розподілу або погашення та надання сертифікатів походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого).
Частина перша статті 8-1 в редакції Закону № 3220-IX від 30.06.2023
Реєстр біометану ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження та альтернативних видів палива.
Частина друга статті 8-1 в редакції Закону № 3220-IX від 30.06.2023
Порядок створення реєстру біометану, його функціональні можливості, строки та порядок подання інформації до нього, створення облікового запису виробника біометану, а також інші питання функціонування реєстру біометану визначаються Порядком функціонування реєстру біометану, який затверджується Кабінетом Міністрів України.
Створення облікового запису в реєстрі біометану здійснюється після проведення незалежного аудиту об’єкта виробництва біометану, що підтверджує його спроможність здійснювати виробництво біометану. Незалежний аудит об’єкта виробництва біометану здійснюється у порядку, передбаченому Порядком функціонування реєстру біометану.
Надання доступу виробникам біометану до газотранспортної або газорозподільної системи здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про ринок природного газу" та у порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи або кодексом газорозподільних систем.
Розділ II доповнено статтею 8-1 згідно із Законом № 1820-IX від 21.10.2021
Стаття 8-2 — Порядок формування, передачі, розподілу та погашення гарантії походження біометану
Гарантія походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) формується за допомогою реєстру біометану центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження та альтернативних видів палива, відповідно до Порядку функціонування реєстру біометану.
Частина перша статті 8-2 в редакції Закону № 3220-IX від 30.06.2023
Для формування гарантії походження біометану виробник біометану щомісяця вносить до реєстру біометану таку інформацію:
-
1) назва країни походження біометану;
-
2) найменування виробника біометану (повна та скорочена назви, місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання та ідентифікаційний номер фізичної особи - підприємця, номер телефону, електронна адреса);
-
3) найменування та розташування об’єкта виробництва біометану;
-
4) обсяг біометану, поданого до газотранспортної або газорозподільної системи або виробленого для використання у скрапленому або стисненому стані у відповідному газовому місяці;
Пункт 4 частини другої статті 8-2 в редакції Закону № 3220-IX від 30.06.2023
- 5) сумарний обсяг енергії біометану в енергетичних одиницях (МВт*год.), поданого до газотранспортної або газорозподільної системи або виробленого для використання у скрапленому або стисненому стані;
Пункт 5 частини другої статті 8-2 в редакції Закону № 3220-IX від 30.06.2023
- 6) газовий місяць, протягом якого здійснювалася подача біометану до газотранспортної або газорозподільної системи або виробництво біометану для використання у скрапленому або стисненому стані;
Пункт 6 частини другої статті 8-2 в редакції Закону № 3220-IX від 30.06.2023
-
7) сировина, з якої вироблено біометан;
-
8) відсутність або наявність та обсяг домішок, що використовуються для одоризації.
Гарантія походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) формується безоплатно та надається виробнику біометану невідкладно, а за наявності обґрунтованих причин - не пізніше трьох робочих днів з дня внесення інформації до реєстру біометану.
Частина третя статті 8-2 в редакції Законів № 3220-IX від 30.06.2023, № 4017-IX від 10.10.2024
Гарантія походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) формується в електронному вигляді з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".
Частина четверта статті 8-2 в редакції Закону № 3220-IX від 30.06.2023
Підставами для відмови у формуванні гарантії походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) є подання до реєстру недостовірної інформації або подання інформації не в повному обсязі.
Частина п'ята статті 8-2 в редакції Закону № 3220-IX від 30.06.2023
Рішення про відмову у формуванні гарантії походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) приймається, за умови забезпечення у необхідних випадках права особи на участь в адміністративному провадженні відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру".
Статтю 8-2 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024
Гарантія походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) може підлягати передачі, розподілу та погашенню.
Частина статті 8-2 в редакції Закону № 3220-IX від 30.06.2023
Одночасно з погашенням гарантії походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження та альтернативних видів палива, формує сертифікат походження біометану.
Частина статті 8-2 в редакції Закону № 3220-IX від 30.06.2023
Порядок видачі, передачі, розподілу та погашення гарантій походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) та порядок видачі сертифікатів походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) визначаються Порядком функціонування реєстру біометану, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Частина статті 8-2 в редакції Закону № 3220-IX від 30.06.2023
Порядок погашення гарантії походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого), видачі сертифіката походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) в разі, якщо споживання біометану здійснюється поза межами митної території України, визначається міжнародними договорами.
Частина статті 8-2 в редакції Закону № 3220-IX від 30.06.2023
Розділ II доповнено статтею 8-2 згідно із Законом № 1820-IX від 21.10.2021
Стаття 8-3 — Особливості експорту біометану, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом
Експорт біометану, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом, здійснюється виробниками біометану, щодо яких створено обліковий запис у реєстрі біометану, передбаченому статтею 8-1 цього Закону, та які підключені до газотранспортної або газорозподільчої системи з використанням автоматичного потокового приладу (автоматичного хроматографа) та вузла обліку газу. Експорт біометану дозволяється лише щодо обсягу біометану, який повністю отриманий (вироблений) на митній території України відповідним виробником, та за умови надання митному органу відомостей про гарантію походження біометану, передбачену статтею 8-2 цього Закону, на відповідний обсяг біометану.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження та альтернативних видів палива, вносить до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" у формі електронних документів, на які накладено електронний підпис відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", відомості про номери облікових записів щодо виробників біометану з реєстру біометану та про гарантії походження біометану.
Митні органи здійснюють відповідні митні формальності, необхідні для пропуску через митний кордон України та/або випуску у митний режим експорту біометану, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом, на підставі відповідних відомостей про номер облікового запису щодо виробника біометану з реєстру біометану та про гарантії походження біометану, отриманих від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження та альтернативних видів палива, з використанням механізму "єдине вікно" відповідно до Митного кодексу України.
Розділ II доповнено статтею 8-3 згідно із Законом № 3613-IX від 20.03.2024
Стаття 8-4 — Дотримання суб’єктами господарювання критеріїв сталості рідкого біопалива (біокомпонентів) та біогазу, призначених для використання у галузі транспорту
Рідке біопаливо (біокомпоненти) та біогаз, призначені для використання у галузі транспорту, незалежно від місця вирощування сировини для їх виробництва мають відповідати критеріям сталості, передбаченим цим Законом.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність у сфері виробництва та постачання рідкого біопалива (біокомпонентів) та біогазу, призначених для використання у галузі транспорту, зобов’язані підтвердити відповідність зазначених видів біопалива критеріям сталості.
Порядок підтвердження відповідності критеріям сталості рідкого біопалива (біокомпонентів) та біогазу, призначених для використання у галузі транспорту (далі - Порядок відповідності), затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням зобов’язань України відповідно до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодипро асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.
У Порядку відповідності визначаються вимоги до суб’єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність у галузі виробництва та постачання біопалива щодо змісту та обсягу інформації, що підтверджує факт відповідності рідкого біопалива (біокомпонентів) та біогазу критеріям сталості, вимоги до інформації та підтвердні документи для проведення незалежного аудиту з метою оцінки частоти та методології вибірки та надійності даних.
Інформація про відповідність рідкого біопалива (біокомпонентів) критеріям сталості подається на розгляд незалежному аудитору у строки, передбачені добровільною схемою сертифікації, відповідно до якої набувається сертифікат відповідності біопалива критеріям сталості. Інформація має містити відомості про заходи, вжиті для захисту ґрунту, води та повітря, відновлення деградованих земель, уникнення надмірного споживання води в дефіцитних районах.
Розгляд поданої суб’єктом господарювання звітної інформації незалежним аудитором здійснюється шляхом проведення аудиту, за результатами якого надається сертифікат відповідності біопалива критеріям сталості. Незалежний аудит проводиться відповідно до правил застосування добровільної схеми сертифікації та рекомендацій Європейської Комісії щодо застосування добровільних схем.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність у сфері виробництва та постачання рідкого біопалива (біокомпонентів), призначеного для використання у галузі транспорту, починаючи з 1 червня 2025 року зобов’язані надавати сертифікат відповідності рідкого біопалива (біокомпонентів) критеріям сталості на кожну партію такого палива.
Розділ II доповнено статтею 8-4 згідно із Законом № 3769-IX від 04.06.2024; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3915-IX від 21.08.2024
Стаття 8-5 — Критерії сталості рідкого біопалива (біокомпонентів) та біогазу, призначених для використання у галузі транспорту
Сировина для виробництва рідкого біопалива (біокомпонентів) та біогазу, призначених для використання у галузі транспорту, не може збиратися або вирощуватися на земельних ділянках, що мають підвищене значення для біологічного різноманіття, до яких належать земельні ділянки, що починаючи з 1 січня 2008 року належали до однієї з категорій:
земель лісогосподарського призначення;
земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення;
природних луків, що зберігатимуть біологічне різноманіття за відсутності втручання людини, а природний склад видів та екологічні характеристики і процеси в них не порушені;
неприродних луків, що втратять біологічне різноманіття за відсутності втручання людини і які є багатими на види, крім випадків, якщо збір сировини є необхідним для збереження статусу луків.
Порядок визначення характеристик земельних ділянок, що мають ознаки природних та неприродних луків, а також обґрунтування, що збір сировини є необхідним для збереження статусу луків або не впливає на природоохоронні функції об’єктів природно-заповідного фонду, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки.
Сировина для виробництва рідкого біопалива (біокомпонентів) та біогазу, призначених для використання у галузі транспорту, не може збиратися або вирощуватися на земельних ділянках з високими вуглецевими запасами або на земельних ділянках, які станом на 1 січня 2008 року належали, а на день набрання чинності цим Законом не належать до:
земельних ділянок, що покриті або насичені водою постійно чи протягом значної частини року;
суцільних лісових ділянок площею понад 1 гектар, що вкриті деревною рослинністю висотою більше 5 метрів та покривом більше 30 відсотків площі або деревною рослинністю, що може досягати зазначених меж;
лісових ділянок площею понад 1 гектар, що вкриті деревною рослинністю висотою більше 5 метрів та покривом від 10 відсотків до 30 відсотків площі або деревною рослинністю, що може досягати зазначених меж.
Сировина для виробництва рідкого біопалива (біокомпонентів) та біогазу, призначених для використання у галузі транспорту, не може отримуватися на земельних ділянках, що на 1 січня 2008 року належали до торфовищ.
Розділ II доповнено статтею 8-5 згідно із Законом № 3769-IX від 04.06.2024
Розділ III.
ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ СТИМУЛЮВАННЯ У СФЕРІ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВИДІВ ПАЛИВА
Стаття 9 — Організаційно-економічні заходи щодо стимулювання виробництва (видобутку) та споживання альтернативних видів палива
Організаційно-економічні заходи щодо стимулювання виробництва (видобутку) та споживання альтернативних видів палива включають:
визначення джерел і напрямів фінансування заходів у сфері альтернативних видів палива;
застосування у сфері альтернативних видів палива економічних важелів і стимулів, передбачених законодавством України для підприємств, установ, організацій і громадян, діяльність яких пов'язана з розробками і впровадженням маловідхідних ресурсозберігаючих та екологічно безпечних технологій у процесі використання нетрадиційних та поновлюваних джерел і видів енергії, у тому числі викидів та скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище в процесі виробництва альтернативних видів палива;
надання юридичним і фізичним особам субсидій, дотацій, податкових, кредитних та інших пільг, встановлених відповідними законами України для стимулювання розробок і впровадження нових технологій, обладнання, матеріалів у процесі виробництва (видобутку) альтернативних видів палива;
стимулювання підприємств - виготовлювачів машин, механізмів, приладів, енергетичних установок, інших технічних засобів та пристроїв до них, що працюють на альтернативних видах палива, а також підприємств, установ, організацій і громадян, які переобладнують технічні засоби, що працюють на традиційних видах палива, для споживання альтернативних видів палива;
стимулювання інвестиційної діяльності і запровадження новітніх технологій у сфері альтернативних видів палива шляхом створення пільгового режиму інвестиційної та іншої господарської діяльності іноземним інвесторам;
надання відповідно до закону спеціальних державних гарантій захисту іноземних інвестицій, спрямованих на розвиток сфери альтернативних видів палива;
створення спеціального інформаційного фонду з метою накопичення, систематизації та поширення інформації про наявність в Україні нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини.
Стаття 10 — Фінансування заходів щодо стимулювання виробництва (видобутку) та споживання альтернативних видів палива
Фінансування заходів щодо стимулювання виробництва (видобутку) та споживання альтернативних видів палива здійснюється за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, коштів державного та місцевого бюджету, інших не заборонених законом джерел.
Стаття 12 — Норми і нормативи
Нормами і нормативами у сфері альтернативних видів палива встановлюються витратні енергетичні показники процесів виробництва (видобутку) зазначених видів палива з нетрадиційних джерел і видів енергетичної сировини, показники витрат палива для різних технічних засобів, інші техніко-економічні показники, а також нормативи екологічної безпеки, санітарні показники.
Розділ IV.
ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВИДІВ ПАЛИВА
Стаття 13 — Правопорушення у сфері альтернативних видів палива
Правопорушеннями у сфері альтернативних видів палива є:
збут підприємствами-виробниками, юридичними та фізичними особами альтернативних видів палива, що не відповідають вимогам нормативно-правових актів;
Абзац другий частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-IX від 20.09.2019
виробництво, збут і споживання традиційних видів палива як альтернативних;
надання пільг виробникам та споживачам альтернативних видів палива, діяльність яких не відповідає вимогам законодавства про альтернативні види палива;
невиконання розпоряджень, приписів органів, які здійснюють державний нагляд та контроль за дотриманням чинного законодавства про альтернативні види палива, а також створення перешкод для їх діяльності;
необгрунтована відмова від надання відповідним органам необхідної інформації щодо виробництва (видобутку) та споживання альтернативних видів палива;
недотримання вимог щодо відпуску з місць роздрібної торгівлі пальним на митній території України всіх обсягів бензинів автомобільних з вмістом нормативно визначеної обов’язкової частки рідкого біопалива (біокомпонентів) відповідно до частини другої статті 1 цього Закону;
Частину першу статті 13 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 3769-IX від 04.06.2024
недотримання вимог щодо відпуску з місць оптової торгівлі пальним на митній території України всіх обсягів бензинів автомобільних з вмістом нормативно визначеної обов’язкової частки рідкого біопалива (біокомпонентів) відповідно до частини другої статті 1 цього Закону;
Частину першу статті 13 доповнено абзацом восьмим згідно із Законом № 3769-IX від 04.06.2024
несвоєчасне подання інформації про вміст рідкого біопалива (біокомпонентів) в обсягах відпуску на митній території України з місць виробництва та оптової торгівлі пальним бензинів автомобільних у строк, що не перевищує семи днів з дати, визначеної частиною другою статті 7-1 цього Закону;
Частину першу статті 13 доповнено абзацом дев'ятим згідно із Законом № 3769-IX від 04.06.2024
несвоєчасне подання інформації про вміст рідкого біопалива (біокомпонентів) в обсягах відпуску на митній території України з місць виробництва та оптової торгівлі пальним бензинів автомобільних у строк, що перевищує сім днів з дати, визначеної частиною другою статті 7-1 цього Закону, або неподання такої інформації.
Частину першу статті 13 доповнено абзацом десятим згідно із Законом № 3769-IX від 04.06.2024
Законами України можуть бути встановлені й інші правопорушення у сфері альтернативних видів палива.
Стаття 14 — Відповідальність за порушення законодавства про альтернативні види палива
Суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, несуть відповідальність за такі правопорушення:
недотримання вимог щодо відпуску з місць роздрібної торгівлі пальним на митній території України всіх обсягів бензинів автомобільних з вмістом нормативно визначеної обов’язкової частки рідкого біопалива (біокомпонентів) у всіх обсягах відпуску бензинів автомобільних на митній території України відповідно до частини другої статті 1 цього Закону -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі семи розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб за кожні 1000 літрів одержаної для реалізації партії бензинів автомобільних.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з виробництва та/або імпорту пального та/або здійснюють оптову торгівлю пальним, несуть відповідальність за такі правопорушення:
- 1) недотримання вимог щодо відпуску з місць оптової торгівлі пальним на митній території України всіх обсягів бензинів автомобільних з вмістом нормативно визначеної обов’язкової частки рідкого біопалива (біокомпонентів) відповідно до частини другої статті 1 цього Закону -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі шести розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб за кожні 1000 літрів відпущеної партії бензинів автомобільних;
- 2) несвоєчасне подання інформації про вміст рідкого біопалива (біокомпонентів) в обсягах відпуску на митній території України з місць виробництва та оптової торгівлі пальним бензинів автомобільних у строк, що не перевищує семи днів з дати, визначеної частиною другою статті 7-1 цього Закону, -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти п’яти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
несвоєчасне подання інформації про вміст рідкого біопалива (біокомпонентів) в обсягах відпуску на митній території України з місць виробництва та оптової торгівлі пальним бензинів автомобільних у строк, що перевищує сім днів з дати, визначеної частиною другою статті 7-1 цього Закону, або неподання такої інформації -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста десяти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Справи про правопорушення, передбачені частиною першою та пунктом 1 частини другої цієї статті, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а справи про правопорушення, передбачене пунктом 2 частини другої цієї статті, - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження та альтернативних видів палива. За результатами розгляду виноситься постанова.
Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, та від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження та альтернативних видів палива, розглядати справи про правопорушення і накладати стягнення мають право керівники цих органів або їх заступники.
Штраф може бути накладено на суб’єкта господарювання, який здійснює роздрібну торгівлю пальним, протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня його вчинення.
Штрафи можуть бути накладені на суб’єкта господарювання, який здійснює діяльність з виробництва та/або імпорту пального та/або здійснює оптову торгівлю пальним, протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня його вчинення.
Підставою для розгляду справи про правопорушення, передбаченого частиною першою,пунктом 1 частини другої цієї статті, є протокол про правопорушення, що складається на підставі акта перевірки.
Частина сьома статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3915-IX від 21.08.2024
Підставою для розгляду справи про правопорушення, передбачені пунктом 2 частини другої цієї статті, є протокол про правопорушення, що складається на підставі факту неподання інформації.
Частина восьма статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3915-IX від 21.08.2024
Протоколи про правопорушення, передбачені частиною першою тапунктом 1 частини другої цієї статті, мають право складати уповноважені посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а протоколи про правопорушення, передбачені пунктом 2 частини другої цієї статті, мають право складати уповноважені посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження та альтернативних видів палива.
Форми протоколу про правопорушення затверджуються відповідними центральними органами виконавчої влади, що мають право розглядати справи про правопорушення, передбачені частинами першою та другою цієї статті.
Наказ № 99-25 від 15.05.2025
Протокол про правопорушення разом з іншими матеріалами, що стосуються справи, надається в п’ятнадцятиденний строк з дня його складення керівникам відповідних органів, що мають право розглядати справи про правопорушення, передбачені частинами першою та другою цієї статті.
Справа про правопорушення розглядається у десятиденний строк з дня отримання протоколу та інших матеріалів справи.
Штраф сплачується у двомісячний строк з дня отримання суб’єктом господарювання, який здійснює діяльність з виробництва та/або імпорту пального та/або здійснює оптову або роздрібну торгівлю пальним, постанови про накладення штрафу.
Копія завіреного банком платіжного документа, що засвідчує факт сплати суми штрафу в повному обсязі, надсилається до органу, який наклав штраф.
У разі якщо штраф не сплачено у строк, встановлений цією статтею, примусове виконання постанови про накладення штрафу здійснюється у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Сума штрафів спрямовується до державного бюджету.
Постанова про накладення штрафу є виконавчим документом. Постанови у справах про порушення законодавства, передбачених цією статтею, можуть бути оскаржені суб’єктом господарювання, який здійснює діяльність з виробництва та/або імпорту пального та/або здійснює оптову або роздрібну торгівлю пальним, до суду.
Порушення законодавства про альтернативні види палива тягне за собою встановлену законами України дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність.
Підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, а також громадяни зобов’язані відшкодовувати шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про альтернативні види палива, у порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Стаття 14 в редакції Закону № 3769-IX від 04.06.2024
Розділ V.
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ВИРОБНИЦТВА (ВИДОБУТКУ) ТА СПОЖИВАННЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВИДІВ ПАЛИВА
Стаття 15 — Міжнародне співробітництво
Україна бере участь у міжнародному співробітництві у сфері виробництва (видобутку) та споживання альтернативних видів палива відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила міжнародного договору.
Розділ VI.
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
1-1. Установити, що у період дії рішень, прийнятих Кабінетом Міністрів України відповідно до статей 16 і 17 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", щодо заборони експорту або квотування експорту товарів згідно з кодом УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, експорт обсягів біометану, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом, може здійснюватися виключно щодо обсягів біометану, накопичених суб’єктом господарювання у газосховищах України на кінець місяця, що передує місяцю експорту.
Розділ VI доповнено пунктом 1-1 згідно із Законом № 3613-IX від 20.03.2024
1-2. Допускається облік біометану в одиницях об’єму (метрах кубічних) та додатково в одиницях енергії (кВт·год) до 1 травня, що настає за днем припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Для цілей митного контролю та митного оформлення біометану, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом, облік такого товару здійснюється в одиницях вимірювання, що базуються на одиницях енергії, на підставі даних у точках входу та в точках виходу, що розташовані на митному кордоні України.
Розділ VI доповнено пунктом 1-2 згідно із Законом № 3613-IX від 20.03.2024
1-3. Установити, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про приєднання реєстру біометану, створеного відповідно до статті 8-1 цього Закону, до бази даних Європейського Союзу (Union database), яка спрямована на забезпечення відстеження рідкого та газоподібного відновлюваного палива та переробленого вуглецевого палива відповідно до директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/2001 від 11 грудня 2018 року про стимулювання використання енергії з відновлювальних джерел (із наступними змінами), та визнання Європейським Союзом гарантій походження біометану, виданих в Україні, експорт біометану, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом, здійснюється виробниками біометану, які підключені до газотранспортної або газорозподільчої системи з використанням автоматичного потокового приладу (автоматичного хроматографа) та вузла обліку газу, за умови надання митному органу у порядку, передбаченому законодавством України з питань митної справи, сертифіката відповідності критеріям сталості біометану щодо виробника відповідних обсягів біометану, а також доказу сталості біометану (Proof of Sustainability) щодо відповідних обсягів.
Розділ VI доповнено пунктом 1-3 згідно із Законом № 3613-IX від 20.03.2024
1-4. Кабінету Міністрів України забезпечити створення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження та альтернативних видів палива, реєстру біометану відповідно до статті 8-1 цього Закону та забезпечити приєднання його до бази даних Європейського Союзу (Union database), яка спрямована на забезпечення відстеження рідкого та газоподібного відновлюваного палива та переробленого вуглецевого палива відповідно до директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/2001 від 11 грудня 2018 року про стимулювання використання енергії з відновлювальних джерел (із наступними змінами).
Розділ VI доповнено пунктом 1-4 згідно із Законом № 3613-IX від 20.03.2024
1-5. Відповідальність за правопорушення, визначені частинами першою та другою статті 14 цього Закону, вчинені в період з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, шляхом укладення договорів керованого доступу" до 1 липня 2026 року, не застосовується.
Розділ VI доповнено пунктом 1-5 згідно із Законом № 4505-IX від 18.06.2025; в редакції Закону № 4777-IX від 10.02.2026 - щодо набрання чинності змін див. пункт 1 розділу ІІ
2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:
підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із Законом України "Про альтернативні види рідкого та газового палива";
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
відповідно до своєї компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
Президент України
Л.КУЧМА
м. Київ
14 січня 2000 року
№ 1391-XIV