Про затвердження Методики визначення початкової ціни продажу на аукціоні (електронних торгах) спеціального дозволу на право користування надрами
Тип: Постанова Кабінету Міністрів України; Методика
Видавник: Кабінет Міністрів України
Номер: 1374-2004-п
Прийнято: 2004-10-15
Чинна редакція від: 2025-03-27
Стан: in_force
Rada ID: 1374-2004-%D0%BF
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 15 жовтня 2004 р. № 1374
Київ
Про затвердження Методики визначення початкової ціни продажу на аукціоні (електронних торгах) спеціального дозволу на право користування надрами
Назва Постанови в редакції Постанови КМ № 749 від 04.07.2023
_Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити Методику визначення початкової ціни продажу на аукціоні (електронних торгах) спеціального дозволу на право користування надрами, що додається.
Постановляюча частина в редакції Постанови КМ № 749 від 04.07.2023
Текст Постанови із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1570 від 08.11.2006
Прем'єр-міністр України
В.ЯНУКОВИЧ
Інд. 33
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 15 жовтня 2004 р. № 1374
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
МЕТОДИКА
визначення початкової ціни продажу на аукціоні (електронних торгах) спеціального дозволу на право користування надрами
Назва Методики в редакції Постанови КМ № 749 від 04.07.2023
1. Цією Методикою визначається механізм розрахунку початкової ціни продажу на аукціоні (електронних торгах) спеціальних дозволів на користування надрами (далі - початкова ціна дозволу) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, крім випадків, передбачених законодавством.
Абзац перший пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 749 від 04.07.2023
Залежно від випадків надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозвіл) початкова ціна дозволу, визначена за цією Методикою, має таке значення:
у разі надання дозволу шляхом проведення аукціону (електронних торгів) - ціна дозволу, з якої починаються електронні торги з продажу дозволів;
Абзац третій пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 749 від 04.07.2023
у разі надання дозволу без проведення аукціону (електронних торгів) - плата (збір), яка (який) справляється за отримання дозволу.
Абзац четвертий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 749 від 04.07.2023
Для розрахунку початкової ціни дозволу родовища або ділянки надр, де запаси (ресурси) корисних копалин затверджені (апробовані) в установленому порядку Державною комісією по запасах корисних копалин (далі - Державна комісія) або обліковані державним балансом корисних копалин, застосовується формула, зазначена у пункті 5 цієї Методики.
Пункт 1 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 836 від 26.07.2022; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 749 від 04.07.2023
Розрахунок початкової ціни дозволу родовища або ділянки надр, де відсутні затверджені (апробовані) в установленому порядку Державною комісією запаси (ресурси) корисних копалин або не обліковані державним балансом корисних копалин, здійснюється згідно з пунктом 9 цієї Методики відповідно до встановлених значень плати за рік користування площею ділянки надр корисних копалин визначених категорій.
Пункт 1 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 836 від 26.07.2022; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 749 від 04.07.2023
Якщо ділянка надр включає площу, де наявні запаси (ресурси) корисних копалин затверджені (апробовані) в установленому порядку Державною комісією або обліковані державним балансом запасів корисних копалин, а також площу, де відсутні затверджені (апробовані) в установленому порядку Державною комісією запаси (ресурси) корисних копалин або обліковані державним балансом запасів корисних копалин, початкова ціна дозволу такої ділянки надр визначається як сума значень, отриманих під час застосування формули згідно з пунктом 5 цієї Методики, та плати за рік користування площею ділянки надр корисних копалин визначених категорій згідно з пунктом 9 цієї Методики.
Пункт 1 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 749 від 04.07.2023
Площа ділянок надр, де наявні/відсутні запаси (ресурси) корисних копалин затверджені (апробовані) в установленому порядку Державною комісією або обліковані державним балансом запасів корисних копалин, визначається за допомогою геоінформаційної системи.
Пункт 1 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 749 від 04.07.2023
2. Об’єктом обчислення початкової ціни продажу дозволу є:
- 1) для дозволів, пов’язаних з видобуванням корисних копалин:
обсяг запасів (ресурсів) корисних копалин родовища або ділянки надр, які затверджені (апробовані) в установленому порядку Державною комісією або обліковані державним балансом запасів корисних копалин;
обсяг запасів (ресурсів) нової кількості корисної копалини, яка зазначена у спеціальному дозволі на користування надрами, після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів та оцінки запасів такої копалини Державною комісією, у тому числі збільшення запасів такої корисної копалини одночасно з розширенням меж ділянки надр на глибину, що підтверджено даними протоколу Державної комісії;
обсяг запасів (ресурсів) іншої корисної копалини, не зазначеної у спеціальному дозволі на користування надрами, після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів та оцінки запасів такої нововиявленої корисної копалини Державною комісією;
обсяг запасів (ресурсів) у разі зміни виду корисної копалини та (або) напряму використання корисної копалини, зазначеної у спеціальному дозволі на користування надрами, у результаті проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів раніше розвіданих родовищ корисних копалин Державною комісією - якщо такі зміни призвели до зміни виду товарної продукції гірничого підприємства - корисної копалини (мінеральної сировини), яка приймалася для розрахунку початкової ціни продажу дозволу під час його надання;
обсяг відбору підземних вод після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів та оцінки запасів Державною комісією у разі збільшення такого обсягу;
площа ділянки надр, якщо на такій ділянці відсутні затверджені (апробовані) в установленому порядку Державною комісією запаси (ресурси) корисних копалин або обліковані державним балансом запасів корисних копалин;
- 2) для дозволів, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин:
активний об’єм (площа) - для підземного зберігання природного газу та газоподібних продуктів, зберігання нафти та інших рідких нафтопродуктів, скидання стічних вод, захоронення шкідливих речовин і відходів, витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції, вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин, зберігання харчових продуктів, а також промислових та інших товарів, речовин і матеріалів;
об’єкт (дозвіл) - для захоронення шкідливих речовин, експлуатації підземних споруд, пов’язаних із запобіганням підтопленню недіючих шахт та створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо);
глибина - для об’єктів, що використовуються для отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр);
обсяг збільшення активного об’єму (площі), глибини та/або кількості об’єктів (дозволів), за умови що вони виходять за межі ділянки надр, наданої у користування.
Пункт 2 в редакції Постанови КМ № 749 від 04.07.2023
3. Для визначення обсягу товарної продукції гірничого підприємства - корисної копалини (мінеральної сировини) родовища або ділянки надр, де запаси (ресурси) корисних копалин затверджені (апробовані) в установленому порядку Державною комісією або обліковані державним балансом запасів корисних копалин (крім підземних вод), використовуються дані, які встановлені на дату розрахунку, за пріоритетністю у такому порядку:
1) у протоколах Державної комісії за результатами проведення державної експертизи та оцінки запасів (ресурсів) корисних копалин;
2) у державному балансі запасів корисних копалин;
3) в актах та протоколах експертної оцінки ресурсів підготовлених і виявлених об’єктів Держгеонадр, протоколах наукової ради з прогнозування, науково-технічних рад підприємств, що належать до сфери управління Держгеонадр.
Якщо на родовищі або ділянці надр, де запаси (ресурси) корисних копалин затверджені (апробовані) в установленому порядку Державною комісією, здійснювалося видобування корисних копалин після проведення державної експертизи та оцінки запасів (ресурсів) корисних копалин, обсяг товарної продукції гірничого підприємства - корисної копалини (мінеральної сировини) такого родовища або ділянки надр визначається згідно з даними державного балансу запасів корисних копалин (крім підземних вод), що обліковуються станом на дату проведення розрахунку.
Обсяг товарної продукції для об’єктів підземних технічних, промислових, теплоенергетичних, питних (для централізованого та нецентралізованого водопостачання) і мінеральних вод розраховується на весь строк надання дозволу з урахуванням обсягів відбору (прогнозного відбору) вод з водозабірних споруд, який буде зазначено в особливих умовах дозволу на користування надрами з використанням даних, які встановлені на дату розрахунку, за пріоритетністю у такому порядку:
у протоколах Державної комісії за результатами проведення державної експертизи та оцінки запасів (ресурсів) корисних копалин;
у державному балансі запасів корисних копалин;
у дозволі на спеціальне водокористування;
за подібними свердловинами, що розташовані в аналогічних геолого-гідрогеологічних (приналежність до одного артезіанського басейну, гідрогеологічного масиву, водоносного горизонту та комплексу), гідродинамічних (подібність зон аерації, схожість фільтраційної здатності та параметрів гідростатичного тиску) умовах на відстані до 30 кілометрів.
У разі надання спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ) для родовищ та ділянок надр, які враховуються державним балансом запасів (ресурсів) корисних копалин у класифікації, що діяла до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 р. № 432 “Про затвердження Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр” (Офіційний вісник України, 1997 р., число 19, с. 104), обсяг товарної продукції гірничого підприємства - корисної копалини (мінеральної сировини) родовища або ділянки надр визначається за такими формулами:
для твердих корисних копалин:
Отп = A + B + C1 + C2 +((P1 + P2) x 0,25) + (P3 x 0,125),
для ділянок нафтогазоносних надр:
Отп = A + B + C1 + C2 + (C3 x 0,25) + ((D1 + D2) x 0,125),
де Отп - обсяг товарної продукції гірничого підприємства - проектного видобутку корисної копалини (мінеральної сировини) родовища або ділянки надр;
A, B, C1 - обсяг балансових запасів;
C2 - обсяг попередньо оцінених запасів;
P1, P2 - обсяг перспективних ресурсів для твердих корисних копалин;
C3 - обсяг перспективних ресурсів для вуглеводнiв;
P3 - обсяг прогнозних ресурсів для твердих корисних копалин;
D1, D2 - обсяг прогнозних ресурсів для вуглеводнiв;
0,25 - коефіцієнт, що застосовується для приведення обсягу перспективних ресурсів у відповідність з балансовими запасами;
0,125 - коефіцієнт, що застосовується для приведення обсягу прогнозних ресурсів у відповідність з балансовими запасами.
До обсягу товарної продукції гірничого підприємства - корисної копалини (мінеральної сировини) родовища або ділянки надр не включаються запаси (ресурси) корисних копалин, що за результатами державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин визначені як залишкові (додаткові) запаси і ресурси (коди класів 341, 342, 343, 344) відповідно до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 р. № 432 (Офіційний вісник України, 1997 р., число 19, с. 104).
Пункт 3 в редакції Постанов КМ № 836 від 26.07.2022, № 749 від 04.07.2023
4. Ціна одиниці товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (Цо) визначається на дату розрахунку і дорівнює:
1) фактичній ціні реалізації природного газу, нафти і конденсату, оприлюдненій на офіційному веб-сайті Мінекономіки;
2) ціні, визначеній відповідно до цієї Методики на всі інші корисні копалини шляхом опрацювання вихідної інформації, отриманої від:
а) ДПС, яка визначає середню ціну товарної продукції гірничих підприємств (далі - ціна) на підставі показників, зазначених у додатку 1 до Податкової декларації з рентної плати, затвердженої наказом Мінфіну від 17 серпня 2015 р. № 719 (далі - Декларація), за останній звітний період, строк подання звітності за який настав на момент надання інформації про ціни.
Для обрахунку беруться показники, зазначені в додатку 1 до Декларації, щодо яких відсутня відмова контролюючого органу у прийнятті Декларації або рішення контролюючого органу про таку відмову оскаржено платником у встановленому Податковим кодексом України порядку.
Обчислення ціни здійснюється у розрізі кодів корисної копалини (рядок 8.2 додатка 1 до Декларації). Для обрахунку не застосовуються дані, зазначені в додатку 1 до Декларації, про назву товарної продукції гірничого підприємства (марка, сорт тощо) згідно з регламентуючим документом з питань стандартизації (рядок 8.5 додатка 1 до Декларації), які не збігаються з назвою, зазначеною у регламентуючому документі для товарної продукції гірничого підприємства (рядок 8.4 додатка 1 до Декларації).
Ціна визначається окремо за кожним кодом корисної копалини як середня величина фактичних цін реалізації товарної продукції гірничого підприємства (рядок 10.1 додатка 1 до Декларації), виготовленої з такої корисної копалини, із застосуванням вагового коефіцієнта обсягу (кількості) реалізації товарної продукції гірничого підприємства (рядок 10.1.4 додатка 1 до Декларації) за формулою:
де - ціна товарної продукції, виготовленої з g-го виду корисної копалини;
ціна реалізованої товарної продукції гірничого підприємства, виготовленої з g-го виду корисної копалини згідно з i-тим додатком 1 до Декларації;
обсяг (кількість) реалізованої товарної продукції гірничого підприємства, виготовленої з g-го виду корисної копалини за i-тим додатком 1 до Декларації;
n - кількість цінових показників видів товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), зазначених у додатку 1 до Декларації;
- б) Державної комісії, яка визначає ціну одиниці товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за одиницю виміру (об’єм та/або маса).
За результатами опрацювання такої інформації робочою групою, утвореною Держгеонадрами (далі - робоча група) із залученням представників ДПС та Державної комісії, встановлюється більше із значень ціни одиниці товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).
Якщо інформація, отримана від ДПС, визначена підпунктом “а” підпункту 2 цього пункту, та Державної комісії, визначена підпунктом “б” підпункту 2 цього пункту, не містить ціни реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на певні види корисних копалин в останньому звітному кварталі, така ціна встановлюється робочою групою за значенням, оприлюдненим на офіційному веб-сайті Держгеонадр за попередній квартал.
Така ціна одиниці товарної продукції гірничого підприємства є обов’язковою для визначення початкової ціни дозволу згідно з пунктом 5 цієї Методики.
Оприлюднення на офіційному веб-сайті Держгеонадр затвердженої ціни одиниці товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (Цо) за формою, затвердженою Держгеонадрами, здійснюється щокварталу.
У період воєнного стану дозволяється застосовувати ціну одиниці товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (Цо) згідно з публікацією на офіційному веб-сайті Держгеонадр за попередній квартал (крім ціни реалізації природного газу, нафти і конденсату) у разі відсутності публікації на офіційному веб-сайті Держгеонадр актуальної ціни одиниці товарної продукції на квартал, в якому здійснюється розрахунок.
Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 836 від 26.07.2022, № 749 від 04.07.2023; в редакції Постанови КМ № 334 від 25.03.2025
5. Початкова ціна дозволу (ПЦД) - частка від вартості запасів і ресурсів корисних копалин родовища або ділянки надр, яка визначається за формулою:
де i - кількість видів товарної продукції гірничого підприємства - корисної копалини (мінеральної сировини) від 1 до n родовища або ділянки надр, на користування якими передбачається отримати дозвіл;
Отп - обсяг і-того виду товарної продукції гірничого підприємства - проектного видобутку корисної копалини (мінеральної сировини) родовища або ділянки надр;
ЦО - ціна одиниці і-того виду товарної продукції гірничого підприємства - корисної копалини (мінеральної сировини);
к - коефіцієнт переходу (частка) від сумарної вартості товарної продукції гірничого підприємства - корисної копалини (мінеральної сировини) родовища або ділянки надр до початкової ціни продажу дозволу.
6. Коефіцієнт переходу (к) становить:
1) для горючих твердих корисних копалин, руд чорних, кольорових та благородних металів, а також солі кам’яної, солей калійних, солей магнієвих, ропи, бішофіту, графіту, питних вод централізованого і нецентралізованого водопостачання (крім виробництва фасованої питної води) і лікувальних грязей - 0,002;
Підпункт 1 пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 836 від 26.07.2022, № 334 від 25.03.2025
2) для інших твердих корисних копалин і підземних вод - 0,0028;
3) для ділянок нафтогазоносних надр:
у разі, коли родовище нафти і газу включає розвідані запаси класу 111 та/або розвідані запаси класу 121 за результатами проведених геолого-економічних оцінок (ГЕО-1, ГЕО-2), - 0,0067;
Абзац п'ятий пункту 6 в редакції Постанови КМ № 836 від 26.07.2022
у разі, коли на родовищі нафти і газу відсутні розвідані запаси класу 121 за результатами проведеної попередньої геолого-економічної оцінки (ГЕО-2) або проведена лише початкова геолого-економічна оцінка (ГЕО-3), - 0,003.
Абзац шостий пункту 6 в редакції Постанови КМ № 836 від 26.07.2022
При цьому під час визначення початкової ціни дозволу враховуються всі класи запасів і ресурсів корисних копалин родовища або ділянки надр.
7. Коефіцієнти переводу в товарну продукцію гірничого підприємства - проектний видобуток корисної копалини (мінеральної сировини) родовища або ділянки надр (Отп) запасів (ресурсів) корисних копалин, затверджених (апробованих) в установленому порядку Державною комісією, промислове значення яких не визначено, становлять:
Абзац перший пункту 7 в редакції Постанови КМ № 749 від 04.07.2023
для розвіданих запасів (код класу 331) - 1;
Абзац другий пункту 7 в редакції Постанови КМ № 749 від 04.07.2023
для попередньо розвіданих запасів (код класу 332) - 0,5;
Абзац третій пункту 7 в редакції Постанови КМ № 749 від 04.07.2023
для перспективних ресурсів (код класу 333) - 0,25;
Абзац четвертий пункту 7 в редакції Постанови КМ № 749 від 04.07.2023
для прогнозних ресурсів (код класу 334) - 0,125.
Абзац п'ятий пункту 7 в редакції Постанови КМ № 749 від 04.07.2023
У разі відсутності даних про вихід товарної продукції гірничого підприємства - корисної копалини (мінеральної сировини) у документах, зазначених у пункті 3 цієї Методики, вихід товарної продукції гірничого підприємства визначається за допомогою її пропорційного співвідношення згідно з протоколами затвердження запасів корисних копалин за результатами проведеної державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин Державною комісією за аналогічними об’єктами, які найбільше відповідають таким умовам:
Абзац шостий пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 749 від 04.07.2023
виду корисної копалини, якості розвіданих запасів (вмісту основних компонентів, складу і технологічним властивостям);
гірничо-геологічним умовам розробки родовища (включаючи складність геологічної будови, глибини залягання, гідрогеологічних та інженерно-геологічних характеристик).
8. Розмір плати (збору) за надання дозволів у цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, з метою використання ділянок надр для будівництва та експлуатації підземних споруд, зокрема споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаних із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт, створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо) в частині їх геологічного вивчення та збереження (крім нафти і газу), визначається шляхом множення обсягу (об’єму, площі, глибини) підземної споруди, геологічної території, об’єкта на кількість мінімальних заробітних плат, розмір яких встановлюється Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, за формулою:
РП = ОНВ x КМЗ x РМЗ,
Абзац перший пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 749 від 04.07.2023
де РП - розмір плати;
Пункт 8 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 749 від 04.07.2023
ОНВ - обсяг (активний об’єм, площа, глибина, дозвіл) підземних споруд, геологічної території, об’єкта, на користування якими надається дозвіл в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
Абзац третій пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 749 від 04.07.2023
КМЗ - кількість мінімальних заробітних плат згідно з додатком;
РМЗ - розмір мінімальної заробітної плати на дату розрахунку.
9. Початкова ціна дозволу, що надається на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ), де запаси (ресурси) корисних копалин не затверджені (апробовані) в установленому порядку Державною комісією або не обліковані державним балансом запасів корисних копалин, становить:
1) 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент розрахунку, за 1 гектар відповідної ділянки надр для корисних копалин місцевого значення за рік користування;
2) 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент розрахунку, за 1 гектар відповідної ділянки надр для корисних копалин загальнодержавного значення за рік користування (крім корисних копалин, зазначених у підпунктах 3-5 цього пункту);
3) 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент розрахунку, за 1 гектар відповідної ділянки надр для кольорових, благородних, рідкіснометалевих, рідкісноземельних, розсіяних, радіоактивних металів, залізної та марганцевої руд, графіту та солі калійної, сировини ювелірної (крім бурштину) та сировини ювелірно-виробної за рік користування;
4) 2,6 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент розрахунку, за 1 гектар відповідної ділянки бурштиноносних надр за рік користування;
5) 1,8 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент розрахунку, за 1 кв. кілометр відповідної ділянки надр для горючих газоподібних та рідких корисних копалин (крім корисних копалин, зазначених у підпункті 6 цього пункту) за рік користування;
6) 0,6 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент розрахунку, за 1 кв. кілометр відповідної ділянки надр для горючих газоподібних та рідких корисних копалин в межах континентального шельфу та виключної морської економічної зони за рік користування.
Пункт 9 в редакції Постанов КМ № 836 від 26.07.2022, № 749 від 04.07.2023
Пункт 10 виключено на підставі Постанови КМ № 749 від 04.07.2023
Методика в редакції Постанови КМ № 915 від 23.09.2020
Додаток
до Методики визначення початкової ціни
продажу на аукціоні спеціального дозволу
на право користування надрами
ПОКАЗНИКИ
для визначення розміру збору за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин
Ціль використання надр
Одиниця виміру
Кількість мінімальних заробітних плат
Використання ділянок надр для будівництва та експлуатації підземних споруд, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод:
зберігання природного газу та газоподібних продуктів
млн. куб. метрів активного об’єму
2
зберігання нафти та інших рідких нафтопродуктів
тис. куб. метрів
2
скидання стічних вод
-“-
5
захоронення шкідливих речовин і відходів (крім радіоактивних)
-“-
40
захоронення радіоактивних відходів
-“-
50
захоронення радіоактивних відходів за кошти державного бюджету
1 дозвіл
1
витримування виноматеріалів, виробництво і зберігання винопродукції
тис. кв. метрів
6
вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин
-“-
3,5
зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів
-“-
2,6
провадження іншої господарської діяльності
-“-
8,5
отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр)
погонних метрів
0,5
експлуатації підземних споруд, пов’язаних із запобіганням підтопленню недіючих шахт
1 об’єкт
1
Створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо)
-“-
1
Додаток в редакції Постанови КМ № 915 від 23.09.2020; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 749 від 04.07.2023