Про окремі заходи щодо забезпечення державного фінансового контролю
Тип: Постанова Кабінету Міністрів України; Порядок, Перелік
Видавник: Кабінет Міністрів України
Номер: 1119-2022-п
Прийнято: 2022-09-27
Чинна редакція від: 2023-12-31
Стан: in_force
Rada ID: 1119-2022-%D0%BF
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 27 вересня 2022 р. № 1119
Київ
Про окремі заходи щодо забезпечення державного фінансового контролю
_Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту окремих господарських операцій, що здійснюються суб’єктами господарювання державного сектору економіки, що додається.
2. Пункт 2 Порядку проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 р. № 252 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 28, ст. 989), доповнити абзацом такого змісту:
“Державний фінансовий аудит діяльності суб’єкта господарювання за період, протягом якого проводився державний фінансовий аудит окремих господарських операцій, що здійснюються суб’єктами господарювання державного сектору економіки, та за результатами якого складено аудиторський звіт, не проводиться за ініціативою органу державного фінансового контролю.”.
Прем'єр-міністр України
Д. ШМИГАЛЬ
Інд. 67
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 вересня 2022 р. № 1119
ПОРЯДОК
проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту окремих господарських операцій, що здійснюються суб’єктами господарювання державного сектору економіки
1. Цей Порядок визначає механізм проведення Держаудитслужбою, її міжрегіональними територіальними органами (далі - органи Держаудитслужби) державного фінансового аудиту окремих господарських операцій, що здійснюються суб’єктами господарювання державного сектору економіки (далі - операційний аудит).
Суб’єкти господарювання державного сектору економіки, щодо яких проводиться операційний аудит, та строки його проведення визначаються за рішенням Кабінету Міністрів України або за дорученням Прем’єр-міністра України.
2. Основним завданням операційного аудиту є сприяння запобіганню незаконному, неефективному та нецільовому використанню державних коштів та/або майна, інших активів держави, здійснення контролю за цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), залучених під державні гарантії, суб’єктами господарювання державного сектору економіки (далі - суб’єкти господарювання).
3. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:
державний аудитор - посадова особа органу Держаудитслужби, яка наділена повноваженнями з проведення операційного аудиту та користується правами, визначеними статтею 10 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні”;
орган управління - суб’єкт управління об’єктами державної власності відповідно до статті 4 Закону України “Про управління об’єктами державної власності” суб’єкта господарювання;
ризикові операції - дії (події) зовнішнього і внутрішнього характеру, які негативно вплинули або можуть вплинути на стан управління фінансово-господарською діяльністю суб’єкта господарювання, виконання плану розвитку суб’єкта господарювання, своєчасне повернення кредитів (позик), отриманих під державні гарантії, законність та ефективність використання ресурсів, результати фінансово-господарської діяльності, а також на можливість поліпшення фінансових і виробничих результатів діяльності.
Для цілей цього Порядку під терміном платіжна інструкція розуміються також терміни “платіжне доручення”, “документ на переказ”, “документ на переказ готівки”, “розрахунковий документ”, якщо такі платіжні доручення, документи на переказ, документи на переказ готівки, розрахункові документи формувалися та/або подавалися в період дії Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”.
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Бюджетному кодексі України, Законах України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні”, “Про платіжні послуги”, “Про управління об’єктами державної власності”, “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”, “Про електронні документи та електронний документообіг”.
Абзац шостий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 532 від 26.05.2023
4. Операційний аудит включає:
- 1) проведення моніторингу господарських операцій, що здійснюються суб’єктами господарювання, вартість яких дорівнює або перевищує 100 тис. гривень, крім господарських операцій, пов’язаних з цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), залучених під державні гарантії, які підлягають моніторингу суцільним порядком.
Моніторингу також підлягають документи суб’єктів господарювання, а саме: чинні договори, проекти договорів з додатками до них щодо закупівлі та продажу товарів, робіт і послуг, платіжні інструкції до їх підписання керівником суб’єкта господарювання за зобов’язаннями поточного та попередніх періодів, вартість яких дорівнює або перевищує 100 тис. гривень, крім документів щодо операцій, пов’язаних з цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), залучених під державні гарантії, які підлягають моніторингу суцільним порядком.
Під час проведення моніторингу господарських операцій суб’єктів господарювання на письмовий запит державного аудитора протягом одного робочого дня подається інформація про стан запасів, статистику виробництва або надання послуг, організаційну структуру суб’єкта господарювання, інша інформація для прийняття рішень щодо наявності ознак ризиковості господарських операцій, що здійснюються суб’єктами господарювання.
Чинні договори, проекти договорів та додатки до них, зокрема рахунки, платіжні інструкції, надаються для проведення моніторингу державному аудиторові в паперовій чи електронній формі за три робочих дні до їх підписання керівником суб’єкта господарювання.
Господарські операції, платіжні інструкції та інші документи, що підлягають моніторингу, зазначені у додатках 1 і 2.
Під час проведення моніторингу державний аудитор ставить відмітку з підписом про те, що він ознайомлений з поданими документами, та протягом трьох робочих днів приймає рішення щодо наявності ознак ризиковості.
У разі виявлення ознак, що можуть свідчити про нецільове та неефективне використання активів, відхилення від установленого законодавством та/або актами і рішеннями органу управління порядку використання державних коштів та/або майна, державний аудитор зазначає на платіжній інструкції та/або інших документах, що підлягають моніторингу, про наявність ознак ризиковості та одним із способів, визначених у пункті 9 цього Порядку, повідомляє керівнику суб’єкта господарювання про те, що господарська операція є ризиковою операцією;
2) розроблення програми проведення операційного аудиту, яка затверджується керівником органу Держаудитслужби та надається для ознайомлення керівникові суб’єкта господарювання;
3) проведення перевірки ризикових операцій щодо законності та ефективності використання коштів та/або майна, інших активів, дотримання принципів корпоративного управління, правильності ведення, достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності;
4) підготовку для подання керівникові суб’єкта господарювання, органу управління та у разі потреби Фонду державного майна пропозицій щодо ефективного використання коштів та/або майна, усунення недоліків і порушень, виявлених за результатами моніторингу господарських операцій та/або перевірки, пропозицій до проекту плану операційної реструктуризації суб’єкта господарювання та проекту плану погашення боргів за кредитами (позиками) для забезпечення виконання боргових зобов’язань, за якими надано державні гарантії;
5) оцінку стану усунення керівником суб’єкта господарювання недоліків і порушень, виявлених за результатами моніторингу господарських операцій та/або перевірки;
6) оцінку стану врахування пропозицій, поданих керівникові суб’єкта господарювання протягом звітного року за результатами моніторингу господарських операцій та/або перевірки;
7) розроблення проекту аудиторського звіту, що містить відповідні висновки і пропозиції;
8) обговорення проекту аудиторського звіту з керівником суб’єкта господарювання;
9) підписання аудиторського звіту та подання його керівникові суб’єкта господарювання.
5. Для проведення операційного аудиту для державного аудитора оформляється направлення за встановленим Мінфіном зразком в паперовій чи електронній формі. Направлення в паперовій формі підписується керівником відповідного органу Держаудитслужби і скріплюється печаткою такого органу. Направлення в електронній формі підписується шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та електронної печатки установи.
6. Направлення надається керівникові суб’єкта господарювання в день виходу державного аудитора для проведення операційного аудиту одним із таких способів:
1) у формі паперового документа - особисто;
2) у формі електронного документа - через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
Державний аудитор зобов’язаний в день виходу для проведення операційного аудиту розписатися в журналі реєстрації перевірок суб’єкта господарювання (у разі його наявності).
7. Під час проведення операційного аудиту можуть залучатися на договірних засадах кваліфіковані фахівці відповідних органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок.
8. Керівник суб’єкта господарювання під час проведення операційного аудиту забезпечує державних аудиторів місцем для роботи, створює умови для зберігання документів, надає можливість користування службовим зв’язком, комп’ютерною, розмножувальною та іншою технікою, а також доступ до електронних баз, програмних комплексів та інформаційно-комунікаційних систем, що використовуються під час провадження фінансово-господарської діяльності, з урахуванням вимог щодо забезпечення захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, та надання матеріалів, інформації, документів, необхідних для проведення аудиту.
Керівник суб’єкта господарювання несе персональну відповідальність відповідно до законодавства за достовірність, своєчасність і повноту надання матеріалів, інформації, документів, необхідних для проведення операційного аудиту.
9. Під час проведення операційного аудиту документи можуть створюватися та/або надаватися у паперовій чи електронній формі.
Суб’єкт господарювання та орган Держаудитслужби у письмовій формі попередньо домовляються про форму подання інформації (паперова чи електронна).
Створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів під час проведення операційного аудиту здійснюються відповідно до Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” та Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 55 “Деякі питання документування управлінської діяльності” (Офіційний вісник України, 2018 р., № 23, ст. 770).
Електронні документи підписуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису.
У разі неможливості підписання електронного документа, складеного державним аудитором, відповідною посадовою особою або працівником суб’єкта господарювання, шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису створюється та підписується ідентичний електронному документу за документарною інформацією та реквізитами примірник документа на папері у тій кількості, яка передбачена для відповідного типу документа цим Порядком.
10. У разі наявності обставин, що перешкоджають (унеможливлюють) проведенню операційного аудиту (недопущення державного аудитора, відсутність ведення бухгалтерського обліку, ненадання необхідних для перевірки документів, наявність інших об’єктивних і незалежних від органу Держаудитслужби причин), державний аудитор складає та підписує акт про неможливість проведення операційного аудиту в електронній формі або у двох примірниках в паперовій формі, один з яких надається суб’єкту господарювання, а другий долучається до матеріалів операційного аудиту.
Примірник зазначеного акта надається суб’єкту господарювання одним з таких способів:
особисто під підпис керівникові суб’єкта господарювання;
через структурний підрозділ діловодства суб’єкта господарювання з відміткою на другому примірнику акта про дату реєстрації вхідної кореспонденції та підписом працівника структурного підрозділу діловодства, який здійснив реєстрацію;
рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення із зазначенням реквізитів поштового відправлення на другому примірнику;
в електронній формі в установленому законодавством порядку.
Орган Держаудитслужби інформує про факт перешкоджання проведенню операційного аудиту Кабінет Міністрів України, орган управління, а також інші заінтересовані органи.
11. Якщо під час операційного аудиту встановлено, що прийняття управлінських рішень, здійснення господарських операцій може призвести до неефективного чи незаконного використання державних коштів та/або майна, фінансових порушень або порушення вимог законодавства, контроль за дотриманням якого належить до компетенції органів Держаудитслужби, державний аудитор письмово інформує керівника суб’єкта господарювання про те, що господарська операція є ризиковою операцією із зазначенням строку зворотного інформування державного аудитора про прийняті щодо неї управлінські рішення та/або про здійснення ризикової операції.
У разі встановлення під час проведення операційного аудиту факту порушення вимог законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції органів Держаудитслужби, державний аудитор невідкладно інформує про це керівника органу Держаудитслужби. За результатами розгляду поданої державним аудитором інформації орган Держаудитслужби надає керівникові суб’єкта господарювання письмові пропозиції щодо усунення виявлених порушень із зазначенням строку зворотного інформування про вжиті заходи щодо їх усунення.
Результати перевірки ризикових операцій оформляються у формі довідки у двох примірниках, один з яких надається керівникові суб’єкта господарювання одним із способів, зазначених у пункті 9 цього Порядку.
У разі неусунення керівником суб’єкта господарювання у зазначений органом Держаудитслужби строк виявлених порушень, здійснення ризикових операцій державний аудитор невідкладно інформує про це керівника органу Держаудитслужби або його заступника для вжиття передбачених законодавством заходів.
Рішення щодо запобігання негативним наслідкам, що можуть бути спричинені ризиковими операціями, або їх мінімізації приймає керівник суб’єкта господарювання.
У разі невжиття керівником суб’єкта господарювання заходів щодо усунення порушень законодавства або прийняття рішення щодо здійснення ризикових операцій орган Держаудитслужби інформує орган управління для вжиття заходів, зокрема щодо припинення повноважень керівника та розірвання з ним контракту. Орган управління у триденний строк з дня отримання такої інформації інформує орган Держаудитслужби про вжиті заходи з наданням підтвердних документів.
12. Результати операційного аудиту відображаються в аудиторському звіті. Аудиторський звіт розглядається за участю керівника та уповноважених представників суб’єкта господарювання, зауваження і пропозиції яких враховуються або відображаються у протоколі розбіжностей, що додається до аудиторського звіту.
13. Аудиторський звіт складається в електронній формі або у трьох примірниках в паперовій формі, один з яких залишається в органі Держаудитслужби, другий надається керівникові суб’єкта господарювання, третій - органу управління одним із способів, зазначених у пункті 9 цього Порядку.
Додаток 1
до Порядку
ПЕРЕЛІК
господарських операцій, що підлягають моніторингу
Операції, пов’язані з отриманням доходів від усіх видів діяльності:
що здійснюються суб’єктом господарювання за чинними договорами (угодами, контрактами), зокрема міжнародними, з реалізації товарів, робіт і послуг;
заплановані до здійснення суб’єктом господарювання за проектами договорів (угод, контрактів), зокрема міжнародних, з реалізації товарів, робіт і послуг.
Операції, що здійснюються суб’єктом господарювання за чинними договорами (угодами, контрактами) та заплановані до здійснення за їх проектами з придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг у вітчизняних та іноземних постачальників і підрядників, у тому числі:
з отримання консалтингових, аудиторських, інформаційно-консультаційних та юридичних послуг;
із страхування (крім державного соціального страхування, обов’язкового страхування та страхування відповідно до міжнародних договорів);
із здійснення представницьких заходів та реклами.
Операції, що здійснюються суб’єктом господарювання за чинними договорами (угодами, контрактами), зокрема міжнародними, та заплановані до здійснення за їх проектами з необоротними активами:
з оренди, відчуження, передачі та списання майна;
з фінансового лізингу;
за капітальними інвестиціями, у тому числі:
з капітального будівництва за чинними договорами (угодами, контрактами) та їх проектами;
з придбання (виготовлення) основних засобів за чинними договорами (угодами, контрактами) та їх проектами;
з придбання (створення) нематеріальних активів;
з придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів за чинними договорами (угодами, контрактами) та їх проектами.
Операції, пов’язані з власним та залученим капіталом (здійснені за чинними договорами (угодами, контрактами), зокрема кредитного договору (позики) та заплановані до здійснення за їх проектами):
за фінансовими інвестиціями, зокрема в обмін на цінні папери;
з розміщення коштів на депозит за чинними договорами (угодами, контрактами) та їх проектами;
з надання позик, благодійної, спонсорської та іншої фінансової допомоги;
з формування позичкового капіталу, зокрема шляхом залучення кредитних ресурсів та розміщення цінних паперів власної емісії, за чинними договорами (угодами, контрактами) та їх проектами.
Операції, пов’язані із списанням дебіторської та кредиторської заборгованості, зокрема зобов’язаннями за раніше здійсненими та неповерненими кредитами (позиками) або поруки за такими зобов’язаннями.
Операції, пов’язані з бюджетними коштами.
Операції із закупівлі товарів, робіт і послуг, зокрема відповідно до законодавства у сфері публічних закупівель.
Операції, пов’язані з витратами, які подані на погодження Мінфіну.
Додаток 2
до Порядку
ПЕРЕЛІК
платіжних інструкцій та документів, що підлягають моніторингу
Платіжна інструкція/документ з придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг у вітчизняних та іноземних постачальників і підрядників, у тому числі:
з оплати консалтингових, аудиторських, інформаційно-консультаційних та юридичних послуг;
із страхування (крім державного соціального страхування, обов’язкового страхування та страхування відповідно до міжнародних договорів);
із здійснення представницьких заходів та реклами.
Платіжна інструкція/документ за операціями з необоротними активами:
з оренди майна;
з фінансового лізингу;
за капітальними інвестиціями, у тому числі:
з капітального будівництва;
з придбання (виготовлення) основних засобів;
з придбання (створення) нематеріальних активів;
з придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів;
ліцензійні платежі, пов’язані з використанням авторських та суміжних з ними прав, відповідно до укладених ліцензійних договорів (угод, контрактів).
Платіжна інструкція/документ за операціями з власним та залученим капіталом:
за фінансовими інвестиціями;
з розміщення коштів на депозит;
за кредитними договорами (угодами), зокрема кредитами (позиками), отриманими під державні гарантії;
з надання позик, благодійної, спонсорської та іншої фінансової допомоги.
Платіжна інструкція/документ за операціями з бюджетними коштами.
Платіжна інструкція/документ за зобов’язаннями, пов’язаними з:
платою за користування кредитом (позикою);
використанням залучених коштів;
поверненням залучених коштів.