Про затвердження Порядку управління відходами, що утворились у зв'язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України

Тип: Постанова Кабінету Міністрів України; Порядок, Перелік, Форма типового документа, Форма Видавник: Кабінет Міністрів України Номер: 1073-2022-п Прийнято: 2022-09-27 Чинна редакція від: 2025-12-13 Стан: in_force Rada ID: 1073-2022-%D0%BF

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 27 вересня 2022 р. № 1073

Київ

Про затвердження Порядку управління відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України

_Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ

№ 416 від 28.04.2023

№ 1279 від 05.12.2023

№ 964 від 23.08.2024

№ 272 від 07.03.2025

№ 1622 від 10.12.2025_

У назві та тексті Постанови слова “поводження з” замінено словом “управління” згідно з Постановою КМ № 964 від 23.08.2024

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок управління відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків, що додається.

2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

3. Рекомендувати виконавчим органам сільських, селищних, міських рад (військовим адміністраціям населених пунктів - у разі їх утворення відповідно законодавства) вжити заходів, передбачених Порядком, затвердженим цією постановою.

Прем'єр-міністр України

Д. ШМИГАЛЬ

Інд. 21

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 27 вересня 2022 р. № 1073

ПОРЯДОК

управління відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків

Назва Порядку із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 964 від 23.08.2024

У тексті Порядку слова “об’єкт поводження з відходами” у всіх відмінках замінено словами “об’єкт оброблення відходів” у відповідному відмінку, а слова “поводження з” словом “управління” згідно з Постановою КМ № 964 від 23.08.2024

Загальні положення

1. Цей Порядок визначає механізм управління відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд, об’єктів незавершеного будівництва, об’єктів благоустрою внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків (далі - об’єкти), з метою запобігання та зменшення негативного впливу таких відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини.

Цей Порядок застосовується під час виконання комплексу відновлювальних робіт з ліквідації наслідків збройної агресії та бойових дій під час воєнного стану та у відбудовний період (протягом 90 календарних днів після припинення або скасування на території України воєнного стану).

1-1. Цей Порядок застосовується:

1) на території України, крім територій можливих бойових дій, територій активних бойових дій, територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;

2) на територіях можливих бойових дій, територіях активних бойових дій, на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначена дата завершення бойових дій, - за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) - у разі її утворення відповідно до законодавства).

Порядок доповнено пунктом 1-1 згідно з Постановою КМ № 1622 від 10.12.2025

2. Дія цього Порядку не поширюється на поводження з радіоактивними відходами, яке регулюється Законом України “Про поводження з радіоактивними відходами”, управління відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) об’єктів оборонного і спеціального призначення та об’єктів, на які поширюється дія Законів України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”, “Про охорону культурної спадщини”, а також на управління відходами, що утворилися внаслідок діяльності суб’єктів господарювання.

Пункт 2 в редакції Постанови КМ № 964 від 23.08.2024

3. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

відходи від руйнувань - частини (уламки) пошкоджених (зруйнованих) об’єктів, а також матеріали, предмети, які були всередині або поряд з такими об’єктами у момент пошкодження (руйнування) та/або виконання робіт з демонтажу та які повністю або частково втратили свої споживчі властивості та не можуть у подальшому використовуватись за місцем їх утворення чи виявлення;

місця тимчасового зберігання відходів від руйнувань (далі - місця тимчасового зберігання) - спеціально обладнані або пристосовані земельні ділянки (майданчики), призначені для тимчасового, протягом періоду воєнного стану та одного року з дня припинення або скасування воєнного стану, зберігання відходів від руйнувань до їх відновлення чи видалення у спосіб, що не становить загрози здоров’ю людей та навколишньому природному середовищу;

Абзац третій пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 964 від 23.08.2024

уповноважений орган - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради (військова адміністрація населеного пункту (населених пунктів) - у разі її утворення відповідно законодавства), що здійснює на відповідній території організацію та координацію управління відходами від руйнувань.

Інші терміни у цьому Порядку вживаються у значенні, наведеному в Кодексі цивільного захисту України, Законах України “Про управління відходами”, “Про металобрухт”, “Про благоустрій населених пунктів”, “Про регулювання містобудівної діяльності”.

Абзац п'ятий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 964 від 23.08.2024

4. Управління відходами від руйнувань передбачає комплекс організаційно-технічних заходів та робіт (операцій), що здійснюються з метою забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, відновлення, видалення таких відходів.

Управління відходами від руйнувань не потребує дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів відповідно до Закону України “Про управління відходами”.

Пункт 4 в редакції Постанови КМ № 964 від 23.08.2024

5. Організація здійснення операцій з управління відходами від руйнувань може забезпечуватися після здійснення комплексу заходів, визначених пунктами 5 і 8 Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 37, ст. 1981):

Абзац перший пункту 5 в редакції Постанови КМ № 1622 від 10.12.2025

власником/управителем об’єкта, в результаті пошкодження (руйнування) якого утворилися такі відходи, або власником чи користувачем земельної ділянки, в межах якої такі відходи розміщені;

уповноваженим органом - щодо відходів від руйнувань, що розміщені на вулицях і дорогах населених пунктів, дорогах загального користування, місцях загального користування, зокрема на територіях парків, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ (в тому числі тих, що віднесені на зазначені території ударно-повітряною хвилею внаслідок потрапляння засобів ураження, вибухів, пожеж тощо).

6. Виявлення та облік відходів від руйнувань організовується уповноваженим органом, зокрема за результатами оглядів пошкоджених (зруйнованих) об’єктів, розгляду заяв (повідомлень) громадян, підприємств, установ та організацій, інших юридичних осіб, засобів масової інформації, центральних органів виконавчої влади, військових формувань чи надходження інформації про виявлення відходів від руйнувань.

Визначення власника відходів від руйнувань, власник яких не встановлений, уповноважений орган здійснює відповідно до Порядку виявлення та обліку відходів, власник яких не встановлений, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пункту 14 частини першої статті 19 Закону України “Про управління відходами”.

Абзац другий пункту 6 в редакції Постанови КМ № 964 від 23.08.2024

У разі неможливості встановлення власника відходів від руйнувань управління ними організовується уповноваженим органом.

7. Облік відходів від руйнувань здійснюється на місці їх утворення або на місцях тимчасового зберігання чи об’єктах оброблення відходів за формою згідно з додатком 2.

Абзац перший пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 964 від 23.08.2024

Уповноважені органи подають до облдержадміністрацій інформацію про відходи від руйнувань щомісяця не пізніше 5 числа. Узагальнена інформація щодо відходів від руйнувань подається Київською військовою (Київською міською) та обласними військовими (державними) адміністраціями до Мінрозвитку не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним періодом.

Абзац другий пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 416 від 28.04.2023, № 272 від 07.03.2025

Інформацію про виявлення та облік відходів від руйнувань уповноважений орган розміщує на власному офіційному веб-сайті.

8. Якщо протягом 90 календарних днів після припинення або скасування на території України воєнного стану власником відходів не здійснено заходів з екологічно безпечного збирання, перевезення, сортування, зберігання, відновлення, видалення відходів від руйнувань, уповноважений орган приймає рішення щодо управління такими відходами з урахуванням положень Цивільного кодексу України та інших законів.

Пункт 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 964 від 23.08.2024

9. Операції з управління відходами від руйнувань, які власник за технічних чи економічних причин не має можливості здійснювати самостійно, організовуються уповноваженим органом (на підставі звернення власника таких відходів до уповноваженого органу).

10. За походженням відходи від руйнувань поділяються на:

відходи, що утворилися внаслідок пошкодження (руйнування) об’єктів, - повного або часткового порушення їх цілісності внаслідок позапроектних впливів, зумовлених бойовими діями, зокрема потрапляння засобів ураження, вибухів, пожеж;

відходи, що утворилися в результаті виконання робіт з демонтажу пошкоджених (зруйнованих) об’єктів (поетапного контрольованого часткового чи повного розбирання на окремі елементи та вироби або неконтрольованого знесення внаслідок обвалення під час використання бульдозерів, металевої кулі на стрілі, вибухової сили тощо).

11. Відходи від руйнувань складаються з таких компонентів:

основних компонентів - частин (уламків, бою) будівельних конструкцій, заповнень дверних та віконних блоків, інженерних мереж, санітарно-технічних приладів тощо;

супутніх компонентів - матеріалів, предметів, які були всередині або поряд з об’єктом у момент пошкодження (руйнування) або виконання робіт з його демонтажу, зокрема устаткування, особистих речей, предметів вжитку (меблів, побутової техніки), органічних речовин.

12. У разі виявлення небезпечних відходів на пошкоджених (зруйнованих) об’єктах та/або під час виконання робіт з демонтажу управління такими відходами повинне здійснюватися відповідно до розділу IV Закону України “Про управління відходами”.

Пункт 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 964 від 23.08.2024

13. Перелік компонентів відходів від руйнувань та можливі шляхи їх повторного використання у будівництві, промисловості будівельних матеріалів (виробництві будівельних виробів (продукції)) наведено удодатку 1.

Операції з управління відходами від руйнувань

14. Діяльність щодо операцій з управління відходами від руйнувань провадиться в рамках виконання відновлювальних робіт з ліквідації наслідків збройної агресії та бойових дій під час воєнного стану та у відбудовний період протягом 90 календарних днів після припинення або скасування на території України воєнного стану та не підлягає оцінці впливу на довкілля відповідно до абзацу другого частини першої статті 3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”.

15. Операції з управління відходами від руйнувань включають:

1) первинне розчищення територій (збирання відходів від руйнувань, зокрема за можливості - сортування окремих компонентів відходів від руйнувань);

2) перевезення (транспортування) відходів від руйнувань від місця їх утворення до об’єктів оброблення відходів або місць тимчасового зберігання;

3) остаточне (після виконання робіт з демонтажу пошкоджених (зруйнованих) об’єктів) розчищення та прибирання територій (у разі потреби);

4) зберігання відходів від руйнувань на місцях тимчасового зберігання або на об’єктах оброблення відходів (до їх відновлення чи видалення);

Підпункт 4 пункту 15 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 964 від 23.08.2024

5) підготовка відходів від руйнувань до повторного використання або їх видалення;

Підпункт 5 пункту 15 в редакції Постанови КМ № 964 від 23.08.2024

6) відновлення відходів від руйнувань (використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів);

Підпункт 6 пункту 15 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 964 від 23.08.2024

7) видалення відходів від руйнувань, включаючи їх захоронення.

16. Під час здійснення операцій з управління відходами від руйнувань слід дотримуватись правил пожежної безпеки та охорони праці відповідно до законодавства.

17. Не допускається зберігання відходів від руйнувань поза межами визначених місць їх тимчасового зберігання або об’єктів оброблення відходів.

Особливості управління відходами від руйнувань під час розчищення території

18. Розчищення територій від руйнувань здійснюється після виконання комплексу підготовчих заходів у складі невідкладних робіт з ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд (далі - невідкладні роботи), відповідно до пунктів 5 та8 Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 37, ст. 1981).

19. Роботи з розчищення територій включають збирання відходів від руйнувань, їх сортування за місцем утворення (за можливості) та перевезення, зокрема із застосуванням спеціальної техніки, до об’єктів оброблення відходів або місць тимчасового зберігання.

Роботи з розчищення територій, прилеглих до пошкоджених (зруйнованих) об’єктів, можуть виконуватися за відсутності загрози аварійного обвалення об’єкта в цілому або його окремих частин.

У разі виявлення під час виконання робіт з розчищення територій небезпечних предметів, вибухових пристроїв, останків загиблих, запаху газу або інших характерних запахів, пробою електричного струму, а також пов’язаного з цим погіршення самопочуття роботи слід негайно припинити та невідкладно повідомити про це територіальним органам ДСНС та правоохоронним органам.

20. За технічної можливості під час розчищення територій слід організовувати сортування або роздільне збирання відходів від руйнувань (їх окремих компонентів) безпосередньо на місці їх утворення.

Не допускається збирання відходів від руйнувань в контейнери для побутових відходів або для роздільного збирання окремих видів відходів.

21. Першочергово уповноваженим органом організовуються роботи (операції) з розчищення територій населених пунктів, а саме:

1) вулиць і доріг населених пунктів (насамперед - доріг загального користування, що проходять через територію населеного пункту, магістральних вулиць і доріг);

2) територій, прилеглих до об’єктів соціальної інфраструктури (закладів освіти; закладів охорони здоров’я, закладів соціального захисту населення), будівель адміністративного призначення (зокрема надання адміністративних послуг, розміщення органів управління) та сил цивільного захисту, зокрема пожежно-рятувальних підрозділів та аварійно-рятувальних служб;

3) прибудинкових територій багатоквартирних будинків, гуртожитків тощо.

22. У разі коли власник/управитель об’єкта, визначений згідно з абзацом другим пункту 5 цього Порядку, має намір самостійно здійснити розчищення територій, що включає збирання відходів від руйнувань, їх сортування за місцем утворення (за можливості) та перевезення (зокрема із застосуванням спеціальної техніки) до об’єктів оброблення відходів або місць тимчасового зберігання, такі роботи можуть бути розпочаті після отримання за зверненням власника/управителя від уповноваженого органу інформації про завершення невідкладних робіт відповідно до пункту 18 цього Порядку.

Особливості управління відходами від руйнувань під час робіт з демонтажу пошкоджених (зруйнованих) об’єктів

23. У разі потреби у складі комплексу невідкладних робіт та розчищення територій від відходів від руйнувань виконуються роботи з демонтажу пошкоджених (зруйнованих) об’єктів.

24. Роботи з демонтажу пошкоджених (зруйнованих) об’єктів виконуються відповідно до Порядку виконання робіт з демонтажу об’єктів, пошкоджених (зруйнованих) внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 474 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 37, ст. 1982), з урахуванням таких особливостей:

перед початком робіт з демонтажу (за відсутності загрози аварійного обвалення об’єкта або його окремих конструктивних елементів) підрядником (виконавцем) робіт з демонтажу повинне бути забезпечено видалення (відокремлення) складових, що можуть містити небезпечні відходи (небезпечні складові відходи від руйнувань, зокрема азбестовмісні відходи);

під час виконання робіт з демонтажу слід вжити заходів щодо мінімізації небезпечних для здоров’я людей та навколишнього природного середовища впливів, зокрема пов’язаних з можливими викидами азбестового пилу;

під час виконання робіт з демонтажу за можливості слід забезпечити сортування відходів від руйнувань для їх подальшого оброблення.

Абзац четвертий пункту 24 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 964 від 23.08.2024

Місця тимчасового зберігання

25. В умовах дії на території України правового режиму воєнного стану відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану” та протягом 90 календарних днів після його припинення чи скасування Київською військовою (Київською міською) та обласними військовими (державними) адміністраціями у разі утворення на відповідній території (територіях) відходів від руйнувань в обсягах, що перевищують потужність наявних об’єктів оброблення відходів, або за відсутності таких об’єктів на відповідних територіях приймається рішення про розміщення місць тимчасового зберігання.

Особливості встановлення, зміни цільового призначення земельних ділянок для розміщення місць тимчасового зберігання відходів від руйнувань під час воєнного стану визначаються згідно з пунктом 27 розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України.

26. Місця тимчасового зберігання слід організовувати з дотриманням вимог екологічної та пожежної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, а також необхідних санітарно-захисних зон, а саме:

Абзац другий пункту 26 виключено на підставі Постанови КМ № 964 від 23.08.2024

0,5 кілометра - від житлової та громадської забудови, об’єктів соціальної інфраструктури;

0,2 кілометра - від сільськогосподарських угідь, доріг загального користування та залізничних шляхів загальної мережі;

0,05 кілометра - від лісів.

Забороняється влаштовувати місця тимчасового зберігання відходів на землях водного фонду та в межах водоохоронних зон.

Пункт 26 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 964 від 23.08.2024

27. Місця тимчасового зберігання організовуються з дотриманням таких вимог щодо наявності (влаштування):

твердої та рівної основи (покриття), зокрема з бетону, асфальту чи ущільненого ґрунту;

Абзац другий пункту 27 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 964 від 23.08.2024

організованого відведення води, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів (у разі потреби);

огородженого периметра (у разі потреби);

забезпечення освітлення території (у разі потреби);

облаштованого в’їзду та під’їзних доріг, що забезпечують безперешкодний проїзд транспортних засобів.

28. Під час організації місць тимчасового зберігання слід передбачити відповідну організацію території, зокрема передбачити ділянки, призначені для тимчасового зберігання, сортування, оброблення, тимчасового зберігання отриманої вторинної сировини (зокрема для розміщення дробильно-сортувальних та інших установок, а також тимчасових споруд, необхідних для здійснення операцій з управління відходами від руйнування).

Абзац перший пункту 28 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 964 від 23.08.2024

Відходи від руйнувань після сортування можуть бути використані як вторинні матеріальні чи енергетичні ресурси.

Під час зберігання відходів від руйнувань забороняється їх змішування.

Зберігання відходів слід здійснювати у спосіб, що забезпечує можливість безперешкодного навантаження на транспортний засіб для вивезення відходів з місць їх тимчасового зберігання.

У місцях тимчасового зберігання допускається здійснення операцій з оброблення виключно основних компонентів відходів від руйнувань (частин (уламків, бою) будівельних конструкцій, заповнень дверних та віконних блоків, інженерних мереж, санітарно-технічних приладів тощо), що не містять та/або не забруднені небезпечними відходами.

Абзац п'ятий пункту 28 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 964 від 23.08.2024

Зазначені операції з оброблення основних компонентів відходів від руйнувань полягають у відокремлюванні, дробленні та фракціонуванні зазначених компонентів.

Абзац шостий пункту 28 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 964 від 23.08.2024

Місця тимчасового зберігання, на яких передбачається зберігання горючих відходів від руйнувань, визначених у додатку 1, слід забезпечувати розрахунковим об’ємом води для зовнішнього пожежогасіння, а також під час влаштування проїздів та доріг до таких місць тимчасового зберігання - передбачати проїзди для пожежної та іншої спеціальної техніки.

29. На місцях тимчасового зберігання відходів від руйнувань не допускається розміщення інших відходів.

Особливості повторного використання відходів від руйнувань

30. Будівельні вироби (продукція), отримана з використанням відходів від руйнувань повинна відповідати вимогам Технічного регламенту будівельних виробів (продукції), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1764 (Офіційний вісник України, 2006 р., № 51, ст. 3415; 2022 р., № 26, ст. 1431).

31. Уповноважений орган зобов’язаний вживати заходів щодо повторного використання основних компонентів відходів від руйнувань (після їх оброблення (перероблення) - у разі потреби) під час реалізації проектів будівництва, щодо яких він є замовником будівництва, та сприяти використанню відходів від руйнувань іншими замовниками будівництва.

Додаток 1

до Порядку

ПЕРЕЛІК

компонентів відходів від руйнувань та можливі шляхи їх повторного використання у будівництві, промисловості будівельних матеріалів (виробництві будівельних виробів (продукції)

Назва компонентів відходів від руйнування

Можливі шляхи повторного використання компонентів відходів від руйнувань у будівництві, промисловості будівельних матеріалів (виробництві будівельних виробів (продукції)

Основні компоненти відходів від руйнувань (частини (уламки, бій) будівельних конструкцій, заповнення дверних та віконних блоків, інженерних мереж, санітарно-технічних приладів тощо)

1. Бетон, цегла, облицювальна плитка і кераміка

1) бетон (бетонні, залізобетонні конструкції та вироби, їх уламки, мінеральні (цементно-піщані, гіпсові, вапняні тощо), полімер-цементні мурувальні та опоряджувальні (штукатурні, оздоблювальні) розчини)

сировина для виробництва крупного та дрібного заповнювачів для бетонів (класу до С20/25), а також щебенево-піщаних сумішей для влаштування шарів основи та покриття дорожнього одягу без використання в’яжучих; влаштування насипів автомобільних доріг; сировина для виробництва порошкоподібних наповнювачів для виробництва стінових блоків і сухих будівельних сумішей; матеріали для зворотного заповнення (відновлення рельєфу, заповнення гірничих виробок (пустот), рекультивації відпрацьованих гірничих об’єктів, інших ландшафтних робіт); сировина для металевих будівельних конструкцій; металобрухт (що утворюється під час видалення металевих включень, зокрема залізобетону) як вторинна сировина для металургійного виробництва; подрібнений бетон як вторинний матеріальний ресурс для виробництва цементного клінкеру

2) цегла (цегляний бій)

сировина для влаштування дренажної подушки у заболочених районах; укріплення ґрунтових і лісових доріг; заповнювач для габіонів (силікатна цегла) (за винятком сировини для виробництва крупного та дрібного заповнювачів, а також щебенево-піщаних сумішей для влаштування шарів основи та покриття дорожнього одягу)

3) облицювальна плитка, черепиця та кераміка (зокрема керамічна плитка, камені, санітарна кераміка)

сировина для укріплення ґрунтових і лісових доріг (за винятком сировини для виробництва крупного та дрібного заповнювачів, а також щебенево-піщаних сумішей для влаштування шарів основи та покриття дорожнього одягу)

4) суміші або окремі фракції бетону, цегли, облицювальної плитки і кераміки, що містять небезпечні речовини

5) суміші або окремі фракції бетону, цегли, облицювальної плитки і кераміки інші, ніж зазначені у підпункті 4 цього пункту

сировина для виробництва крупного та дрібного заповнювачів для бетонів (класу до С20/25), а також щебенево-піщаних сумішей для влаштування шарів основи та покриття дорожнього одягу без використання в’яжучих; влаштування насипів автомобільних доріг; сировина для виробництва порошкоподібних наповнювачів для виробництва стінових блоків і сухих будівельних сумішей; матеріали для зворотного заповнення (відновлення рельєфу, заповнення гірничих виробок (пустот), рекультивації відпрацьованих гірничих об’єктів, інших ландшафтних робіт); сировина для металевих

будівельних конструкцій; металобрухт (що утворюється під час видалення металевих включень, зокрема залізобетону) як вторинна сировина для металургійного виробництва; подрібнений бетон як вторинний матеріальний ресурс для виробництва цементного клінкеру (за винятком сировини для виробництва крупного та дрібного заповнювачів, а також щебенево-піщаних сумішей для влаштування шарів основи та покриття дорожнього одягу)

2. Деревина, скло та пластмаси

1) деревина

арболіт, деревні пластики, теплоізоляційні та звукоізоляційні матеріали (плити), деревностружкові плити, паливні брикети; спорудження тимчасових проїздів під час відновлення руху через перешкоду; вторинний матеріально-енергетичний ресурс для цементного виробництва

2) скло (склобій)

порошкоподібний заповнювач для виробництва бетонних виробів, сухих будівельних сумішей, світловідбивних фарб для дорожньої розмітки тощо, вторинна сировина для виробництва скловиробів, оптичних кабелів тощо

3) пластмаси

(частини (уламки) пластмасових труб водопостачання, водовідведення, електропроводки, полімерних погонажних виробів, склопакетів полімерних ущільнювачів тощо)

вторинна сировина для виробництва полімерної продукції; вторинний матеріально-енергетичний ресурс для цементного виробництва (за винятком полівінілхлориду)

4) деревина, скло та пластмаси, що містять небезпечні речовини або забруднені ними

3. Бітумні суміші, вугільна смола та просмолені вироби

1) бітумні суміші,

що містять вугільну смолу

(покрівельні та гідроізоляційні будівельні вироби: бітумні, дьогтьові, дьогтебітумні, бітумополімерні, гумо-дьогтьові та бітумні безосновні матеріали (ізол), вироби на основі картону (руберойд, пергамін, толь) та скловолокнистій основі (склоруберойд) тощо)

компонент асфальтобетонних та бітумомінеральних сумішей для шару основи дорожнього одягу автомобільних доріг ІІІ-IV категорій, бітумінозних будівельних матеріалів тощо

2) бітумні суміші інші, ніж зазначені в підпункті 1 цього пункту (зокрема бітумовмісні матеріали у вигляді пошкодженого асфальтобетону)

-“-

3) вугільна смола та просмолені продукти

-“-

4. Метали (включаючи їх сплави)

1) мідь, бронза, латунь

вторинна сировина для металургійного виробництва

2) алюміній

-“-

3) свинець

-“-

4) цинк

-“-

5) чавун і сталь

-“-

6) олово

-“-

7) змішані метали

-“-

8) відходи металів, забруднені небезпечними речовинами

9) кабелі, що містять масла, вугільну смолу або інші небезпечні речовини

10) кабелі інші, ніж зазначені в підпункті 9 цього пункту

виокремлення металевих компонентів для повторної переробки

5. Ґрунт (включаючи ґрунт із забруднених ділянок)

1) ґрунт та каміння, що містять небезпечні речовини

2) ґрунт та каміння інші, ніж зазначені в підпункті 1 цього пункту

засипка окремих ділянок, формування ландшафту в рамках планування територій, влаштування насипів автомобільних доріг

3) дорожній баласт (щебінь), що містить небезпечні речовини

4) дорожній баласт (щебінь) інший, ніж зазначений в підпункті 3 цього пункту

влаштування шарів основи дорожнього одягу, влаштування насипів автомобільних доріг

6. Ізоляційні матеріали та азбестовмісні будівельні матеріали

1) ізоляційні матеріали, що містять азбест

наповнювачі для виробництва вогнестійких виробів, заповнювачі для бетону, покрівельні вироби

2) інші ізоляційні матеріали (вироби (продукція)), що складаються з небезпечних речовин або містять їх (зокрема теплозоляційні матеріали і вироби мінеральні та полімерні:

мінеральна вата спучений перліт, вермикуліт, спінений та екструдований полістирол тощо)

вторинна сировина для виробництва полімерної та іншої аналогічної продукції, скла, кераміки як заповнювачів та наповнювачі для виробництва бетону тощо

3) ізоляційні матеріали інші, ніж зазначені в підпунктах 1 і 2 цього пункту

4) будівельні матеріали (вироби (продукція), що містять азбест

7. Будівельні матеріали вироби (продукція) на основі гіпсу

1) будівельні матеріали (вироби (продукція) на основі гіпсу, що містять небезпечні речовини

2) будівельні матеріали (вироби (продукція) на основі гіпсу інші, ніж зазначені в підпункті 1 цього пункту

домішки до сухих будівельних сумішей, вторинна сировина для виробництва аналогічної продукції, сировина для виробництва гіпсового в’яжучого; вторинний матеріальний ресурс для цементного виробництва

Супутні компоненти відходів від руйнувань (матеріали, предмети, які були всередині або поряд із об’єктом у момент пошкодження (руйнування) або виконання робіт з його демонтажу, зокрема устаткування, особисті речі, предмети вжитку (меблі, побутова техніка), органічні речовини тощо)

8. Змішані компоненти відходів від руйнувань, що містять небезпечні речовини

1) компоненти відходів від руйнувань, що містять ртуть

2) компоненти відходів від руйнувань, що містять поліхлоровані дифеніли (далі - ПХД) (наприклад, ПХД-вмісні ізолятори, ПХД-вмісні покриття (для підлоги) на основі синтетичних смол, ПХД-вмісні ущільнювачі склоблоків, ПХД-вмісні конденсатори)

3) інші компоненти відходів від руйнувань (супутні компоненти), включаючи змішані відходи, що містять небезпечні речовини

9. Інші змішані компоненти відходів від руйнувань

1) компоненти відходів, що піддаються біологічному розкладанню

2) люмінесцентні лампи та інші відходи, що містять ртуть

3) батареї та акумулятори

4) електричне та електронне обладнання

5) електричне та електронне обладнання, що містить небезпечні складові

6) папір та картон

7) тканини

8) інші, не зазначені в підпунктах 1-7 цього пункту

9) побутові відходи

10. Інші змішані компоненти відходів від руйнувань

1) промислові відходи

2) медичні та фармацевтичні відходи

Примітки:

1. Збирання азбестовмісних відходів необхідно проводити із застосуванням засобів індивідуального захисту органів дихання та захисного одягу, а також забезпечувати зволоження місць їх збирання. За можливості не допускати подальшу руйнацію азбестовмісних відходів. Зібрані азбестовмісні відходи повинні бути упаковані для унеможливлення контактування з навколишнім природним середовищем та транспортовані до місця їх видалення. Після складування азбестовмісних відходів на місці їх видалення вони підлягають покриттю ізолювальним шаром (ґрунт, глина, подрібнені будівельні відходи тощо) завтовшки не менше ніж 75 сантиметрів.

2. Компоненти відходів від руйнувань, зазначені у підпунктах 1, 3 пункту 2; 1-3 пункту 3; 6, 9, 10 пункту 4; 1-4 пункту 6; 2 пункту 8; 3, 6, 7 пункту 9 цього додатка, є горючими.

Додаток 2

до Порядку

ФОРМА

обліку відходів від руйнувань

Порядковий номер

Назва компонентів відходів від руйнувань

Одиниця виміру

Обсяг

Місце розміщення (місце тимчасового зберігання відходів від руйнувань/інший об’єкт оброблення відходів)

Примітки:

1. Зазначаються відомості щодо відходів від руйнувань, що розміщені на місці тимчасового зберігання відходів від руйнувань або іншому об’єкті оброблення відходів.

2. Назва компонентів відходів від руйнувань згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 р. № 1073 “Про затвердження Порядку управління відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України”.

3. Обсяги відходів від руйнувань зазначаються у тоннах або куб. метрах, відповідна одиниця виміру зазначається під час заповнення форми.

Додаток 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 964 від 23.08.2024

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 27 вересня 2022 р. № 1073

ЗМІНИ,

що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України

Пункт 1 втратив чинність на підставі Постанови КМ № 1279 від 05.12.2023

2. У Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 37, ст. 1981):

1) в абзаці п’ятому пункту 5 слова “порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України” замінити словами і цифрами “Порядку поводження з відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 р. № 1073”;

2) в абзаці четвертому пункту 12 слова “порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України” замінити словами і цифрами “Порядку поводження з відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 р. № 1073”.

3. Доповнити Порядок виконання робіт з демонтажу об’єктів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 474 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 37, ст. 1982), пунктом 25 такого змісту:

“25. Поводження з відходами від руйнувань, що утворились під час виконання робіт з демонтажу, здійснюється відповідно до Порядку поводження з відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 р. № 1073.”.