Про схвалення Концепції Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року
Тип: Розпорядження Кабінету Міністрів України; Концепція
Видавник: Кабінет Міністрів України
Номер: 1053-2015-р
Прийнято: 2015-10-07
Чинна редакція від: 2015-10-07
Стан: in_force
Rada ID: 1053-2015-%D1%80
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 7 жовтня 2015 р. № 1053-р
Київ
Про схвалення Концепції Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року
1. Схвалити Концепцію Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року, що додається.
Визначити Міністерство соціальної політики державним замовником Програми.
2. Міністерству соціальної політики разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати у місячний строк Кабінетові Міністрів України проект Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року.
Прем'єр-міністр України
А.ЯЦЕНЮК
Інд. 73
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 7 жовтня 2015 р. № 1053-р
КОНЦЕПЦІЯ
Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року
Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма
Торгівля людьми залишається гострою проблемою. Результати порівняння аналітичних звітів про ситуацію, що склалася з торгівлею людьми в Україні протягом останніх трьох - чотирьох років, та статистичні дані за 2015 рік свідчать про такі основні тенденції у відповідній сфері.
Найбільше громадяни України потерпають від торгівлі людьми в Російській Федерації, Республіці Польща та інших країнах Європейського Союзу, Республіках Казахстан і Молдова. В окремих випадках Україна також є країною призначення для торгівлі людьми (трудова експлуатація в сільському господарстві та на будівництві). Кількість випадків трудової експлуатації громадян України збільшується і за кордоном, і на території України.
Органами внутрішніх справ виявлено таку кількість фактів торгівлі людьми в Україні: у 2013 році - 130, усього осіб, які постраждали від торгівлі людьми, - 107, із них жінок - 72, чоловіків - 35, дітей - п’ятеро; у 2014 році - 109, усього осіб, які постраждали від торгівлі людьми, - 86, із них жінок - 68, чоловіків - 18, дітей - двоє.
За даними Міжнародної організації з міграції, з 1991 року понад 120 тис. громадян України могли постраждати від торгівлі людьми з метою сексуальної чи трудової експлуатації, примусового жебрацтва або вилучення органів. Міжнародна організація з міграції щороку ідентифікує близько 1 тис. громадян України, які постраждали від торгівлі людьми в Україні або за її межами.
Відповідно до звіту статистичної організації Європейської Комісії (Євростат) про торгівлю людьми в країнах - членах Європейського Союзу, опублікованого у 2015 році, протягом 2010-2012 років зареєстровано 30146 осіб, які постраждали від торгівлі людьми у 28 країнах - членах ЄС. У 2012 році було зареєстровано 10998 таких осіб.
Україна приєдналася до виконання всіх ключових міжнародних актів, зокрема, до Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми, Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками та дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності, Факультативного протоколу до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії, дотичних конвенцій Міжнародної організації праці та Плану дій ОБСЄ з протидії торгівлі людьми.
Приєднання України до ряду міжнародних договорів, спрямованих на протидію торгівлі людьми, та прийняття у 2011 році Закону України “Про протидію торгівлі людьми” і ряду нормативно-правових актів стали важливими кроками у подоланні зазначеного явища та створенні системи надання допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми. Однак практичне впровадження положень законодавства у відповідній сфері необхідно посилити.
Відповідно до зазначених міжнародних документів, директив та Стратегії ЄС із викорінення торгівлі людьми на 2012-2016 роки (далі - Стратегія ЄС) необхідно також забезпечити скоординоване міжсекторальне співробітництво та реалізацію державами послідовної політики у сфері протидії торгівлі людьми.
Недоліком реалізації державної політики у сфері протидії торгівлі людьми є недостатній рівень ресурсного забезпечення для проведення розслідувань і захисту осіб, які постраждали від торгівлі людьми. Крім того, національний механізм взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, у багатьох регіонах функціонує недостатньо ефективно.
Група експертів з протидії торгівлі людьми Ради Європи (GRETA) (далі - група експертів), за результатами моніторингу виконання Україною положень Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми у 2014 році, відзначила прогрес України у розвитку правової та інституціональної бази щодо протидії торгівлі людьми. Водночас група експертів рекомендувала підвищити рівень ресурсного забезпечення протидії торгівлі людьми, посилити координацію діяльності з протидії торгівлі людьми, розвивати співпрацю з організаціями громадянського суспільства, забезпечувати регулярне навчання фахівців у сфері протидії торгівлі людьми та фактичний доступ усіх осіб, які постраждали від торгівлі людьми, особливо дітей, до отримання допомоги. Група експертів також визначила зміни, які необхідно внести до національного законодавства з метою його гармонізації та приведення у відповідність з вимогами Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми у 2014 році.
У звіті Європейської Комісії про виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України за 2015 рік зазначено, що поставлені перед Україною завдання з протидії торгівлі людьми частково виконані. Проте Україні рекомендовано ретельно проводити моніторинг наслідків поточної кризи та її впливу на масштаб торгівлі людьми, посилити виявлення осіб, які постраждали від торгівлі людьми, зокрема у межах України, поліпшити координацію та співпрацю з громадськими об’єднаннями, збільшити ресурсне забезпечення протидії торгівлі людьми, проводити регулярне навчання фахівців у відповідній сфері, а також створити прозору систему моніторингу та оцінювання зусиль із протидії торгівлі людьми.
Комплексний підхід до протидії торгівлі людьми передбачає запобігання торгівлі людьми, переслідування осіб, які вчиняють такі злочини або сприяють їх вчиненню, відновлення та захист прав осіб, які постраждали від торгівлі людьми, а також постійну практичну взаємодію органів виконавчої влади, що беруть участь у вирішенні зазначеного питання. Такий підхід потребує мобілізації широкого кола ресурсів держави та громадянського суспільства.
Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання програмним методом
Результати аналізу виконання Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2012 р. № 350 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 34, ст. 1262) (далі - Програма на період до 2015 року), свідчать, що найбільш ефективно та системно здійснювалися заходи, спрямовані на підвищення рівня інформованості населення про факти торгівлі людьми.
Проведені заходи щодо підвищення рівня професійної підготовки фахівців у сфері протидії торгівлі людьми, зокрема органів внутрішніх справ, працівників структурних підрозділів держадміністрацій з питань освіти, педагогічних працівників навчальних закладів, соціальних працівників та інших. Більшість таких заходів становили тренінги, спрямовані на розвиток практичних навичок у відповідній сфері.
Таким чином, механізм підвищення рівня професійної компетенції є достатньо ефективним.
Водночас існує потреба у включенні до програм підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері протидії торгівлі людьми навчальних курсів, лекцій і практичних занять з питань протидії торгівлі людьми, оскільки під час виконання Програми на період до 2015 року такі заняття проводилися не в усіх регіонах.
Програма на період до 2015 року переважно спрямована на запобігання торгівлі людьми, не містить чіткого механізму надання допомоги постраждалим і заходів щодо їх виявлення та ідентифікації всіма суб’єктами взаємодії, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми.
Крім того, зазначеною Програмою не передбачається підвищення ризиків торгівлі людьми у зв’язку із збройними конфліктами, зокрема виникнення нових її форм з метою втягування людей у такі конфлікти, поява внутрішньо переміщених осіб і демобілізованих військовослужбовців як категорій, особливо вразливих до торгівлі людьми.
З метою врахування зауважень групи експертів та оцінкової місії Європейського Союзу (у частині оцінювання критеріїв виконання другої фази Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України), підготовлених за результатами проведеного ними моніторингу, та наданих Україні рекомендацій необхідно розробити та затвердити Державну соціальну програму протидії торгівлі людьми на період до 2020 року (далі - Програма).
Прийняття Програми необхідне також для виконання міжнародних зобов’язань України у сфері протидії торгівлі людьми; подальшої мобілізації та координації зусиль усіх суб’єктів взаємодії, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, зокрема у зв’язку з децентралізацією влади; визначення конкретних заходів з протидії торгівлі людьми, обов’язків і напрямів їх роботи у зазначеній сфері; підвищення ефективності виявлення осіб, які вчиняють такий злочин або сприяють його вчиненню, а також забезпечення захисту прав осіб, які постраждали від торгівлі людьми та надання їм відповідних послуг.
Мета Програми
Метою Програми є запобігання торгівлі людьми, підвищення ефективності виявлення осіб, які вчиняють такі злочини або сприяють їх вчиненню, а також забезпечення захисту прав осіб, які постраждали від торгівлі людьми, особливо дітей, та надання їм допомоги.
Визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів
На даний час складна економічна ситуація, високий рівень безробіття, недосконалість законодавства та правова необізнаність населення є основними факторами торгівлі людьми. З метою розв’язання проблеми, що є однією з найактуальніших, необхідне здійснення таких заходів щодо: підвищення рівня обізнаності населення; організації кампаній для інформування громадськості про небезпечні ситуації, що можуть призвести до торгівлі людьми; висвітлення питань стосовно запобігання торгівлі людьми у навчальних програмах; підвищення професійного рівня працівників органів державної влади, які здійснюють повноваження у сфері протидії торгівлі людьми; надання допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми, а також проведення відповідних виховних заходів для дітей та учнівської молоді.
Важливою умовою успішності реалізації державної політики у сфері протидії торгівлі людьми є співпраця суб’єктів взаємодії, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, реабілітація та реінтеграція осіб, які постраждали від неї.
Розроблення Програми на основі комплексного та цілеспрямованого підходу до розв’язання проблеми є найбільш оптимальним варіантом. Понад 40 держав - членів ОБСЄ прийняли національні документи, які регулюють питання протидії торгівлі людьми.
Найкращим у розв’язанні проблеми торгівлі людьми є підхід Європейського Союзу. Відповідно до Стратегії ЄС політика у сфері протидії торгівлі людьми базується на:
ідентифікації, захисті та наданні допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми;
запобіганні торгівлі людьми;
ефективному виявленні та переслідуванні осіб, які вчиняють такі злочини або сприяють їх вчиненню;
посиленні координації та співпраці суб’єктів взаємодії, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, гармонізації політики у відповідній сфері;
поглибленні знань та ефективній відповіді новим загрозам у сфері торгівлі людьми.
Зазначені пріоритети Стратегії ЄС необхідно врахувати під час розроблення завдань та заходів Програми.
Шляхи і способи розв’язання проблеми, строк виконання Програми
Проблему торгівлі людьми та захисту осіб, які постраждали від неї, передбачається розв’язати шляхом:
внесення змін до Закону України “Про протидію торгівлі людьми” та інших актів законодавства у частині удосконалення процедури виявлення і встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, та покладення повноваження щодо надання такого статусу на місцеві держадміністрації та органи місцевого самоврядування;
внесення змін до законодавства у частині забезпечення відповідності процедури встановлення статусу і надання допомоги іноземцям та особам без громадянства, особам, які постраждали від торгівлі людьми, базовим принципам дотримання прав людини та міжнародним зобов’язанням України у сфері протидії торгівлі людьми;
удосконалення процедури взаємодії правоохоронних органів з іншими органами державної влади в частині протидії торгівлі людьми;
продовження виконання роботи з удосконалення національного законодавства з інших питань у сфері протидії торгівлі людьми;
забезпечення розроблення та затвердження критеріїв ідентифікації осіб, які постраждали від торгівлі людьми;
проведення профілактичної роботи із запобігання торгівлі людьми, особливо серед внутрішньо переміщених осіб;
подальшого проведення інформаційно-освітніх заходів щодо інформування населення про запобігання можливим ризикам потрапляння у ситуації з торгівлею людьми та можливості отримання комплексної допомоги від суб’єктів взаємодії, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми;
посилення координації роботи з виявлення та ідентифікації осіб, які постраждали від торгівлі людьми, на всіх рівнях із чітким визначенням повноважень координаційних рад з питань протидії торгівлі людьми та проведенням на обласному та районному рівні мультидисциплінарних навчань з питань надання допомоги таким особам;
забезпечення систематичної підготовки фахівців у сфері протидії торгівлі людьми;
урахування нових викликів торгівлі людьми, що виникли внаслідок збройного конфлікту на сході України;
забезпечення рівного застосування правових норм, які регламентують кримінально-правову протидію торгівлі людьми.
Виконання Програми передбачається протягом 2016-2020 років. На 2017-2019 роки, зокрема, заплановано удосконалення нормативно-правової бази у сфері протидії торгівлі людьми, запровадження стандартів надання соціальних послуг особам, які постраждали від неї, інформування громадськості через засоби масової інформації, спеціальні друковані матеріали про нові тенденції торгівлі людьми (трудова експлуатація, вилучення органів, використання у збройних конфліктах тощо); проведення моніторингових візитів до всіх регіонів з метою проведення перевірки стану виконання актів законодавства та діяльності закладів, що надають допомогу особам, які постраждали від торгівлі людьми; проведення комплексних соціологічних досліджень, інших заходів з метою оцінювання рівня поширення різних форм експлуатації та торгівлі людьми.
Протягом строку виконання Програми передбачається:
проведення широкомасштабних інформаційних кампаній серед населення, у тому числі внутрішньо переміщених осіб, щодо запобігання можливим ризикам потрапляння у ситуації з торгівлею людьми та можливості отримання допомоги;
підготовка щорічної доповіді про стан здійснення заходів у сфері протидії торгівлі людьми;
навчання для працівників державних установ, що контактують з особами, які постраждали від торгівлі людьми, з питань ідентифікації та взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми;
підвищення професійного рівня слідчих, прокурорів, суддів та адвокатів у частині здійснення кримінального провадження у справах щодо торгівлі людьми;
посилення співпраці соціальних служб і правоохоронних органів з питань протидії торгівлі людьми та надання допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми;
надання комплексу соціальних послуг особам, які постраждали від торгівлі людьми, сприяння їх працевлаштуванню та здійснення інших заходів.
Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності
Виконання Програми дасть змогу:
посилити ефективність взаємодії органів виконавчої влади, міжнародних організацій, громадських об’єднань та інших юридичних осіб, що виконують різні функції у сфері протидії торгівлі людьми;
підвищити рівень поінформованості суспільства щодо шляхів уникнення ризиків потрапляння у ситуації з торгівлею людьми та можливостей отримання допомоги з метою формування навичок безпечної поведінки у населення;
підвищити рівень професійної компетенції працівників державних органів влади, зокрема у правоохоронній та судовій системі;
зменшити прояви упередженого ставлення до осіб, які постраждали від торгівлі людьми, підвищити рівень довіри до органів виконавчої влади, які реалізують політику у сфері протидії торгівлі людьми;
підвищити рівень довіри населення до правоохоронної та судової системи;
запровадити дієвий механізм направлення осіб, які постраждали від торгівлі людьми, органами внутрішніх справ до відповідальних структурних підрозділів для надання допомоги;
забезпечити належний захист та надання допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми, з урахуванням потреб окремих груп таких осіб;
здійснити заходи щодо мінімізації рівня торгівлі людьми.
Оцінка фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми
Фінансування Програми передбачається здійснювати за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел.
Обсяг видатків на виконання Програми визначатиметься щороку під час складання проектів державного та місцевих бюджетів на відповідний рік з урахуванням їх можливостей.
Загальний обсяг фінансування Програми з державного бюджету протягом 2016-2020 років становитиме 1844 тис. гривень.
Обсяг видатків з місцевих бюджетів - 219,226 тис. гривень щороку.
Обсяг видатків з інших джерел протягом 2016-2020 років становитиме 35310 тис. гривень.