# Про затвердження Методики оцінки потенціалу енергоефективності газотранспортної системи, системи передачі електричної енергії, газорозподільної системи, системи розподілу електричної енергії **Тип:** Міненерго **Видавник:** Міністерство енергетики України **Номер:** z1786-25 **Прийнято:** 2025-10-07 **Чинна редакція від:** 2025-10-07 **Стан:** in_force **Rada ID:** `z1786-25` --- > МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ > > НАКАЗ > > 07.10.2025  № 404 > > Зареєстровано в Міністерстві > > юстиції України > > 28 листопада 2025 року > > за № 1786/45192 > > Про затвердження Методики оцінки потенціалу енергоефективності газотранспортної системи, системи передачі електричної енергії, газорозподільної системи, системи розподілу електричної енергії > > Відповідно до [абзацу третього](rada:1818-20) частини другої статті 15 Закону України «Про енергетичну ефективність», [пункту 8](rada:507-2020-%D0%BF) Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 507, > > НАКАЗУЮ: > > **1.** Затвердити Методику оцінки потенціалу енергоефективності газотранспортної системи, системи передачі електричної енергії, газорозподільної системи, системи розподілу електричної енергії, що додається. > > **2.** Директорату ресурсоефективних трансформацій забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку. > > **3.** Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. > > **4.** Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра КОЛІСНИКА Миколу. > > Міністр > > Світлана ГРИНЧУК > > ПОГОДЖЕНО: > > > Виконувачка обов’язків Міністра розвитку > > громад та територій України > > > Голова Національної комісії, що здійснює > > державне регулювання у сферах енергетики > > та комунальних послуг > > > В.о. Голови Державної регуляторної > > служби України > > > Т.в.о. Голови Державної інспекції > > енергетичного нагляду України > > > Голова Державного агентства > > з енергоефективності та енергозбереження України > > Альона ШКРУМ > > > > > Юрій ВЛАСЕНКО > > > > Олександр КРАСНОЛУЦЬКИЙ > > > > Анатолій ЗАМУЛКО > > > > Ганна ЗАМАЗЄЄВА > > ЗАТВЕРДЖЕНО > > Наказ Міністерства > > енергетики України > > 07 жовтня 2025 року № 404 > > Зареєстровано в Міністерстві > > юстиції України > > 28 листопада 2025 року > > за № 1786/45192 > > Методика > > оцінки потенціалу енергоефективності газотранспортної системи, системи передачі електричної енергії, газорозподільної системи, системи розподілу електричної енергії > > I. Загальні положення > > **1.** Ця Методика визначає порядок проведення оцінки потенціалу енергоефективності газотранспортної системи (далі - ГТС), системи передачі електричної енергії, газорозподільної системи (далі - ГРМ), системи розподілу електричної енергії (далі - оцінка потенціалу енергоефективності). > > **2.** У цій Методиці терміни вживаються у таких значеннях: > > звіт про результати оцінки потенціалу енергоефективності - це документ, який готує Держенергоефективності на підставі затверджених оцінок потенціалу енергоефективності, які містять інформацію про результати оцінки потенціалу енергоефективності ГТС, системи передачі електричної енергії, ГРМ, системи розподілу електричної енергії в Україні та оприлюднює його на своєму офіційному вебсайті; > > оператори - оператор ГТС, оператор системи передачі електричної енергії, оператор ГРМ, оператор системи розподілу електричної енергії; > > оцінка потенціалу енергоефективності - це документ, який готує оператор з метою оцінки потенціалу енергоефективності ГТС, ГРМ, системи передачі/розподілу електричної енергії, вимоги до якого встановлені цією Методикою. > > Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України [«Про енергетичну ефективність»](rada:1818-20), [«Про ринок електричної енергії»](rada:2019-19), [«Про ринок природного газу»](rada:329-19), [«Про альтернативні джерела енергії»](rada:555-15). > > II. Загальні вимоги до операторів щодо енергоефективності та розроблення оцінки потенціалу енергоефективності > > **1.** Оператори мають обов’язок надавати перевагу економічно доцільним енергоефективним заходам, які зменшують попит на енергію, при розробленні планів розвитку ГТС, ГРМ, системи передачі/розподілу електричної енергії, оцінки потенціалу енергоефективності та інвестиційних програм. > > З метою обґрунтованого прийняття рішень щодо вибору енергоефективних заходів, оператори повинні керуватися чітко визначеними критеріями економічної доцільності, які включають: > > вартісну ефективність - співвідношення витрат на реалізацію заходу та очікуваної економії енергії, що виражається у вартості за одиницю зекономленої енергії (наприклад, грн/кВт·год або грн/м-3 природного газу); > > рівень окупності інвестицій - період, за який інвестиції в енергоефективний захід окупаються за рахунок зниження витрат на енергію; > > технічну здійсненність - відповідність технічних рішень, що пропонуються, існуючій інфраструктурі та можливостям її модернізації; > > економічний ефект - загальний вплив заходу на економіку оператора, включаючи довгострокові вигоди від зниження витрат на енергію, підвищення надійності системи та зменшення експлуатаційних витрат. > > **2.** Оцінка потенціалу енергоефективності є інструментом довгострокового планування підвищення енергоефективності ГТС, системи передачі електричної енергії, ГРМ, системи розподілу електричної енергії. > > **3.** Оцінка потенціалу енергоефективності розробляється операторами на основі комплексного аналізу існуючого стану енергоефективності у відповідних сферах та необхідних заходів для підвищення енергоефективності. > > **4.** Розроблення оцінки потенціалу енергоефективності проводиться з урахуванням: > > [Закону України](rada:1818-20) «Про енергетичну ефективність»; > > [Закону України](rada:2019-19) «Про ринок електричної енергії»; > > [Закону України](rada:329-19) «Про ринок природного газу»; > > Енергетичної стратегії України на період до 2050 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 року [№ 373-р](rada:373-2023-%D1%80) (далі - Енергетична стратегія України); > > [Концепції впровадження «розумних мереж» в Україні до 2035 року](rada:908-2022-%D1%80), схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 2022 року № 908-р (далі - Концепція впровадження «розумних мереж» в Україні); > > [Плану заходів щодо реалізації Концепції впровадження «розумних мереж» в Україні до 2035 року](rada:908-2022-%D1%80), затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 2022 року № 908-р (далі - План заходів щодо реалізації Концепції впровадження «розумних мереж» в Україні); > > [Плану заходів з реалізації у 2021–](rada:1803-2021-%D1%80)[2023 роках Національного плану дій з енергоефективності на період до 2030 року](rada:1803-2021-%D1%80), затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1803-р (далі - Національний план дій з енергоефективності); > > [Кодексу газотранспортної системи](rada:z1378-15), затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2493, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1378/27823 (далі - кодекс газотранспортної системи); > > [Кодексу газорозподільних систем](rada:z1379-15), затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1379/27824 (далі - кодекс газорозподільних систем); > > інших програмних документів, схвалених (затверджених) Кабінетом Міністрів України, у сферах забезпечення енергоефективності на ринках електричної енергії та природного газу; > > планів розвитку ГТС, ГРМ, системи передачі/розподілу електричної енергії, схвалених/затверджених відповідно до вимог, які визначені у Законах України [«Про ринок електричної енергії»](rada:2019-19), [«Про ринок природного газу»](rada:329-19), а саме: > > плану розвитку системи передачі на наступні 10 років - для оператора системи передачі електричної енергії; > > плану розвитку ГТС на наступні 10 років - для оператора ГТС; > > планів розвитку системи розподілу на наступні 5 років - для операторів систем розподілу електричної енергії; > > планів розвитку ГРМ на наступні 10 років - для операторів ГРМ. > > Також оцінка енергоефективності повинна враховувати плани та заходи, які будуть розроблені для відновлення функціонування об’єднаної енергетичної системи України (далі - ОЕС України) з дня завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації відповідних територій. > > **5.** Оцінка потенціалу енергоефективності розробляється операторами на період 5 років. > > Розроблення наступної оцінки енергоефективності розпочинається не пізніше ніж за 20 місяців до дня завершення періоду дії чинної оцінки. > > **6.** Метою оцінки потенціалу енергоефективності є планування найбільш економічно ефективних заходів з підвищення енергоефективності ГТС, ГРМ, системи передачі/розподілу електричної енергії, що зменшують обсяг використання енергетичних ресурсів при транспортуванні/розподілі природного газу та при передачі/розподілі електричної енергії та дозволяють досягти цільових показників зменшення використання енергетичних ресурсів при транспортуванні/розподілі природного газу та при передачі/розподілі електричної енергії. > > III. Порядок розроблення оцінки потенціалу енергоефективності > > **1.** Розроблення оцінки потенціалу енергоефективності складається з таких етапів: > > ініціювання розробки оцінки потенціалу енергоефективності; > > збір даних; > > аналіз зібраних даних; > > розроблення оцінки потенціалу енергоефективності та її затвердження. > > **2.** Етап ініціювання розробки оцінки потенціалу енергоефективності здійснюється відповідно до [Закону України](rada:1818-20) «Про енергетичну ефективність» шляхом прийняття оператором рішення щодо розробки оцінки потенціалу енергоефективності. Рішення щодо розробки оцінки потенціалу енергоефективності повинно містити інформацію про: > > початок розробки оцінки; > > час на розробку; > > найменування посади, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) відповідальної особи за розробку оцінки від підрозділу оператора. > > Інформація про прийняте рішення оприлюднюється на офіційному вебсайті оператора. > > Кожен з операторів може прийняти рішення про створення робочої групи з підготовки оцінки потенціалу енергоефективності із залученням зацікавлених сторін. Склад та положення про порядок роботи цієї робочої групи затверджується внутрішнім розпорядчим документом оператора, та підлягає оприлюдненню на його офіційному вебсайті. > > **3.** Етап збору даних здійснюється з метою накопичення необхідної для розроблення оцінки потенціалу енергоефективності інформації у достатньому обсязі та належної якості. > > Збір даних здійснюється шляхом складення переліку необхідних для збору даних, визначення джерел їх отримання та направлення запитів. > > За результатами етапу збору внутрішніх та вихідних даних має бути забезпечено збір інформації оператором щодо: > > стратегічних документів загальнодержавного рівня, зокрема, Енергетичної стратегії України, [Національного плану дій з енергоефективності](rada:1803-2021-%D1%80), [Концепції впровадження «розумних мереж» в Україні](rada:908-2022-%D1%80) та [Плану заходів щодо реалізації Концепції впровадження «розумних мереж» в Україні](rada:908-2022-%D1%80), які безпосередньо або опосередковано стосуються питань енергоефективності в ГТС, ГРМ, системі передачі/розподілу електричної енергії; > > сценаріїв розвитку економіки (базовий, оптимістичний та песимістичний); > > структури споживання електроенергії/природного газу та її розвитку; > > розвитку та інтеграції енергетичних ринків; > > плану розвитку ГТС, ГРМ, системи передачі/розподілу електричної енергії; > > проєктів з розвитку генеруючих потужностей електроенергії/видобутку природного газу, які реалізуються або заплановані до реалізації; > > діючих цін/тарифів на електричну енергію/природний газ та прогнозів щодо їх змін; > > планів щодо виводу генеруючих потужностей електроенергії/установок з видобутку природного газу з експлуатації (консервація, демонтаж); > > планів (прогнозів) щодо застосування заходів управління попитом; > > проєктів з розвитку ГТС, ГРМ, системи передачі/розподілу електричної енергії, які реалізуються або заплановані до реалізації; > > потреб щодо резервів для забезпечення операційної безпеки ГТС, ГРМ, системи передачі/розподілу електричної енергії; > > проєктів/прогнозів з розвитку газової інфраструктури та її використання; > > власних припущень (оцінок) щодо можливих змін прогнозних балансів потужності та електричної енергії ОЕС України/балансів видобутку природного газу; > > планів та заходів, які будуть розроблені щодо відновлення функціонування ОЕС України з дня завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації відповідних територій; > > зовнішньополітичних та зовнішньоекономічних чинників, які є визначальними для розвитку електроенергетичного та газового секторів; > > іншої інформації, яка необхідна для аналізу даних і розроблення оцінки потенціалу енергоефективності. > > Зібрані дані зберігаються оператором у машиночитному форматі протягом всього періоду дії оцінки потенціалу енергоефективності та використовуються для розроблення наступних оцінок потенціалу енергоефективності. > > **4.** Етап аналізу зібраних даних здійснюється з метою опрацювання та систематизації зібраних внутрішніх та вихідних даних, проведення відповідних розрахунків, їх інтерпретації та формування висновків щодо необхідних заходів з підвищення енергоефективності. > > Аналіз зібраних даних здійснюється шляхом: > > аналізу рівня реалізації підходу з надання переваги енергоефективності, що визначений в розділі II цієї Методики, при складанні планів розвитку та інвестиційних програм ГТС, ГРМ, системи передачі/розподілу електричної енергії; > > аналізу завершених, поточних і запланованих інвестиційних програм і проєктів (у тому числі за участі міжнародних фінансових організацій), направлених на підвищення енергоефективності у ГТС, ГРМ, системі передачі/розподілу електричної енергії; > > аналізу поточного рівня технологічних втрат/витрат та інших факторів, що впливають на енергоефективність у ГТС, ГРМ, системі передачі/розподілу електричної енергії та причин їх виникнення; > > аналізу обмежень для реалізації заходів з підвищення енергоефективності у ГТС, ГРМ, системі передачі/розподілу електричної енергії; > > Swot-аналізу підвищення енергоефективності ГТС, системи передачі електричної енергії, ГРМ, системи розподілу електричної енергії, форма якого наведена у додатку 1 до цієї Методики (далі - Swot-аналіз); > > аналізу витрат і вигід для вибору найбільш економічно ефективних заходів підвищення енергоефективності у ГТС, ГРМ, системі передачі/розподілу електричної енергії; > > інших видів аналізу (за потреби). > > Оператор системи передачі та оператори систем розподілу електроенергії додатково здійснюють аналіз зібраних даних щодо показників енергоефективності діяльності керування навантаженням і забезпечення оперативної сумісності, а також доступу до мереж для споживачів (у тому числі активних споживачів) електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з відновлюваних (альтернативних) джерел енергії, та/або споживачів (у тому числі активних споживачів), які встановили установки зберігання енергії. > > При аналізі рівня реалізації підходу з надання переваги енергоефективності при складанні планів розвитку та інвестиційних програм ГТС, ГРМ, системи передачі/розподілу електричної енергії зазначається рівень виконання даного підходу («повний», «частковий», «відсутній») з посиланням на відповідні заходи з підвищення енергоефективності в даних документах. У разі повної або часткової відсутності виконання вказаного підходу, вказуються причини та фактори, що зумовили повне або часткове невиконання та надаються пропозиції заходів, які необхідні для повного виконання вказаного підходу. > > При аналізі завершених, поточних і запланованих інвестиційних програм і проєктів (у тому числі за участі міжнародних фінансових організацій), враховуються вартісні показники, що виражаються у мільйонах гривень (за потреби - додатково в тисячах євро) з урахуванням чинних на відповідний період цін/тарифів на електроенергію/природний газ. При розрахунках відповідних показників вартості у майбутньому враховуються прогнози змін цін/тарифів на електроенергію/природний газ. > > При аналізі поточного рівня технологічних втрат/витрат та інших факторів, що впливають на енергоефективність, враховуються показники втрат/витрат при транспортуванні/розподілі природного газу та при передачі/розподілі електричної енергії та споживання електроенергії/природного газу, що приводяться до МВт·год. Розрахунки втрат/витрат електричної енергії та втрат/витрат природного газу проводяться, враховуючи, що: > > розрахунки втрат/витрат електричної енергії при передачі/розподілі здійснюються у порядку, визначеному [Законом України](rada:2019-19) «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання; > > розрахунки втрат / витрат природного газу в ГРМ та ГТС здійснюються у порядку, визначеному [Законом України](rada:329-19) «Про ринок природного газу», [кодексом газотранспортної системи](rada:z1378-15), [кодексом газорозподільних систем](rada:z1379-15). > > Під час аналізу обмежень для реалізації заходів з підвищення енергоефективності у ГТС, ГРМ, системі передачі/розподілу електричної енергії визначаються: > > нормативні та правові обмеження на державному та місцевому рівнях; > > фінансові обмеження та спроможності оператора; > > людські обмеження та спроможності оператора; > > матеріально-технічні та ринкові обмеження оператора. > > Аналітичний метод Swot-аналізу, використовується для оцінювання внутрішніх (сильні та слабкі сторони) і зовнішніх факторів (можливості та загрози) впливу на підвищення енергоефективності у ГТС, ГРМ, системі передачі/розподілу електричної енергії, де: > > сильні сторони - наявні внутрішні позитивні фактори або ресурси оператора, які можуть бути використані для підвищення енергоефективності; > > слабкі сторони - наявні внутрішні негативні фактори оператора, усунення яких сприятиме підвищенню енергоефективності; > > можливості - наявні або найбільш ймовірні позитивні фактори зовнішнього впливу, які можна використати оператором для підвищення енергоефективності; > > загрози - наявні або найбільш ймовірні негативні фактори зовнішнього впливу, усунення яких сприятиме підвищенню енергоефективності. > > При аналізі витрат/вигід для вибору найбільш економічно ефективних заходів підвищення енергоефективності враховуються всі доступні технології і ресурси, які спрямовані на зменшення використання енергетичних ресурсів. При цьому враховуються категорії пріоритетних заходів для ГТС, ГРМ, системи передачі/розподілу електричної енергії, що визначені в цій Методиці. > > Категорії пріоритетних заходів в оцінці енергоефективності повинні бути направлені на: > > - **1)** систему передачі електроенергії: > > зниження технологічних витрат електроенергії на її передачу в електричних мережах та комерційних втрат електроенергії; > > впровадження систем управління попитом (demand response management); > > впровадження систем інтелектуального обліку електроенергії; > > впровадження елементів «розумних мереж» з урахуванням положень[Концепції впровадження «розумних мереж» в Україні](rada:908-2022-%D1%80) та [Плану заходів з реалізації Концепції впровадження «розумних мереж» в Україні](rada:908-2022-%D1%80); > > інтеграцію відновлювальних джерел енергії та установок із зберігання електроенергії; > > - **2)** систему розподілу електроенергії: > > зниження технологічних витрат електроенергії на її розподіл в електричних мережах та комерційних втрат електроенергії; > > впровадження систем управління попитом (demand response management); > > впровадження систем інтелектуального обліку електроенергії; > > впровадження елементів «розумних мереж» з урахуванням положень [Концепції впровадження «розумних мереж» в Україні](rada:908-2022-%D1%80) та [Плану заходів щодо реалізації Концепції впровадження «розумних мереж» в Україні](rada:908-2022-%D1%80); > > підвищення енергоефективності роботи розподільних електромереж шляхом їх реконфігурації, автоматизації та підвищення рівня середньої напруги; > > підвищення енергоефективності при керуванні навантаженнями і забезпеченні оперативної сумісності; > > інтеграцію до системи розподілу розподіленої генерації, у тому числі виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з використанням альтернативних джерел енергії та установок із зберігання електроенергії; > > полегшення доступу до системи розподілу для кінцевих споживачів (наприклад, побутових споживачів); > > - **3)** ГТС: > > впровадження ефективних технологій та методів транспортування природного газу з мінімізацією виробничо-технологічних витрат та втрат; > > впровадження систем автоматизованого моніторингу та діагностики стану ГТС для виявлення та усунення пошкоджень та витоків природного газу; > > впровадження систем автоматизованого моніторингу та контролю за тиском та якістю природного газу; > > розширення ГТС для підвищення її пропускної здатності та ефективності; > > - **4)** ГРМ: > > впровадження ефективних методів та технологій управління роботою ГРМ з метою зниження технологічних втрат та підвищення ефективності її роботи; > > впровадження систем автоматизованого моніторингу та діагностики стану ГРМ для виявлення та усунення пошкоджень та витоків природного газу; > > впровадження систем автоматизованого моніторингу та контролю за тиском та якістю природного газу; > > здійснення заходів з модернізації та удосконалення існуючих мереж та споруд з метою забезпечення їхньої безпеки та надійності експлуатації; > > розширення та модернізація ГРМ з метою забезпечення можливості підключення нових споживачів природного газу та їхнього ефективного обслуговування. > > За результатами виконаного аналізу зібраних даних формуються висновки, здійснюється ранжування та визначення пріоритетних заходів з підвищення енергоефективності. > > **5.** Етап розроблення проєкту оцінки потенціалу енергоефективності здійснюється операторами з метою формування оцінки потенціалу енергоефективності та формування каталогу проєктів з підвищення енергоефективності з графіком їх реалізації та фінансовим планом. > > Проєкт оцінки потенціалу енергоефективності містить: > > інформацію про стан енергоефективності у ГТС, ГРМ, системі передачі/розподілу електричної енергії; > > проєкти з підвищення енергоефективності; > > очікувані результати; > > організацію виконання та фінансування проєктів з підвищення енергоефективності. > > Оцінка потенціалу енергоефективності складається відповідно до вимог розділу IV цієї Методики. > > Проєкти з підвищення енергоефективності повинні передбачати капітальні вкладення у покращення енергетичних характеристик об’єктів електроенергетичної/газової інфраструктури, створення та/або енергетичну модернізацію ГТС, ГРМ, системи передачі/розподілу електричної енергії для підвищення енергоефективності (у тому числі розроблення прийнятних для фінансових установ попередніх техніко-економічних обґрунтувань інвестиційних проєктів). > > При розробленні проєктів з підвищення енергоефективності беруться до уваги категорії пріоритетних заходів, що визначені у цьому розділі. Кожен проєкт з підвищення енергоефективності повинен бути віднесений до відповідної категорії пріоритетних заходів. > > При розробленні проєктів з підвищення енергоефективності також беруться до уваги: > > поточний технічний стан об’єкта (системи) або групи об’єктів (систем); > > необхідність запровадження або вдосконалення систем автоматичного енергомоніторингу та управління енергоспоживанням на об’єктах; > > витрати на сертифікацію енергоефективності (за потреби), енергетичний аудит, техніко-економічне обґрунтування, проєктування; > > витрати на матеріали, обладнання, роботи та послуги, які необхідні для реалізації проєктів; > > витрати на майбутню експлуатацію та обслуговування об’єкта (системи) або групи об’єктів (систем). > > До основних очікуваних показників проєктів з підвищення енергоефективності відносяться: > > період реалізації проєкту; > > кількісні показники (обсяги) реалізації проєкту; > > обсяг фінансування (капітальні витрати), виражений у мільйонах гривень (з урахуванням податку на додану вартість), додатково - у тисячах євро; > > загальний обсяг економії енергії (економії природного газу або електричної енергії), виражений у МВт·год/рік; > > питомі капітальні витрати, виражені у грн/кВт·год, додатково - у євро/кВт·год. > > Питомі капітальні витрати проєкту з підвищення енергоефективності визначаються як відношення обсягу фінансування проєкту до загального обсягу річної економії енергії (природного газу або електричної енергії), та виражаються у грн/кВт·год (євро/кВт·год). > > Детальний опис та очікувані техніко-економічні показники проєктів з підвищення енергоефективності наводяться у додатку до оцінки потенціалу енергоефективності «Каталог проєктів з підвищення енергоефективності» з метою їх представлення банкам, міжнародним фінансовим організаціям та потенційним інвесторам. > > Визначаються можливі шляхи та джерела фінансування проєктів з підвищення енергоефективності, визначаються потенційні партнери (у тому числі міжнародні фінансові організації), розробляються організаційні блок-схеми із зазначенням основних учасників, які забезпечують реалізацію проєктів з підвищення енергоефективності та подальшу ефективну експлуатацію відповідних об’єктів (систем). Потреби у фінансових ресурсах для реалізації проєктів з підвищення енергоефективності виражаються у мільйонах гривень (додатково - у тисячах євро із зазначенням дати та офіційного валютного курсу, встановленого Національним банком України). > > Складається орієнтовний календарний план реалізації проєктів з підвищення енергоефективності на період 5 років. Календарний план визначає черговість і строк реалізації проєктів за категоріями та містить інформацію про річні обсяги реалізації таких проєктів. > > Визначаються кількісні та якісні показники очікуваних результатів від реалізації проєктів з підвищення енергоефективності на кінець відповідного періоду. > > За потреби, до проєкту оцінки потенціалу енергоефективності в якості додатків можуть долучатися інші документи та матеріали, які мають на меті уточнити та/або деталізувати інформацію, яка міститься в проєкті оцінки потенціалу енергоефективності. > > **6.** Оцінка потенціалу енергоефективності, розроблена відповідно до вимог цієї Методики, затверджується операторами ГТС, ГРМ, систем передачі / розподілу електричної енергії, та направляється до Держенергоефективності, Міненерго та НКРЕКП протягом 10 днів з дня її затвердження. > > Затверджена оцінка потенціалу енергоефективності оприлюднюється на офіційному вебсайті оператора, який підготував дану оцінку потенціалу енергоефективності, протягом 15 робочих днів з дня затвердження такої оцінки. > > Оператори ГТС, ГРМ, систем передачі / розподілу електричної енергії кожні 5 років до 01 березня звітного року здійснюють оцінку потенціалу енергоефективності відповідно до цієї Методики. > > **7.** Оператори ГТС, ГРМ, систем передачі/розподілу електричноії енергіії розробляють плани розвитку та інвестиціийні програми з урахуванням необхідності реалізаціії проєктів з підвищення енергоефективності, визначених у відповідніий оцінці потенціалу енергоефективності. > > IV. Зміст оцінки потенціалу енергоефективності > > **1.** Оцінка потенціалу енергоефективності складається з таких розділів: > > вступ; > > резюме оцінки потенціалу енергоефективності; > > резюме поточного стану енергоефективності; > > проєкти з підвищення енергоефективності; > > організація виконання та фінансування проєктів з підвищення енергоефективності; > > очікувані результати реалізації проєктів з підвищення енергоефективності; > > додатки до оцінки потенціалу енергоефективності. > > **2.** Розділ «Вступ» містить стислу інформацію щодо мети та підстав розроблення оцінки потенціалу енергоефективності, взаємозв’язку оцінки потенціалу енергоефективності з іншими документами щодо планування та розвитку ГТС, ГРМ, системи передачі/розподілу електричної енергії. > > **3.** Розділ «Резюме оцінки потенціалу енергоефективності» містить стислу інформацію щодо: > > визначених цілей з підвищення енергоефективності; > > пріоритетних проєктів з підвищення енергоефективності; > > узагальнених кількісних показників очікуваних результатів від реалізації проєктів з підвищення енергоефективності на кінець періоду планування; > > узагальнених показників потреби у фінансових ресурсах для реалізації проєктів з підвищення енергоефективності на кінець періоду планування з розподілом за основними джерелами фінансування. > > За потреби, розділ може бути розділений на підрозділи, а також містити додаткову інформацію, визначену оператором. > > **4.** Розділ «Резюме поточного стану енергоефективності» містить стислу інформацію щодо: > > поточного стану ГТС, ГРМ, системи передачі/розподілу електричної енергії; > > поточного стану реалізації відповідного плану розвитку ГТС, ГРМ, системи передачі/розподілу електричної енергії; > > результатів аналізу поточного рівня технологічних втрат (витрат) та інших факторів, що впливають на енергоефективність у ГТС, ГРМ, системі передачі/розподілу електричної енергії з поясненням причин їх виникнення; > > результатів аналізу рівня реалізації підходу з надання переваги енергоефективності, що визначений у розділі II цієї Методики, при складанні планів розвитку та інвестиційних програм ГТС, ГРМ, системи передачі/розподілу електричної енергії; > > результатів аналізу завершених, поточних і запланованих інвестиційних програм і проєктів (у тому числі за участі міжнародних фінансових організацій), направлених на підвищення енергоефективності у ГТС, ГРМ, системі передачі/розподілу електричної енергії; > > результатів аналізу обмежень для реалізації заходів з підвищення енергоефективності у ГТС, ГРМ, системі передачі/розподілу електричної енергії ; > > результатів Swot-аналізу; > > результатів аналізу витрат і вигід для вибору найбільш економічно ефективних заходів підвищення енергоефективності у ГТС, ГРМ, системі передачі/розподілу електричної енергії; > > результатів інших видів аналізу (у разі здійснення). > > Оператор системи передачі та оператори систем розподілу електроенергії додатково вказують в розділі «Резюме поточного стану енергоефективності» результати аналізу показників енергоефективності діяльності керування навантаженням і забезпечення оперативної сумісності, а також доступу до мереж для споживачів (у тому числі активних споживачів) електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з відновлюваних (альтернативних) джерел енергії, та/або споживачів (у тому числі активних споживачів), які встановили установки зберігання енергії. > > За потреби, розділ може містити додаткову інформацію, визначену рішенням оператора. > > **5.** Розділ «Проєкти з підвищення енергоефективності» містить стислу інформацію щодо основних очікуваних показників проєктів з підвищення енергоефективності. > > За потреби, розділ може містити додаткову інформацію, визначену рішенням оператора. > > Більш детальна інформація щодо проєктів з підвищення енергоефективності викладається оператором у додатку до оцінки потенціалу енергоефективності «Каталог проєктів з підвищення енергоефективності». > > **6.** Розділ «Організація виконання та фінансування проєктів з підвищення енергоефективності» містить інформацію щодо: > > установ, підприємств, організацій (у тому числі міжнародних фінансових організацій, партнерів, інвесторів), яких планується залучити до реалізації проєктів з підвищення енергоефективності, визначених організаційних блок-схем реалізації даних проєктів з поясненнями; > > потреб у фінансових ресурсах для реалізації проєктів з підвищення енергоефективності; > > джерел фінансування реалізації проєктів з підвищення енергоефективності; > > орієнтовного календарного плану реалізації проєктів з підвищення енергоефективності на період 5 років із зазначенням кількісних показників по роках; > > основних потенційних внутрішніх і зовнішніх ризиків при реалізації проєктів з підвищення енергоефективності, та можливих дій щодо зниження визначених ризиків; > > організації моніторингу, аналізу та оцінки ефективності реалізації проєктів з підвищення енергоефективності. > > За потреби, розділ може містити додаткову інформацію, визначену рішенням оператора. > > **7.** Розділ «Очікувані результати реалізації проєктів з підвищення енергоефективності» містить інформацію щодо кількісних і якісних показників основних очікуваних результатів від реалізації проєктів з підвищення енергоефективності на кінець відповідного періоду. > > За потреби, розділ може містити додаткову інформацію, визначену рішенням оператора. > > **8.** Розділ «Додатки до оцінки потенціалу енергоефективності» включає: > > додаток «Каталог проєктів з підвищення енергоефективності»; > > додаток «Вихідні дані, що використовувалися для розроблення оцінки потенціалу енергоефективності»; > > додаток «Прогноз зміни цін і тарифів на енергію». > > За потреби, до складу додатків долучаються інші документи та матеріали (у тому числі техніко-економічні обґрунтування проєктів, звіти з енергетичного аудиту тощо), визначені рішенням оператора. > > Зазначені додатки складаються в довільній формі. > > V. Порядок оновлення оцінки потенціалу енергоефективності > > **1.** Оновлення оцінки потенціалу енергоефективності здійснюється за рішенням оператора, але не рідше ніж 1 раз на рік. > > **2.** При оновленні оцінки потенціалу енергоефективності період дії самої оцінки (початок і кінець періоду) не змінюється. > > **3.** Оновлення оцінки потенціалу енергоефективності відбувається з урахуванням змін стану ГТС, ГРМ, системи передачі/розподілу електричної енергії та результатів реалізації проєктів з підвищення енергоефективності. > > **4.** Оператори оприлюднюють на своїх офіційних вебсайтах рішення про оновлення оцінки потенціалу енергоефективності та причини прийняття такого рішення та інформують про таке оновлення Держенергоефективності, Міненерго та НКРЕКП. > > **5.** Оновлення оцінки потенціалу енергоефективності здійснюється відповідно до вимог розділу III цієї Методики. > > VI. Звіт про оцінку потенціалу енергоефективності > > **1.** Держенергоефективності, на підставі затверджених оцінок потенціалу енергоефективності формує та оприлюднює на своєму офіційному вебсайті звіт про результати оцінки потенціалу енергоефективності. > > **2.** Формування та оприлюднення звіту про результати оцінки потенціалу енергоефективності здійснюються Держенергоефективності до 01 червня року, в якому завершено та затверджено відповідні оцінки потенціалу енергоефективності. > > **3.** Звіт про результати оцінки потенціалу енергоефективності повинен містити інформацію на основі затверджених оцінок потенціалу енергоефективності про питання енергоефективності в ГТС, ГРМ, системі передачі/розподілу електричної енергії, зокрема, про оцінку потенціалу енергоефективності, поточний стан енергоефективності, проєкти з підвищення енергоефективності, організацію виконання та фінансування проєктів з підвищення енергоефективності, очікувані результати реалізації проєктів з підвищення енергоефективності. > > За потреби, до складу звіту про результати оцінки потенціалу енергоефективності можуть бути додані додатки з матеріалами та документами, сформованими на основі даних затверджених оцінок потенціалу енергоефективності. > > VII. Моніторинг виконання оцінки потенціалу енергоефективності > > **1.** Оператори кожного року подають інформацію про результати виконання енергоефективних заходів, передбачених Національним планом дій з енергоефективності, зокрема, результати виконання своїх проєктів з підвищення енергоефективності, перебачених в затверджених оцінках потенціалу енергоефективності, до 15 грудня року, в якому проводиться моніторинг до Держенергоефективності. > > **2.** Інформація про реалізацію проєктів з підвищення енергоефективності подається за формою, наведеною у додатку 2 до цієї Методики. > > **3.** Держенергоефективності має право запитувати у операторів додаткову інформацію про реалізацію ними заходів Національного плану дій з енергоефективності щодо виконання проєктів з підвищення енергоефективності, відповідно до вимог [Закону України](rada:1818-20) «Про енергетичну ефективність». > > **4.** Інформація про результати виконання операторами своїх проєктів з підвищення енергоефективності відповідно до затверджених оцінок з підвищення енергоефективності оприлюднюється на офіційному вебсайті Держенергоефективності. > > Керівник експертної групи > > стимулювання розвитку > > відновлюваних низьковуглецевих газів > > Андрій СИНЮК > > Додаток 1 > > до Методики оцінки потенціалу > > енергоефективності газотранспортної > > системи, системи передачі > > електричної енергії, газорозподільної > > системи, системи розподілу > > електричної енергії > > (пункт 4 розділу III) > > Swot-аналіз > > підвищення енергоефективності ГТС, системи передачі електричної енергії, ГРМ, системи розподілу електричної енергії > > Додаток 2 > > до Методики оцінки потенціалу > > енергоефективності газотранспортної > > системи, системи передачі > > електричної енергії, газорозподільної > > системи, системи розподілу > > електричної енергії > > (пункт 2 розділу VII) > > Інформація > > про реалізацію проєктів з підвищення енергоефективності