# Про затвердження Методики проведення державної експертизи інвестиційних проектів та форми висновку за її результатами **Тип:** Мінекономрозвитку України **Видавник:** Міністерство економічного розвитку і торгівлі України **Номер:** z0437-13 **Прийнято:** 2013-03-13 **Чинна редакція від:** 2013-03-13 **Стан:** in_force **Rada ID:** `z0437-13` --- > МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ > > НАКАЗ > > 13.03.2013  № 243 > > Зареєстровано в Міністерстві > > юстиції України > > 18 березня 2013 р. > > за № 437/22969 > > Про затвердження Методики проведення державної експертизи інвестиційних проектів та форми висновку за її результатами > > Відповідно до [пункту 3 Порядку проведення державної експертизи інвестиційних проектів](rada:701-2011-%D0%BF), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2011 року № 701, НАКАЗУЮ: > > **1.** Затвердити такі, що додаються: > > Методику проведення державної експертизи інвестиційних проектів; > > форму висновку за результатами проведення державної експертизи інвестиційних проектів. > > **2.** Директору департаменту інвестиційно-інноваційної політики та розвитку державно-приватного партнерства Коваленку В.М. забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому законодавством порядку. > > **3.** Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. > > **4.** Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максюту А.А. > > Міністр економічного > > розвитку і торгівлі України > > І.М. Прасолов > > ЗАТВЕРДЖЕНО > > Наказ Міністерства > > економічного розвитку > > і торгівлі України > > 13.03.2013  № 243 > > Зареєстровано в Міністерстві > > юстиції України > > 18 березня 2013 р. > > за № 437/22969 > > МЕТОДИКА > > проведення державної експертизи інвестиційних проектів > > I. Загальні положення > > **1.1.** Відповідно до цієї Методики проводиться експертиза інвестиційних проектів, що реалізуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних підприємств, установ і організацій, а також за рахунок кредитів, наданих під державні гарантії (далі - державна експертиза). > > **1.2.** Ця Методика застосовується при проведенні державної експертизи центральними органами виконавчої влади, які реалізують державну політику у сфері, якої стосується інвестиційний проект, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в разі, коли інвестиційний проект стосується розвитку відповідного регіону (далі - органи, що проводять державну експертизу). > > **1.3.** У цій Методиці терміни вживаються у значенні, наведеному в [Порядку проведення державної експертизи інвестиційних проектів](rada:701-2011-%D0%BF), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2011 року № 701 (далі - Порядок). > > II. Процедура (стадії) проведення державної експертизи > > **2.1.** Проведення державної експертизи передбачає експертне дослідження, перевірку техніко-економічних розрахунків, аналіз і оцінку інвестиційного проекту та підготовку обґрунтованого висновку державної експертизи. > > **2.2.** Процедура проведення державної експертизи складається з трьох стадій: підготовчої, основної та заключної. > > **2.3.** На підготовчій стадії проведення державної експертизи здійснюється перевірка складу документації, яка подається до органу, що проводить державну експертизу, на відповідність вимогам [пункту 4 Порядку](rada:701-2011-%D0%BF). > > У разі коли інвестиційний проект не відповідає [Формі інвестиційного проекту, для реалізації якого може надаватися державна підтримка](rada:z1310-12), затвердженій наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України [від 19 червня 2012 року № 724](rada:z1308-12), зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 02 серпня 2012 року за № 1310/21622 (далі - Форма), та/або документи подано не в повному обсязі згідно з [пунктом 4 Порядку](rada:701-2011-%D0%BF), орган, що проводить експертизу, повертає їх замовнику протягом п'яти робочих днів від дати їх надходження до органу, що проводить державну експертизу. > > **2.4.** Основна стадія проведення державної експертизи передбачає: > > **2.4.1.** Отримання органом, що проводить державну експертизу, експертного висновку за результатами проведеної Міністерством економічного розвитку і торгівлі України оцінки економічної ефективності інвестиційного проекту відповідно до [Порядку та критеріїв оцінки економічної ефективності проектних (інвестиційних) пропозицій та інвестиційних проектів](rada:684-2012-%D0%BF), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2012 року № 684. > > **2.4.2.** Визначення актуальності інвестиційного проекту. > > При визначенні актуальності інвестиційного проекту аналізується відповідність проекту: > > стратегічним програмним документам держави; > > пріоритетним напрямам структурної перебудови економіки; > > напрямам, визначеним концепцією (програмою) розвитку відповідної галузі; > > визначеним законодавством напрямам пріоритетного інвестування; > > тенденціям розвитку ринку і попиту на товар (послуги), виробництво (надання) якого (яких) передбачається інвестиційним проектом. > > Під час проведення такого аналізу розглядаються: > > мета інвестиційного проекту та механізми її досягнення; > > проблеми, які будуть розв’язані внаслідок реалізації інвестиційного проекту, та результати, які планується досягти; > > стан конкурентного середовища, ступінь задоволення попиту на продукцію (товари, послуги), виробництво (надання) якої (яких) передбачається інвестиційним проектом, ринки збуту. > > Результатом проведеного аналізу є обґрунтоване узагальнене судження за одним з нижченаведених варіантів: > > інвестиційний проект є актуальним; > > інвестиційний проект є неактуальним. > > **2.4.3.** Визначення соціальної спрямованості інвестиційного проекту. > > При визначенні соціальної спрямованості інвестиційного проекту аналізується можливість розв’язання соціальних проблем та наявність позитивних соціальних ефектів, пов’язаних з реалізацією інвестиційного проекту. > > Соціальні ефекти можуть виявлятися (і відповідно аналізуватися) в національному, галузевому та регіональному масштабах. > > Позитивні соціальні ефекти від реалізації інвестиційного проекту можуть виявлятися в його потенційному впливі на: > > оптимізацію мережі соціальної інфраструктури з урахуванням під час будівництва нових об’єктів (їх перепрофілювання) показника фактичного забезпечення об’єктами соціального призначення на одного мешканця відповідної адміністративно-територіальної одиниці порівняно із середньою в регіоні; > > кількість збережених або новостворених робочих місць; > > покращення умов роботи працівників; > > зміну структури виробничого персоналу; > > збільшення обсягів реалізації товарів (робіт, послуг); > > підвищення рівня забезпечення населення житлом; > > поліпшення культурно-побутових умов населення; > > поліпшення стану здоров’я населення; > > доступність для населення послуг на безоплатній основі; > > економію вільного часу; > > підвищення рівня і якості освіти та її доступності для населення; > > підвищення творчого і професійного потенціалу населення, розширення можливостей духовного розвитку особистості; > > збереження і розвиток науково-технічного потенціалу, упровадження інновацій. > > У разі наявності позитивних соціальних ефектів та відсутності негативних соціальних наслідків проект уважається соціально спрямованим. > > Результатом проведеного аналізу є обґрунтоване узагальнене судження за одним з нижченаведених варіантів: > > інвестиційний проект є соціально спрямованим та в результаті його реалізації досягається позитивний соціальний ефект; > > інвестиційний проект не є соціально спрямованим та/або в результаті його реалізації не досягається позитивний соціальний ефект. > > **2.4.4.** Визначення ефективності використання бюджетних коштів. > > Основним показником оцінки ефективності інвестиційних проектів, які передбачають державну підтримку, є бюджетний ефект (Б). Для року (t) здійснення проекту річний бюджетний ефект (Бt) визначається як перевищення доходів відповідного бюджету (Дt) над витратами (Вt) унаслідок реалізації проекту за такою формулою: > > Бt = Дt - Вt. > > Показники бюджетної ефективності розраховуються на підставі визначення потоку бюджетних коштів. > > Бюджетний ефект (Б) за весь період реалізації проекту розраховується як сума дисконтованих річних бюджетних ефектів. > > До надходжень для розрахунку бюджетної ефективності належать: > > надходження від податків, зборів та інших обов’язкових платежів; > > кошти від сплати за отримання ліцензій, проведення конкурсів і тендерів на розвідку, будівництво та експлуатацію об’єктів; > > погашення кредитів, виданих з відповідного бюджету; > > плата за надання кредиту та/або державної гарантії виконання зобов’язань юридичних осіб - резидентів; > > дивіденди. > > До видатків бюджетних коштів належить надання: > > коштів для викупу державою акцій додаткових емісій або внесення додаткових вкладів до статутних капіталів господарських товариств, у яких державі належать корпоративні права; > > компенсації сум відсоткових ставок за користування кредитом; > > бюджетних коштів на безоплатній основі; > > бюджетних дотацій, пов’язаних з проведенням певної цінової політики і забезпеченням дотримання певних соціальних пріоритетів. > > Ефективність витрачання бюджетних коштів може аналізуватися для державного бюджету в цілому або бюджетів різних рівнів. > > Результатом проведеного аналізу є обґрунтоване узагальнене судження за одним з нижченаведених варіантів: > > використання бюджетних коштів є ефективним (Б \> 0); > > використання бюджетних коштів є неефективним (Б \< 0). > > Показники бюджетної ефективності інвестиційного проекту наводяться у висновку експертизи. > > **2.4.5.** Визначення достовірності техніко-економічних розрахунків інвестиційного проекту. > > Визначення достовірності техніко-економічних розрахунків здійснюється шляхом: > > аналізу вихідних даних (припущень) у частині їх реалістичності; > > перевірки правильності формул, арифметичних дій; > > перевірки відповідності інтерпретування. > > Результатом проведеного аналізу є обґрунтоване узагальнене судження за одним з нижченаведених варіантів: > > техніко-економічні розрахунки є достовірними; > > техніко-економічні розрахунки є недостовірними або потребують уточнення. > > У разі виявлення недостовірності техніко-економічних розрахунків або необхідності їх уточнення у висновку експертизи надаються чітко сформульовані > > зауваження та пропозиції щодо можливості їх усунення. > > **2.4.6.** Визначення обґрунтованості обсягу і форми надання державної підтримки для реалізації інвестиційного проекту. > > Обґрунтованість обсягу і форми надання державної підтримки для реалізації > > інвестиційного проекту визначається шляхом: > > порівняльного аналізу показників ефективності від реалізації інвестиційного проекту як за наявності державної підтримки, так і без неї; > > аналізу можливості реалізації інвестиційного проекту при наданні іншої форми державної підтримки. > > Обґрунтуванням неможливості реалізації інвестиційного проекту без державної підтримки може бути хоча б одна з таких підстав: > > необхідність створення чи реконструкції в межах реалізації проекту об’єктів, які перебувають в державній або комунальній власності; > > від’ємне значення чистого дисконтованого доходу проекту, розрахованого без урахування використання державної підтримки; > > неможливість залучення позикових фінансових ресурсів з причини тривалого строку окупності проекту. > > Результатом проведеного аналізу є обґрунтоване узагальнене судження за одним з нижченаведених варіантів: > > обсяг і форма надання державної підтримки є обґрунтованими; > > обсяг і форма надання державної підтримки є необґрунтованими або недостатньо обґрунтованими. > > У разі необґрунтованості або недостатньої обґрунтованості обсягу і форми надання державної підтримки для реалізації інвестиційного проекту у висновку експертизи надаються чітко сформульовані зауваження та пропозиції щодо їх усунення. > > **2.4.7.** Визначення наявності належного кадрового, матеріально-технічного забезпечення для реалізації інвестиційного проекту. > > При визначенні наявності належного кадрового, матеріально-технічного забезпечення для реалізації інвестиційного проекту враховуються: > > технологічний або науково-технічний рівень інвестиційного проекту; > > доступність технологій, необхідних для його реалізації; > > наявність виробничих потужностей, необхідність їх модернізації, реконструкції чи створення; > > доступність сировини та ресурсів, обладнання та устаткування, необхідних для реалізації інвестиційного проекту; > > забезпеченість кваліфікованим персоналом; > > можливість залучення консультантів, радників, експертів тощо. > > Результатом проведеного аналізу є обґрунтоване узагальнене судження за одним з нижченаведених варіантів: > > належне кадрове та матеріально-технічне забезпечення для реалізації інвестиційного проекту наявне; > > кадрове та/або матеріально-технічне забезпечення для реалізації інвестиційного проекту не є достатнім. > > У разі виявлення недостатності кадрового та/або матеріально-технічного забезпечення для реалізації інвестиційного проекту у висновку експертизи надається відповідне обґрунтування. > > **2.4.8.** Визначення узгодженості екологічних, економічних і соціальних інтересів. > > При визначенні екологічних інтересів аналізуються: > > вплив реалізації інвестиційного проекту на навколишнє природне середовище; > > наявність чи відсутність споруд, устаткування, пристроїв для очищення викидів і скидів або їх знешкодження; > > супроводження інвестиційного проекту впровадженням ресурсозберігаючих технологій; > > заходи з контролю та зменшення потенційно можливих негативних наслідків реалізації інвестиційного проекту на навколишнє природне середовище. > > Для визначених законодавством видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, обов’язковим є здійснення державної екологічної експертизи, висновок якої додається замовником до інвестиційного проекту ([пункт 1.8 Форми](rada:z1310-12)). > > Узгодженість з економічними та соціальними інтересами визначається шляхом оцінки витрат на природоохоронні заходи, аналізу місця розташування забудови і наявності ризиків для населення при його створенні та/або функціонуванні тощо. > > Результатом проведеного аналізу є обґрунтоване узагальнене судження за одним з нижченаведених варіантів: > > екологічні, економічні та соціальні інтереси узгоджуються; > > екологічні, економічні та соціальні інтереси не узгоджуються. > > У разі виявлення неузгодженостей екологічних, економічних та соціальних інтересів у висновку експертизи викладається їх суть. > > **2.4.9.** Визначення відповідності інвестиційного проекту вимогам законодавства. > > Аналізується інвестиційний проект на відповідність актам законодавства у сферах інвестиційної, господарської, містобудівної діяльності, санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, поводження з відходами, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки тощо. > > Результатом проведеного аналізу є обґрунтоване узагальнене судження за одним з нижченаведених варіантів: > > інвестиційний проект відповідає вимогам законодавства і може бути реалізований; > > інвестиційний проект не відповідає вимогам законодавства і не може бути реалізований. > > У разі виявлення невідповідностей інвестиційного проекту вимогам законодавства, зокрема нормативам з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, у висновку експертизи викладається їх суть з посиланням на акти законодавства та відповідним обґрунтуванням. > > **2.5.** Заключна стадія державної експертизи передбачає: > > **2.5.1.** Узагальнення результатів експертних досліджень, підготовку висновку експертизи за встановленою формою. > > **2.5.2.** Зведення підготовлених висновків державної експертизи до трьох можливих варіантів з урахуванням вимог [пункту 8 Порядку](rada:701-2011-%D0%BF): > > позитивний висновок експертизи, яким рекомендується реалізація інвестиційного проекту; > > позитивний висновок експертизи, яким рекомендується реалізація інвестиційного проекту з урахуванням зауважень та пропозицій щодо необхідності > > внесення до проекту змін, які не потребують істотного доопрацювання, не пов'язані з додатковими витратами і можуть бути враховані в робочому порядку; > > негативний висновок експертизи, який містить чітко сформульовані та обґрунтовані зауваження, урахування яких потребує істотного доопрацювання інвестиційного проекту, або обґрунтування неможливості реалізації інвестиційного проекту. > > Директор департаменту > > інвестиційно-інноваційної > > політики та розвитку > > державно-приватного > > партнерства > > В.М. Коваленко > > ЗАТВЕРДЖЕНО > > Наказ Міністерства > > економічного розвитку > > і торгівлі України > > 13.03.2013  № 243 > > ВИСНОВОК > > за результатами проведення державної експертизи інвестиційних проектів > > Директор департаменту > > інвестиційно-інноваційної > > політики та розвитку > > державно-приватного > > партнерства > > В.М. Коваленко