ЗАКОН УКРАЇНИ
Про розвиток літакобудівної промисловості
{Назва Закону в редакції Закону № 1814-VI від 20.01.2010}
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 50, ст.261)
{Із змінами, внесеними згідно із Законом № 1814-VI від 20.01.2010, ВВР, 2010, № 10, ст.101 Кодексами № 2755-VI від 02.12.2010, ВВР, 2011, № 13-14, № 15-16, № 17, ст.112 № 4495-VI від 13.03.2012, ВВР, 2012, № 44-45, № 46-47, № 48, ст.552 Законами № 4884-VI від 05.06.2012, ВВР, 2013, № 17, ст.156 № 5463-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 4, ст.61 № 1475-VIII від 14.07.2016, ВВР, 2016, № 34, ст.594 № 1796-VIII від 20.12.2016}
Цей Закон створює умови для розвитку літакобудівної промисловості, забезпечує виконання суверенних зобов'язань держави, спрямованих на розвиток літакобудівної промисловості, збереження та збільшення робочих місць на підприємствах суміжних галузей.
Цей Закон має на меті посилення цивільної та військової безпеки України, забезпечення конкурентоспроможності літаків, двигунів для них та авіаційного обладнання вітчизняного виробництва.
{Преамбула в редакції Закону № 1814-VI від 20.01.2010}
а) здійснюють розробку авіаційної техніки та авіаційних двигунів, виробництво авіаційної техніки та авіаційних двигунів, ремонт авіаційної техніки та авіаційних двигунів;
б) виконують державне або оборонне замовлення на розробку авіаційної техніки та авіаційних двигунів, виробництво авіаційної техніки та авіаційних двигунів, ремонт авіаційної техніки та авіаційних двигунів;
в) забезпечують виконання Україною міжнародних зобов'язань з реалізації міжнародних контрактів з розробки авіаційної техніки та авіаційних двигунів, постачання авіаційної техніки та авіаційних двигунів, виробництва авіаційної техніки та авіаційних двигунів, ремонту авіаційної техніки та авіаційних двигунів.
Перелік суб'єктів літакобудування, щодо яких запроваджено тимчасові заходи державної підтримки, формує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної промислової політики, та затверджує Кабінет Міністрів України.
{Частина друга статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5463-VI від 16.10.2012}
Суб'єкти літакобудування, які не відповідають критеріям, встановленим цією статтею, виключаються Кабінетом Міністрів України із затвердженого Переліку за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної промислової політики.
{Частина третя статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5463-VI від 16.10.2012}
{Стаття 2 в редакції Закону № 1814-VI від 20.01.2010}
{Статтю 3 виключено на підставі Закону № 1796-VIII від 20.12.2016}
Кошти на здійснення такої державної фінансової підтримки збуту авіаційної техніки вітчизняного виробництва щорічно, з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України, передбачаються у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Порядок використання зазначених коштів державного бюджету щорічно визначається Кабінетом Міністрів України.
{Закон доповнено статтею 3-1 згідно із Законом № 4884-VI від 05.06.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1475-VIII від 14.07.2016}
Право суб’єктів літакобудування, передбачене частиною першою цієї статті, реалізується з дотриманням вимог законодавства, у тому числі в частині погодження з суб’єктами управління об’єктами державної власності.
{Закон доповнено статтею 3-2 згідно із Законом № 1475-VIII від 14.07.2016}
1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2002 року.
2. Кабінету Міністрів України до набрання чинності цим Законом забезпечити приведення своїх нормативно-правових актів, а також нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність з нормами цього Закону.
{Пункт 3 статті 4 втратив чинність на підставі Кодексу № 4495-VI від 13.03.2012}
Президент України
Л.КУЧМА
м. Київ 12 липня 2001 року № 2660-III