# Про національні меншини в Україні **Тип:** Закон України **Видавник:** Верховна Рада України **Номер:** 2494-XII **Прийнято:** 1992-06-25 **Чинна редакція від:** 2023-07-01 **Стан:** expired **Rada ID:** `2494-12` --- > ЗАКОН УКРАЇНИ > > > _Закон втратив чинність на підставі Закону [№ 2827-IX від 13.12.2022](rada:2827-20)_ > > Про національні меншини в Україні > > (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 36, ст.529) > > > _Вводиться в дію Постановою ВР > > [№ 2495-XII від 25.06.92](rada:2495-12), ВВР, 1992, № 36, ст.530_ > > > _Із змінами, внесеними згідно із Законами > > [№ 5029-VI від 03.07.2012](rada:5029-17), ВВР, 2013, № 23, ст.218 > > [№ 5461-VI від 16.10.2012](rada:5461-17), ВВР, 2014, №  5, ст.62 > > [№ 2849-IX від 13.12.2022](rada:2849-20)_ > > > _У тексті Закону слова "засоби масової інформації" в усіх відмінках і числах замінено словом "медіа" згідно із Законом [№ 2849-IX від 13.12.2022](rada:2849-20)_ > > Верховна Рада України виходячи із життєвих інтересів української нації та всіх національностей в справі розбудови незалежної демократичної держави, визнаючи нерозривність прав людини і прав національностей, прагнучи реалізувати [Декларацію прав національностей України](rada:1771-12), дотримуючись міжнародних зобов'язань щодо національних меншин, приймає цей Закон з метою гарантування національним меншинам права на вільний розвиток. **Стаття 1 — Україна гарантує громадянам республіки незалежно від їх національного походження рівні політичні, соціальні, економічні та культурні права і свободи, підтримує розвиток національної самосвідомості й самовиявлення.** Усі громадяни України користуються захистом держави на рівних підставах. При забезпеченні прав осіб, які належать до національних меншин, держава виходить з того, що вони є невід'ємною частиною загальновизнаних прав людини. **Стаття 2 — Громадяни України всіх національностей зобов'язані дотримувати Конституції та законів України, оберігати її державний суверенітет і територіальну цілісність, поважати мови, культури, традиції, звичаї, релігійну самобутність українського народу та всіх національних меншин.** **Стаття 3 — До національних меншин належать групи громадян України, які не є українцями за національністю, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою.** **Стаття 4 — Відносини, які виникають з приводу реалізації громадянами України прав і свобод, пов'язаних з їх належністю до національних меншин, регулюються Конституцією України, цим Законом, прийнятими на їх підставі іншими законодавчими актами, а також міжнародними договорами України.** **Стаття 5 — Забезпечення формування та реалізацію державної політики у сфері міжнаціональних відносин та захисту прав національних меншин України здійснюють центральні органи виконавчої влади, визначені Президентом України.** У разі необхідності місцеві ради можуть створювати постійні комісії з питань міжнаціональних відносин, місцеві державні адміністрації - відповідний структурний підрозділ. > _Стаття 5 в редакції Закону [№ 5461-VI від 16.10.2012](rada:5461-17)_ **Стаття 6 — Держава гарантує всім національним меншинам права на національно-культурну автономію: користування і навчання рідною мовою чи вивчення рідної мови в державних навчальних закладах або через національні культурні товариства, розвиток національних культурних традицій, використання національної символіки, відзначення національних свят, сповідування своєї релігії, задоволення потреб у літературі, мистецтві, медіа, створення національних культурних і навчальних закладів та будь-яку іншу діяльність, що не суперечить чинному законодавству.** Пам'ятки історії і культури національних меншин на території України охороняються законом. **Стаття 7 — Держава вживає заходів для підготовки педагогічних, культурно-просвітницьких та інших національних кадрів через мережу навчальних закладів. Державні органи на основі міждержавних угод сприяють національним меншинам у підготовці спеціалістів в інших країнах.** **Стаття 8 — Мова роботи, діловодства і документації місцевих органів державної влади і місцевого самоврядування визначається статтею 11 Закону України "Про засади державної мовної політики".** > _Стаття 8 в редакції Закону [№ 5029-VI від 03.07.2012](rada:5029-17)_ **Стаття 9 — Громадяни України, які належать до національних меншин, мають право відповідно обиратися або призначатися на рівних засадах на будь-які посади до органів законодавчої, виконавчої, судової влади, місцевого самоврядування, в армії, на підприємствах, в установах і організаціях.** > _Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законом [№ 5461-VI від 16.10.2012](rada:5461-17)_ **Стаття 10 — Держава гарантує національним меншинам право на збереження життєвого середовища у місцях їх історичного й сучасного розселення. Питання про повернення на територію України представників депортованих народів вирішуються відповідними законодавчими актами та договорами України з іншими державами.** **Стаття 11 — Громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність.** Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається. **Стаття 12 — Кожний громадянин України має право на національні прізвище, ім'я та по батькові.** Громадяни мають право у встановленому порядку відновлювати свої національні прізвище, ім'я та по батькові. Громадяни, в національній традиції яких немає звичаю зафіксовувати "по батькові", мають право записувати в паспорті лише ім'я та прізвище, а у свідоцтві про народження - ім'я батька і матері. **Стаття 13 — Громадяни, які належать до національних меншин, вільні у виборі обсягу і форм здійснення прав, що надаються їм чинним законодавством, і реалізують їх особисто, а також через відповідні державні органи та створювані громадські об'єднання.** Участь або неучасть громадянина України, який належить до національної меншини, у громадському об'єднанні національної меншини не може служити підставою для обмеження його прав. **Стаття 14 — Державні органи сприяють діяльності національних громадських об'єднань, які діють відповідно до чинного законодавства.** > _Частину другу статті 14 виключено на підставі Закону [№ 5461-VI від 16.10.2012](rada:5461-17)_ **Стаття 15 — Громадяни, які належать до національних меншин, національні громадські об'єднання мають право у встановленому в Україні порядку вільно встановлювати і підтримувати зв'язки з особами своєї національності та їх громадськими об'єднаннями за межами України, одержувати від них допомогу для задоволення мовних, культурних, духовних потреб, брати участь у діяльності міжнародних неурядових організацій.** **Стаття 16 — У державному бюджеті України передбачаються спеціальні асигнування для розвитку національних меншин.** **Стаття 17 — Україна сприяє розвиткові міжнародного співробітництва у забезпеченні й захисті прав та інтересів національних меншин, зокрема шляхом укладання й реалізації багатосторонніх і двосторонніх договорів у цій сфері.** **Стаття 18 — Будь-яке пряме чи непряме обмеження прав і свобод громадян за національною ознакою забороняється й карається законом.** **Стаття 19 — Якщо міжнародним договором України встановлено інші положення ніж ті, які містяться в законодавстві України про національні меншини, то застосовуються положення міжнародного договору.** Президент України Л.КРАВЧУК м. Київ 25 червня 1992 року № 2494-XII