# Про колективне сільськогосподарське підприємство **Тип:** Закон України **Видавник:** Верховна Рада України **Номер:** 2114-XII **Прийнято:** 1992-02-14 **Чинна редакція від:** 2023-01-01 **Стан:** in_force **Rada ID:** `2114-12` --- > ЗАКОН УКРАЇНИ > > Про колективне сільськогосподарське підприємство > > (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 20, ст.272) > > > _Вводиться в дію Постановою ВР > > [№ 2115-XII від 14.02.92](rada:2115-12), ВВР, 1992, № 20, ст.273_ > > > _Із змінами, внесеними згідно із Законом > > [№ 2688-XII від 14.10.92](rada:2688-12), ВВР, 1992, № 48, ст.658 > > Декретом > > [№ 15-93 від 19.02.93](rada:15-93), ВВР, 1993, № 17, ст.184 > > Законами > > [№ 3172-XII від 04.05.93](rada:3172-12), ВВР, 1993, № 24, ст.254 > > [№ 3180-XII від 05.05.93](rada:3180-12), ВВР, 1993, № 26, ст.277 > > [№ 3716-XII від 16.12.93](rada:3716-12), ВВР, 1994, №  5, ст. 14 > > [№ 456/96-ВР від 31.10.96](rada:456/96-%D0%B2%D1%80), ВВР, 1996, № 50, ст.280 > > [№ 2409-III від 17.05.2001](rada:2409-14), ВВР, 2001, № 31, ст.146 > > [№ 2921-III від 10.01.2002](rada:2921-14), ВВР, 2002, № 16, ст.114 > > [№ 547-IV від 20.02.2003](rada:547-15), ВВР, 2003, № 23, ст.146 > > [№ 762-IV від 15.05.2003](rada:762-15), ВВР, 2003, № 30, ст.247 > > [№ 2454-IV від 03.03.2005](rada:2454-15), ВВР, 2005, № 16, ст.259 > > [№ 2555-VI від 23.09.2010](rada:2555-17), ВВР, 2011, №  6, ст.41 > > [№ 3384-VI від 19.05.2011](rada:3384-17), ВВР, 2011, № 46, ст.512 > > [№ 5462-VI від 16.10.2012](rada:5462-17), ВВР, 2014, № 6-7, ст.80 > > [№ 1206-VII від 15.04.2014](rada:1206-18), ВВР, 2014, № 24, ст.885 > > [№ 2498-VIII від 10.07.2018](rada:2498-19), ВВР, 2018, № 37, ст.277 > > [№ 2581-VIII від 02.10.2018](rada:2581-19), ВВР, 2018, № 46, ст.371 > > [№ 1601-IX від 01.07.2021](rada:1601-20), ВВР, 2021, № 37, ст. 317 > > [№ 2465-IX від 27.07.2022](rada:2465-20)_ > > Цей Закон визначає правові, економічні, соціальні та організаційні умови діяльності колективного сільськогосподарського підприємства. > > Закон спрямований на забезпечення повної самостійності зазначеного підприємства, реалізацію його можливостей як суб'єкта господарювання, визначає його права і обов'язки у здійсненні господарської діяльності. > > Закон гарантує недопустимість втручання держави у здійснення господарських функцій колективного сільськогосподарського підприємства, обмеження його права та інтересів з боку органів державної влади. Закон забезпечує рівні права колективних сільськогосподарських підприємств з державними підприємствами, фермерськими господарствами, іншими суб'єктами господарювання. > > > _Абзац третій преамбули із змінами, внесеними згідно із Законами [№ 2454-IV від 03.03.2005](rada:2454-15), [№ 5462-VI від 16.10.2012](rada:5462-17)_ ### Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ **Стаття 1 — Колективне сільськогосподарське підприємство як суб'єкт господарювання** **1.** Колективне сільськогосподарське підприємство (надалі - підприємство) є добровільним об'єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування. **2.** Підприємство є юридичною особою, має поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банку та може мати печатки. > _Пункт 2 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами [№ 2921-III від 10.01.2002](rada:2921-14), [№ 1206-VII від 15.04.2014](rada:1206-18)_ **3.** Підприємства можуть на добровільних засадах об'єднуватися в спілки (об'єднання), бути засновниками акціонерних товариств, які діють на основі своїх статутів. **Стаття 2 — Законодавство, що регулює діяльність сільськогосподарського підприємства** Діяльність підприємства регулюється цим Законом, [Господарським кодексом України](rada:436-15), [Цивільним кодексом України](rada:435-15), [Земельним кодексом України](rada:2768-14) та іншими актами законодавства України. > _Стаття 2 із змінами, внесеними згідно із Законом [№ 5462-VI від 16.10.2012](rada:5462-17)_ **Стаття 3 — Створення та державна реєстрація підприємства** **1.** Підприємство створюється за бажанням громадян на добровільних засадах на їх загальних зборах. Створення підприємства не обумовлюється будь-якими рішеннями державних, господарських та інших органів. **2.** Підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації. Державна реєстрація підприємства проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. > _Абзац другий пункту 2 статті 3 в редакції Закону [№ 2555-VI від 23.09.2010](rada:2555-17)_ > _Пункт 2 статті 3 в редакції Законів [№ 3172-12 від 04.05.93](rada:3172-12), [№ 3716-12 від 16.12.93](rada:3716-12)_ **3.** Відмова в державній реєстрації може бути оскаржена в судовому порядку. > _Пункт 3 статті 3 в редакції Закону [№ 3172-12 від 04.05.93](rada:3172-12)_ **Стаття 4 — Статут підприємства** Підприємство діє на основі статуту. У статуті підприємства вказуються найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, порядок вступу до підприємства і припинення членства в ньому, принципи формування спільної власності та права членів щодо неї, порядок розподілу прибутку, отриманого від операцій із цінними паперами, загальні права та обов'язки членів підприємства; передбачаються органи самоврядування, порядок їх формування та компетенція, права та обов'язки підприємства і його членів щодо використання й охорони земель, водних та інших природних ресурсів, виробничо-господарської, фінансової і трудової діяльності, питання оплати та охорони праці, соціальні гарантії, умови і порядок реорганізації та ліквідації підприємства. > _Частина друга статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом [№ 456/96-ВР від 31.10.96](rada:456/96-%D0%B2%D1%80)_ Статут підприємства може містити й інші положення, що не суперечать законодавству України. **Стаття 5 — Членство в підприємстві** Членство в підприємстві грунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів. Членами підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають і виконують його статут. **Стаття 6 — Основні завдання підприємства** Основними завданнями підприємства є виробництво товарної продукції рослинництва і тваринництва, а також її переробка та інші види діяльності, спрямовані на задоволення інтересів членів підприємства, трудового колективу і всього населення України. ### Розділ II. ВЛАСНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЙОГО ЧЛЕНІВ **Стаття 7 — Об'єкти і суб'єкти права власності у підприємстві** **1.** Об'єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об'єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об'єднань, учасником яких є підприємство. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. **2.** Суб'єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства. **Стаття 8 — Права підприємства** **1.** Підприємство самостійно володіє, користується і розпоряджається належними йому об'єктами власності. **2.** Право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном. **3.** Право власності підприємства охороняється законом. Належне йому майно може бути передано державним, кооперативним та іншим підприємствам, організаціям і громадянам за рішенням загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених. **4.** Збитки, заподіяні підприємству його членами та іншими громадянами, державними підприємствами, установами, організаціями, іноземними організаціями, іншими юридичними особами, підлягають відшкодуванню на загальних підставах. **5.** Страхування належного підприємству майна та інших цінностей здійснюється на добровільних засадах на умовах і в порядку, встановлених законодавством України. Підприємство має право на отримання державної підтримки у порядку, встановленому [Законом України](rada:4391-17) "Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою". > _Частину п'яту статті 8 доповнено абзацом другим згідно із Законом [№ 1601-IX від 01.07.2021](rada:1601-20)_ **Стаття 9 — Пайовий фонд майна членів підприємства** **1.** До пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України > _Абзац перший пункту 1 статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом [№ 547-IV від 20.02.2003](rada:547-15)_ Право членів підприємства на пайовий фонд майна залежить від їх трудового внеску. Члену підприємства щорічно нараховується частина прибутку залежно від частки у пайовому фонді, яку за його бажанням може бути виплачено або зараховано у збільшення частки в пайовому фонді. Ці відносини регулюються статутом підприємства. **2.** Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства. **3.** У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі. > _Абзац перший пункту 3 статті 9 в редакції Закону [№ 547-IV від 20.02.2003](rada:547-15)_ Спори, що виникають при здійсненні цього права, розглядаються судом. ### Розділ III. ЗЕМЛЯ ТА ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ **Стаття 10 — Землі підприємства** **1.** Земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у тимчасове користування, у тому числі на умовах оренди. **2.** Право підприємства на земельну ділянку зберігається при входженні його до складу агропромислових об’єднань, комбінатів, агрофірм та інших формувань. **3.** Право підприємства на земельну ділянку або її частину може бути припинено в порядку і на підставах, встановлених Земельним кодексом України, [Законом України](rada:899-15) "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)". **4.** Члену підприємства, який побажав вийти з його складу, земельна ділянка надається із земель сільськогосподарських угідь підприємства, придатних для сільськогосподарського виробництва, в частині, що припадає на одного члена підприємства. **5.** Розподіл земель колективної власності підприємства здійснюється відповідно до [Закону України](rada:899-15) "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)". **6.** Звернення стягнення на земельну ділянку за претензіями кредиторів може бути здійснено за рішенням суду лише у разі відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернуто стягнення. > _Стаття 10 в редакції Закону [№ 2498-VIII від 10.07.2018](rada:2498-19)_ **Стаття 11 — Права власників земельних ділянок і землекористувачів** Власники земельних ділянок і землекористувачі мають право: самостійно господарювати на землі; власності на вироблену сільськогосподарську продукцію і доходи від її реалізації; використовувати у встановленому порядку для потреб господарства наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові угіддя, водні об'єкти, а також експлуатувати інші корисні властивості землі; зводити житлові, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди за погодженням з сільською, селищною, міською радою. Зведення на орендованій земельній ділянці приміщень виробничого і невиробничого призначення, у тому числі житла, орендарі погоджують з сільською, селищною, міською, районною радою, іншим орендодавцем; > _Абзац п'ятий частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом [№ 5462-VI від 16.10.2012](rada:5462-17)_ власності на посіви і посадки сільськогосподарських культур і насаджень; одержати від нового власника землі, землекористувача або місцевої ради компенсацію за підвищення родючості грунтів у разі вилучення чи добровільної відмови від земельної ділянки. > _Абзац сьомий частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом [№ 5462-VI від 16.10.2012](rada:5462-17)_ Власники землі мають право надавати належну їм земельну ділянку або її частину у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, у випадках і в порядку, передбачених земельним законодавством. > _Стаття 11 в редакції Закону [№ 3180-12 від 05.05.93](rada:3180-12)_ **Стаття 12 — Обов'язки власників земельних ділянок і землекористувачів** Власники земельних ділянок і землекористувачі зобов'язані: забезпечувати використання землі відповідно до цільового призначення та умов її надання; ефективно використовувати землю відповідно до проекту внутрігосподарського землеустрою, підвищувати родючість грунтів, застосовувати природоохоронні технології виробництва, не допускати погіршення екологічної обстановки на території в результаті своєї господарської діяльності; здійснювати комплекс заходів щодо охорони земель, передбачених [статтею 84](rada:561-12) Земельного кодексу України; своєчасно вносити земельний податок або орендну плату за землю; не порушувати права власників інших земельних ділянок і землекористувачів, у тому числі орендарів; зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем; дотримувати режиму санітарних зон і територій, що особливо охороняються; додержувати правил добросусідства; дозволяти власникам і користувачам земельних ділянок прохід до доріг загального користування, а також для спорудження або ремонту межових знаків та споруд; не чинити перешкод у проведенні до суміжної земельної ділянки необхідних комунікацій; вживати заходів до недопущення можливості стоку дощових і стічних вод, проникнення отрутохімікатів та мінеральних добрив на суміжну земельну ділянку. > _Стаття 12 в редакції Закону [№ 3180-12 від 05.05.93](rada:3180-12)_ ### Розділ IV. ГОСПОДАРСЬКА, ФІНАНСОВА І ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА **Стаття 13 — Господарська діяльність** Підприємство самостійно визначає напрями сільськогосподарського виробництва, його структуру і обсяг, самостійно розпоряджається виробленою продукцією та доходами, здійснює будь-яку діяльність, що не суперечить законодавству України. Підприємство має право кооперуватися з промисловими підприємствами та установами при переробці сільськогосподарської продукції, виготовленні промислових та інших товарів, розширенні сфери соціально-культурного, комунально-побутового обслуговування сільського населення, підготовці і перепідготовці кадрів. Підприємство бере участь у приватизації переробних, агросервісних та інших державних підприємств. > _Статтю 13 доповнено частиною третьою згідно із Законом [№ 456/96-ВР від 31.10.96](rada:456/96-%D0%B2%D1%80)_ Для здійснення представницької діяльності з цінними паперами підприємство створює довірчі товариства, які діють у межах повноважень, наданих загальними зборами або зборами уповноважених відповідно до чинного законодавства України. > _Статтю 13 доповнено частиною четвертою згідно із Законом [№ 456/96-ВР від 31.10.96](rada:456/96-%D0%B2%D1%80)_ **Стаття 14 — Договірні основи господарських взаємовідносин** **1.** Підприємство має право вступати в договірні відносини з будь-якими державними, кооперативними, громадськими та приватними підприємствами, установами і організаціями, з окремими громадянами, самостійно вибирати партнерів, в тому числі зарубіжних, для укладення договорів. Спори, що виникають при виконанні договорів, розглядаються судом. > _Пункт 1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом [№ 762-IV від 15.05.2003](rada:762-15)_ **2.** Підприємство добровільно може брати на себе виконання державного замовлення на продаж сільськогосподарської продукції. У договорі на державне замовлення передбачається забезпечення підприємства матеріально-технічними ресурсами в обсягах, номенклатурі та асортименті, що гарантують паритетність відносин. При невиконанні державою умов договору підприємство має право зменшити продаж їй сільськогосподарської продукції пропорційно обсягу недопоставлених йому матеріально-технічних ресурсів. При зміні протягом дії договору на державне замовлення цін на матеріально-технічні ресурси держава компенсує підприємствам їх збільшення. **3.** Для підтримки колективних сільськогосподарських підприємств і створення стабільних фінансових умов при одержанні кредиту банку створюється спеціальний Український державний фонд, розмір якого щорічно визначається Кабінетом Міністрів України. **Стаття 15 — Ціни на сільськогосподарську продукцію** Підприємство реалізує свою продукцію та надає послуги підприємствам, організаціям і громадянам за цінами і тарифами, що встановлюються ним самостійно або на договірній основі. При регулюванні цін державою гарантуються однакові права і обов'язки сільськогосподарських товаровиробників, незалежно від форми господарювання. Закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію, оптові ціни на засоби виробництва, матеріальні ресурси і тарифи на послуги для села повинні забезпечувати еквівалентний обмін між сільським господарством і промисловістю. **Стаття 16 — Зовнішньоекономічна діяльність підприємства** **1.** Підприємство самостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність відповідно до законодавства України. **2.** Порядок використання виручки підприємства в іноземній валюті визначається валютним законодавством України. > _Пункт 2 статті 16 в редакції Декрету [№ 15-93 від 19.02.93](rada:15-93)_ **3.** Підприємства мають право створювати із зарубіжними партнерами спільні підприємства. **Стаття 17 — Фінансові та кредитні відносини** **1.** Джерелом формування фінансових ресурсів підприємства є доход, амортизаційні відрахування, кошти, одержані від продажу майна (крім землі), цінних паперів, пайові та інші внески членів підприємства, підприємств і організацій, а також інші надходження. **2.** Підприємство має право: випускати цінні папери; користуватися банківським кредитом на комерційній договірній основі і самостійно визначати розмір готівки, що постійно знаходиться в його касі, на поточні витрати; самостійно вибирати установи банку та страхові організації; об'єднувати частину своїх коштів з коштами інших підприємств, організацій і господарств; купувати акції, державні облігації, ощадні сертифікати та інші цінні папери. **Стаття 18 — Доход підприємства та його розподіл** **1.** Підприємство самостійно визначає види, порядок формування та використання фондів і резервів. **2.** Підприємство є платником податку до бюджету, який вноситься ним у порядку, встановленому законодавством. ### Розділ V. ПРАЦЯ І СОЦІАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВА **Стаття 19 — Організація та оплата праці** **1.** Трудові відносини членів підприємства регулюються цим Законом і статутом підприємства, а громадян, які працюють за трудовим договором або контрактом, - законодавством про працю України. **2.** Підприємство самостійно визначає форми, системи і розміри оплати праці його членів та інших працівників. **3.** Оплата праці здійснюється залежно від кількості та якості трудового внеску кожного члена підприємства і зумовлюється кінцевими результатами. **4.** Розмір доходу не обмежується. Оплата праці може провадитися як грішми, так і натурою. **5.** Підприємство має право вільного найму працівників. **6.** Оплата праці найманих працівників визначається за погодженням сторін, але не може бути нижчою за встановлений державою мінімальний рівень заробітної плати (мінімальний рівень оплати праці за професійно-кваліфікаційними групами працівників) і не залежить від кінцевих результатів господарювання. **Стаття 20 — Охорона праці** **1.** Підприємство забезпечує дотримання встановлених правил і норм охорони праці, техніки безпеки, вимог виробничої санітарії та безпеки дорожнього руху. **2.** Підприємство несе відповідно до законів України матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну членам підприємства, а також особам, які працюють у ньому за трудовим договором або контрактом, за каліцтво та інші ушкодження здоров'я, пов'язані з виконанням ними своїх трудових обов'язків. > _Пункт 2 статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом [№ 5462-VI від 16.10.2012](rada:5462-17)_ **Стаття 21 — Соціальні та трудові гарантії** Підприємство дбає про поліпшення умов праці та побуту своїх членів, а також осіб, які працюють у ньому за трудовим договором. Підприємство гарантує своїм працівникам належні умови праці, забезпечує регламентований робочий тиждень, дні щотижневого відпочинку, щорічні відпустки. Члени підприємства мають рівні права з працівниками державних підприємств щодо мінімального рівня оплати праці, її індексації, умов і розмірів соціального страхування, пенсійного забезпечення, охорони материнства і дитинства, соціального захисту одиноких громадян і громадян похилого віку, осіб з інвалідністю, багатодітних сімей та одиноких матерів, ветеранів праці. > _Частина третя статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом [№ 2581-VIII від 02.10.2018](rada:2581-19)_ ### Розділ VI. САМОВРЯДУВАННЯ ТА ПРЕДСТАВНИЦЬКІ ОРГАНИ **Стаття 22 — Самоврядування в підприємстві** Самоврядування в підприємстві забезпечується на основі права членів підприємства брати участь у вирішенні всіх питань його діяльності, виборності та підзвітності виконавчо-розпорядчих органів, обов'язковості рішень, прийнятих більшістю, для всіх членів підприємства. **Стаття 23 — Органи самоврядування** **1.** Вищим органом самоврядування у підприємстві є загальні збори його членів або збори уповноважених. У період між зборами справами підприємства керує правління. Повноваження загальних зборів (зборів уповноважених) і правління визначаються статутом підприємства. **2.** Загальні збори (збори уповноважених): приймають статут підприємства, вносять до нього зміни та доповнення; вирішують питання про обрання правління, його голови; > _Абзац третій частини другої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом [№ 2465-IX від 27.07.2022](rada:2465-20)_ приймають рішення про реорганізацію і ліквідацію підприємства, про його участь в акціонерних товариствах, корпораціях, асоціаціях, концернах та інших об'єднаннях; вирішують інші важливі питання діяльності підприємства. **Стаття 24 — Гарантії самоврядування** Демократичність самоврядування у підприємстві забезпечується додержанням закріпленої в його статуті системи організаційно-управлінських і процедурно-правових норм. **Стаття 25 — Представницькі органи** Для організаційно-правового забезпечення економічної самостійності підприємства та охорони його прав, узагальнення досвіду роботи та представлення інтересів підприємства у відносинах з органами державної влади можуть створюватися його представницькі органи. > _Стаття 25 із змінами, внесеними згідно із Законом [№ 5462-VI від 16.10.2012](rada:5462-17)_ ### Розділ VII. КОЛЕКТИВНІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ ПІДПРИЄМСТВА І ДЕРЖАВА **Стаття 26 — Гарантії прав та інтересів підприємства** **1.** Держава гарантує додержання прав і законних інтересів підприємства та його членів. Втручання в господарську та іншу діяльність підприємства з боку об’єднань громадян не допускається, крім випадків, передбачених законами України. Державні органи і посадові особи можуть втручатися у діяльність підприємства тільки відповідно до своєї компетенції, встановленої законами України. > _Абзац другий пункту 1 статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом [№ 5462-VI від 16.10.2012](rada:5462-17)_ **2.** Збитки (включаючи очікуваний і неодержаний доход), завдані підприємству в результаті виконання вказівок державних або інших органів чи посадових осіб, які порушили права підприємства, а також внаслідок неналежного здійснення такими органами чи посадовими особами передбачених законодавством обов'язків щодо підприємства, підлягають відшкодуванню цими органами за їх рахунок. Спори про відшкодування збитків вирішуються судом. > _Пункт 2 статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом [№ 762-IV від 15.05.2003](rada:762-15)_ **Стаття 27 — Правові та економічні умови сприяння розвитку підприємства** **1.** Держава забезпечує підприємству рівні з іншими товаровиробниками правові та економічні умови господарювання. **2.** Органи державного управління будують свої відносини з підприємством, використовуючи економічні методи - податки, позички, дотації, компенсації і ціни, що забезпечують еквівалентний обмін між сільським господарством та промисловістю. Органам державного управління забороняється встановлювати будь-які види оподаткування і платежів крім тих, що визначаються законами України про податки. **Стаття 28 — Облік і звітність** Підприємство веде оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї роботи і статистичну звітність. Порядок ведення бухгалтерського обліку і статистичної звітності визначається відповідним законодавством України. **Стаття 29 — Відповідальність підприємства** За порушення договірних зобов'язань, кредитно-розрахункової і податкової дисципліни, санітарного і ветеринарного режимів, вимог щодо якості продукції та інших правил здійснення господарської діяльності підприємство несе відповідальність, передбачену законами України. > _Стаття 29 із змінами, внесеними згідно із Законом [№ 5462-VI від 16.10.2012](rada:5462-17)_ **Стаття 30 — Контроль за діяльністю підприємства** Контроль за діяльністю підприємства здійснюють державні органи в межах своєї компетенції, яка встановлюється законодавчими актами України. Підприємство має право не виконувати вимог цих органів, якщо вони виходять за межі їх повноважень. **Стаття 31 — Реорганізація та ліквідація підприємства** **1.** Реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду. > _Абзац перший пункту 1 із змінами, внесеними згідно із Законом [№ 762-IV від 15.05.2003](rada:762-15)_ Підприємство може бути ліквідовано у разі визнання його банкрутом та на інших підставах, передбачених законодавчими актами України. > _Абзац другий пункту 1 статті 31 в редакції Закону [№ 2688-12 від 14.10.92](rada:2688-12)_ **2.** При реорганізації та ліквідації підприємства найманим його працівникам гарантується додержання їх прав та інтересів відповідно до трудового законодавства України. **3.** Підприємство вважається таким, що припинилося, з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію його припинення. Державна реєстрація припинення підприємства проводиться у порядку, встановленому законом. > _Пункт 3 статті 31 в редакції Закону [№ 2555-VI від 23.09.2010](rada:2555-17)_ **4.** У разі злиття підприємства з іншим підприємством усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до новоствореного підприємства. При приєднанні одного підприємства до іншого до останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаного підприємства. **5.** У разі поділу підприємства до новостворених підприємств переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язки реорганізованого підприємства. При виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язки реорганізованого підприємства. **6.** При перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства. Підприємство може на добровільних засадах за рішенням загальних зборів перетворюватися в самостійні кооперативи, що створюються із госпрозрахункових підрозділів підприємства або окремих груп працівників. Вони наділяються правами розпоряджання продукцією та доходами, відкриття рахунку в банківських установах. До них переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства. Ці колективи можуть об'єднуватися в асоціації. **7.** У разі реорганізації підприємства паї його членам або їх спадкоємцям видаються правонаступниками цього підприємства за рахунок майна, яке було віднесене до складу пайового фонду підприємства на дату його реорганізації і передане на баланс правонаступникам. > _Статтю 31 доповнено пунктом 7 згідно із Законом [№ 547-IV від 20.02.2003](rada:547-15)_ **8.** Об'єкти соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарські меліоративні системи підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в [порядку](rada:1253-2003-%D0%BF), встановленому Кабінетом Міністрів України. > _Статтю 31 доповнено пунктом 8 згідно із Законом [№ 547-IV від 20.02.2003](rada:547-15)_ **Стаття 32 — Комісія з припинення підприємства** **1.** Припинення підприємства проводиться призначеною загальними зборами (зборами уповноважених) членів підприємства, судом або уповноваженим органом комісією з припинення підприємства (комісією з реорганізації, ліквідаційною комісією) або ліквідатором. Виконання функцій комісії з припинення підприємства (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління підприємства. Припинення підприємства проводиться в установленому законом порядку. > _Стаття 32 із змінами, внесеними згідно із Законами [№ 2688-XII від 14.10.92](rada:2688-12), [№ 2409-III від 17.05.2001](rada:2409-14), [№ 762-IV від 15.05.2003](rada:762-15); в редакції Закону [№ 3384-VI від 19.05.2011](rada:3384-17)_ **Стаття 33 — Задоволення вимог кредиторів** **1.** У разі припинення платоспроможного підприємства вимоги його кредиторів задовольняються у порядку черговості, встановленої [Цивільним кодексом України](rada:435-15). У разі визнання підприємства банкрутом вимоги його кредиторів задовольняються у порядку черговості, встановленої [Законом України](rada:2343-12) "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". **2.** Після задоволення вимог кредиторів паї членів підприємства видаються їм натурою або грошима чи цінними паперами. > _Стаття 33 в редакції Закону [№ 3384-VI від 19.05.2011](rada:3384-17)_ Президент України Л.КРАВЧУК м. Київ 14 лютого 1992 року № 2114-XII