ЗАКОН УКРАЇНИ
Про альтернативну (невійськову) службу
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 15, ст.188)
{Вводиться в дію Постановою ВР № 1976-XII від 12.12.91, ВВР, 1992, № 15, ст.189}
{В редакції Закону № 437-XIV від 18.02.99, ВВР, 1999, № 15, ст. 86}
{Із змінами, внесеними згідно із Законами № 1630-III від 06.04.2000, ВВР, 2000, № 25, ст.200 № 1720-IV від 18.05.2004, ВВР, 2004, № 35, ст.420 № 3108-IV від 17.11.2005, ВВР, 2006, № 1, ст.18 № 1014-V від 11.05.2007, ВВР, 2007, № 33, ст.442 № 107-VI від 28.12.2007, ВВР, 2008, № 5-6, № 7-8, ст.78 - зміни діють по 31 грудня 2008 року}
{Додатково див. Рішення Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008}
{Із змінами, внесеними згідно із Законами № 5462-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 6-7, ст.80 № 1357-IX від 30.03.2021}
Цей Закон визначає організаційно-правові засади альтернативної (невійськової) служби (далі - альтернативна служба), якою відповідно до Конституції України має бути замінене виконання військового обов’язку, якщо його виконання суперечить релігійним переконанням громадянина.
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження права громадян на проходження альтернативної служби із зазначенням строку дії цих обмежень.
За громадянином, який проходить альтернативну службу, зберігаються право на житлову площу, яку він займав до направлення на службу, черговість на одержання житла за місцем проживання і роботи, а також попередня робота (посада), яку він виконував (займав) до направлення на службу, а в разі її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації. Він користується переважним правом на залишення на роботі у разі скорочення чисельності або штату працівників протягом двох років з дня звільнення з альтернативної служби.
Не підлягають направленню на альтернативну службу громадяни:
звільнені відповідно до законодавства від призову на строкову військову службу;
яким відповідно до законодавства надано відстрочку від призову на строкову військову службу (на строк дії відстрочки).
Громадянам, які звільняються з роботи у зв’язку з направленням для проходження альтернативної служби, виплачується вихідна допомога в розмірі двох мінімальних заробітних плат.
{Статтю 4 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 1014-V від 11.05.2007; в редакції Закону № 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008}
Види діяльності, якими можуть займатися громадяни, які проходять альтернативну службу, визначаються Кабінетом Міністрів України.
{Стаття 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1630-III від 06.04.2000, в редакції Закону № 1720-IV від 18.05.2004}
{Частина перша статті 6 в редакції Закону № 1720-IV від 18.05.2004}
Час перебування громадянина на альтернативній службі зараховується до його страхового стажу. Цей час також зараховується до безперервного стажу роботи і стажу роботи за спеціальністю за умови, якщо громадянин не пізніше ніж протягом трьох календарних місяців після звільнення з альтернативної служби приступить до роботи.
{Частина друга статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3108-IV від 17.11.2005}
{Стаття 7 в редакції Закону № 5462-VI від 16.10.2012}
ухилятися від проходження альтернативної служби;
брати участь у страйках;
займатися підприємницькою діяльністю;
навчатися в закладах освіти, крім середніх або вищих закладів освіти з вечірньою або заочною формами навчання;
відмовлятися від місця проходження альтернативної служби, визначеного відповідним структурним підрозділом місцевої державної адміністрації.
{Частину першу статті 8 доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 1720-IV від 18.05.2004; із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012}
Ухиленням від проходження альтернативної служби вважається:
неприбуття без поважних причин на місце проходження альтернативної служби, зазначене у направленні, або прибуття із запізненням більше ніж на три календарні дні;
самовільне припинення виконання службових обов’язків;
несвоєчасне (пізніше ніж за п’ять календарних днів) повідомлення відповідному структурному підрозділу місцевої державної адміністрації про надання відпустки з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, а також про попередження власником або уповноваженим ним органом щодо звільнення у зв’язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації.
{Абзац четвертий частини другої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1720-IV від 18.05.2004, № 5462-VI від 16.10.2012}
У разі ухилення громадянина від проходження альтернативної служби або вчинення інших дій, передбачених частиною першою цієї статті, місцева державна адміністрація може скасувати своє рішення про направлення його на альтернативну службу, про що протягом п’яти календарних днів у письмовій формі повідомляє громадянина і територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, після чого громадянин підлягає призову на строкову військову службу на загальних підставах.
{Частина третя статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5462-VI від 16.10.2012, № 1357-IX від 30.03.2021}
У разі призову на військові збори громадян, які після проходження строкової військової служби набули релігійних переконань і належать до діючих згідно із законодавством України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю, вони не пізніше семи календарних днів від дня одержання повістки територіального центру комплектування та соціальної підтримки про призов на військові збори подають особисто до відповідного структурного підрозділу місцевої державної адміністрації заяву про звільнення від призову на ці збори.
{Частина друга статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021}
{Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012}
{Стаття 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012}
{Частина перша статті 11 в редакції Закону № 5462-VI від 16.10.2012}
Для явки за викликом до відповідного структурного підрозділу місцевої державної адміністрації громадянин звільняється від навчання, а також від роботи із збереженням середньомісячного заробітку.
{Частина друга статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012}
Підставою для відмови громадянину в направленні на альтернативну службу або звільненні від призову на військові збори є:
несвоєчасне подання заяви про направлення на альтернативну службу або звільнення від призову на військові збори;
відсутність підтверджень щодо істинності релігійних переконань;
неявка громадянина без поважних причин за викликом до місцевої державної адміністрації для розгляду його заяви про направлення на альтернативну службу або звільнення від призову на військові збори.
{Абзац четвертий частини третьої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012}
{Частина третя статті 11 в редакції Закону № 1720-IV від 18.05.2004}
Відмова у направленні на альтернативну службу або звільненні від призову на військові збори з інших підстав, ніж передбачені у частині третій цієї статті, забороняється.
Про відмову у направленні на альтернативну службу або звільненні від призову на військові збори відповідний структурний підрозділ місцевої державної адміністрації сповіщає громадянина у письмовій формі.
{Частина п’ята статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012}
{Частина перша статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012}
Направлення для проходження альтернативної служби видається громадянину після проходження призовної комісії.
Громадяни проходять альтернативну службу переважно в межах населеного пункту за місцем проживання або у місцевості, звідки вони мають можливість щоденно повертатися до місця проживання.
У разі проходження громадянином альтернативної служби не за місцем проживання, а в місцевості, звідки він не має можливості щоденно повертатися до місця проживання, власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган зобов’язаний надати громадянину з дня початку служби місце в гуртожитку або інше впорядковане тимчасове житло.
Конкретне місце проходження альтернативної служби визначається відповідним структурним підрозділом місцевої державної адміністрації.
{Частина четверта статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012}
Відповідний структурний підрозділ місцевої державної адміністрації може змінити місце проходження альтернативної служби громадянина з урахуванням суспільних потреб.
{Частина п’ята статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012}
{Стаття 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012}
Громадянин, який проходить альтернативну службу, не може призначатися на посади, що передбачають виконання функцій представників органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків.
{Частина перша статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1720-IV від 18.05.2004}
У разі направлення громадянина для проходження альтернативної служби не за місцем проживання, а в місцевість, звідки він не може щоденно повертатися до місця проживання, строк альтернативної служби визначається з урахуванням часу, необхідного для переїзду до місця служби та у зворотному напрямку.
До строку альтернативної служби не зараховуються: відпустка (відпустки) з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, відпустка у зв’язку з навчанням у вечірніх або заочних закладах освіти, час перебування під адміністративним арештом, прогулів та скорочення тривалості робочого часу. При цьому строк альтернативної служби продовжується на невідпрацьований час.
У трудовому договорі при визначенні режиму праці та відпочинку враховуються, якщо це можливо, особливості віросповідання стосовно роботи у вихідні дні без зменшення кількості встановлених робочих днів.
Під час проходження альтернативної служби громадянину надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю п’ятнадцять календарних днів. За перший рік альтернативної служби відпустка надається після відпрацьованих одинадцяти календарних місяців. За бажанням громадянина відпустка без збереження заробітної плати із зарахуванням до строку проходження альтернативної служби може бути надана йому у разі смерті дружини, батька, матері (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), рідних брата, сестри тривалістю до семи календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад, а у разі хвороби перелічених осіб, які за висновком медичного закладу потребують постійного стороннього догляду, - тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше тридцяти календарних днів.
{Частина перша статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012}
У разі самовільного припинення або систематичного невиконання без поважних причин покладених на громадянина службових обов’язків власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган має право звернутися до відповідного структурного підрозділу місцевої державної адміністрації з клопотанням про дострокове розірвання трудового договору.
{Частина друга статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012}
Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган не має права в односторонньому порядку достроково розірвати трудовий договір з громадянином, який проходить альтернативну службу.
{Статтю 18 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 1720-IV від 18.05.2004}
{Стаття 19 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1720-IV від 18.05.2004, № 5462-VI від 16.10.2012}
Рішення місцевої державної адміністрації щодо дострокового припинення альтернативної служби є обов’язковим як для власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу, так і для громадянина.
{Стаття 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012}
призову громадянина на строкову військову службу за власним бажанням;
визнання громадянина непридатним за станом здоров’я для подальшого проходження військової служби на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
виникнення у громадянина права на відстрочку внаслідок зміни сімейних обставин, передбаченого законодавством про військовий обов’язок і військову службу;
засудження громадянина до позбавлення волі;
порушення вимог статті 8 цього Закону.
У разі, коли громадянина призвано на строкову військову службу за його власним бажанням, строк альтернативної служби зараховується до строку військової служби із розрахунку півтора місяці альтернативної служби за один місяць строкової військової служби.
{Стаття 23 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1720-IV від 18.05.2004, № 1357-IX від 30.03.2021}
{Стаття 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012}
{Стаття 25 в редакції Закону № 5462-VI від 16.10.2012}
{Стаття 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012}
{Стаття 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012}
{Закон доповнено розділом V згідно із Законом № 1720-IV від 18.05.2004}
Президент України
Л.КРАВЧУК
м. Київ 12 грудня 1991 року № 1975-XII